Політика Івана Мазепи

1.

Міністерство освіти и науки України
Департаменту науки і освіти
Харьківської обласної державної адміністрації
Комунальний заклад
«Харьківська гуманітарно - педагогічна академія»
Харьківської обласної ради
Презентація на тему:
Політика Івана Мазепи
Виконала:
студентка 211- ан групи
факультету іноземної філології та
музичного мистецтва
Людоговська Ольга
Харків 2016

2.

Іван Степанович Мазепа
(20 березня 1639- 21
вересня 1709) український військовий,
політичний і державний
діяч. Гетьман Війська
Запорозького, голова
козацької держави на
Лівобережній (1687-1704) і
всій Наддніпрянській
Україні (1704-1709). Князь
Священної Римської
імперії (1707-1709).

3.

Молоді роки
Народився 20 березня 1639 р. у с.
Мазепинці (нині Білоцерківський
район Київської області). Належав
до родини відомої правобережної
української шляхти. Початкову
освіту отримав у школі Київського
братства, згодом закінчив КиєвоМогилянський колегіум та
Єзуїтську колегію у Варшаві.
Протягом трьох років навчався у
Німеччині, Італії, Франції та
Голландії, де здобув блискучу
європейську освіту, досвід
європейського політичного та
культурного життя.

4.

Подальша доля закинула Мазепу до українських козаків. У
гетьмана Петра Дорошенка він дослужився до генерального
писаря. Потім Іван перейшов до гетьмана Самойловича і отримав
звання генерального осавула. У 1687 році внаслідок Коломацького
перевороту Іван Самойлович був повалений і Мазепа став
гетьманом.
Петро Дорошенко
Іван Самойлович

5.

Соціально-економічна політика Мазепи
Коломацькі статті 1687р.
підтверджено козацькі права та привілеї;
реєстр складав 30 тисяч;
обмеження влади гетьмана;
заборона дипломатичних відносин з іншими державами;
заборона торгівлі в Московії;
в Батурині розміщувався полк московських стрільців.

6.

Метою Мазепи як гетьмана Війська Запорозького було об'єднання
козацьких земель Лівобережжя, Правобережжя, Запорожжя і, якщо
можливо, Слобожанщини і Ханської України в складі єдиної
Української держави під гетьманським реґіментом, встановлення
міцної автократичної гетьманської влади у становій державі
європейського типу зі збереженням традиційної системи козацького
устрою

7.

Зовнішня політика
Завдяки дипломатичному хисту зумів налагодити стосунки з
царівною Софією, фактичним керівником московського уряду князем
Голіциним, з їхнім наступником — царем Петром І, що врятувало
Україну від можливих руйнацій після державного перевороту у
Московській державі 1689 року.
Царівна Софія
Князь Голіцин
Петро І

8.

Тристоронній договір

9.

Військовий договір з Карлом ХІІ 1708р.

10.

Полтавська битва
Визначна баталія під час Великої Північної війни між арміями Карла
XII та Петра I, відбулася 27 червня 1709 року поблизу Полтави. Для
України наслідком Полтавської катастрофи була московська військова
окупація й щораз більше обмеження автономних прав КозацькоГетьманської держави. Лівобережна Україна 1709 року зазнає
відчутного удару по своєму самоврядному статусу.

11.

Внутрішня політика
Внутрішня політика гетьмана Мазепи сприяла зростові козацької
старшини, зміцненню її економічної бази, соціального становища,
перетворенню її на провідну верству Козацько-Гетьманської держави.
Розвиток торгівлі і промисловості за часів Мазепи сприяв зростанню міст,
зокрема його купецької верстви.

12.

Політичні погляди Івана Мазепи
Політичні погляди Мазепи знаходилися під сильним впливом
вчення Н. Макіавеллі. На думку
мемуариста, гетьман добре засвоїв
головні принципи макіавелізму,
любив повторювати: треба вміти
змінювати шкіру лиса на шкіру
лева; таємниця - це дуже важлива
справа; государ повинен читати
історію, міркувати над справами
видатних людей; нехай не боїться
пізнати ганьби за ті недоліки, без
яких важко було б врятувати
державу; та ін.
Н. Макіавеллі

13.

Культурницька політика
Завдяки Мазепиному меценатству в Україні буйно розквітло
образотворче мистецтво. В архітектурі, малярстві, графіці,
орнаменталістиці визначився своєрідний стиль — так зване
мазепинське, або козацьке, бароко. Спорудження й оздоблення церков,
палаців, житлових будинків сприяли розвиткові як архітектури, так і
багатьох інших видів мистецтва.

14.

Висновок
Неоднозначність Мазепи виразилась в двозначній внутрішній
політиці. З одного боку він хотів позбавитися Січі як
непередбаченого фактора його правління, багато чого робив на
користь аристократів, а про голоту майже забував А з іншого боку
він побудував багато соборів та церков, заснував навчальні заклади
та розвивав культуру.
Та найбільш вражаюча риса Мазепи як політика полягала в умінні
захищати як власні, так і загальноукраїнські інтереси, зберігаючи
водночас добрі стосунки з Москвою.

15.

Дякую за увагу!