Антон Павлович Чехов (1823 - 1898)

1. Антон Чехов (1823–1898) 

Антон Чехов
(1823–1898)
Біографія великого письменника

2. Походження

Батько письменника (1823–
1898) — Павло Ігорович
Чехов — народився в селі
Вільховітка. Він був кріпаком, в
дитинстві вчився в сільській
школі, добре співав. 1840 року
вивчав цукроваріння на
місцевому цукровому
заводі. 1841 року його було
викуплено з неволі батьком.
Згодом він став купцем і
торговцем. Мати письменника —
Євгенія Яківна Морозова —
(1835–1919). Грамоті вона
навчалася вдома і недовго, в 12
років втратила батька.

3. Дитинство і юність

Анто́ н Па́ влович Че́хов народився 17(29)січня 1860р. В Таганрозі(Росія).
Спочатку Чехов навчався в грецькій школі в Таганрозі. Грек, що утримував школу, змушував зазубрювати
уроки, бив учнів лінійкою, ставив у куток на коліна на велику сіль.
В сім'ї Чехових було семеро дітей. Серед них Антон був третім. У 8 років, після двох років навчання у
грецьківй школі, Чехов вступає в Таганрозьку гімназію (нині Гімназія № 2 ім. А. П. Чехова). Чоловіча
класична гімназія була найстарішим навчальним закладом на півдні Росії (заснована в 1806 р.) і давала
солідне на ті часи освіту і виховання. Закінчили вісім класів гімназії молоді люди могли без іспитів вступати
до будь-російський університет або поїхати навчатися за кордон. Гімназія сформувала у Чехова відраза до
лицемірства і фальші. Тут формувався його бачення світу, любов до книг, знань і театру. Тут він отримав
свій перший літературний псевдонім «Чехонте», яким його нагородив вчитель Закону Божого Федір
Покровський. Тут починалися його перші літературні та сценічні досліди. Першу драму «Безотцовщина»
Антон Чехов написав у 18 років. Особливу роль у формуванні творчості Чехова зіграв таганрозький театр,
заснований у 1827 році. Чехов побував у ньому вперше у 13 років, коли побачив п'єсу Жака
Оффенбаха «Прекрасна Єлена».
Пізніше в одному зі своїх листів Чехов скаже: «Театр мені давав колись багато хорошого… Раніше для мене
не було більшої насолоди як сидіти в театрі …» Не випадково герої його перших творів, таких як «Трагік»,
«Комік», «Бенефіс», «Недаремно курка співала», були акторами і актрисами. Чехов-гімназист видавав
гумористичні журнали, придумував підписи до малюнків, писав гумористичні розповіді, сценки. Гімназійний
період Чехова був важливим періодом дозрівання і формування його особистості, розвитку її духовних
основ. Гімназичні роки дали Чехову величезний матеріал для письменницької роботи. Найтиповіші і
колоритні постаті з'являться пізніше на сторінках його творів. Можливо, однією з таких фігур був і його
вчитель математики Е. І. Дзержинський — батько майбутнього першого голови ВЧК.
1879-го року він закінчив гімназію в Таганрозі. Того ж року він переїхав до батьків у Москву і вступив на
медичний факультет Московського університету, де навчався у відомих професорів: М. Скліфосовського, Г.
Захар'їна та інших. Також 1879-го брат Антона Іван отримав місце вчителя в підмосковному місті
Воскресенську. Йому виділили простору квартиру, де могла би проживати навіть родина. Чехови, котрі
жили у Москві тісно, ​приїжджали на літо до Івана у Воскресенськ. Там 1881-го року Антон Чехов
познайомився з доктором П. А. Архангельським, завідувачем Воскресенської лікарні (Чікінской лікарні). З
1882 року, будучи студентом, він вже допомагав лікарям приймати пацієнтів. 1884-го року Чехов закінчив
курс університету і почав працювати повітовим лікарем у Чікінской лікарні.
Потім він працював у Звенигороді, де певний час завідував лікарнею.
1876-го року родина Чехових переїхала в Москву. Проте Чехов залишився до закінчення навчання в
Таганрозі, заробляючи собі на життя репетиторством.

4. Портрети Антона Чехова

5. Портрети

6. Дорослі роки життя

1879 року переїхав до Москви, аби згодом
вступити до університету на медичний
факультет. 1880 року у 10 номері журналу
«Стрекоза» виходить його перший друкований
твір. 1886 року Чехов їде в Петербург, де
А. С. Суворін пропонує йому стати редактором
газети «Новое время». З весни 1885 року сім'я
Чехових переїжджає до
помістя Бабкіно неподалік Воскресенська. Тим
часом Антон Павлович пише збірки творів
«Пестрые рассказы» (1886), «Невинные речи»
(1887). Від початку співпраці з редакцією газети
Чехов відмовляється від свого псевдоніму і
підписується повним прізвищем.
1888-го сім'я Чехова переселяється в маєток Лука,
біля Сум, Харківської губернії, на дачі поміщиків
Лінтвар'євих, аби провести там весну і літо.
У Москві Чехови не відразу визначилиь із місцем
проживання, та нарешті вибрали остаточний
варіант: будинок на Садово-Кудринській, де жили
у 1886–1890. Тут Чехов написав понад сотню
повістей. 1890 року Чехов вирушає в Сибір, а
згодом відвідує Сахалін —
місце заслання каторжників.

7. Цитати і афоризми

Адміністрація ділить на податкових і привілейованих ... Але жодне поділ не придатно, бо всі ми народ і все
те краще, що ми робимо, є справа народне.
Без праці не може бути чистою і радісного життя.
Бездарний не той, хто не вміє писати повістей, а той, хто пише і не вміє приховувати цього.
Бережись вишуканої мови. Мова має бути простий і витончений.
Бог створив мене з теплої крові і нервів, да-с! А органічна тканина, якщо вона життєздатна, повинна
реагувати на всяке роздратування. І я реагую! На біль я відповідаю криком і сльозами, на підлість обуренням, на мерзоту - відразою. По-моєму, це, власне, і називається життям.
У кожному з нас занадто багато гвинтів, коліс і клапанів, щоб ми могли судити один про одного по першому
враженню або за двома-трьома зовнішніми ознаками.
У сімейному житті головне - терпіння ... Любов тривати довго не може.
У людині повинно бути все прекрасно: і обличчя, і одяг, і душа, і думки.
Закоханість вказує людині, яким він має бути.

8. Твори Антона Чехова

«Дама с собачкою»
«Чайка»
«Хамелеон»
«Товстий і тонкий»
“Вишневий сад”

9. «Хамелеон»

Твір Антона Чехова.

10. «Товстий і тонкий»

Оповідання письменника.

11. Останій твір

«Вишневий сад» — останній твір Чехова.

12. Смерть

В історії хвороби Чехова, яку вів у клініці лікар письменника Максим Маслов, записано, що у
гімназичні та студентські роки Чехов хворів на туберкульозне запалення очеревини, але
«стискання в грудині» відчував ще в 10-річному віці. З 1884 року Чехов страждає
кровотечею з правої легені [4]. Деякі дослідники вважають, що фатальну роль у житті
письменника відіграла подорож на Сахалін — там усюди було бездоріжжя, тож тисячі
кілометрів довелося їхати на конях, у сирому одязі й наскрізь промоклих валянках (сам
Чехов і його близькі пов'язували захворювання саме з поїздкою). Інші називали причиною
загострення туберкульозного процесу часті переїзди з Ялти до Москви у
найнесприятливіший для здоров'я час. А також деякі біографи наголошували, що Чехов
запустив хворобу і звернувся до лікаря лише у 37-річному віці.
Влітку 1904-го Чехов виїхав на курорт до Німеччини. Через раптове загострення хвороби,
котре йому не вдалося побороти, письменник помер 2 (15) липня 1904 р. в м. Баденвейлері,
Німеччина. Це сталося в ніч із 1 на 2 липня 1904 року. За свідченням дружини Ольги
Леонардівни, «вночі він прокинувся і вперше у житті сам попросив послати по лікаря. Потім
наказав подати шампанського. Антон Павлович сів і якось урочисто, голосно сказав лікареві
німецькою (він дуже мало знав по-німецьки): „Ich sterbe“. Потім повторив для студента або
для мене по-російськи: „Я помираю“. Потім узяв келих, повернув до мене обличчя,
посміхнувся своєю дивною посмішкою, сказав: „Давно я не пив шампанського…“, спокійно
випив усе до дна, тихо ліг на лівий бік і незабаром стих назавжди».
Труну з тілом письменника привезли до Москви, де 9 (22) липня 1904 року і відбувся
похорон. Його відспівували в Успенській церкві Новодівичого монастиря. А поховали за цією
ж церквою на монастирському цвинтарі, поруч із могилою його батька. На могилі поставили
дерев'яний хрест з іконою і ліхтариком для лампадки. У річницю смерті А. П. Чехова 2 (15)
липня 1908 року на могилі відкрили новий мармуровий пам'ятник у стилі модерн за
проектом художника Л. М. Браїлівського. У 1933 році, коли закрили цвинтар на території
Новодівичого монастиря, на прохання О. Л. Кніппер відбулося перепоховання Чехова за
південною стіною монастиря. 16 листопада 1933 у присутності нечисленних родичів і
близьких знайомих могилу відкрили, і труну на руках перенесли на нове місце. Незабаром
сюди перенесли й обидва надгробки — А. П. Чехова та його батька (проте поховання П. E.
Чехова залишили на старому місці).

13.

Портрети великого письменника.
Презентацію підготувала
учениця 6-А класу Бучацької ЗОШ І-ІІІ ст. №2
Діана Гринчук
2012-2013 н.р.