Махно Нестор Іванович (1888-1934)

1. Н.Махно: не державний, але народний.

КРИВОРІЗЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА
І-ІІІ СТУПЕНІВ № 87
Н.МАХНО: НЕ ДЕРЖАВНИЙ,
АЛЕ НАРОДНИЙ.

2.

Махно Нестор
Іванович
(1888-1934)
Народився 26 жовтня (7
листопада) в
с.Гуляйполе
Олександрівського
повіту
Катеринославської
губернії в бідній родині
державних селян,
нащадків запорізьких
козаків. Спадкове
прізвище Махно Михненко.

3.

Політична
діяльність
- 1906 р. член «Спілки
бідних хліборобів».
- 14 жовтня 1906 р.
Бойове крещення
Нестора.
- 22 березня 1910 р.
перша справа
анархістів.
- 1911-1917 рр.
ув‘язнений у
Бутурській тюрьмі.

4.

- 1917-1918 рр. сформував
«селянські вільні
батальйони.»
- Грудень 1918 р.
переговори з Директорією
УНР.
- 1919 р. підписання угоди
про військовий союз з
УНР.

5.

- серпнь 1918 р. Створення організації анархістів «Набат».
- Листопад 1918р. Перша установча конференція
Конфедерацій анархістських організацій України «Набат».
«На Україні є тільки три анархіста - говорив Махно в
1919 р - я, Аршинов і Ольга Таратута.»

6.

У 1919 р махновці створили
Революційно-повстанську
армію України (склад армії
доходив до 80 тис.
Повстанців, з яких
переважна більшість була
українцями).
Листопад 1920 –
серпень 1921 рр.
Махно вів
виснажливу і
запеклу боротьбу
проти
більшовицької
влади.

7.

Батько Махно
Харизма Махна зробила
його справжнім Батьком
для десятків тисяч
повстанців і селян, у
тому числі набагато
старших за нього.
Селянство Півдня
України щиро повірило в
його здатність
розв’язати нарешті
аграрну проблему
справедливо, тобто з
користю для селян.
Селянські інтереси –
це основна ідеологія
РПАУ(м)

8.

28 серпня 1921 р. Махно
разом з 77 бійцями
перейшов кордон з
Румунією.У квітні 1925 року
переїхав до Парижу, де жив
у Венсені працював
теслярем та робітником
сцени паризької«Ґранд
Опера» та в кіностудії Пате.
Помер
у Парижі від сухотки.
Урну з прахом Махно
замуровано в стіні
комунарів під номером
6686 у 87 відділі
цвинтаря Пер-Лашез.