Версальський парк

1. Версальський парк

Сади і парк Версаля знаходяться на частині території колишніх
Королівських володінь у Версалі і є частиною палацовопаркового ансамблю Версаля. Розташовані на захід від палацу,
сади займають площу 815 гектарів, велика частина якої
впорядкована в класичному стилі регулярного французького
парку, який тут був доведений до досконалості знаменитим
ландшафтним архітектором Андре Ленотром.

2.

3.

Перші сади у Версалі були розплановані за Людовика
XIII. Після того, як Людовик XIII у 1632 році остаточно
викупив ці угіддя у Жан-Франсуа де Гонді і надалі взяв
на себе у Версалі феодальну роль, на захід від палацу
було створено регулярні сади. Того ж 1632 року перед
вікнами невеликого шато висадили 6 квадратів
вічнозеленого самшиту, а також влаштували терасу і
сходи, що вели до партеру з круглим басейном. У
західному напрямку вздовж центральної вісі парку
була прокладена довга алея, оточена живоплотом.
Вона вела до найбільшої водойми парку, яка пізніше
стала Басейном Аполлона. В цей час в садах було
створено знамениту королівську панораму

4.

5.

У 1661 році, після арешту королівського суперінтенданта фінансів Ніколя Фуке, Людовик XIV почав
надавати Версалю більше уваги. Силами архітектора
Луї Лево, художника Шарля Лебрена і ландшафтного
архітектора Андре Ленотра (авторів маєтку Фуке Во-ле-Віконт) — Людовик почав реалізацію проектів,
спрямованих на розширення і оздоблення Версаля, і
ці проекти зайняли решту епохи його правління.
Починаючи з цього часу, розширення палацу
супроводжувалось і розширенням садів Версаля.
Відповідно, будівельні кампанії Людовика XIV
поширювались також на сади, проходячи на
кожному етапі під його наглядом.

6.

Версальські сади

7.

8.

Грот Фетіди
Роботи зі спорудження грота розпочали в 1664 році і завершили в 1670 році
встановленням збірки скульптур роботи майстрів, серед яких Жиль Герін, Франсуа
Жирардон, Гаспар Марсі і Бальтазар Марсі. Грот був важливим символічним і
технічним елементом садів Версаля. Символічно, Грот Фетіди мав відношення до
міфу про Аполлона і, отже, пов'язувався з Людовиком XIV. Він символізував
морську печеру німфи Фетіди, де Аполлон відпочивав після освітлення неба в своїй
колісниці. Грот був окремою конструкцією, розміщеною на північ від палацу. Його
внутрішня частина, декорована для зображення морської печери виробами з
мушель, містила скульптурну групу роботи братів Марсі — «Нереїди, що служать
Аполлону» (центральна група) та «Сонячні коні, за якими доглядають слуги
Фетіди» (дві сусідні скульптурні групи). Спершу ці статуї встановили в трьох
окремих нішах грота і оточили різноманітними фонтанами і водними пристроями

9.

Басейн Латони
Розроблений Андре Ленотром, прикрашений
скульптурами Гаспара і Бальтазара Марсі і зведений
між 1668 і 1670 роками, фонтан ілюструє епізод з
«Метаморфоз» Овідія. Згідно з легендою, Латона зі
своїми дітьми Аполлоном і Діаною страждала від того,
що селяни Лікії метали з пращ у її ставок грудки мулу і
бруду, через що вона з дітьми не могла напитися. Зевс,
у відповідь на її благання, перетворив селян в жаб і
ящірок. Цей епізод з міфології був обраний як алегорія
заколоту Фронди, яка мала місце в юнацькі роки
Людовика XIV. Зв'язок між твором Овідія і цим епізодом
історії Франції відображений у стійкому політичному
виразі — «метати бруд».

10.

11.

Під час правління Людовика XV єдиним істотним внеском
в розвиток садів було завершення Басейну Нептуна
(1738–1741 рр.) Замість витрачання коштів на
реконструкцію садів Версаля, Людовик XV — пристрасний
ботанік — зосередив свої зусилля на Тріаноні. На ділянці,
яку нині займає Ферма Королеви, Людовик XV влаштував
і утримував ботанічні сади. У 1761 році Людовик XV
доручив Анж Жаку Ґабріелю спорудження Малого
Тріанона, оскільки йому була потрібна резиденція для
проведення часу поблизу від ботанічних садів. Саме в
Малому Тріаноні Людовик XV захворів смертельною
віспою і помер.

12.

Після сходження на трон Людовика XVI парк і сади Версаля
зазнали змін. Під впливом нових ідей, пропагованих ЖанЖаком Руссо і філософською партією, взимку 1774–1775 років
сади були повністю пересаджені. Дерева і чагарники,
висаджені в епоху Людовика XIV, зрубали або викорчували
для того щоб французький сад Ленотра і Ардуана-Мансара
перетворити на парк англійського стилю. Спроба
перетворити шедеври Ленотра в пейзажний англійський
парк закінчилася невдачею. Поставленої мети досягти не
змогли. Значною мірою через топологію ландшафту від
англійської естетики відмовились і сади відновили в
регулярному стилі. Однак, маючи намір заощадити, Людовик
XVI доручив замінити стрижений живопліт стін боскетів,
трудомісткий у догляді, на ряди лип і каштанів. Крім цього
кілька боскетів, створених в епоху Короля-Сонця, зруйнували
або значно перебудували. Найбільш істотним внеском в сади
за правління Людовика XVI став Грот Аполлона. Печера з
грубого каменю, споруджена як боскет англійського стилю,
стала шедевром Гюбера Робера.

13.

Оранжерея в парку Версальського палацу на
тлі Швейцарського басейна

14.

Сучасний грот Аполлона

15.

агу
в
у
за
ю
у
Дяк