Групове заняття №4
Навчальні питання і розподіл часу
1. Загальна характеристика фюзеляжа
2.3 Підлога кабіни і стельова панель. Капоти фюзеляжу
2.4 Хвостова та кінцева балка, стабілізатор
2.5 Засклення кабіни
Рис.2 Носова частина фюзеляжа
Рис.3. Здвижний блістер.
Рис.5 Цетральна чатина фюзеляжа
Рис.7 Хвостова балка
Рис.8. Кінцева балка
Рис.8. Стабілізатор
534.50K
Категория: ПромышленностьПромышленность

Конструкція фюзеляжу вертольота

1. Групове заняття №4

Конструкція фюзеляжу
вертольота

2. Навчальні питання і розподіл часу

1)Загальна характеристика фюзеляжу - 30 хвил
2)Особливості конструкції фюзеляжу - 50 хвилин
2.1 Носова частина -10 хвилин
2.2 Центральна частина -10 хвилин
2.3 Підлога кабіни і стельова панель.Капоти фюзеляжу- 20хв.
2.4 Хвостова та кінцева балка, стабілізатор -10 хвилин
Заключна частина та відповіді на питання-5 хвилин.

3. 1. Загальна характеристика фюзеляжа

Фюзеляж є основною силовою частиною вертольота і призначений для
розміщення екіпажа, вантажу, пасажирів, устаткування, палива. На
ньому замикаються всі навантаження, що діють на вертоліт.
На вертольоті Мі-2 можна виділити наступні частини фюзеляжу: носову,
центральну частину, хвостову балку, кінцеву балку, капоти.
Рис. 2.1. Основні шпангоути фюзеляжа вертольота.

4.

Основним конструкційним матеріалом, з якого виготовлені деталі фюзеляжу, є
дюралюміній Д-16. У тих місцях, де діють значні навантаження,
застосовуються деталі з алюмінієвих сплавів підвищеної міцності АК-4, АК-6,
У-95 і сталь 30ХГСНА. У зонах підвищених температур застосовуються деталі
з титанового сплаву. Усі деталі з'єднуються між собою болтами, заклепками і
клеєзварюванням.
Фюзеляж являє собою суцільнометалевий напівмонокок перемінного
перетинові з гладким працюючим обшиванням. Силова схема складається з
елементів подовжнього і поперечного силового наборові й обшивання.
Конструктивно елементи силового набору утворять панелі (стельову, підлоги,
ліву, праву, акумуляторний відсік та ін.).
До подовжнього силового наборові відносяться лонжерони (подовжні балки) і
стрингери, до поперечного - шпангоути (рис. 2.1.) і діафрагми. Шпангоути
носової частини позначаються цифрами з буквою Н (1Н...3Н). Шпангоути
центральної частини позначаються цифрами з буквою "Ф" (1Ф...12Ф).
Шпангоути хвостової балки позначаються цифрою (1...16).;

5.

2. Особливості конструкції фюзеляжу
2.1 Двері льотчика і вантажної кабіни
Праві двері відкриваються на петлях проти напрямку польоту. Передбачено механізм аварійного
скидання і замок під ключ із зовнішньої сторони фюзеляжеві, внутрішній фіксатор замка
дверей і знімна дужка для утримання у відкритому стані. При положенні фіксатора
прапорцем вгору він відключається. Якщо прапорець фіксатора повернути проти
годинникової стрілки до горизонтального положення, то двері за допомогою ручок відкрити не
можна. Двері закриваються з незначним зусиллям. Рекомендується перед зльотом
(рулюванням) замок дверей встановлювати на фіксатор, знімати з фіксатора після посадки.
Аварійне скидання дверей відбувається за допомогою ручки на правому борті при її
переміщенні вгору на себе до упора з зусиллям приблизно 12 кгс. У цьому випадку
звільняються петлі дверей, і після поштовху рукою вона відокремлюється від фюзеляжеві.
Для виключення випадкового скидання двері ручка має огородження. Зовні жовтою фарбою
наносяться мітки, де необхідно рятувальникам рубати обшивку для відділення дверей при
їх заклинюванні в аварійній ситуації.
Ліві вантажні двері відкриваються на петлях, не мають механізму аварійного скидання,
обладнанні блокуванням відкриття замка від ручки розташованої на борту ліворуч від
льотчика (для зняття блокування важіль необхідно перевести вперед), фіксатором у
відкритому положенні і замком під ключ. Двері стопоряться перед вирулюванням (зльотом) і
разстопорюються перед відкриттям дверей на землі або в повітрі при прийманні людей або
вантажів за допомогою бортової лебідки. Блокування дверей можна зняти додатковою
ручкою, встановленою зовні вертольота. Положення лівих вантажних дверей має
сигналізацію на табло, встановлене на верхньому пульті кабіни пілота. Усі двері мають
герметизацію з гумового профілю по контуру.

6.

2.2 Сидіння льотчика і бортового техніка
Сидіння льотчика (рис. 2.2) і бортового техніка (льотчика-інструктора або
пасажира) регулюються по висоті (у межах 0...140 мм, п’ять положень) з
фіксатором, що керується рукояткою. Вгору сидіння піднімається під дією
пружини, вниз опускається під дією ваги льотчика. У подовжньому напрямку
сидіння переміщається (у межах 0...65 мм) шляхом перестановки передніх
стійок в отворах кронштейна на підлозі кабіни з фіксацією знімними
пальцями.
1 - кільце для фала парашута;
2 - парашут або м’яка подушка;
3 - чашка;
4 – прив’язний ремінь;
5 - задні стійки;
6 - передні стійки;
7 – рукоятка фіксатора;
8 - кронштейни.
Сидіння пілота

7. 2.3 Підлога кабіни і стельова панель. Капоти фюзеляжу

Підлога кабіни складається з трьох частин. У середній частині встановлений
герметичний контейнер для м'якого паливного бака, що також є основою для
пасажирського дивана. В підлозі є вирізи з лючками для підходу до вузла
передньої стійки шасі, проводці керування й агрегатам систем вертольота.
Знизу передбачені вузли кріплення передньої й основної опор шасі і гнізда
для встановлення наземних підйомників. На передній частині підлоги знизу
кріпиться обтічник системи обігріву і вентиляції кабіни. На задній частині
підлоги знизу встановлена посадкова фара.
Стельова панель має вузли установки двигунів і головного редуктора. Під
двигунами приклепаний титановий лист для захисту від пожежі.
Капоти фюзеляжу (знімні і ті, що відкриваються) закривають відсіки двигунів
і головного редуктора. Капот редукторного відсіку у відкритому положенні
служить трапом для обслуговування агрегатів. Увесь підкапотний простір
протипожежними перегородками з титанових сплавів розділений на три
відсіки: відсік лівого двигуна, відсік правого двигуна і відсік головного
редуктора.

8. 2.4 Хвостова та кінцева балка, стабілізатор

Хвостова балка напівмонококової конструкції складається зі шпангоутів, стрингерів і
обшивки. Зверху по осі балки встановлений кожух з лючками для
обслуговування, що закриває вал трансмісії, троса керування стабілізатором і
управління рульовим гвинтом. На хвостовій балці встановлені лючок для
обслуговування датчика гірокомпаса (шп. №3...4), антени радиовысотомера РВ5 (шп. №4 і шп. № 11), антени апаратури "020", стабілізатор (шп. №12...13),
хвостова опора (шп. №13 і шп. №14), вузли кріплення штанг обприскування в
сільсько-господарському варіанті (шп. №5 і шп. №7). На хвостовій опорі мається
вузол кріплення балансировочного вантажу для компенсації зміни центрування
вертольота в навчальному варіанті.
Кінцева балка через проміжний редуктор трансмісії ПР-2 під кутом 30° кріпиться до
хвостової балки. Конструктивно балка виконана як напівмонокок (4 шпангоути і
обшивка). Зверху маються лючхи для обслуговування карданів хвостового вала
трансмісії. Знизу у фланця кріплення хвостового редуктора розташовані фланці
кріплення хвостового вогню і проблискового маяка.
Стабілізатор складається з двох половин, з’єднаних між собою трубою, що
проходити через хвостову балку. Труба обертається на підшипниках за
допомогою важеля. До важеля зусилля передаються від тросової проводки
синхронно зі зміною положення загального кроку несучого гвинта. Збільшення
загального кроку несучого гвинта супроводжується зміною положення
стабілізатора.

9. 2.5 Засклення кабіни

Засклення кабіни виконано з органічного скла товщиною 4 мм. Для
зменшення площі руйнування при ушкодженні праве лобове скло, засклення
правих і лівих дверей виконані з орієнтованого органічного скла (витяжка скла
виробляються в електромагнітному полі). Лобове скло льотчика виконане з
триплекса, тобто шару, що складається із загартованого силікатного скла,
струмопровідної обігрівальної плівки й орієнтованого органічного скла. Для
забезпечення польотів у складних метеорологічних умовах з зовні встановлений
електромеханічний склоочисник.
Над переднім заскленні кабіни (нижче середньої панелі верхнього
електропульта) розташовані два поворотних протисонячних козирки зі
світлофільтрами, призначені для захисту очей лівого і правого льотчиків від
впливу сонячних променів.
На вертикальному кожусі, між лівими і правимо верхніми стеклами кабіни
встановлюються поправочні графіки девиації компасів ГИК-1 і КИ-13АК,
радіодевіації радіокомпаса АРК-9, поправок покажчика швидкості ВУС-250У
висотоміра ВД-10УК.
З зовні кабіни, нижче передніх лобових стекол розташовані кронштейни з
гвинтовими затисками для установки знімних зовнішніх дзеркал заднього виду,
що забезпечують огляд задньої півсфери.
На передній частині кожуха вертикальних тяг управління вертольотом
встановлена бортова медична аптечка, у якій винне бути 2 індивідуальних
перев'язних пакети, 3 ампули йоду, 3 ампули нашатирного спирту.

10. Рис.2 Носова частина фюзеляжа

1-кришка нижнього люка; 2- нижнє скління; 3- ліве скло з
електрообігрівом; 4- здвижний блістер; 5- кришка люка акумуляторного
відсіку.

11. Рис.3. Здвижний блістер.

1-механізм замка; 2- гашетка замка; 3-ручка блістера; 4-остіклення блістера.

12. Рис.5 Цетральна чатина фюзеляжа

1-вузол кріплення амортизатора передньої стійки шасі. 2- підлога кабіни;
обтікач вентилятора; 4- контейнер паливного бака; 5- двері вантажної
кабіни.
3-

13. Рис.7 Хвостова балка

1-кожух хвостового валу; 2- опора хвостового валу; 3- фітинг
хвостового валу; 4- вузол кріплення хвостової опори; 5антена радіовисотоміра.

14. Рис.8. Кінцева балка

1,3- силові фланці; 2- люк огляду хвостового валу; 4світлосигнальний маяк; 5- хвостовий вогонь; 6- шпангоут.

15. Рис.8. Стабілізатор

1-болти; 2- трубка; 3- важіль; 4- наконечник; 5- накладки; 6лонжерон; 7- вузол кріплення радіоантени.
English     Русский Правила