Словацька Республіка

1.

Послухаймо гімн Словаччини!
Прошівська ЗОШ I-II ст.

2.

Прапор
Столиця
Братислава
Офіційні мови
словацька
Державний устрій
Республіка
- Президент
Андрій Кіска
- Прем'єр-міністр
Роберт Фіцо
Незалежність
- Проголошено
Словаччина (словац. Slovensko), офіційна
назва Словацька Республіка (словац. Slovenská
republika (SR)) — держава на сході
центральної Європи, межує на північному заході
з Чехією, на півночі з Польщею, на сході —
з Україною, на півдні — з Угорщиною та на заході
з Австрією.
Герб
1 січня, 1993
Площа
- Загалом
49,036 км² (123)
- Води (%)
931 км² (1.9 %)
Населення
- оцінка 2012 р.
5,445,000 (111)
- перепис 2011 р.
5,397,036
- Густота
111 чол,/км² (88)
ВВП (ПКС)
2015 р., оцінка
- Повний
$158 428 млрд (Список країн за ВВП)
- На душу населення
29 209 (Список країн за ВВП (ПКС) на
душу населення)
Валюта
Євро (EUR)
Часовий пояс
CET (UTC+1)
- Літній час
CEST (UTC+2)
Домен інтернету
.sk
Телефонний код
+421

3.

Словаччина - унітарна держава. В адміністративно-територіальному щодо ділиться на 8 країв.
У країні діє Конституція, прийнята 1 вересня 1992. У січні 1999 р. у неї було внесено поправки,
відповідно з якими Президент Республіки буде обиратися шляхом прямих і загальних виборів (а не
парламентом, як раніше).
За форми правління Словаччина - парламентська республіка. Політичний режим - демократичний.
Законодавча влада належить однопалатному парламенту Національної ради (150 членів), обирається
строком на 4 роки.
Національна рада здатна приймати постанови, якщо присутні більше половини всіх його депутатів.
За загальним правилом для прийняття рішення Національної ради необхідна згода більше половини
присутніх. Для прийняття Конституції або конституційного закону, внесення змін до Конституції або
конституційний закон, оголошення війни необхідна згода не менше 3 / 5 всіх депутатів. Закон, прийнятий
парламентом, підписують Голова Національної ради, Президент Республіки і Голова Уряду.

4.

Конституційний Суд Словацької Республіки є особливою судовим органом, незалежним як від
законодавчої, і від виконавчої. Він поширює, за відсутності підлеглих органів, свою юрисдикцію на всю
територію країни й захищає конституційність. До її відання, зокрема, належить прийняття рішень про:
· відповідність законів Конституції;
· відповідність підзаконних нормативних актів Конституції та законодавству, і навіть відповідність
загальнообов'язкових рішень органів місцевого самоврядування рішенням вищих органів;
· відповідність загальнообов'язкових правових актів, включаючи закони, міжнародних договорів
Словацької Республіки, ратифікованим відповідно до передбаченої Законом процедурою.
На додачу до вищезгаданих функцій Конституційний Суд є також органом електоральної юстиції і
судом, правоздатним судити Президента Республіки за обвинуваченням у державну зраду (ст. 129
Конституції), висунутому стосовно нього Національна рада (парламентом Словаччини).
Конституційний Суд є єдиним судом, що складається з тринадцяти суддів, призначуваних Президентом
Республіки терміном дванадцяти років із можливих кандидатур, представлених Національна рада.

5.

Спішський Град - це чудова історико-архітектурна спадщина Словаччини, її
справжня гордість і символ. В одному з мальовничих Словацьких міст - місті
Спиш - можна побачити грандіозний замок-фортецю, вірніше цілий град, який був
побудований в кінці XII - на початку XIII століть. Спішський град - це найбільший
середньовічний замок не тільки Словаччини, а й всієї Центральної Європи. Поруч
з цим оборонним середньовічним форпостом знаходиться церква Жегра,
побудована в XIII столітті, і Спішська Капітула - середньовічна резиденція
словацьких єпископів. Всі разом три споруди створюють чудовий архітектурний
ансамбль, побачивши який можна на деякий час перенестися в далеке
Середньовіччя. Спішський Град занесений до Списку Світової архітектурної
спадщини ЮНЕСКО.

6.

На Головній вулиці Кошице знаходиться найбільший у Словаччині католицький
храм Святої Елизавети.
Роботи над спорудженням романського собору почалися в другій
половині XIV століття та тривали майже сто років. Та простояв він недовго, бо менш,
ніж через п’ятдесят років костел згорів.
Після цього собор відбудували заново, при цьому дещо змінивши його зовнішній
вигляд, доповнивши готичними елементами. Так про романський в минулому стиль
споруди нагадують лише її вежі, що збереглись до наших днів без суттєвих змін, а
також бронзові леви та деякі надгробні пам'ятники.
В рамках великою реставрації храму, що відбувалась наприкінці минулого століття,
за збереженими в архівах Кошіце кресленнях та малюнках змогли відновити
південний фасад храму та чудові вітражні вікна.
Протяжність у довжину становить понад 60 метрів, в ширину - 36 метрів, а головний
купол храму, так звана "північна" вежа – підносить свій шпиль у небо на 59 метрів.
Церковний комплекс включає цвинтарну каплицю Святого Міхала,
пам'ятку XIV століття та готичну вежу-дзвіницю Святого Урбана.
До речі, саме у крипті цього собору знаходиться гробниця Ференца II Ракоці,
останки якого перевезені сюди з Туреччини.

7.

1
2
5
8
Братислава. Палац Примаса - 1
Братислава. Михальська вежа з брамою - 2
Братислава. Головний майдан - 3
Братислава. Собор святого Мартина - 4
Оравський Град - 5
Зволенський замок - 6
Бойницький замок - 7
Братислава. Братиславський Град - 8
4
3
7
6

8.

Урочистості розпочинаються 5 грудня з Дня Святого Мікулаша. У цей день діти, які добре себе
вели протягом року, миють свої черевички і ставлять їх на підвіконня в очікуванні подарунків. Але
добрий Мікулаш приходить не один, а в супроводі чорта й ангела. Разом вони вирішують, чи дійсно поведінка
дитини було зразковим, - в іншому випадку хтось може замість подарунка знайти у своєму черевичку вугілля,
підсипане чортом.
24 грудня, в Святвечір, нічого не їдять до темряви, а готують святкові страви для сімейного застілля: пряники,
суп-капусник, запеченого в печі коропа. Увечері всі збираються за столом, який знизу оббивають ланцюгом – щоб
сім'я була міцною. Під скатертину по кутах ховають монетки - щоб рік був прибутковим, а під стіл кладуть щось
залізне - для міцного здоров'я. Наряджають різдвяне дерево, причому необов'язково ялинку. Це може бути навіть
сніп: жителі сільськогосподарських регіонів у багатьох обрядах дякують землю за отриманий врожай і прагнуть
задобрити природу на наступний рік.
Наступного дня, 25 грудня, від хати до хати ходять ряджені з музикантами, співають колядки, проганяючи
нечисту силу і бажаючи доброго року. Дітям дістаються солодощі та монетки, дорослим - традиційні грушовіца і
сливовиця. Але мороз міцнішає, хміль швидко вивітрюється, і всі прямують до церкви на святкове богослужіння.
Кулінарні шедеври місцевої кухні не залишать байдужим нікого: про дієти варто на якийсь час забути, краще
потім скинути зайву вагу на гірських лижах. Місцева кухня розрахована на холодний клімат і важку роботу, тому
вона дуже живильна. На перше - суп, капустяний або сирний з часником. Багато страв з свинини - реберця,
коліна, різноманітні ковбаски, які подаються з гарніром з тушкованої капусти. І безліч солодощів на будь-який
смак, особливо смачний штрудель з яблуками і горіхами. Страви традиційної словацької кухні можна спробувати
і в численних закладах громадського харчування.