Нервова тканина

1. НЕРВОВА ТКАНИНА

1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
План лекції №8
Загальні відомості про НТ
Нейрони
Нейроглія
Нервові волокна
Класифікація нервових закінчень
Рецепторні нервові закінчення
Синапси
Поняття про рефлекторну дугу

2. НЕРВОВА ТКАНИНА -

НЕРВОВА ТКАНИНА це система взаємозв»язаних нервових клітин і
нейроглії, яка забезпечує специфічні функції
сприйняття подразнень, збудження, выроблення
імпульсу і передачі його.
НТ є основою будови органів нервової системи, яка
забезпечує
• Регуляцію всіх тканин і органів
• Їх інтеграцію в організмі й
• Зв»язок з оточуючим середовищем
В НТ є клітини двох типів:
• Нервові – нейрони, або нейроцити і
• Гліальні – нейроглія, або гліоцити

3. Функції клітин нервової тканини

Функції нейронів:
Рецепція
Збудження й гальмування
Проведення збудження
Передача сигналу (шляхом прямого контакту й непряма дія через
кров)
2. Функції глії
Опорна
Трофічна
Бар»єрна
Захисна
Електроізоляційна
Секреторна (деякі гліоцити утворюють ліквор)
3. Способи передачі інформації
• Прямий контакт з об»єктом (відросток нейрону створює
безпосередній
контакт
(синапс)
з
відповідним
об»єктом.
Передатчиком сигналу є хімічна речовина, яка називається
медіатором.
• Непряма дія через кров (нейрони створюють контакти з
кровоносними
судинами
і
виділяють
відповідно
речовину
(нейрогормон) в кров.
1.

4.

1 – сома (тіло) нейрону:
розмір 4-135 мкм,
різноманітність форм (пірамідна,
зірчаста, грушовидна і інш.);
2
функція – обробка інформації.
2 – дендрити нейрону:
їх зазвичай декілька,
відносно короткі (дек. мм), дуже
розгалужені (під гострим кутом),
звужуються в міру віддалення
від соми; довжина 0,2 мкм,
1
зприймають і проводять
сигнали до соми.
3 – аксон: завжди один,
3
4
відносно довгий (дек. см), слабо
розгалужений (під прямим
кутом), має стабільний діаметр
(1-6 мкм; проводить сигнали
від соми до інших клітин.
4 – колатераль: відросток аксону.

5. Ультрамікроскопічна будова нейрону. Схема

Н- має тіло, відростки і їх
закінчення.
Тіло
–
має
ядро
і
цитоплазму (перикаріон),
органели
(ендоплазматичний
ретикулум,
апарат
Гольджі,
мітохондрії,
мікротрубочки.
До
нейрону
підходять
аксони інших нейронів,
створюючи синапси з його
тілом, синапси з його
дендритами.

6.

7.

дендрити
сома
аксон
НЕЙРОНИ:

8. Розподілення нейронів за функціями в рефлекторній дузі

Три типа нейронів:
1. Чутливі (сенсорные, рецепторні,
аферентні)
2. Асоциативні (вставочні, кондукторні)
3. Ефекторні (виносячі, еферентні)

9.

10.

11. НЕЙРОГЛІЯ

1. Глія ЦНС
• Макроглія (олігодендроцити,
астроцити, епендимоцити)
• Мікроглія
2. Периферична нейроглія
• Мантійні гліоцити (гліоцити гангліїв)
• Нейролемоцит (шванівські клітини)

12.

13. Нервові волокна

Відростки нервових клітин, покриті оболонками,
називаються нервовими волокнами.
За будовою оболонок разрізняють:
• Мієлінові нервові волокна
• Безмієлінові нервові волокна
Функції основних структурних елементів нервового
волокна (мієлінової оболонки, мембрани осьового циліндра,
нейрофібріл):
• МО – є електричним ізолятором, виконує трофічну і опорну
функцію
• МОЦ – проведення збудження
• Н – транспортують речовини
Властивості нервового волокна – збудження і провідність
Функції нервового волокна – проведення збудження і
транспорт речовин.

14.

15. Схема будови безмієлінового і мієлінового нервового волокна

16. Класифікація нервових закінчень

Нервові закінчення діляться на 4 групи:
1. Рецепторні (чутливі або аферентні)
2. вікончаті, які створюють міжнейроні синапси
(аксодендричні, аксосоматичні,
аксоаксональні, соматодендричні)
3. Ефекторні
4. Аксовазальні синапси

17.

Принцип
класифікації
I. За походженням
сприйнятих сигналів (з
зовнішнього
середовища або
внутрішнього):
II.За природою
сприйнятих сигналів:
III. За будовою
рецепторів:
Види
рецепторних нервових закінчень
екстерорецептори,
інтерорецептори.
механо-,
баро-,
хемо-,
термо- і інш. рецептори
вільні нервові закінчення (кінцеві
розгалуження осьового циліндру позбавлені
оболонки)
2.
Невільні нервові закінчення (навколо
осьового циліндру зберігаються клітини глії) –
Неінкапсульовані,
Інкапсульовані (містяться в сполучнотканинній
капсулі)
1.

18.

19. СИНАПСИ

Синапс – структура, яка
призначена для передачі
сигналу з нервової
клітини на іншу нервову
клітину або на
ефекторний орган (тип
контакту в нервовій
тканині).
В синапсі розрізняють:
• Пресинаптичну частину
(синаптична мебрана,
синаптичні пухирці)
• Синаптичну щілину
• Постсинаптичну частину
(постсинаптична мембрана)
Схема - будова синапсу

20.

стимул
1
6
6
5
4
2
3
1 – сенсорний нейрон:
сприймає
стимули нейрон:
з зовнушнього 3 – поперечнополосатая
клетка
поперечно-посмугована
1 – сенсорный
середовища
(абостимулы
з внутрішнього
скелетной
мышцы. м»яза
клітина скелетного
воспринимает
из
середовища
організму).
внешней среды
(либо из
среды организма).
2 внутренней
– руховий нейрон
(мотонейрон):передає сигнал на
клітини скелетних м»язів, запускає

21.

стимул
1
6
6
5
4
2
3
4 – вегетативний нейрон:
передає
сигнал нанейрон:
клітини
1 – сенсорный
внутрішніх
органів
(гладеньких
воспринимает
стимулы
из
м»язів
або залозистих).
внешней
среды (либо из
среды организма).
5 внутренней
– клітина внутрішнього
органа
(сердце, стінка судини, бронху,
сечоводу, залози ШКТ і інш.)
2
6–
– двигательный
інтернейрони: нейрон
(мотонейрон):
сигнал
Зв»язують іншіпередает
типи нервових
на
клетки
клітин,
які скелетных
передають,мышц,
запуская
их сокращение.
обробляють
і зберігають
інформацію.
3 – поперечнополосатая клетка
скелетной мышцы.

22.

стимул
1
6
6
5
4
2
3
Данная сеть – иллюстрация существования в нервной системе
рефлекторных дуг.
Рефлекс – реакция организма на стимул, реализуемая при
помощи нервной системы.
Рефлекторный принцип – один из главных принципов
работы мозга.

23.

Передача
сигнала к
следующей
клетке
происходит
в особых
структурах –
синапсах
(центральных,
нервномышечных,
вегетативных;
стимул
1
6
6
на схеме их 7 ).
5
4
2
3
Сигнал по нейрону (вернее – по его мембране) передается в
виде коротких электрических импульсов – потенциалов
действия (длительность 1-2 мс, амплитуда около 100 мВ).
Сигнал от нейрона к следующей клетке передается за счет выделения из окончания аксона особого вещества («медиатора»),
которое воздействует на активность клетки-мишени.

24.

25.

26.

Рене Декарт
(1596-1650)
ввів
уявлення
про рефлекторний
принцип
роботи мозку
Йіржі Прохазка (1749-1820)
ввів власне поняття «рефлексу»