Дякую за увагу!
4.83M
Категория: БиологияБиология

114808

1.

Практична робота №6.
Тема : Аскоміцети і хвороби, що вони викликають.
Піреноміцети та
дискоміцети. Базидіоміцети. Дейтероміцети.
Борошнисторосяні
гриби
(гриби справжньої борошнистої роси) – це
обов'язкові, вузькоспеціалізовані паразити рослин, дуже широко розповсюджені
в природі. Грибниця у них багатоклітинна, добре розгалужена, стелиться по
поверхні надземних органів рослин у вигляді павутинного білого, пізніше
темного
нальоту.Літом
на
грибниці
розвивається
сильне
конідіальне
спороношення, тому наліт стає борошнистим.
До кінця вегетації на грибниці закладаються шаровидні, закриті плодові тілаклейстотеції, в яких формуються сумки з сумкоспорами. Клейстотеції мають вид
темних крапок і добре помітні неозброєним оком.

2.

Матеріали та обладнання :
1 .Засушені листки пшениці або інших злаків, уражених борошнистою росою.
2. Стебла, листки і ягоди аґрусу уражені американською борошнистою росою.
3. Засушені листки дуба, клена, верби і ясеня, уражені борошнистою росою (з
плодовими тілами гриба).
4. Мікроскопи.
5.Предметне і накривне скло.
6.Скальпелі.
7.Препарувальні голки.
➢8.Вода в банках.
➢9.Кольорові олівці.
➢10.Демонстраційні таблиці.

3.

➢
Хід роботи : 1. Для ознайомлення із зовнішніми ознаками ураження рослин
справжньою борошнистою росою розглядають уражені листки злаків, аґрусу, дуба,
інших деревних порід. При цьому слід звернути увагу на однотипність прояву
хвороби у різних рослин.
➢
2.Замалювати листок будь-якої рослини, ураженої справжньою борошнистою
росою.
➢
3.Розглядають під мікроскопом сумчасте спороношення борошнисторосяних
грибів на прикладі збудника борошнистої роси дуба Місгоsрhаега alphitoides. Для
приготування препарату зішкрябують з уражених листків дуба невелику кількість
нальоту з чорними крапками - плодовими тілами гриба. Розглядають при малому
збільшенні форму плодових тіл і форму придатків (виростів оболонки) плодового
тіла. Потім, легенько натискаючи кінчиком препарувальної голки на покривне скло,
роздавлюють плодове тіло і слідкують за виходом із нього сумок. При цьому слід
звернули увагу на кількість сумок в плодовому тілі і число сумкоспор в сумці.

4.

4 .Замальовують плодове тіло з придатками і сумки, які з нього виходять.
5 .Визначають найважливіші роди борошнисторосяних грибів, користуючись
таблицею.
6. Для визначення роду борошнисторосяних грибів роблять і проглядають під
мікроскопом препарати борошнистої роси злаків, аґрусу, клена.
7. Замальовують особливості сумчастого спороношення борошнисторосяних
грибів.

5.

Назва роду
Кількість сумок в
плодовому тілі
Форма придатків плодового тіла
Sphaerotheca
Erysiphe
Одна
Багато
Прості,
нитковидні,
нерозгалужені,
відрізнити від гіф грибниці
Podosphaera
Microsphaera
Одна
Багато
Прямі,
багаторазово
вильчато або
дихотомічно розгалужені на кінцях
Uncinula
Багато
Багаточисельні,
кінцях
1 Phyllactinia
Багато
Придатки двох типів :
3) у вигляді коротких поганозамітних
волосків;
2) булавовидно потовщені біля основи і
загострені на кінцях.
крючкоподібно
зігнуті
не
на

6.

Завдання 1. Піреноміцети і дискоміцети. Хвороби рослин, які вони
викликають.
Плодові тіла грибів піреноміцетів (перитеції) мають шаровидну або бутилковидну
форму і вузький вивідний отвір на вершині.
Вони утворюються у вигляді
обособлених вмістилищ або занурені в яскраво забарвлені щільні сплетіння
грибниці- строми.Сумчасте спороношення піреноміцетів розвивається сапрофітно.
Паразитичною являється конідіальна стадія - вона відіграє домінуючу роль в
розвитку грибів і захворюванні, яке викликає.Хвороби рослин, які викликають
піреноміцети, проявляються у вигляді плямистостей листків і плодів, некрозів кори,
ураження судин і рака стовбуру. Піреноміцети являються також збудниками
різноманітних по типу ураження рослин захворювань злаків.Для дискоміцетів
характерні плодові тіла чашкоподібної або блюдцеподібної форми, на ніжці або без
ніжки (апотеції). Сумки в апотеції розташовуються щільним шаром - гіменеєм. У
деяких представників порядку в циклі розвитку утворюються конідії .
склероції.

7.

8.

Захворювання, які викликають дискоміцети, різноманітні по характеру ураження
рослин; це хвороби хвої типу шютте, чорні плямистості листків, гнилі плодів і
овочів, муміфікація насіння, випрівання озимих рослин.
Матеріали та обладнання :
1.Колоски жита, уражені ріжками.
2.Засушені листки яблуні і груші, уражені паршою.
3.Живі або фіксовані плоди (яблуні і груши), уражені паршою.
4.Засушені листки клена або верби, уражені чорною плямистістю.
5.Коренеплоди моркви (бажано живі), стебла і корзинки соняшника, уражені
білою гниллю.
6.Яблука і груші (живі або фіксовані), уражені плодовою гниллю.
7.Склероції грибів із роду Sclerotinia.
8.Мікроскоп.

9.

10.

11.

12.

6.
Предметне і накривне скельце.
7.
Скальпелі або препарувальні голки.
8.
Вода в банках
9.
.Демонстраційні таблиці.
Хід роботи : 1. Для ознайомлення з типами захворювань, які викликають
піреноміцети, розглядають колоски жита з темними ріжками - склероціями,
листки і плоди яблуні і груші, уражені паршою. Відмічають різницю в проявленні
парші на листках яблуні і груши.
2.
Замальовують колосок жита із склероціями ріжок, листок і плід яблуні і груши,
уражених паршою.
3.
Проводять мікроскопічний аналіз конідіального спороношення збудника парші
яблуні або груші.
Для цього готують препарат : знімають небагато оксамитового нальоту з листків або
плодів і розглядають спочатку при малому, а потім при великому збільшенні
мікроскопа. Замальовують темно-забарвлені, неправильної форми конідієносці і
зеленувато-жовті грушевидні конідії гриба.

13.

14.

4.
Проглядають
готові
препарати
сумчастого
спороношення
гриба
піреноміцета. Під мікроскопом добре видно, як на тонких зрізах стром
ріжок або гриба Epichloe typhina просвічують пляшковидні порожнини перитеції, всередині яких пучком розташовані тонкі листковидні сумки.
5.
Для ознайомлення з типами хвороб, які викликають дискоміцети,
розглядають слідуючі об'єкти: хвою сосни, уражену хворобою типу шютте;
листя клена або верби, уражені чорною плямистістю, замальовують.
6.
Розглядають коренеплоди моркви, стебла або корзинки соняшника,
уражені білою гниллю, яблука і груші, уражені плодовою гниллю.
Відмічають наявність, форму і розміри склероціїв на уражених частинах
рослин.
➢

15.

16.

17.

➢
Тема : Клас базидіоміцети і хвороби, що вони викликають.
➢
Сажкові гриби і хвороби, що вони викликають.
➢
Порядок сажкові представляють собою однорідну групу фіто патогенних грибів.
Всі вони вузькоспеціалізовані паразити, які викликають однотипні по характеру
прояву хвороби рослин, головним чином злаків.
➢
При ураженні рослин сажкою проходить часткове або повне руйнування
уражених органів (частіше всього суцвіть або зав’язі), в яких утворюється чорна
пиловидна маса хламідоспор збудника.
➢
Міцелій сажкових грибів розвивається в міжклітинниках і - розповсюджується по
всій рослині, викликаючи загальне (дифузне) ураження. Місцевий тип інфекції
спостерігається
лише
при
пухирчастій
сажці
кукурудзи.
По
закінченні
вегетаційного росту міцелій розпадається на хламідоспори. При проростанні
хламідоспор утворюються базидії з базидіоспорами, які і здійснюють зараження
рослин.

18.

19.

Родини сажкових грибів (Ustilaginaceae; Tilletiaceae) розрізняють по будові базидій, а роди —
по будові хламідоспор.
Типи прояву сажки :
Летуча сажка пшениці і ячменю - збудник Ustiiago tritici U. nudа. Ці види грибів
повністю руйнують всі частини колосу, крім стержня. Колос перетворюється в темно коричневу спорову масу.
Тверда сажка пшениці і ячменю — збудник Тіletia caries, Ustiiago hordei. Ці види
сажкових грибів руйнують тільки вміст зерна в колосі, оболонка зерна зберігається і спорова
маса знаходиться ніби в «мішечку».
Карликова сажка пшениці - збудник Tilletia controversa. Гриб руйнує тільки вміст
зерна,як у двох попередніх видів, крім того, пригнічує ріст рослин, приводить до сильного
кущення.
Пухирчаста сажка кукурудзи - збудник Ustilagо zea. Гриб уражує і руйнує будь - який
орган кукурудзи ( листки, стебла, репродуктивні органи, повітряні корені). В місці зараження
утворюються здуття, нарости, які складаються із маси сажкових спор.

20.

21.

Стеблова сажка жита - збудник Urocystis occulta. Гриб руйнує стебло і піхву листка,
частково колос. На цих органах утворюються поздовжні темні смуги, в подальшому
вони розтріскуються, і з них виступає чорна порошиста маса сажкових спор.
Сажка цибулі - збудник Urocista cepulae. На листках цибулі - сіянки видно чорні
поздовжні смуги, які пізніше розриваються, і в місцях розриву виступає чорна
порошиста маса сажкових спор. На зовнішніх лусках цибулини видно темні смуги. На
повздовжньому зрізі між лусками видно темні прошарки - накопичення клубочків
сажкових спор.
Матеріали і обладнання :
1.Колоски пшениці, уражені летучою і твердою сажкою.
2.Колоски ячменю, уражені летучою і твердою (кам’яною) сажкою.
3.Початки, султани і листки кукурудзи, уражені пухирчастою сажкою
4.Молоді рослини цибулі, уражені сажкою.

22.

23.

1.
Мікроскопи.
2.
Предметне і накривне скло.
3.
Препарувальні голки.
4.
Демонстраційні таблиці.
5.
Кольорові олівці.
Хід роботи :
1.
Ознайомлення
із
зовнішніми
ознаками
сажкових
захворювань
зернових
культур.
Замальовують основні типи ураження злаків сажкою ( летучу сажку пшениці чи ячменю,
тверду сажку пшениці, пухирчасту сажку кукурудзи).
2.
Розглядають і замальовують рослини цибулі, уражених сажкою.
3.
Проглядають під мікроскопом хламідоспори сажкових грибів Ustilago trtici; Tiletia tritici;
Urocystis occulta.При цьому слід звертати увагу на різницю в будові, формі і розмірах
хламідоспор у представників різних родів.

24.

➢
Тема: Іржасті гриби і хвороби, що вони викликають.
➢
Іржасті
гриби
широко
розповсюджені
в
природі.
Це
обов’язкові
вузькоспеціалізовані паразити, які викликають однотипні захворювання (іржу)
самих різноманітних рослин. Іржа проявляється у вигляді оранжево - жовтих,
іржаво - бурих або майже чорних подушечок, іноді виростів або волосків, які
представляють собою скупчення спор частіше всього виступаючих на
поверхню уражених органів рослин.
➢
Іржасті гриби мають складний цикл розвитку. Він включає три стадії (весняну,
літню й зимову), п’ять різних типів спороношення : 0 - спермогоній із
спермаціями; 1 - еції з еціоспорами; 2 - урединій з урединіоспорами; 3 теліопустули з теліоспорами; 4 - базидії з базидіоспорами.
➢
Міцелій Uredinales ендофітний, міжклітинний з гауторіями, які проникають в
порожнину клітин хазяїна.

25.

26.

➢
Міцелій іржастих грибів місцевий, який розповсюджується від місця інфекції на
листку або на трав’янистому стеблі на декілька сантиметрів або міліметрів; рідше
зустрічається дифузний міцелій. Перший зазвичай недовговічний, тоді як другий
часто буває багаторічним, зберігаючись із року в рік в кореневищах уражених
рослин-або в стеблах деревних порід. Дифузний і зимуючий міцелій більше
розповсюджений в гаплоїдній фазі розвитку гриба.
➢
До
основних
біологічних
особливостей
іржастих
грибів
відносяться:
плеоморфізм - наявність декількох видів спороношення .
➢
. В повний цикл розвитку іржастих грибів входять слідуючі спороношення : 0 -
спермогонії із спермаціями, 1 – еціє з еціоспорами - весняні; 2 – урединії з
урединіоспорами - літнє споро ношення; 3 – телії з теліоспорами - зимнє споро
ношення; 4 - базидіальна стадія - базидії з базидіоспорами.

27.

28.

➢
0 - спермогонії із спермаціями закладаються на гаплоїдному міцелії, клітини
міцелія і спермації містять по одному гаплоїдному ядру; 1 - еції виникають на
гаплоїдному міцелії, але ецидіоспори диплоїдні і містять по два різноякісних ядра,
які знаходяться В стані декаріона; 2 - уредо з уредоспорами, диплоїдні; 3 - телії - з
теліоспорами, диплоїдні; 4 - базидіоспори утворюються на проростаючих
теліоспорах, вони гаплоїдні і містять по одному гаплоїдному ядру.
➢
Види, які мають всі вказані спороношення - 0,1,2,3,4 - називаються
повноцикловими.
Вони в свою чергу можуть бути однохазяйними або
різнохазяйними. Однохазяйні позначаються короткою приставкою Ауtо, а
різнохазяйні
–
Неtеrо.
В
протилежність
повноцикловим
видам
відомі
неповноциклові, які мають тільки частину спороношень.
➢
Для більшості видів іржастих грибів характерна різнохазяйність {гетереція),
т.б. таке явище, коли одні спороношення розвиваються на одній рослині -хазяїні,
другі - на іншому.

29.

30.

31.

Причому ці дві рослини в систематичному відношенні далекі одна від одної. Наприклад, у
Риссіпіа grатіпis 0 і 1 типи спороношення розвиваються на барбарисі, а 2,3,4 - на злаках.
Однак серед іржастих є і однохазяйні види. Всі стадії такого однохазяйного виду розвиваються
на одній рослині, наприклад Рuссіnіа hеlіаnthі - на соняшнику.
Типи прояву хвороби. Збудники іржі уражують переважно листки і стебла, рідше інші частини
рослин. Одні стадії іржастих грибів утворюють на рослинах плямистості і деформації, інші —
пустули.
Плямистість. Іржа смородини і аґрусу - збудник Рuссіnіа гіbеsіі - саrісіs. На листках, черешках
листків і ягодах весною проявляються різко обмежені оранжеві плями. З верхньої сторони
листка на плямі видно дрібні чорні крапки — спермагонії, з нижньої сторони листової
пластинки - жовті або оранжеві подушечки, які складаються із дрібних комірок - бокальчиків —
це еції. На поверхні ягід, черешків листків і молодих пагонах спостерігаються ці ж
спороношення. Крім плямистості, іржа на цих органах викликає часткову деформацію.

32.

33.

34.

➢
Пустули. Стеблова іржа хлібних злаків - збудник Рuссіnіа graminis. На
стеблах злаків іржа проявляється у формі типових пустул (подушечок), в яких
утворюються уредо - і теліоспори.
➢
Уредопустули іржаво - бурого кольору. Формуються вони на протязі всього літа
в великій кількості. Уредопустула заповнена уредоспорами, які по мірі дозрівання
висипаються і розносяться вітром.
➢
Теліопустули темні, майже чорні. Утворюються вони в кінці вегетації рослини,
прикриті епідермісом.
Деформації. Іржа сосни і смородини - збудник Сronartium ribicola.
Деформації частіше всього спостерігаються при проявленні ецидіальної
стадії. На різних видах сосни і сибірському кедрі уражуються молоді гілки.
В місцях ураження вони потовщуються, а на поверхні з’являються
шаровидні нарости яскраво - жовтого кольору. Це ецидіальне
спороношення типу передерміум.
➢

35.

36. Дякую за увагу!

English     Русский Правила