Похожие презентации:
Оскар Уайльд (1854-1900)
1.
Автор:учениця 10- В класу
Перегінської ЗОШ І-ІІІ ст. №1
Федора Оксана
2. План:
► Життеєвий і творчий шлях письменника.► Уайльд – письменник
англійського раннього
модернізму.
► Естетизм Уайльда, імпресіоністичність стилю.
► Жанрова і стильова своєрідність роману “ Портрет
Доріана Грея” як осереддя творчості письменника.
► Філософсько - естетичні та моральні проблеми твору.
► Утілення різних форм естетизму в образах Безіла
Холлуорда, лорда Генрі та Доріана Грея.
3.
«Переказкрасивих вигадок — ось справжня
мета мистецтва. Адже мистецтво існує
самостійно, подібно до мислення, і
розвивається за власними законами. Йому
немає потреби бути реалістичним у добу
реалізму або спіритуальним у добу віри...
Частіше за все воно задовго передбачає
власну епоху і створює такі речі, що минає
ціле століття, перш ніж люди навчаться
розуміти ці речі, цінувати їх та
насолоджуватися ними. Велика помилка усіх
істориків полягає в тому, що вони за
мистецтвом епохи оцінюють саму
епоху».Оскар Уайльд
4.
При народженні:Оскар
Фінґал О'Флагерті Вілс Уайльд
(Oscar Fingal O'Flahertie Wills
Wilde)
Дата народження:
16
жовтня 1854
Місце народження:
Дублін,
Ірландія
Дата смерті: 30 листопада
1900 (46 років)
Місце смерті: Париж, Франція
Національність:
ірландець
Громадянство: Великобританія
Мова творів: англійська
Рід діяльності: прозаїк, есеїст,
драматург, поет
Напрямок:
естетизм
Жанр: оповідання, роман,
повість
Magnum opus: Портрет Доріана
Грея
5.
Оскар Уайльд — один із найобдарованіших представників англійської літератури кінця XIX століття.«Що дає людині найбільшу радість?» — ось питання, яке бентежило його все життя. Уайльдова відповідь
була: Краса! «Для мене краса — це чудо з чудес. Тільки обмежені люди не судять через зовнішність.
Справжня таїна життя міститься у видимому, а не у невидимому». Цей парадокс Уайльда виявляє
центральну ідею його творчості.
О́скар Уа́йльд (або Вайлд[1]), повне ім'я Оскар
Фінгал О'Флаерті Віллс Уайльд (Oscar Fingal
O'Flahertie Wills Wilde,*16 жовтня 1854, Дублін,
Ірландія — †30 листопада 1900, Париж,
Франція) — ірландський поет, драматург,
письменник, есеїст. Народився у сім'ї окуліста
Вільяма Уайльда і письменниці Джейн
Франциско Елджі (англ. Jane Francesca Elgee).
Отримав класичну освіту: естетичні погляди
формувались у Триніті Коледжі (Дублін) та
оксфордському коледжі св. Магдалени, —
проте ішов власним шляхом, керуючись
власною тезою: «Те, що дійсно треба знати,
не розтлумачить ніхто».
У 1881 p. вийшла друком перша збірка його
поезій. Проте, з 1882 по 1888 рр., щоб здобути
кошти на утримання сім'ї, займається
здебільшого журналістською працею: редагує
дамський журнал «Жіночий світ» (англ.
Woman's World), часопис «Драматичне рев'ю»
(англ. Drama Review). У 1888 p. вийшла друком
збірка казок «Щасливий принц».
6.
1891 p. позначився збіркою «Злочин лорда Артура Севіля та інші оповідання»(англ. Lord Arthur Savile's Crime and Other Stories), що вийшла друком, та
оприлюдненням, як і критичних праць «Задуми» (англ. Intentions (Oscar Wilde)),
«Занепад неправди» (англ. The Decay Of Lying: An Observation), «Критик як
художник» (англ. The Critic As Artist), «Душа людська при соціалізмі» (англ. The
Soul of Man under Socialism), так і єдиного роману «Портрет Доріана Грея»
(англ. The Picture of Dorian Gray) — тепер найбільш уславленого його твору,
який після публікації приніс доволі неслави: скандал, процес, суд і дворічне
ув'язнення за моральні збочення. Знову власною тезою-підсумком пролунали,
гіркі слова виданої анонімно «Балади Редінзької тюрми» (англ. The Ballad of
Reading Gaol, 1898): «Коханих убивають всі».
Успіх і визнання принесли автору його п'єси «Віяло леді Віндермір» (англ. Lady
Windermere's Fan, 1892), «Жінка, не варта уваги» (англ. A Woman of No
Importance, 1893), «Ідеальний чоловік» (англ. An Ideal Husband, 1895). І все ж
найкращою вважається п'єса «Як важливо бути поважним. Легковажна комедія
для серйозних людей» (англ. The Importance of Being Earnest, 1895).
Останні роки добровільного вигнання з батьківщини провів у Франції, де
оселився після звільнення з тюрми під придбаним ім'ям, зазнавши там
матеріальної скрути,— а ще більш духовної.
Жив у Парижі, де й помер. Письменника і вигнанця блюзнірського суспільства
вікторианської Англії поховали на цвинтарі Пер-Лашез в Парижі.
7.
Оскар Уайльдмитець
дивовижний, несподіваний
любив, дратував, скандалив
Він висвітлює важливі проблеми.
“парижанин”
8.
Пам”ятнатаблиця,встановлена
16.10.1954 року на
будинку О.Уайльда на
вулиці Тайт-Стріт
9.
10.
Казки О. Уайльда, як івся його творчість, дуже
багатопланові, в них
піднімається безліч
проблем т: • проблема
співвідношення героїв і
навколишнього світу
(«Молодий король»,
«Відданий друг», «День
народження Інфанта»);
• проблема
співвідношення краси
зовнішньої і внутрішньої
(«Хлопчик-зірка», «День
народження Інфанта»,
«Щасливий Принц»);
проблема
самопожертвування
(«Соловей і Роза»,
«Щасливий Принц»,
«Відданий друг»).
11. Збірка казок «Щасливий принц»( 1888 р.)
12.
Провідним принципом світогляду й художньої творчості Оскара Уайльдабув естетизм.
Естети́зм — (з грецької «почуттєвий, здатний відчувати») — підхід до
творчої діяльності, зокрема мистецтва, як до предмета витонченої
насолоди, визнання краси найвищою цінністю буття. Виник у XIX ст.
Типовий прояв — теорія «мистецтво для мистецтва». Естетизм виник в
Англії в кінці XIX століття як реакція на пуританський стиль
вікторіанської доби. Художнім чинником зародження таких поглядів була
ідея "мистецтва заради мистецтва", що існувала ще з античних часів.
Естетизм був противагою реалізму, який звертав увагу на соціальні
проблеми. Поборники естетизму вважають, що література не повинна
виконувати моральну місію, вчити добру, справедливості.
Свою філософію мистецтва Уайльд виклав у книзі "Задуми", яка
відкривається діалогом "Занепад брехні", де під "брехнею" письменник
розумів мистецтво вигадки.
13.
"Апостол естетизму«світогляд
і художні погляди О. Уайльда
мистецтво вище
за істину й мораль
велич і вічність
мистецтва;
замилування
прекрасним;
естетична увага до
почуттів,
вражень людини
зображення краси
в усіх ЇЇ проявах
проголошення насолоди
як вищогосенсу існування
(гедонізм)
Самодостатність
мистецтва;
14.
Ілюстрації до роману “Портрет ДоріанаГрея”
15.
-Роман екранізувався більше 25 разів, остання екранізація вийшла впрокат;
-Сучасний британський письменник Вілл Селф запропонував в своєму
романі «Доріан» (Dorian, 1992) напівпародійну версію історії Доріана
Грея. Час дії книги Селфа — 80-ті роки XX століття;
-Серед неологізмів, введених Дугласом Коуплендом в романі «Покоління
X», є і такий:Доріан-грейство: бажання приховувати ознаки старіння
тіла;
-Цей роман був написаний всього лише за три тижні;
-Існує хвороба «Синдром Доріана Грея» — культ молодості, страх перед
фізичним зів'яненням і старінням…
16.
17.
не роби собі кумира і всякої подоби з того, що на небівгорі, або на землі внизу, і що у воді під землею: не
поклоняйся їм і не служи їм). «Закон Божий».друга
заповідь
Усвідомлення
своєї краси
Захоплення
бутафорією
Егоїзм, безсердечність
розпуста
Вбивство
людини
Убивство власної
совісті, душі
Шоста заповідь Закону Божого «Не вбивай»
людина буває винною в убивстві і тоді,
коли сама особисто не вбиває,але
сприяє вбивству словом, вчинком).
18.
Роман”Портрет Доріана Грея”Доріан Грей
Молодий, дуже
вродливий юнак.
Король Життя
дендізм
лорд Генрі
порочний і цинічний
аристократ.
Принц Парадокс
гедонізм
Оскар Уайльд
Безіл Холлуорд
Художник,
понад усе цінує
мистецтво.
естетизм
19.
Естет - людина, яка звертає особливу увагу наестетичні явища, будує життя за принципами
прекрасного.
Гедоніст - людина, яка живе, намагаючись
отримати якомога більше насолоди від життя.
Денді - представник вищого світу з витонченими
манерами, вишуканим одягом, який володіє
знаннями з мистецтва та інших галузей,
популярних у світському товаристві.