Проблемні питання правового регулювання компенсації екологічної шкоди

1. Проблемні питання правового регулювання компенсації екологічної шкоди

Макаренко Олександр Юрійвич
Партнер Адвокатського об’єднання «Альфа
Лекс», адвокат,
доктор юридичних наук, доцент.
Депутат Криворізької міської ради VII
скликання.

2. «Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди…». Ст. 50

Конституції України.
«Кожний громадянин України має право на: безпечне для його життя та
здоров'я навколишнє природне середовище; подання до суду позовів до
державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про
відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного
впливу на навколишнє природне середовище»
Ст. 9 «Екологічні права громадян України», ЗУ «Про охорону
навколишнього природного середовища».
Основоположні екологічні права належать до природних прав людини.
Вони – невід’ємні, невідчужувані, перебувають у нерозривному взаємозв’язку з
правом на життя та правом на здоров’я, тому потребують більш ефективного
захисту, зокрема у формі відшкодування шкоди, заподіяної їх порушенням.
*Загальна декларація прав людини (Прийнята і проголошена резолюцією 217 A
(III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року) не передбачає відповідного
права на безпечне для життя та здоров’я навколишнє природне середовище. Найчастіше
«використовується» ст.8 «Кожна людина має право на ефективне поновлення у правах
компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй
конституцією або законом).

3. Здоров'я складна інтегрована категорія що поєднує психологічні, фізіологічні та соціальні умови існування людини. Благополучний

екологічний стан – це
комфортний для життя та здоров'я, вільного прояву особи стан.
Згідно Статуту Всесвітньої організації охорони здоров я та
Основ законодавства України про охорону здоров’я - здоров я людини
характеризується станом повного фізичного, душевного і соціального
благополуччя, а не тільки відсутністю хвороб чи фізичних вад.

4. Обставини що ускладнюють вирішення питання на загальнодержавному рівні:

1.Недосконалість правового регулювання відносин даної галузі;
2.Невелика кількість судових справ щодо відшкодування шкоди,
заподіяної порушенням екологічних прав громадян (в Україні відсутній
«судовий прецедент», але присутнє явище «судова практика»).
* Судовий прецедент - це рішення судового органу, яке послужило
зразком (еталоном, прикладом) при розгляді подібної (аналогічного) справи й стало
юридичним правилом. У судовому прецедент суд фіксує, знаходить нову юридичну
норму і використовує її для вирішення справи.
*на професійному сленгу, термін «прецедент» може означати рішення
суду, що започатковує певний напрямок розгляду окремих категорій справ та слугує
орієнтиром для практикуючих юристів та судів, особливо у разі підтримання
конкретної позиції місцевого суду суддями вищих інстанцій.

5. Розглядаючи запропоновану тему, маємо пам’ятати:

1.Екологічний делікт - слід розуміти позадоговірне зобов'язання, в
силу якого особа, яка завдала шкоди навколишньому середовищу, а
опосередковано життю, здоров'ю або майну іншої особи, зобов'язана
відшкодувати заподіяну шкоду в повному обсязі, а потерпілий має право
вимагати відновлення (компенсації) своїх порушених прав за рахунок
заподіювача шкоди або інших осіб, на яких законом покладено обов'язок
відшкодування такої шкоди.
екологічна шкода – це негативні зміни в стані довкілля, викликані його
забрудненням, виснаженням, порушенням вимог екологічної безпеки та порушенням
екологічних прав громадян, що знижують природні можливості середовища до
самоочищення та самовідновлення, чи роблять неможливим відновлення його стану
людиною, проявляються впродовж тривалого невизначеного часу, не мають чітких
територіальних меж (первинна шкода) і є причиною настання фізіологічних,
генетичних та інших негативних наслідків для життя та здоров я людини, її
соціального оточення, несуть загрозу для життя і здоров я майбутніх поколінь,
спричиняють фізичні та психічні страждання особам (моральну шкоду), можуть
мати відносно об єктивну грошову оцінку, або важко піддаються такій оцінці
(вторинна шкода).
*Фактично екологічна шкода може бути спричинена в наслідок дії, а її компенсація
відбуватись найчастіше в межах кримінального чи цивільного права.

6. В межах розкриття теми потребують вивчення поняття «шкода», «збитки», «міри відповідальності», «засоби захисту», «позитивна

відповідальність» та «ретроспективна відповідальність», «екологоправова відповідальність» та «еколого-економічна відповідальність».
Шкода
поняття соціальне, має різні відтінки:
економічний, екологічний, моральний,
державний,
міждержавний,
міжнародний (В науковій літературі,
“шкода” визначається, як зменшення,
знищення суб'єктивного права чи
блага. Спірними є питання щодо
структури шкоди, видів, розмірів та
порядку
її
визначення
та
відшкодування).
Збитки
(грошова оцінка шкоди) - виникають
не тільки в результаті правопорушень,
але
можуть
бути
результатом
стихійного лиха, поведінки самого
власника певного майна.
*Фаховий термінологічний апарат
дозволить
якісно застосовувати
норми
права
у
врегулюванні
відповідних відносин.
Шкода:
1.Заподіяна природному середовищу – кількісні та якісні
втрати в навколишньому природному середовищі;
2.Заподіяна
здоров’ю
фізіологічного,
генетичного,
матеріального та морального характеру.
*Загалом може поділятись на економічну та екологічну (за
думкою науковців).

7.

Безпосередньо в екологічному законодавстві немає норми, яка б
передбачала можливість відшкодування крім матеріальної ще і
немайнову (моральну) шкоду.
Правовою базою для відшкодування моральної шкоди в нашій
державі, в першу чергу, є норми Конституції України, а саме:
Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і
сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України;
Стаття 56. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави
чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди,
завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при
здійсненні ними своїх повноважень;
Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не
може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в
законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду;
Стаття 152. Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду
України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо
вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена
встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або
набрання ними чинності.).

8. Проблема: 1.Підтвердження факту спричинення шкоди; 2.Доведня причинно-наслідкового зв’язку; 3.Компенсація шкоди (слід окремо

розглядати судовий розгляд/виконання
рішення суду).
Класифікація видів відповідальності - чотири види відповідальності (за
галузевою приналежністю): Дисциплінарна (трудова), Цивільно-правова
(майнова), Адміністративна, Кримінальна.
Кримінальний кодекс України
містить:
Розділ VIII Злочини проти
довкілля, де передбачено 21 статтю.
(В тому числі: ст.236. Порушення правил
екологічної безпеки; 238. Приховування
або перекручення відомостей про
екологічний стан або захворюваність
населення; 240. Порушення правил
охорони
або
використання
надр;
241. Забруднення атмосферного повітря;
Цивільний кодекс України
містить:
Главу 82 «Відшкодування шкоди», де
передбачена 29 стаття (в тому числі
ст.
1166
Загальні
підстави
відповідальності за майнову шкоду;
ст. 1167 Підстави відповідальності за
завдану моральну шкоду).
*В Законі України “Про охорону навколишнього природного середовища” відсутні
положення щодо структури і об'єму шкоди, яка може бути заподіяна життю здоров ю
людини внаслідок негативного впливу довкілля.

9. Відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої внаслідок порушення прав громадян здійснюється: 1) в порядку юридичної

відповідальності (відшкодування заподіяної шкоди,
спричиненої внаслідок екологічного правопорушення);
2) в порядку позитивної відповідальності держави (компенсація заподіяної
шкоди, встановлення пільг та соціальних гарантій).
Форми відшкодування шкоди, спричиненої порушенням екологічних
прав громадян:
1) судова, шляхом пред’явлення позову до суду про відшкодування заподіяної
шкоди (Конституцією України (ст.55), ЗУ “Про охорону навколишнього
природного середовища” (ч.3 ст.11);
2) управлінсько-адміністративна (НПА, що передбачають компенсацію
шкоди, заподіяної майну і здоров’ю громадян у випадку виникнення
надзвичайних екологічних ситуацій, у формі грошових компенсацій та
соціальних пільг, які поширюються на всіх осіб, що постраждали від таких
ситуацій;
3) страхова, шляхом відшкодування шкоди, що заподіяна страховим
випадком, якщо було укладено договір екологічного страхування (зокрема
передбачається ст.49 Закону України “Про охорону навколишнього
природного середовища”, статтями 5,6,7 Закону України “Про
страхування”).

10.

Практика Європейського суду з прав людини
*На прикладі справи по об’єднаним позовам до ТОВ «Побутрембудматеріали», ТОВ
«БРСМ – Нафта», ТОВ «Укртрансоіл-2009», ТОВ «Парком Транс» про відшкодування
моральної шкоди).
Майже
всі
«Екологічні
справи»,
що
розглядаються
Європейським судом з прав людини, мають спільну рису, встановлюють
факт порушення статті 6 «Право на справедливий суд», статті 8 «Право
на повагу до приватного і сімейного життя» Конвенції про захист прав
людини і основоположних свобод.
Варто проаналізувати наступні рішення:
1. Рішення Європейського суду з прав людини «Дземюк проти
України».
Цим рішенням Європейський суд з прав людини визначив, що для
того, щоб порушити питання за статтею 8 Конвенції, втручання, щодо якого
скаржиться заявник, має безпосередньо впливати на його житло, приватне або
сімейне життя та має досягти певного мінімального рівня, щоб скарги
підпадали під дію статті 8 Конвенціїю.
2. Рішення Європейського суду з прав людини «Лопес Остра
проти Іспанії» (Lopez Ostra v. Spain);

11.

3. Рішення Європейського суду з прав людини «Фадєєва проти
Росії» (Fadeyeva v. Russia);
4. Рішення Європейського суду з прав людини «Дубецька та інші
проти України» (Dubetska and Others v. Ukraine)
* 19 травня 2017 року Апеляційним судом Київської області було прийнято
рішення по справі за апеляційною скаргою на рішення Обухівського районного суду
Київської області від 17 листопада 2016 року по справі за об’єднаними позовами до
ТОВ «Побутрембудматеріали», ТОВ «БРСМ – Нафта», ТОВ «Укртрансоіл-2009»,
ТОВ «Парком Транс» про відшкодування моральної шкоди.
Аналізуючи зазначені норми європейського законодавства, колегія суддів
приходить до висновку, що відповідачі по справі повинні були, визнаючи ступінь своєї
відповідальності перед позивачами самостійно, без відповідного звернення до суду,
намагатись мінізувати збитки, які понесені позивачами та (або) запропонувати
допомогу у будь-якому вигляді для вирішення можливих проблем щодо стабілізації
даної пожежі.

12. Пропозиції:

1.Підвищити увагу до кількісного і якісного складу судів (заповнити вакантні
посади, продовжити роботу з підвищення фахового складу суддів,
посилення еколого-правової освіти суддів);
2.Розробити та впровадити на локальному рівні систему соціальних пільг,
для осіб, що проживають на певних територіях (але з чітким механізмом,
що унеможливлює нераціональне використання коштів);
3.Створити чіткий і досконалий механізму медико-екологічної експертизи, з
метою отримання можливості підтвердження причинно-наслідкового
зв’язку між порушенням екологічних прав (забрудненням НПС) та
погіршення стану здоров’я.
4.Створити судовий прецедент (прецеденти) з розгляду відповідних категорій
справ.
5.Створити єдині методологічні підходи обґрунтування причиннонаслідкових зв’язків при розгляді справ, пов’язаних із захистом
екологічних прав громадян з урахуванням інших фактів, що можуть мати
юридичне значення.

13.

6.Узагальнити судову практику з розгляду відповідних
категорій справ (можливо шляхом підготовки постанов пленуму
відповідного Вищого спеціалізованого суду України, Верховного
суду України).
*Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання
практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону
навколишнього природного середовища» N 02-5/744 від 27.06.2001 (Із змінами,
внесеними згідно з Роз'ясненням Вищого
господарського суду N 0406/44
( v6_44600-09 ) від 25.03.2009) «У вирішенні спорів, пов'язаних із
застосуванням
законодавства
про охорону навколишнього природного середовища,
слід
керуватися
нормами
природноресурсового,
природоохоронного законодавства про
забезпечення екологічної безпеки, а з питань, не врегульованих цим
законодавством, - відповідними правилами цивільного законодавства.»
*Цікавим прикладом судової справи є вирок по справі 177/1728/13-к,
провадження №1-кп/177/76/13 від 6.09.2013 року Криворізького районного суду
Дніпропетровської області, за ст.240 ч.2., в якому встановлено, що в період з
25.12.2008-08.08.2013 р. зростання площі кар’єру відбулось за рахунок незаконного
видобування формованого піску на 27884 м³. а площа знищеного родючого ґрунту
(чорнозему) становить 2545, 3 м². На сьогоднішній день, незаконний видобуток
піску та каолінових глин продовжується.

14.

Дякую за увагу!