Види договорів, що регулюють інвестиційний процес

1. Презентація на тему: «Види договорів, що регулюють інвестиційний процес»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Університет митної справи та фінансів
Презентація на тему:
«Види договорів, що регулюють інвестиційний
процес»
Виконали студенти групи ФК-14-5
Місілюк Григорій
Тронько Катерина
Філь Ксенія
Нечет Олександр

2.

Види договорів що регулюють інвестиційний процес
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» основним правовим
документом що регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є
договір (угода), який ми будемо іменувати інвестиційним договором. Інвестиційний
договір є правовою формою взаємовідносин між інвестором та іншими учасниками
інвестиційної діяльності.

3.

Термін «інвестиційний договір» використовується у двох значеннях: широкому і
вузькому. В першому (широкому) розумінні цей термін застосовується щодо
договорів, які укладаються між інвестором та іншими учасниками інвестиційної
діяльності і спрямовані на реалізацію будь-яких видів і форм інвестицій з метою
одержання прибутку або досягнення соціального ефекту.
У другому (вузькому) розумінні термін «інвестиційний договір» застосовується
щодо угод між іноземним інвестором і вітчизняними учасниками інвестиційного
процесу щодо вкладення та реалізації іноземних інвестицій. Саме в цьому
розумінні зазначений термін використовується у міжнародній комерційній
(господарській) практиці.

4.

Охарактеризуємо спочатку інвестиційний договір у
широкому
розумінні,
а
у
вузькому
розумінні
розглядатимемо його в процесі вивчення режиму
іноземного інвестування.
Інвестиційний договір є різновидом господарсько-правового
договору, який має специфічний предмет і мету.
Предметом такого договору є інвестиція в будь-якій не
забороненій законодавством України формі. Це можуть бути
передбачені
законодавством
форми
інвестицій
та
інвестиційної діяльності (інноваційна діяльність, капітальні
вкладення в основні фонди, корпоративна форма, лізинг,
тощо).
Предметом інвестиційного договору можуть бути також дії,
послуги тощо, що надаються (виконуються) учасниками
інвестиційної діяльності та спрямовані на забезпечення
вкладення інвестицій.

5.

Мета інвестиційного договору – це той безпосередній господарсько-правовий
результат, якого намагаються досягти сторони в процесі його укладання та виконання.
Інвестиційний договір спрямований на досягнення кінцевої мети інвестування –
здійснення інвестицій та досягнення в результаті цього певного результату – одержання
прибутку чи досягнення певного соціального ефекту.
Інвестиційні договори належать переважно до консенсуальних договорів, оскільки
зазвичай укладаються у письмовій формі. Інвестиційні договори різноманітні, що
обумовлює необхідність їхньої класифікації. Залежно від кількості сторін
інвестиційного договору розрізняють двосторонні та багатосторонні інвестиційні
договори.

6.

За критерієм оплатності чи безоплатності розрізняють оплатні та безоплатні
інвестиційні договори. Перші мають місце за умовами якщо, інвестиції здійснюються з
метою отримання прибутку, однак останній може не залежати безпосередньо від
результатів дій контрагента (як то має місце при здійсненні спільної підприємницької
діяльності, коли інвестор отримує зустрічне матеріальне задоволення не
безпосередньо від свого партнера, а від здійснення інвестицій). Інвестиційний договір
може бути безоплатним у разі, якщо досягається певний соціальний ефект, наприклад,
будівництво та облаштування приміщень для відпочинку працівників підприємстваінвестора.

7.

За часом виконання розрізняють:
а) інвестиційні договори з одноразовим та
б) інвестиційні договори з тривалим виконанням.
Договори з одноразовим виконанням передбачають їх виконання шляхом
здійснення однієї дії протягом короткого проміжку часу. А інвестиційні
договори з тривалим виконанням обов'язково здійснюються протягом тривалого
часу.

8.

За умов ринку державне регулювання інвестиційного процесу спрямоване
на захист інтересів споживача інвестиційних товарів. Таке регулювання
здійснюється через впровадження податкових і фінансово-кредитних
важелів, за допомогою ліцензування, стандартизації і нормування, шляхом
застосування екологічного, санітарного та інших видів контролю,
антимонопольних заходів тощо. Усі ці вимоги повинні враховуватися
суб’єктами інвестиційної діяльності, що вступають у договірні відносини.

9.

Договір – це угода сторін, що регулює організаційно-економічні та правові відносини
між суб’єктами інвестиційної діяльності. Він визначає відповідальність і права
учасників угоди і юридично закріплює їх обов’язки.
Сьогодні в Україні набула чинності низка документів, які допомагають регулювати
взаємовідносини між учасниками інвестиційних проектів. Несуть вони суто
рекомендаційний характер. Це насамперед:
1) Положення про підрядні контракти в будівництві України, затверджене Науковотехнічною радою Укрбудархітектури України (протокол від 15.12.93 № 9);
2) Положення про взаємовідносини організацій-генеральних підрядників з
субпідрядними
організаціями,
затверджене
Науково-технічною
радою
Держкоммістобудування (протокол від 14.12.93 № 4);

10.

3) Положення про експериментальне будівництво, затверджене наказом
Мінбудархітектури від 27.12.93 № 245;
4) Положення про державне кредитування будов та об’єктів виробничого
призначення, затверджене наказом Мінфінансів і Мінекономіки від 15.11.95 №
178/170 (у редакції наказу Мінфінансів та Мінекономіки від 26.06.96 № 128/79);
5) Положення про фінансування та державне кредитування капітального
будівництва, що здійснюється на території України, затверджене наказом
Мінекономіки, Мінфінансів, Держкоммістобудування від 23.09.96 №
127/201/173;

11.

6)
Порядок
кредитування
будівництва
об’єктів,
що
здійснюється
підприємствами, установами та організаціями недержавної форми власності, за
рахунок коштів Фонду для здійснення заходів з ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.98 № 461;
7) Тимчасове положення про порядок передачі в державну власність частки
(паїв, акцій) статутного фонду суб’єктів недержавної форми власності у разі
отримання ними відповідних обсягів бюджетних капітальних вкладень,
затверджене наказом Мінекономіки, Мінфінансів, Фонду державного майна,
Державного комітету з питань розвитку підприємництва від 15.01.99 № 64–20/
131–10.

12.

Договір підряду, як правило, включає загальні, додаткові та особливі умови
виконання робіт. Загальні умови встановлюються чинним законодавством,
держстандартами, державними будівельними нормами. Додаткові умови, які не
суперечать загальним, передбачають відносини конкретних замовників і
підрядника. Особливі умови – це спеціальні, конкретні вимоги до учасників
контракту щодо розподілу інвестиційних ризиків і розв’язання конфліктних
ситуацій.

13.

Укладаються договори шляхом проведення конкурсів (тендерів) або за
результатами переговорів замовника з підрядником. Заздалегідь оголошений
замовником конкурс дозволяє йому обрати з багатьох запропонованих договорів
найвигідніший. При цьому замовник керується двома критеріями: вартістю
будівництва та його тривалістю (за умов забезпечення якості). Конкурс
оголошується у разі наявності фінансового забезпечення і затвердженого
кошторису, яким передбачений прибуток підрядника, що спонукає його до
зниження поточних витрат на будівельно-монтажні роботи. У разі укладання
договору на підставі переговорів замовника з підрядником узгоджуються
договірна ціна будівництва. За бажанням замовника підрядник надає йому
список субпідрядників, які будуть залучені до будівництва.

14.

Розрізняють кілька видів договорів: генеральний, річний субпідрядний і
прямий. Генеральний договір укладається між інвестором (замовником) і
генеральним підрядником, можливо з генеральним проектувальником (стосовно
великих об’єктів). Річні договори укладаються в рамках генеральних, якщо
строки будівництва (проектування) перевищують два роки. Субпідрядні
договори укладаються між генеральним підрядником (генпроектувальником) з
субпідрядними фірмами на виконання окремих спеціалізованих видів робіт.
Прямий договір укладається між замовником і заводом-виготовлювачем
технологічного обладнання. У прямому договорі може бути передбачений шефмонтаж обладнання, якщо воно того потребує.

15.

Окремо замовник укладає договір з банком, який здійснює фінансування
будівництва та виконує розрахунки між суб’єктами інвестування. Взаємозв’язки
суб’єктів інвестиційного процесу показані на рис. 1.
Рис. 1. Схема взаємодії суб’єктів інвестиційного процесу.

16.

Така складна структура взаємодії суб’єктів інвестування не сприяє нормальному
функціонуванню інвестиційного процесу. Ситуація, коли укладаються десятки
договорів, та їх суб’єкти одночасно виступають і замовниками, і виконавцями
робіт, значно ускладнює процедуру їх укладання, зумовлює їх залежність один
від одного у рамках кошторису, що обмежується інвестиційними ресурсами
замовника, потребує багато часу на узгодження і врешті-решт значно подовжує
тривалість інвестиційного циклу. Так, скажімо, генеральний підрядник або
генеральний проектувальник, які узгоджують умови виконання робіт і
кошторисні ціни із замовником, водночас самі стають замовниками стосовно
субпідрядних фірм, які, в свою чергу, прагнуть одержати пільгові умови
виробництва та якомога збільшити кошторисні (договірні) ціни на свою користь.

17.

Безумовно, у договорах передбачаються умови припинення відносин між
учасниками. Умови розірвання договору визначають обов’язки сторін щодо
відшкодування збитків. Такими причинами можуть бути низька якість робіт і
порушення строків будівництва з боку підрядника чи неплатоспроможність з
боку замовника.

18.

ВИСНОВКИ
У ринкових умовах державне регулювання інвестиційного процесу зводиться до
захисту інтересів споживача інвестиційних товарів шляхом використання
податкових і фінансово-кредитних важелів, за допомогою ліцензування,
стандартизації і нормування, застосування екологічного і санітарного контролю,
антимонопольних мір. Усі ці міри повинні враховувати суб'єкти інвестиційної
діяльності, вступаючи в договірні відносини.
Договір - це угода двох і більш сторін, що обумовлює встановлення, чи зміна
припинення обов'язків і прав. На основі договору здійснюється регулювання
організаційно-економічних і правових відносин між суб'єктами інвестиційної
діяльності. Договір полягає для організаційно-технологічного розподілу і
юридичного закріплення зобов'язань і визначення відповідальності учасників
угоди.