Гідрологія озер

1. ЛЕКЦІЯ 6.

ТЕМА: Гідрологія
озер.

2. ПЛАН

1. Озера. Озерні улоговини за походженням.
2. Головні морфометричні характеристики озера.
3. Водний баланс озер.
4. Живлення та режим озер. Життя в озерах.
Гідрологія водосховищ С\Р.

3.

4.

На
суходолі існує багато замкнених заглиблень
земної кори. В окремі з них в результаті
поверхневих та підземних стоків, надходить
вода, яка з часом може утворити озеро.

5.

Озеро
– природна западина на земній поверхні різної
величини і форми, заповнена прісними або солоними
водами з уповільненим водообміном.
Озера належать до водойм з уповільненим водообміном
відрізняються від річок неоднорідністю водної маси.
території – всього 1,5% площі
суходолу.
200 разів більше прісної води, ніж
у всіх річках світу.
Відмінність озера від річки: рушійною
силою річки є градієнт сили тяги, в озерах –
вітер.

6.

Життя озера, як і всього в природі, має свій
початок та своє завершення. Колись
утворившись,
озеро
поступово
заповнюється рештками відмерлих рослин
та тварин, наносами річок. С кожним роком
кількість осадових порід на його дні
збільшується. Озеро міліє, заростає й
поступово перетворюється у болото. При
цьому тривалість життя озера залежить від
його глибини: чим глибше озеро, тим довше
воно буде існувати.

7.

8.

Відмінність
озера від річки?
На Україні нараховується біля 20 тис. озер та лиманів із площею
дзеркала 4021.5 км2.
Найбільше за площею дзеркала прісне озеро Ялпуг (149 км2)
Солоне – озера Сасик – 210 км2
Молочне – 170 км2.
На Україні більша кількість озер (7 тис.) з площею дзеркала 0.1 км2 .

9.

10.

-ЯлпугНайбільше природне озеро
України та друге за величиною в
Європі знаходиться на Одещині.
У озері водиться багато раків і
близько сорока видів риби.
Однак, у 1988-му році в водоймі
сталося масове отруєння фауни і
флори. У басейн річки Ялпуг, яка
розташована на півдні Молдови,
потрапило дуже багато хімічних
речовин. Кажуть, що сюди одного
разу навідався російський поет
Олександр Пушкін, дорогою до
Одеси. Йому так сподобалося
місцеве озеро, що в
прибережному парку він посадив
дуб. А жителі міста тепер
ретельно оберігають це дерево.

11.

Світязь є однією з водойм
комплексу Шацьких озер на
Волині. Це озеро – найглибше в
Україні, подекуди глибина
перевищує 58 метрів. Живиться
воно тільки підземними водами,
бо в нього не впадає жодна річка.
Світязь називають “Українським
Байкалом” – воно настільки
чисте, що піщане дно
проглядається до восьми метрів.
У вітряну погоду хвилі досягають
висоти в кілька метрів.
Вода в Світязі містить срібло і
гліцерин, який сприяє загоєнню
ран і добре впливає на шкіру.
Розповідають, що колись воду з
озера возили в Польщу, щоб
дівчата з багатих сімей приймали
косметичні ванни.

12.

-СиневирСиневир є найбільшим озером
Українських Карпат. Розташоване
воно на висоті 989 метрів. Навіть
у найтепліші дні прогріваються
лише верхні 1-2 метри озера.
Довкола озера можна побачити
надзвичайною мальовничі та
величні краєвиди. Стрімкі схили,
вкриті стрункими ялинами, віком
140-160 років, спадають прямо
над водою. Посередині озера
розміщений невеликий острівець
площею кілька метрів. Звідси і
народна назва озера – Морське
Око.

13.

14.

З’ясуймо,
як виникли западини озер – озерні
улоговини.
Глибина Байкалу сягає
1620 м
Танганьїки – 1470 м.

15.

Улоговини річкового походження
•а) озера-стариці зустрічаються в заплавах річок;
•б) плесові озера являють собою розрізнені плеса пересохлих річок;
•в) дельтові озера.
Льодовикові улоговини
•лагуни , лимани, морських узбереж
Карстові улоговини
•районах поширення вапняків, гіпсів, доломітів і утворюються під дією впливу підземних вод на розчинні
породи.
Термокарстові улоговини
•утворюються в областях розвитку вічної мерзлоти внаслідок танення підземних пластів та лінз льоду.(
Якутія)
Суфозійні улоговини
•осідань, викликаних вимиванням підземними водами із ґрунту дрібних часток і цементуючих речовин
наприклад на півдні Західного Сибіру
Еолові улоговини
•утворюються внаслідок дії вітру в міждюнних зниженнях або в улоговинах видування. Це озера
Прибалтики, Казахстану, Середньої Азії.
Метеоритні улоговини
•виникли внаслідок падіння метеоритів (оз. Каалі в Естонії).
Органогенні улоговини
•утворюються на торфових болотах.

16.

17.

18. За розміром поверхні дзеркала води озера поділяють на:

дуже великі
великі
середні
малі
площею (F)
більше 1 000
км2
із площею від
101 до 1 000
км2
площею від 10
до 100 км2
площею менше
10 км2

19. За ступенем сталості

постійні
тимчасові
Постійно заповнені водою
заповнюються водою лише у
зволожені періоди року

20. За географічним положенням

інтразональні
у тій же
географічній
зоні, що й
водозбір озера
полізональні
Безстічні
озера
Стічні
озера
проточні
озера–
водозбір у
декількох
географічних
зонах
це озера, які
не мають ні
поверхневого,
ні підземного
стоку, а
витрачають
воду лише на
випаровування
.
це озера, із
поверхні
яких вода
витрачаєтьс
я на
поверхневи
й,
підземний
стік та на
випаровува
ння.
це озера,
через які
здійснюєть
ся
транзитни
й стік
річок.

21. За ступенем солоності 

За ступенем солоності
прісні
солонуваті
солоні
соляні,
або
мінеральні
уміст солі до
1г/кг (або 1 %);
солоність від
1 до 25 %
(розташовані в
зоні степів та
напівпустель)
уміст солі
дорівнює
солоності вод
Світового океану
(від 25 до 50 %)
солоність понад
50 %.

22. За хімічним складом води:

гідрокарбонатні
сульфатн
хлоридні
із переважанням
іонів НСО3
(більшість прісних
озер);
із переважанням
сірчаних сполук
(характерні такі води
для солонуватих
озер)
із переважанням
іонів C1
( характерні для
солоних озер).

23. За умовами живлення водних організмів

оліготрофні
евтрофні
озера
дистрофні
озера
мезотрофні
озера
це глибокі
озера, які бідні
на рослинний
планктон та
поживні
речовини, із
незначною
мінералізацією
це водойми з
великим
умістом
поживних
речовин;
зазвичай
неглибокі.
це озера, які
бідні на
поживні
речовини;
поширені в
сильно
заболочених
районах.
це озера із
середніми
трофічними
умовами

24. За термічним режимом 

За термічним режимом
полярні (або
холодні)
тропічні (або теплі)
озера в умовах
помірного клімату
– із температурою
протягом року нижче
40
С
та
з
переважанням
зворотної
температурної
стратифікації;
– із температурою
протягом усього року
вище 40 С і з
переважанням прямої
температурної
стратифікації;
– із температурою
вище 40 С і з прямою
температурною
стратифікацією
влітку
та
з
температурою нижче
40 С і зворотною
температурною
стратифікацією
взимку.

25. 2. Морфометричними характеристиками озера 

2. Морфометричними
характеристиками озера

26.

Основні
морфологічні елементи озера:
улоговина
природне
зниження земної
поверхні різного
походження, в
межах якої і
розташоване
озеро;
озерне ложе
найбільш знижена частина озерної улоговини, яка
заповнюється водою при максимальному
підвищенні рівня. Воно поділяється на дві основні
області:
берегову область
у якій переважають процеси
руйнування гірських порід, які
складають улоговину
берег
узбереж
жя
берегов
у
відміли
ну
глибинну
область
у якій
відкладаються
продукти
руйнування.

27. Морфометричними характеристиками озера називаються абсолютні й відносні величини, які характеризують форму й розміри озерної

Морфометричними
характеристиками
озера
називаються
абсолютні й відносні величини, які характеризують форму й розміри
озерної улоговини та кількість води, що її заповнює. До них
належать:
Площа озера
Довжина озера
Ширина озера
Довжина берегової лінії
Глибина озера
Ступінь порізаності берегової лінії

28.

Площа озера або поверхня дзеркала води
характеризує площу водної поверхні Fоз, яка
залежить від зміни рівня води і визначається за
картою планіметром або палеткою.
1.

29.

Довжина озера – найкоротша відстань між
найбільш віддаленими точками його берегової
лінії. Ця лінія може бути прямою або кривою.
2.

30.

Ширина озера Воз – відстань між
протилежними берегами озера. Найбільша
ширина Вmax визначається як найбільший
перпендикуляр до лінії довжини озера, а
середня ширина Всер – це відношення площі
озера Fоз до довжини L: Всер = F/L.
3.

31.

Довжина берегової лінії Lбер – довжина
урізу води, вимірюється циркулем або
курвіметром.
4.

32.

Глибина озера hоз – це відношення об’єму
води до площі дзеркала: hоз = w/Fоз.
5.

33.

Ступінь
порізаності берегової лінії (к)–
відношення довжини берегової лінії L до
довжини кола L1 із площею, яка дорівнює
площі озера Fоз:

34.

3. Водний баланс озера

35.

Коливання
рівня води в озерах із причин, що
викликають їх, можна поділити на дві групи:
1 групи
2 групи
пов’язані перш за все з кліматичними
причинами можуть бути:
-віковими,
- багаторічними
- сезонними.
пов’язані перш за все зі :
згінно-нагінними денівеляціями
рівня, обумовлені:
-вітрами
-сейшовими коливаннями.
спричиняються зміною
співвідношення елементів водного
балансу, тобто зміною водної маси
озера.
Такі коливання мають короткочасний
характер.

36. Хвилювання

Неправильні,
тримірні хвилі
Правильні або
двомірні хвилі
Хвилі зябі.
хвилі (добре
виражений фронт),
більш стрімкі, ніж на
морі.
які з'являються на
воді під час слабкого
вітру з незначним
періодом і дуже
малими розмірами.
Це – капілярні хвилі,
або брижі
Хвилі, які
поширюються на
водній поверхні за
інерцією (після
закінчення вітру або
ті, що виходять із
зони його впливу).
Крутість хвилі – це відношення висоти хвилі до її довжини.
Довжина хвилі – це відстань між двома вершинами або двома
улоговинами.
Висота хвилі – це різниця між двома вершинами або улоговинами.
Навітряний схил хвилі крутіший, ніж підвітряний.

37. Сейші

Сейші
– це стоячі хвилі на водоймах. Вони
виникають при:
згонах
нагонах,
різкій зміні атмосферного тиску в окремих
частинах озера,
при сейсмічних рухах.
При сейшах відбуваються:
коливальні рухи усієї маси води, причому поверхня
водойми набуває похилу, то в один, то в інший
бік. Нерухома вісь, відносно якої коливається
водна поверхня, називається вузлом сейші.
Бувають одновузлові та багато вузлові.

38. Течії в озерах

Основними причинами течій в озерах є вітер; стік річок, що впадають в
озеро; нерівномірний розподіл температури і мінералізації води, а також
атмосферного тиску.
Стокові течії
Вітрові течі
компенсаційні
течії,
Густині течії
виникають під
впливом
притоку
річкових вод в озеро
чи відтоку озерних
вод у річку, що
витікає з озера. В
обох
випадках
утворюється похил
водної поверхні в
озері,
внаслідок
чого і відбувається
рух води.
ї в озерах
відзначаються
значною
несталістю. Це є
наслідком
мінливості
вітрового режиму
(напрямку і
швидкості вітру
що розвиваються
нижче рівня шару
води, охопленого
вітровою течією, і
протилежно йому
направлені
В цих умовах
виникають
горизонтальні
градієнти
густини, які є
причиною
перемішування
води, тобто
сприяють появі
густинної
циркуляції