Лук’яненко Левко Григорович

1. Міністерство освіти і науки України Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації Комунальний заклад «Харків

Презентація на тему:
Лук’яненко Левко
Григорович. Біографія.
Виконала:
студентка 211-ан групи
Факультету іноземної філології та
музичного мистецтва
Гнєзділова О.В.

2.

Лук'яненко Левко Григорович
український дисидент і політик
часів СРСР;
громадський діяч;
народний депутат України;
Герой України;
Письменник;
Автор «Акту про Незалежність
України».

3.

Народився 24 серпня в 1928 р. в с.
Хриповці
Городнянського
району
Чернігівської області;
З 1944 р. - в радянській армії, з 1945 р. - в
Австрії, в 1949-1953 рр. - командир
мотоциклетного взводу, м. Нахічевань,
Азербайджан.
У 1953 р. - закінчив вечірню офіцерську
школу. У 1953-1958 рр. - студент
Московського державного університету ім.
М.В.Ломоносова.

4.

У середині 1959 переїхав
до Глинянського району і, щоб
мати більше вільного часу, з
райкому перевівся в адвокатуру.
Тут він знайшов
однодумців І. Кандибу та
А. Любовича.
Кандиба І.О. та
Лук’яненко Л.Г.

5.

Засудження
З 01.1961 р. - арештований,
засуджений за "зраду батьківщини і
організаційну діяльність" до страти
(після 72 днів в камері смертників
вирок замінений на 15 років
ув`язнення). Відбував покарання у
Мордовії в таборі суворого режиму,
у Володимирській в`язниці.

6.

З 01.1976 р. - звільнився,
поселився в Чернігові,
працював електриком в
Чернігівській дитячій
лікарні.
9 листопада 1976, за
пропозицією Миколи
Руденка, увійшов до
складу Української
Гельсінкської групи (УГГ),
підписує всі документи УГГ.

7.

У грудні 1977 р. арештований по
звинуваченню
в
"антирадянській
агітації і пропаганді", в 07.1978 р.
Засуджений на 10 років таборів
особливого
режиму
і
5
років
засилання. Покарання відбував в с.
Сосновці в Мордовії.

8.

12.1987 р. відбув ув`язнення і був
відправлений в с. Березівки Томської
області на заслання.
03.1988 р. - вибраний головою УГС.
Звільнений в 05.11.1988 р.

9.

Політична діяльність після звільнення
У квітні 1990 на установчому з'їзді УГС
обраний головою створеної на її
базі Української республіканської
партії. У березні обраний депутатом ВР
України ХІІ(І) скликання від
Залізничного в/о № 196, ІваноФранківська область. Лук'яненко —
автор Акту про незалежність України
від 24 серпня 1991 р., балотувався на
посаду Президента України.

10.

У травні 1992 склав повноваження
депутата і залишив посаду голови УРП у зв'язку з
призначенням Надзвичайним і Повноважним
послом України в Канаді.
У листопаді 1993 через незгоду з політикою
уряду України подав у відставку і повернувся в
Україну.

11.

У 1998-99 Лук'яненко один з керівників
«Національного фронту», що об'єднує праві
націоналістичні партії.

12.

З листопада 1993 до червня 1994 — голова
передвиборного демократичного об'єднання
«Україна». З травня 1992 — почесний голова УРП.

13.

Народний депутат України
IV скликання від «Блоку Юлії
Тимошенко», № 5 в списку.
Член Комітету з питань
національної безпеки і оборони.

14.

Склав депутатські повноваження 15 червня 2007 і
відмовився від висування на позачергових виборах-2007,
пославшись на поважний вік.

15.

16 квітня 2013 року ухвалив рішення піти
у відставку з керування Українською
республіканською партією.

16.

Нагороди
Нагороджений медаллю Св.
Володимира "Борцям за
свободу України" (1991),
Почесним знаком
Президента України (1992).

17.

Твори
Співавтор Декларації про державний суверенітет, автор Акту
проголошення незалежності України, книг: "Сповідь в камері
смертників" (1991), "За Україну, за її волю..." (1991), "Вірю в
Бога і Україну" (1991), "Не дам загинути Україні" (1994),
"Народження нової ери" (1997), "На землі кленового листа"
(1998); брошури: "Коляска Іван Васильович" (1998), "Маршал
Жуків і українці в II світовій війні" (2000).

18.

Дякую за увагу!