Психосоціальне благополуччя та психічне здоров’я в сучасних організаціях
Складні реалії життєдіяльності організацій в сучасному суспільстві
Міжнародний медичний корпус /ІМС/ в Україні: «Психосоціальна підтримка населення України, постраждалого від конфлікту» :
Команда Міжнародного медичного корпусу в Україні:
Фахівці психічного здоров’я і психосоціальної підтримки
Результати пролонгованого дослідження працівників гуманітарних організацій
Організаційні чинники
Наслідки впливу стресорів
Ознаки професійного вигорання
Керівництво МПК з ПЗПСП (2007)
Розроблення Керівництва
Керівництво МПК в Україні 2017
Керівництво МПК
Методологічною основою психосоціальної підтримки є Концепція благополуччя
Складові благополуччя
«Психічне здоров’я та психосоціальна підтримка»
Психосоціальна допомога в кризових ситуаціях
Основні принципи Керівництва МПК
В Запоріжжі за проектом IMC здійснювалася робота з міжвідомчої координації діяльності організацій щодо психосоціальної
Потенційні джерела ризику (стресу) для співробітників організацій 
Організаційний стрес – чинники:
Результати досліджень професійного вигорання працівників гуманітарних організацій
Плани дій з напрямку 4. ЛЮДСЬКІ РЕСУРСИ
Resilience
Підхід резилієнс
Визначення
Ресурси підтримки та розвитку
Ресурси підтримки та розвитку
Ресурси підтримки та розвитку
Головне – щоб все це втілювалось в життя!
Використані джерела:
Завершення
6.10M
Категория: ПсихологияПсихология

Психосоціальне благополуччя та психічне здоров’я в сучасних організаціях

1. Психосоціальне благополуччя та психічне здоров’я в сучасних організаціях

Спіцина Лариса Валеріївна,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри психології ЗНУ
19 жовтня 2017 року,
м.Запоріжжя

2. Складні реалії життєдіяльності організацій в сучасному суспільстві

Ми живемо в складний час бурхливих суспільних і
природних катаклізмів.
І цей вплив відчувають на собі всі суб’єкти соціального
включення:
- Особистість
- Міжособистісні зв’язки та відносини
- Родина
- Громада
- Організація
- Суспільство
І одним з головних завдань сучасного суспільства є
вироблення готовності до викликів сьогодення

3. Міжнародний медичний корпус /ІМС/ в Україні: «Психосоціальна підтримка населення України, постраждалого від конфлікту» :

Завдання 1: Удосконалення надання послуг з психічного здоров’я та
психосоціальної підтримки згідно міжнародного Керівництва МПК з
ПЗПСП
Переклад і практичне застосування Керівництва МПК з ПЗПСП в
умовах надзвичайної ситуації
Завдання 2: Підвищення рівня дієздатності організацій, які надають
допомогу щодо ПЗПСП, посилення їх інституційної спроможності.
Співпраця з партнерськими організаціями з надання психосоціальної
підтримки
Завдання 3: Удосконалення системи координації і перенаправлення
Розробка карти, критеріів, системи перенаправлення, навчання та
розповсюдження інформації
Запоріжжя як модель/місто для реалізації пілотного проекту

4. Команда Міжнародного медичного корпусу в Україні:

5. Фахівці психічного здоров’я і психосоціальної підтримки

- Професійна спільнота: психологи, соціальні
працівники, тренери, супервізори, керівники,
лідери
- Спільнота тренерів по всій Україні по ППД;
Керівництву МПК

6. Результати пролонгованого дослідження працівників гуманітарних організацій

“Зовнішні труднощі та небезпека”, з якими
стикалися співробітники:
Звуки пострілів неподалік (42%)
Стали свідками заворушень/повстань, переслідування
групою чи особою (>10%)
Реально відбулося чи спроба насильницького
проникнення (>8%)
Хвороба, що загрожує життю/обмежений доступ до
медичних послуг (7%)
Неочікувана/рання смерть колег (7%)

7. Організаційні чинники

Велике навантаження та складність роботи (Győrffy et
al. 2016),
• Нестача часу (Kaschka et al. 2011),
• Конфлікти на роботі, проблеми управління та співпраці
(Lahana et al. 2017),
• Буллінг (Allen et al. 2015),
• Неможливість контролю (Santen et al. 2010),
• Недостатність автономії (Kimo Takayesu et al. 2014),
• Недостатня кількість людських ресурсів (Ten
Brummelhuis et al. 2011),
• Низький рівень задоволення працею (Zhou et al. 2017

8. Наслідки впливу стресорів

Довготривалі наслідки – виявлено:
Депресія, психологічний дистрес, емоційне виснаження, що
збільшуються після завершення роботи та залишаються на
суттєво вищому рівні під час подальшого контролю
Тривожність підвищується після завершення роботи та не
повертаються до початкового рівня
Майже половина повідомляють про низьке відчуття
особистого досягнення
Захисні фактори: Соціальна підтримка
Лише соціальна підтримка, стає найбільш суттєвим захисним,
фактором подолання негативних наслідків впливу (депресія,
психологічний дистрес, неефективність)
Більше соціальної підтримки – вище задоволення від життя

9. Ознаки професійного вигорання

Співробітника: • Емоційне виснаження
Відсутність енергії • Втрата ентузіазму та
мотивації працювати • Низька робоча
ефективність • Зменшене відчуття особистих
досягнень • Песимізм та цинізм • Втома від
співчуття
Команди: • Запізнення або відсутність на
робочому місці та • Міжособистісні конфлікти в
команді • Негативне ставлення до робочого
місця/колег • Швидка зміна кадрів • Відсутність
індивідуальної мотивації • Брак консенсусу та
кооперації в команді • Знижена продуктивність
Нижча якість послуг

10. Керівництво МПК з ПЗПСП (2007)

Керівництво допомагає
планувати, впроваджувати
та координувати заходи
організацій з ПЗПСП у
надзвичайних ситуаціях
(конфлікти, стихійні лиха, а
також епідемії)

11. Розроблення Керівництва

Війна на Балканах і цунамі в Південно-Східній Азії викликали
гостру необхідність у створенні рекомендацій щодо ПЗПСП
2005 рік: сформовано Робочу групу з 27 організацій (ООН та
неурядові організації (НУО)) з метою впровадження
Керівництва з ПЗПСП
Підготовано робочі версії та розповсюджено для
консультування у всьому світі серед більш, ніж 100
координаційних осередків зі сторони:
Урядів,
Агентств ООН,
Товариства Червоного Хреста,
Університетів,
НУО з усього світу
Процес консультування тривав 2 роки

12. Керівництво МПК в Україні 2017

13. Керівництво МПК

• Увага зосереджена на мінімальному/першочерговому
реагуванні під час/після надзвичайної ситуації
• Увага зосереджена на практичних діях та соціальних
інтервенціях
• Основні принципи
• Короткі Плани дій, які описують 25 основних
інтервенцій за різними секторами
• Очікується, що Плани дій впроваджуватимуться
гнучко та відповідно до контексту, із залученням
різних організацій
• Наприклад: розроблення додатку до Керівництва у
відповідності до контексту
– З прикладами місцевих досягнень та прогалин
– З описом місцевих механізмів координування

14. Методологічною основою психосоціальної підтримки є Концепція благополуччя

Ключовою в ній є категорія здоров’я , за
визначенням ВООЗ, це: «стан повного фізичного,
душевного і соціального благополуччя, а не тільки
відсутність хвороби і фізичних дефектів».
Підтримка та охорона здоров’я досягається завдяки
поєднанню станів фізичного, розумового та
соціального благополуччя, що разом називається
«трикутником здоров’я» World Health Organization,
або концепцією благополуччя.

15. Складові благополуччя

16.

17. «Психічне здоров’я та психосоціальна підтримка»

Психічне здоров’я – це стан благополуччя, при якому
людина може реалізувати свій власний потенціал,
впоратися із життєвимим стресами, продуктивно та
плідно працювати, а також робити свій внесок у життя
громади
(a) Захист та сприяння психосоціальному благополуччю
/біопсихосоціальна модель /
а також
(b) Попередження та лікування психічних розладів /клінічна
модель/
Термін ПЗПСП допомагає заповнити прогалину між двома
протилежними точками зору

18. Психосоціальна допомога в кризових ситуаціях

Психосоціальна допомога в кризових
ситуаціях розглядається як нова галузь
соціальної психології, яка з'явилася в кінці
1990-х рр.
Психосоціальна допомога передбачає
виявлення, вивчення і нейтралізацію
негативного впливу психотравмуючих факторів
на соціальне життя людини, його соматичне і
психічне здоров'я, міжособистісні відносини.

19. Основні принципи Керівництва МПК

1) права людини та справедливість;
2) залучення громади;
3) принцип «не нашкодь»;
4) використання доступних ресурсів і
спроможності;
5) інтегрування систем підтримки;
6) багаторівнева підтримка

20.

21. В Запоріжжі за проектом IMC здійснювалася робота з міжвідомчої координації діяльності організацій щодо психосоціальної

підтримки

22.

Координаційна група
Охорона
Захист
здоров’я
Соціальні
Освіта
служби
Психічне здоров’я та психосоціальна підтримка

23. Потенційні джерела ризику (стресу) для співробітників організацій 

Потенційні джерела ризику (стресу) для
співробітників організацій
- Особисті (та сімейні) фактори
- Роль в організації
- Особливості робочого середовища:
Робочі/польові умови
Динаміка команди
Організаційні фактори

24. Організаційний стрес – чинники:

Робочі/польові умови
-
Складні робочі умови (офіс чи робота в полі)
Сильне робоче навантаження чи бездіяльність
Динаміка команди та стосунки
- Культурні відмінності в команді чи з бенефіціарами
- Міжособистісні конфлікти – конфлікти в команді,
- Погане лідерство
Організаційні фактори
- Нечіткий опис посадових обов’язків чи ролей в команді,
відсутність підготовки
- Нечіткі розмежування відповідальностей та відсутність
ефективної комунікації
- Відсутність меж між роботою та відпочинком
- Відчуття відсутності визнання роботи

25. Результати досліджень професійного вигорання працівників гуманітарних організацій

Згідно з отриманими результатами за проектом Сфера
2017р., для працівників гуманітарних організацій
проблема професійного вигорання є дуже
актуальною.
Тільки 22% мають низький рівень вигорання.
Високий та дуже високий рівень професійного
вигорання мають 42% працівників,
ще 36% знаходяться в зоні підвищеного ризику
(середній рівень вигорання).

26. Плани дій з напрямку 4. ЛЮДСЬКІ РЕСУРСИ

4.1: Визначати і наймати персонал в гуманітарні
організаціїї та залучати волонтерів, які розуміють
місцеву культуру
4.2: Впроваджувати кодекс поведінки та етичні норми
для персоналу організацій
4.3: Організувати професійну орієнтацію та навчання у
сфері ПЗПСП для працівників, що надають допомогу
4.4: Попереджувати й управляти проблемами з
психічним здоров’ям та психосоціальним
благополуччям серед працівників гуманітарних
організацій і волонтерів

27. Resilience

Концепція розглядається з точки зору
можливостей позитивної адаптації та
відновлення нормального функціонування
людини після загрози (продуктивне
опанування, позитивна адаптація, розвиток)
Україномовні терміни:
стресостійкість,
стійкість до стресу,
життєстійкість,
психологічна пружність,
психологічна гнучкість

28. Підхід резилієнс

• Резилієнс – це “здатність відносно добре справлятися
зі складними ситуаціями, особиста ресурсність”
(ВООЗ)
• Рівні резилієнс:
- індивідуальний
- сім''ї
- громади
- організації

29. Визначення

• Резилієнс – здатність людини або
соціальної групи, організації амортизувати
вплив надзвичайних ситуацій, тобто
«пом’якшувати» дію їх соціальних та
психологічних наслідків через актуалізацію
ресурсів окремих людей, груп, організацій
та громад, здатних попередити
загострення психологічних проблем і
розладів серед учасників і свідків важких
подій.

30. Ресурси підтримки та розвитку

• Більшість людей демонструють психологічну
пружність («резилієнс») чи здатність розвиватися
навіть після трагічних подій, спираючись на свої
сильні сторони
• Програми спрямовані на підтримку та розвиток
особистості:
• Особистих якостей (оптимізму, вдячності,
позитивного мислення)
• Фізичного здоров’я
• Соціальних якостей (якості стосунків)
• Середовища (матеріальної підтримки та ресурсів,
передбачуваності)
• Культури та значення (духовності)

31. Ресурси підтримки та розвитку

Резильентності груп, команд, організацій
передбачають розвиток
• Адаптації до змін та стресу
• Колективних здібностей з вирішення проблем
• Співпраці та довіри
• Єдності та ідентичності
• Професійної культури та цінностей організаційної
підтримки
в форматі спеціально організованих навчальних
тренінгових, командних заходів та ініціатив.
А також – як система «простих» і доступних речей:

32. Ресурси підтримки та розвитку

Неформальні
Гарна робоча атмосфера
Теплота та дружність
Спільні ритуали (дні народження, святкування, спільні
трапези чи заняття спортом)
Можливість посміятися разом (гумор)
Формальні
Ранкові зустрічі
Консультування по справі
Зустрічі щоп’ятниці
Регулярна супервізія для надання підтримки

33. Головне – щоб все це втілювалось в життя!

34. Використані джерела:

IFRC Caring for Volunteers Guide http://pscentre.org/library/trainingmaterials/caring/
Facilitation Materials http://pscentre.org/resources/caringvolunteerstraining-manual/
IASC Guidelines on Mental Health and Psychosocial Support in
Emergencies https://interagencystandingcommittee.org/mentalhealthand-psychosocial-support-emergencysettings
Lopes Cardozo B, Gotway Crawford C, Eriksson C, Zhu J, Sabin M,
Ager A, Foy D, Snider L, et al. (2012) Psychological Distress,
Depression, Anxiety, and Burnout among International Humanitarian
Aid Workers: A Longitudinal Study. PLoS ONE 7(9): e44948.
doi:10.1371/journal.pone.0044948
C Eriksson, "Stress in Humanitarian Aid Workers," paper presented
at conference Managing Stress in Humanitarian Aid Workers, Antares
Foundation, Amsterdam, September 26, 2002.

35. Завершення

Дякую за співпрацю!
English     Русский Правила