Організаційні методи і форми навчання

1.

Раздел 3. Учбові заняття і їх методичне
забезпечення
організаційні
МЕТОДИ І
ФОРМИ
НАВЧАННЯ
Лекція 7

2. Організаційні форми і методи навчання. ПЛАН:

1. Методи навчання:
1.1. Словесні;
1.2. Наочні;
1.3. Практичні.
2. Лекція.
2.1. Мета лекцій. Роль і місце лекції і ВНЗ.
3. Управління пізнавальною діяльністю студентів.
4. Групові заняття у вищому навчальному закладі

3.

Що таке
«методи навчання»?

4.

Поняття про методи навчання і їх
класифікації.
Методом навчання називають спосіб впорядкованої
взаємозв’язаної діяльності викладачів і студентів,
спрямованої на вирішення завдань освіти,
виховання і розвитку в процесі навчання. Тобто спосіб управління пізнавальною діяльністю студентів
для досягнення певної дидактичної мети.
Прийом навчання - це деталь методу, тобто
часткове поняття по відношенню до загального
поняття “методу”.

5.

Методи навчання –
дидактично обґрунтована система
прийомів, способів, через які
викладач
навчає,
а
студент
засвоює
передбачені
змістом
навчання знання, навички та
вміння.

6.

вид навчального заняття - форма організації взаємодії
викладача і студентів у ході навчального процесу.

7.

Які методи навчання Ви
знаєте?

8.

9.

Організаційні МЕТОДИ І ФОРМИ НАВЧАННЯ
1. Методи навчання:
-словесні;
- наочні;
- практичні.

10.

1.1. Словесні - лекція, бесіда, діскуссія,
евристична бесіда; «мозковий штурм» (або
«злива ідей», ґенерування
ідей, англ. brainstorming) — популярний метод
висування творчих ідей у процесі розв'язування
наукової чи технічної проблеми ”
рольові, «ділові» гри;
тренінги; обговорення.

11.

1.2. Наглядние- демонстрація, моделі, ментальні
карти, інтелектуальні карти, презентація,
малюнки і т.д.

12.

13.

1.3. Практичні - лабораторні, семінарські
заняття, просемінари.
.

14.

Просеминар -Практические занятия в высших учебных
заведениях, предшествующие более сложным
занятиям семинарского типа. ◁ Просеминарский
про/семинар/ий/

15.

Види практик:
- ознайомча,
-виробнича,
- переддипломна

16.

17.

В сущности, почти чудо, что современные методы
обучения еще не совсем удушили святую
любознательность, ибо это нежное растеньице
требует наряду с поощрением прежде всего свободы
— без нее оно неизбежно погибнет. Большая ошибка
думать, что чувства долга и принуждения могут
способствовать находить радость в том, чтобы
смотреть и искать. Мне кажется, что даже здоровое
хищное животное потеряло бы жадность к еде, если
бы удалось с помощью бича заставить его
непрерывно есть, даже когда оно неголодно, и
особенно если принудительно предлагаемая еда не
им выбрана. Энштейн Альберт в кн. : «Физика и
реальность»

18.

Дидактичні вимоги до лекції
та методика її проведення
1. Роль і місце лекції у вищій школі.
2. Типи лекцій, їх призначення і завдання.
3. Основні дидактичні вимоги до лекції.
4. Зміст і структура лекції.
5. Управління пізнавальною діяльністю
студентів.
6. Методика проведення лекції.

19.

1. Роль і місце лекції у вищій школі

20.

ЛЕКЦІЯ
Вид навчального
заняття
Метод навчання

21. Роль лекції

П. Могила - основатель Киево-Могилянской
академии,
В. М. Ломоносов - основатель Московского
университета;
прекрасные лекторы: видный математик,
выпускник Харьковского университета Михаил
Васильевич Остроградский (1801-1861 гг.),
историки, профессоры Московского университета
Тимофей Николаевич Грановский (1813-1855 гг.) и
Василий Осипович Ключевский (1841-1911 гг.),
председатель экз. комиссии первого выпуска
инженеров, подготовленных в КПИ Дмитрий
Иванович Менделеев (1834-1907 гг.), выдающийся
микробиолог, профессор Одесского университета
Илья Ильич Мечников (1845-1916гг.)

22. У 19 в.возросла потреба в практичних знаннях, стимулюючих самостійність і активність студентів і виникла дискусія: чи потрібні

Роль лекцій
У 19 в.возросла потреба в практичних знаннях,
стимулюючих самостійність і активність студентів і
виникла дискусія: чи потрібні лекції? Пирогов М.І .:
«лекції потрібні тільки в тому випадку, якщо лектор
володіє абсолютно новим, ніде ще не опублікованим
матеріалом.»?
Л. М. Толстой -Лекція -не більше ніж «кумедний
обряд»? В 1986р. 2 з'їзд діячів з техніки і
професійної освіти в своїй резолюції зазначив: «...
лекція, живе слово-це могутній засіб для
повідомлення наукових знань і за своєю здатністю
міцно закарбувати найбільш суттєві сторони
предмета не може бути замінена ніякої книгою».

23. Роль лекции. По мере роста научно-технических знаний в 19в. возросла потребность в практич. знаниях, появились сомнения, нужна

ли вообще лекция? Н.И.Пирогов:..» в
том случае, если лектор владеет совершенно новым,
нигде еще не опубликованным материалом» А
Л.Н.Толстой назвал лекцию «не более чем забавным
обрядом» Полемика была очень острой, и в 1896 г. 2съезд деятелей по технике и профессиональному
образованию в своей резолюции специально отметил,
что «…лекция, живое слово – это могущественное
средство для сообщения научных знаний и по своей
способности прочно запечатлеть наиболее существенные
стороны предмета не может быть заменено никакой
книгой»

24.

Які ознаки має лекція,
як вид навчального
заняття?

25.

Методи навчання:
– лекційний;
– бесіда;
– діалог;
– демонстрація;
– колоквіум;
– виконання домашніх завдань;
– дослідження ;
– опитування;
– дискусія;
– контроль;
– дидактична гра.

26.

Які ознаки має лекція,
як метод навчання?

27.

ЛЕКЦІЯ
Вид навчального заняття –
Метод навчання –
лекційний потік студентів,
монологічне викладення
спеціальна велика аудиторія,
теоретичного
навчальна діяльність – слухання
навчального
та конспектування
матеріалу

28. Типи лекцій

Лекція - візуалізація
Лекція удвох або бінарна
Лекція із заздалегідь запланованими
помилками
Лекція - прес-конференція
Лекція-бесіда
Лекція-дискусія
Лекція з розбором конкретних ситуацій
відеолекції
Мультимедіа лекції
Проблемная лекция

29.

Лекція - візуалізація
Даний вид лекції є результатом нового
використання принципу наочності, зміст
даного принципу змінюється під впливом
даних психолого-педагогічної науки, форм і
методів активного навчання.

30. Лекція-бесіда, або «діалог з аудиторією», є найбільш поширеною і порівняно простою формою активного залучення студентів до

навчального процесу. Ця лекція передбачає
безпосередній контакт викладача з аудиторією.
Перевага лекції-бесіди полягає в тому, що вона
дозволяє привертати увагу слухачів до найбільш
важливих питань теми, визначати зміст і темп
викладу навчального матеріалу з урахуванням
особливостей студентів.

31. Лекція-дискусія. На відміну від лекції-бесіди тут викладач при викладі лекційного матеріалу не тільки використовує відповіді

слухачів на свої питання, а й організовує вільний
обмін думками в інтервалах між логічними розділами.
Дискусія - це взаємодія викладача і учня, вільний
обмін думками, ідеями та поглядами з досліджуваного
питання.
Це оживляє навчальний процес, активізує пізнавальну
діяльність аудиторії і, що дуже важливо, дозволяє
викладачеві керувати колективною
думкою групи,
використовувати його в цілях
переконання.

32. Відеолекції

В цьому випадку лекція викладача
записується на відеоплівку. Методом
нелінійного монтажу вона може бути
доповнена мультимедіа додатками, що
ілюструють виклад лекції. Такі
доповнення не тільки збагачують зміст
лекції, а й роблять її виклад більш
живим і привабливим для слухачів.
Безсумнівним достоїнством такого
способу викладу теоретичного
матеріалу є можливість прослухати
лекцію в будь-який зручний час,
повторно звертаючись до найбільш
важким місцях.

33.

Аналіз лекційного заняття
ЯКІ НЕДОЛІКИ
ЯКІ ПЕРЕВАГИ
ЙОМУ ПРИТАМАННІ
ЙОМУ ПРИТАМАННІ
?
?

34. Проблемная лекция обеспечивает достижение 3 дидактических целей: 1. Усвоение студентами теоретических знаний; 2. Развитие

теоретического мышления ;
3. Формирование познавательного интереса
к содержанию учебного предмета и
профессиональной мотивации студента

35.

Аналіз лекційного заняття
НЕДОЛІКИ:
– обмеженість видів
навчальної діяльності;
– обмеженість рівня
засвоєння навчального
матеріалу;
– зміст і методика
проведення лекції не
враховує індивідуальні
особливості студентів;
– інформаційно-описовий
тип викладення;
– обмеженість керування
СРС.
ПЕРЕВАГИ:
– забезпечується загальне
орієнтування і знайомство
з основами теорії;
– можливість надання новітньої
наукової інформації;
– забезпечення вивчення
нових навчальних дисциплін;
– забезпечує розуміння важких
питань та альтернативних
поглядів;
– можливість зустрічі з відомими
вченими, керівниками
промисловості.

36.

Які завдання
може виконати лекція?

37.

Головні дидактичні завдання лекції
Забезпечення первісного
ознайомлення з
навчальним матеріалом,
організація його засвоєння
на понятийноструктурному рівні
Формування основи
для подальшого
самостійного вивчення
й оволодіння знаннями
Формування наукового світогляду,
виховання у студентів пізнавальних інтересів

38.

2. Типи лекцій, їх призначення і завдання
ТИПИ ЛЕКЦІЙ
НАСТАВНА
ВСТУПНА
ОГЛЯДОВА
ІНФОРМАЦІЙНА
ПІДСУМКОВА
ПРОБЛЕМНА

39.

40.

3. Головні дидактичні вимоги до лекції:
– високий науково-теоретичний рівень;
– забезпечення ефективного сприйняття студентами
навчального матеріалу на основі врахування
психолого-дидактичних закономірностей
пізнавальної діяльності студентів;
– формування високого рівня самостійності і
ініціативності студентів шляхом організації
їх активної розумової діяльності у процесі навчання;
– високий виховний вплив на студентів.
Узагальнені характеристики лекції:
–
–
–
зміст і структура лекції;
управління пізнавальною діяльністю студентів;
методика проведення лекції.

41.

4. Зміст і структура лекції

42.

СТРУКТУРА ЛЕКЦІЇ
ОРГАНІЗАЦІЙНА
ЗМІСТОВА

43.

Дослідження значущості окремих ознак узагальнених
характеристик лекції проводилася методом експертних
оцінок за симетричною п’ятибальною шкалою:
+2 – ознака дуже важлива для успіху лекції;
+1 – ознака важлива;
0 – ознака нейтральна;
–1 – ознака заважає успіху лекції;
–2 – ознака значно заважає успіху.

44.

Зміст і структура лекції
висвітлення останніх досягнень науки
+1,56;
– чітке визначення своєї позиції в
спірних питаннях +1,43;
– погоджування теоретичних питань із
практикою +1,4;
– розгляд світоглядних питань
+1,32;
–
– включення нового матеріалу, якого ще
немає у підручниках +1,28;

45.

Зміст і структура лекції
–
повідомлення плану лекції і його чітка
реалізація +1,12;
– наведення прикладів з реальної
професійної діяльності +1,06;
– наведення прикладів із власного досвіду
і своїх досліджень +0,94;
– зазначення зв’язку дисципліни чи питання
із суміжними + 0,88;
– підведення підсумків і висновків
наприкінці лекції + 0,8;

46.

– об’єктивне викладення різних позицій
–
–
–
–
–
–
–
із спірних питань + 0,77;
дотримання послідовності і наступності
в курсі лекцій + 0,51;
строге обґрунтування фактичного
матеріалу + 0,4;
загострення уваги на основних питаннях
і положеннях лекції + 0,36;
наводиться багато цікавих деталей –0,15;
дається все, що потрібно для складання
екзамену –1,04;
дається все, що зазначено у програмі
дисципліни –1,63;
зміст лекції наближається до підручника
–1,65.

47.

Узагальнені характеристики
лекції:
1. зміст і структура лекції;
2. управління пізнавальною
діяльністю студентів;
3. методика проведення лекції.

48.

Функції лекції:
пізнавальна
(навчальна);
розвиваюча;
виховна;
організуюча.

49. 5. Управління пізнавальною діяльністю студентів

Управління пізнавальною
діяльністю студентів
Методи активізації
пізнавальної
діяльності
Стимули активізації
пізнавальної
діяльності

50.

Методи активізації
пізнавальної діяльності
Проблемних ситуацій
Навмисна помилка
Активізуючих питань
Міркування вголос
Діалогу
Ігрова ситуація
Візуалізації

51.

Сприйняття інформації
84,0%
90%
80%
70%
60%
50%
40%
30%
20%
10%
11,0%
1,5%
3,5%
дотик
запах
0%
слух
зір

52. Засвоєння та запам’ятовування інформації

60%
50,0%
50%
40%
30,0%
30%
20,0%
20%
10%
0%
слух
зір
зір+слух

53.

Стимули активізації пізнавальної діяльності
Довіри
Інтересу
Пріоритету
Важливості
Професії
Контролю

54.

Управління пізнавальною
діяльністю студентів
–
–
–
–
–
–
–
–
–
стимулювання пізнавального інтересу студентів ;
вказівки і поради з організації СРС ;
заохочення студентів до самостійного мислення ;
використання засобів наочності ;
захоплення аудиторії темою, яка розглядається ;
чітке зазначення мети, до якої має прагнути
студент ;
загострення уваги на основних питаннях і положеннях
лекції ;
поради з використанням додаткової, у тому числі
наукової літератур;
створення враження "міркування вголос" .

55.

Методика проведення лекції

56.

Прийоми емоційного впливу
Вербальні засоби
емоційного впливу
Невербальні засоби
емоційного впливу
Відступи
Афоризми,
приказки,
крилаті вислови
Порівняння,
аналогії
Риторичні
фігури
Інтонація

57.

Риторичні фігури
Риторичні фігури думки:
– антитеза;
– оксюморон;
– вигук;
– звертання;
– риторичне питання.
Риторичні фігури слова:
– анафора;
– епіфора;
– інверсія;
– паралелізм;
– еліпсис
Фігури переосмислення (тропи):
– гіпербола;
– метонімія;
– літота;
– синекдоха;
– перифраз;
– іронія.
– алегорія;

58.

Інтонація
Паузи
Гучність
Лад
Ритм
Тембр
Темп

59.

Завдання використання інтонація
Виділення
головного
Керування
увагою
Керування
конспектуванням

60. Сприйняття інформації

61.

Невербальні засоби
емоційного впливу
Просторова
організація
спілкування
Позиція,
переміщення
Погляд
Жести
Поза,
вектор звукової
хвилі
Міміка

62.

Методика читання лекції
–
–
–
–
–
–
–
–
–
чітке та зрозуміле викладення ;
досить голосна і чітка мова ;
строга реалізація плану лекції ;
вільне викладення матеріалу ;
гарні ораторські дані ;
доброзичливість до аудиторії ;
вільна і невимушена поведінка ;
багатий словниковий запас ;
використання наочних засобів ;

63.

Методика читання лекції
–
–
–
–
–
–
–
–
лектор заохочує питання від студентів ;
упевнене читання лекції ;
готовність прийняти коментарі і критику
з боку студентів ;
дотепність ;
не робляться відступи від основного
змісту лекції ;
лектор оригінально тримається ;
викладення досить повільно, що можна
все записати ;
майже дослівне читання конспекту лекції .

64. Практичні - лабораторні, семінарські заняття, просемінари. Види практик - ознайомча, виробнича, переддипломна.

65. ТИПИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ: - Семінар-дискусія; - Просемінар; - семінар –дослідження; -СЕМИНАР-ПРАКТИКУМ - проблемний семінар; -

науковий семінар ,
-
авторський семінар.

66.

Просеминар — практические
занятия в высших учебных
заведениях, предшествующие более
сложным занятиям семинарского
типа. ◁ Просеминарский

67.

Просеминары вводят студентов в понимание
специфических особенностей самостоятельной
работы, в первоначальной форме знакомят их с
подходом к научным исследованиям.
Особенно важен просеминар для студентовиностранцев, которые не только входят в
понимание существа изучаемой науки, но и
включаются в работу коллектива на общих со
всеми студентами основаниях.
Ведущая роль в просеминаре принадлежит
руководителю.

68.

Спецсеминары – это учебно-научные пространства,
объединяющие преподавателей, студентов разных
курсов, аспирантов. В отличие от
спецскурсов, спецсеминары – это не лекции
преподавателя о результатах своих научных
исследований, а совместное изучение актуальной и
увлекательной для всех участников проблематики.
Спецсеминар- необходимая школа научной работы, в
которой студенты смогут научиться работать над
выбранной темой, делать доклады, принимать участие в
дискуссии, писать курсовые и выпускные работы и
убедиться в том, что научная работа может быть
увлекательной сферой, существенно расширяющей
границы гуманитарного сознания.

69.

Спецсеминар- для старшекурсников, специально
организованное, хотя краткосрочное общение
начинающих исследователей по определенной
проблеме. Спецсеминар, руководимый крупным
специалистом, приобретает характер научной школы,
которая приучает студентов к коллективному мышлению
и творчеству. В конце занятий руководитель, как
правило, делает полный обзор семинарских занятий и
работ в широком научном плане, раскрывая горизонты
дальнейшего исследования проблем, формируя интерес
студентов к науке.

70.

Успех спецсеминара еще более, чем
просеминара и семинара, зависит от того, кто
им руководит.

71. Лабораторні заняття – вид навчальних занять, на яких студент під керівництвом викладача самостійно проводить натурні або

імітаційні експерименти,
дослідження з метою практичного
підтвердження окремих теоретичних
положень навчальної дисципліни,
здобуває досвід роботи з лабораторним
устаткуванням, оснащенням,
комп’ютерною технікою,
вимірювальною апаратурою; опановує
методику

72.

Основні завдання практичних занять:
■ поглиблення та уточнення знань, здобутих на лекціях
і в процесі самостійної роботи;
■ формування інтелектуальних навичок і вмінь
планування, аналізу й узагальнень, опанування навичок
організації професійної діяльності;
■ накопичення первинного досвіду організації
виробництва та технікою управління ним;
■ оволодіння початковими навичками керівництва,
менеджменту та самоменеджменту.

73. Комп’ютерний практикум – вид практичного заняття, на якому викладач організує індивідуальну роботу студентів на персональних

комп'ютерах
з метою формування досвіду використання
певних програмних оболонок, прикладних
програм, експериментальних досліджень у
конкретній предметній галузі

74. Учебная практика (1 год обучения). Этот вид практики является продолжением учебного процесса, дает студентам навыки

практической деятельности,
ранее рассмотренной в теории. По итогам практики студент
пишет дневник по практике. Учебную практику студенты
проходят группой, как правило, в стенах родного ВУЗа.
2. Ознакомительная практика (2-3 год обучения).
Цель – ознакомить студентов с деловой документацией и
принципами работы с ней, будущими профессиональными
обязанностями. Ознакомительную практику студенты
проходят и в университете, и на производстве.

75.

3. Производственная (трудовая) практика.
Студент работает, также как и остальные сотрудники,
выполняет трудовой распорядок, т.е. становится
полноправным сотрудником организации. Чтобы защитить
свои права, лучше на время трудовой практики заключить
срочный трудовой контракт. Данный вид практики
оплачивается.
4. Преддипломная практика.
Такую практику студенты проходят перед написанием
дипломной работы в университете. Суть практики состоит в
поиске, компоновке и анализе материала для Вашей
дипломной работы. В качестве отчета пишется реферат.

76. Дякую за увагу!