Перемога у боротьбі за владу Й. Сталіна

1. Перемога у боротьбі за владу Й. Сталіна

2. Ленін Володимир Ілліч (Ульянов) (1870-1924)

Народився 22 квітня 1870 р. у м.
Симбірськ (Росія);
освіта – Казанський у-т(екстерн);
один із авторів теорії марксизмуленінізму;
професійний революціонер;
засновник РКП (б);
ідейний натхненник і практичний
керівник Жовтневого перевороту
1917 р.
Голова Раднаркому (1917-1924)

3. Йосиф Сталін (Джугашвілі) (1879-1953)

народився в м. Горі (Грузія);
освіта – Тифліська духовна семінарія;
професійний революціонер;
член ЦК РСДРП з 1912 р.;
у жовтні 1917 р. брав участь у
більшовицькому перевороті;
нарком у справах національностей
першого Раднаркому;
у роки громадянської війни перебував на
військово-політичних посадах у
Червоній армії;
відкликаний Л. Троцьким і призначений
членом Реввійськради РСФРР;
З 1922 р. – генеральний секретар ЦК
партії.

4. Лист В.Леніна Й.Сталіну від 5 березня 1923р.:

“Шановний товаришу Сталін! Ви
мали грубість покликати мою
дружину до телефону і вилаяти
її… Я не маю наміру забувати
так легко те, що проти мене
зроблено, а нема чого й
говорити, що зроблене проти
дружини я вважаю зробленим
проти мене. Тому прошу Вас
зважити, чи згодні Ви взяти
сказане назад і вибачитися або
волієте порвати між нами
стосунки.
З повагою В. Ленін”.

5. А. Гітлер про Й. Сталіна

“До Сталіна також слід
відчувати безумовну повагу.
Він свого роду – геніальний
малий! Свої прообрази –
Чингісхана і т. д. – він знає
добре, а його економічне
планування настільки
всеохоплююче, що воно,
мабуть, перевершене лише
нашим чотирирічним
планом”.

6. О. Яковлєв, російський політик, історик про Й. Сталіна

“Соціальний пасизм, проголошення, досить
довільне, одних соціальних груп вищими і
абсолютно правими, а інших непотрібними
чи шкідливими… Заперечення
громадянського суспільства.., презирливе
ставлення до демократії та гуманізму як до
слабкостей… Усе це було сказано, записано,
продумано, відшліфовано, відлито задовго
до Сталіна. Сталін тільки взяв готову догму і
послідовно, механічно, прямолінійно, без
фантазії та відхилень втілив її в життя”.

7. Подолання партійної опозиції

1920 р. – очищення КП(б)У від “децистів” –
противників “воєнного комунізму”;
Саморозпуск УКП (боротьбистів) та борьбистів;
Грудень 1927 р. – XV з’їзд ВКП(б) – виключення Л.
Троцького із партії за звинуваченням у прихильності до
“надіндустріалізації”;
Листопад 1929 р. – пленум ЦК ВКП(б) –виведення М.
Бухаріна зі складу Політбюро за “правий ухил” –
прихильність до непу.

8. Шляхи упокорення суспільства

Ідеологічна обробка суспільства –
виховання фанатичної вірності режимові;
Індустріалізація – створення командної
економіки;
Колективізація – система “закріпачення”
селянства;
Репресії, голодомор – фізичне винищення
“цвіту” суспільства, формування атмосфери
підозріливості і страху у суспільстві;