Моральне виховання. (Тема 4)

1. Тема 4. Моральне виховання

1. Завдання морального виховання.
Критерії моральної вихованості.
2. Зміст морального виховання.
3. Шляхи морального виховання.

2. 1. Завдання морального виховання. Критерії моральної вихованості.

Методологічною основою морального
виховання є етика – наука , об'єктом
вивчення якої є мораль.
Мораль – одна із форм суспільної
свідомості, сукупність загальноприйнятих
норм, принципів і правил, що регулюють
поведінку людей.

3. Моральне виховання розглядається як цілісний процес, спрямований на формування у людини

• Моральне виховання розглядається як
цілісний процес, спрямований на
формування у людини
моральної
свідомості
моральних
почуттів
моральної
поведінки

4.

компоненти індивідуальної моральної свідомості
моральні переконання –
внутрішньо прийняті
особистістю, укорінені в її
свідомості уявлення і
поняття про добро і зло,
про правильні і
неправильні моральні
відносини;
моральна оцінка – це
внутрішня міра, якою
користується людина у
своєму ставленні як до
своєї поведінки, так і до
поведінки інших людей,
суспільних подій і явищ.
це стійкі, тверді погляди
людини на свою власну
поведінку і поведінку
інших людей.
Включає: об'єкт оцінки,
суб'єкт, оцінні критерії;
виявляється у
моральних судженнях.

5.

Моральна свідомість виступає у єдності із моральними
почуттями.
Почуття – це форма переживання людиною свого
ставлення до предметів і явищ дійсності, що
відзначається відносною сталістю.
На основі моральної свідомості і почуттів формується
моральна поведінка,
яка складається із вчинків – певні дії людини, які
розглядаються в єдності з внутрішніми потребами і
мотивами особистості.
На основі моральних вчинків формуються моральні
звички - усталені, міцно закріплені внаслідок
багаторазового повторення практичні способи поведінки
людини.

6.

Моральна культура особистості – це засвоєння
особистістю моральних норм, принципів, категорій,
ідеалів суспільства на рівні власних переконань,
дотримання їх як звичних форм особистої поведінки.
компоненти моральної культури
1. когнітивний – знання в галузі моральності та
уявлення про стосунки людини;
2. потребово-емоційний – потреби, мотиви поведінки,
емоції та почуття;
3. регулятивний – здійснення задумів, прояви
почуттів, ступінь їх перетворення в норму поведінки;
4. діяльнісно-практичний – уміння реалізувати моральні
знання на практиці.

7.

Критерії моральної вихованості
1. Наявність моральних знань (інтелектуальний
критерій).
2. Відповідність поведінки учнів цим знанням (практичнорезультативний критерій).
3. Наявність в учнів ведучих мотивів поведінки
(мотиваційний критерій).

8. 2. Зміст морального виховання

А) формування національної самосвідомості:
• виховання любові до рідної землі, свого
народу, готовності до праці в ім'я України;
• освоєння своєї етнічної спільності,
національних цінностей;
• залучення вихованців до практичних справ
розбудови державності;
• формування почуття гідності й гордості за
свою Батьківщину, вірності Україні.

9. У розвитку національної свідомості людина проходить такі етапи:

1. етап етнічного самоусвідомлення (формується
культ рідного дому, сім‘ї, рідного села, міста);
2. етап національно-політичного самоусвідомлення
(усвідомлення себе як частини нації);
3. етап громадсько-державного самоусвідомлення
(розуміння патріотизму, виховується турботливе
ставлення до національно-культурних вартостей,
почуття національної, расової, конфесійної
толерантності).

10. Б) виховання дисциплінованості

Дисципліна – дотримання вихованцями
правил поведінки, чітке, організоване
виконання ними своїх обов'язків.
Дисциплінованість – якість особистості,
сформована на основі переконань, свідомого
виконання правил поведінки, позитивного й
відповідального ставлення до своїх обов'язків,
управління своєю поведінкою у будь-якій
обстановці у відповідності з вимогами.

11.

Обов'язок – усвідомлена система
громадських і моральних вимог суспільства
особистістю, що диктуються соціальними
потребами і конкретними цілями і завданнями
певного історичного етапу розвитку.
Відповідальність – якість особистості, що
характеризується прагненням і вмінням
оцінювати свою поведінку з точки зору користі
або шкоди для суспільства.

12. Шляхи виховання дисциплінованості:

ознайомлення із правилами поведінки, з
правами і обов'язками;
організація порядку і дисципліни у всіх
формах навчально-виховної роботи;
чітка організація режиму праці й відпочинку;
використання громадської думки колективу
у дисциплінуванні учнів;
використання традицій;
єдність вимог педагогів і батьків, контроль
за поведінкою учнів.

13. В) Правове виховання – це систематична педагогічна діяльність, спрямована на:

засвоєння системи знань з питань держави і
права;
розвиток правових поглядів, що відбивають оцінку
особистістю чинного права;
виховання поваги до законів своєї держави,
переконаності у необхідності дотримання чинного
законодавства;
формування уміння визначати форми й способи
своєї участі у житті суспільства, спілкуватися з
демократичними інститутами, органами влади;
формування уміння захищати та підтримувати
закони та права людини.

14. Центральне питання змісту правової культури – усвідомлення взаємозв'язку між ідеями індивідуальної свободи, правами людини та її громадя

Центральне питання змісту правової
культури – усвідомлення взаємозв'язку
між ідеями індивідуальної свободи,
правами людини та її громадянської
відповідальності.
•Г) Виховання культури поведінки
як системи повсякденної поведінки, яка
відповідає нормам і правилам життя і
характеризується умінням знаходити
правильний тон у спілкуванні з людьми.
(самостійно)

15. Д) Екологічне виховання – це систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури:

а) накопичення екологічних знань;
б) виховання любові до природи, бажання
берегти й примножувати її;
в) формування вмінь і навичок діяльності у
природі.

16. Напрямки екологічного виховання:

•озеленення населених пунктів;
•лісорозведення і охорона лісів;
•боротьба з ерозією ґрунтів;
•охорона водоймищ і рибних запасів;
•охорона і приваблювання птахів;
•відновлення ареалів лікарських рослин;
•турбота про збереження великих і малих
річок, очищення джерел.

17. Форми природоохоронної роботи:

•шкільні лісництва, садівництва;
•зелені, голубі патрулі;
•санітарні загони захисту довкілля;
•групи “швидкої допомоги” звірам і птахам;
•натуралістичні гуртки, клуби;
•наукові товариства;
•екологічні експедиції та екскурсії;
•екологічні стежки.

18. Е) Виховання непримиренного ставлення до вживання алкоголю, нікотину, наркотиків (НР):

•ознайомлення вихованців із знаннями про
шкідливість вживання НР, згубні наслідки
вживання, формування поглядів на їх
вживання як соціальне зло;
•вироблення в учнів певних психологічних
“гальм”, які б стримували їх у ситуаціях,
сприятливих для їх вживання;
•прищеплення непримиренного ставлення
до фактів вживання НР своїми
ровесниками.

19. Зміст антинаркотичної виховної роботи:

•подолання уявлення про нібито позитивні
властивості НР;
•розкриття негативного впливу на організм
людини;
•розкриття негативного впливу на психіку людини,
на її пізнавальну діяльність;
•НР і розлад сім'я;
•НР і спадковість;
•НР і аморальна поведінка людини;
•НР і злочинність;
•НР і їх вплив на продуктивність праці;
•НР і дорожні пригоди, побутовий травматизм.

20. Є) Статеве виховання:

•формування правильних взаємин між статями (повага до
себе, до протилежної статі, чоловіча гідність, жіноча гідність
тощо);
•формування відповідальності за свої дії в галузі статевих
відносин;
• підготовка до сімейного життя:
уміння обирати супутника на все життя;
уміння налагодити стосунки у подружньому житті;
уміння поступатися; не зводити дрібні незлагоди у
конфлікти;
уміння вести домашнє господарство;
уміння розподіляти між собою обов'язки;
уміння розпоряджатися бюджетом;
уміння виховувати дітей.

21. 3. Шляхи морального виховання

етичні бесіди
Роз'яснення
моральних норм
Формування почуттів
диспути
обговорення на зборах, після
перегляду фільмів, прочитання
художніх творів
добір яскравих фактів
образне, виразне мовлення
педагога, його емоційність
режим життя й поведінки
Формування
моральної поведінки
визначення обов'язків
приклад високоморальної
поведінки педагога