М’язові тканини

1. Лекція №7: М»ЯЗОВІ ТКАНИНИ

План
Введення
Класифікація м»язових тканин
Загальні властивості м»язових тканин
Скелетна поперечно-смугаста м»язова
тканина
5. М»яз як орган
6. Серцева поперечно-смугаста м»язова
тканина
7. Гладка м»язова тканина
1.
2.
3.
4.

2. м»язові тканини

МТ (textus musculric) называють тканини різних
за будовою і походженням, але подібні за
здібністю до виражених скорочень
МТ:
• забезпечує переміщення в просторі організму
в цілому,
• його частин,
• рух органів всередині організму (серце, язик,
кишечник та інш.

3.

4.

5.

6.

7. МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЕЛЕМЕНТІВ М»ЯЗОВИХ ТКАНИН

• Видовжена форма;
• Наявність повздовжньо розташованих
міофибрил і міофіламентів –
спеціальних органел, які забезпечують
скоротливість,
розташування мітохондрій поряд зі
скоротливими елементами,
наявність включень глікогену, ліпідів і
міоглобіну

8. КЛАСИФІКАЦІЯ М»ЯЗОВИХ ТКАНИН ЗА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИМ ПРИНЦИПОМ (в залежності від структури органел скорочення і характеру

інервації)
• Поперечнопосмуговані textus muscularis
striatus;скелетні (кріпляться до кісток),
інервуються соматичною нервовою
системою (це спинно-мозкові і черепномозкові нерви) і серцева (інервується
вегетативною нервовою системою)
• Гладенькі textus muscularis nonstriatus
(інервується вегетативною нервовою
системою)

9. Загальні властивості м»язових тканин

Не дивлячись на різну будову МТ, можна
вказати наступні загальні моменти
• Принцип скорочення
• Участь Са2+
• Енергозабезпечення
• Базальна мембрана

10. Ключові особливості різних тканин

Існують дві різновидності ППМТ:
• Скелетна – волокна це багатоядерні сімпласти, тому для них замість
терміна «цитоплазма» використовується термін «саркоплазма»
• Серцева – волокна утворені кардіоміоцитами – клітинами
циліндричної форми, які з»єднуються кінець в кінець, тобто кожно
волокно по довжині розділено на окремі клітини, такі клітини
називаються функціональними.
В обох випадках поперечна посмугованість обумовлена тим, що значну частину об»єму
кожного волокна складають міофібрили – спеціальні скоротливі органели з регулярно
повторюваною організацією і розташовані вздовж довгої осі волокна.
В свою чергу, міофібрили складаються з білкових ниток двох типів –
Тонких (актинових) міофіламентів і
Товстих (міозинових) міофіламентів.
Специфічне розташування цих ниток в міофібрилах і створює ефект поперечної
посмугованості окремих міофібрил і цілих м»язових волокон.
• Гладеньки м»язові тканини – утворені клітинами веретиновидної
форми– міоцитами. Вони теж мають тонкі і товсті міофіламенти, але їх
об»єднання в міофібрили виникає лише при скороченні, вони
позбавлені
регулярної
організації,
тому
немає
поперечної
посмугованості,слабкий розвиток саркоплазматичного ретикулуму.

11. Поперечно-посмуговані скелетні м»язи. Їх основні функції

• Забезпечують всі види рухової
активності
• Підтримка певної пози
• Дихальну функцію
• Жування
• Вироблення тепла
• Сприяють руху крові і лімфи по судинах
до серця

12. Властивості волокон скелетних м»язів

• Збудливість
• Провідність
• Скоротливість
• Розтяжність
• Еластичність

13. Будова скелетного м»яза

Будова
скелетного
м»яза
Основною структурною одиницею СМ є м»язове волокно (результат
злиття багатьох клітин, тобто синцитій), яке складається з міосіпласта
і міосателітоцитів, вкритих загальною базальною мембраною.
Комплекс, який складається із плазмолеми міосімпласта і базальної
мембрани називається сарколемою.
МВ містить велику кількість міофібрил, які містять велику кількість
білкових ниток двох типів – актинових і міозинових.
Цитоплазма МВ називається саркоплазмою і має сітку внутрішніх
мембран – саркоплазматичний ретикулум.
Упоперек волокна і між фібрилами проходить система трубочок, яка
називається Т-системою і зв»язана з сарколемою.
В певних місцях трубочки Т-системи розміщені між двох цистерн
саркоплазматичного ретикулуму. Комплекс з одної Т-трубочки і двох
цистерн називається тріадою. Трубочки і цистерни з»єднані між собою
поперечними мембранними мостиками. Цистерни приймають участь в
захваті і вивільненні іонів Са2+.
Ділянка міофібрили між двома лініями Z називається саркомером – це
структурна одиниця міофібрили.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22. Схема послідовності подій, які ведуть до скорочення, а потім до розслаблення м»язового волокна

Схема послідовності подій, які ведуть до скорочення, а
потім до розслаблення м»язового волокна
Подразнення
Винекнення потенціалу дії
Проведення його вздовж клітинної мембрани
И вглибину волокна по трубочкам
Вивільнення
Са2+
з
бокових
цистерн
саркоплазматичного ретикулуму й дифузія його до
міофибрил
Взаємодія актинових і міозинових філаментів, які
приводять до укорочення міофибрил
Активація кальцієвого насосу
Зниження концентрації вільних іонов Са2+ в
саркоплазмі
Разслаблення міофібрил
Основними структурними елементами МВ, яке
забезпечує його збудження і скорочення – є сарколема,
саркоплазматичний ретикулум, міофібрили.

23. Серцева поперечнопосмугована м»язова тканина

В ході гістогенезу утворились 5 видів
кардіоміоцитів:
Рабочі (скоротливі);
Синусні (пейсмекерні);
Перехідні;
Провідні;
Секреторні

24. Гладенькі м»язові тканини

• ГМ – знаходяться в
внутрішніх органах, судинах і
шкірі
• ГМ – здібні здійснювати
відносно повільні рухи і
тривалі тонічні скорочення

25. Структурні особливості гладкої м»язової тканини

• Нерегулярне
розташування
ниток
актину і міозину, завдяки чому відсутня
посмугованість
• Слабкий розвиток саркоплазматичного
ретикулуму
• Наявність нексусів між МВ

26.

27.

28. Функціональні особливості гладкої м»язової тканини в порівнянні зі скелетною

• Автоматія
• Пластичність
• Більш довше скорочення (від декількох
секунд до 1 хв.)
Функціональною одиницею гладкого м»яза є
пучок м»язових волокон, який знаходиться в
сполучнотканинній оболонці.
Збудження в м»язовому пучці передається від
одного волокна до другого, тому він функціонує
як єдине ціле.

29. М»яз як орган

• М»язові волокна являються основним
елементом анатомічних утворень –
скелетних м»язів
• Крім них, в м»язах виявляються
Сполучнотканинні елементи (прошарки і
фасції)
Судини і
Нерви

30. Спеціальні поняття

Сполучнотканинні структури –
• Ендомізій – вузькі прошарки пухкої
волокнистої неоформленої сполучної
тканини навколо кожного м»язового
волокна
• Перимізій – більш товсті прошарки
навкоголо групи м»язових волокон
• Епімізій – щільна оформлена
волокниста сполучна тканина навколо
всього м»яза

31. Міон і нервово-м»язова одиниця

• Міон – кожне м»язове волокно оточене
сіткою гемокапілярі і має власну інервацію
• Комплекс цих елементів називається міоном
• Нервово-м»язова одиниця – це група
м»язових волокон, яка інервується одним
мотонейроном
• М»язові волокна рідних НМО не розташовані
окремими пучками, а мозаїчно розподілені
між собою