Малина звичайна

1. МАЛИНА

Виконала учениця 3-В класу Владика Дар’я

2. Малина звичайна

Малина європейська,
Малина звичайна або
просто малина (місцеві
назви: малина червона,
малинник, ведмежа
ягода) — квіткова
рослина родини Розові

3. Опис

Чагарник 1-2 м заввишки з річними вегетативними пагонами
і здерев'янілими дворічними стеблами, які утворюють
квітконосні гони. Однорічні пагони сизуваті, прямі, вкриті
тонкими коричневої-червоними шипами. Листки:
почергові, трійчасті або непарноперисті з трьома-п'ятьма
або сімома листочками. Листочки темно-зелені, зісподу
білоповстисті, нерівно пилчасті. Середній листочок на
довгому черешку, бічні сидячі. Квітки (до 1 см у діаметрі) в
кінцевому щіткоподібна-волотистому суцвітті і в мало
квіткових пазушних китицях. Чашолистків і пелюсток по 4-5,
чашолистки лишаються при плодах. Віночок білий, вільно
пелюстковий, тичинок і маточок багато, квітколоже опукле,
зав'язь верхня. Плід — збірна, червона або жовта соковита
кістянка овальної форми (8-16 мм завдовжки, 7-10 мм
завширшки).

4. Поширення

Росте малина в підліску мішаних і рідколистяних лісів,
на галявинах, вирубках, часто утворює суцільні зарості.
Тіньовитривала рослина. Цвіте в травні — червні,
плоди достигають у липні.
Поширена малина на Поліссі, в північній
частині Лісостепу, в Карпатах. Культивується по
всій Україні. Промислова заготівля можлива
у Волинській, Рівненській, ІваноФранківській, Чернівецькій, Закарпатській областях.

5. Практичне використання

Лікарська, харчова, медоносна, декоративна рослина.
У науковій медицині сухі плоди — Fructus Rubi idaei
використовують як потогінний засіб, сироп — для
поліпшення смаку мікстур.
Народна медицина рекомендує використовувати ягоди
і гілки при застуді, грипі, знесиленні після тривалої
хвороби, як жарознижувальний засіб; листки — від
кашлю, хвороб горла, пропасниці; квітки і листки — від
геморою і жіночих хвороб, зовнішньо — для виведення
фурункулів на обличчі і проти росистих запалень.
Плоди малини використовують також для збудження
апетиту і як антицинготний засіб.

6. Практичне використання

Плоди дикорослої малини мають винятково високі
харчові, смакові, дієтичні властивості і особливий
аромат. У них містяться цукри (4,5-11,5%), яблучна,
лимонна, саліцилова кислоти (1-2%), вітаміни С (944%), А і В, ефірні олії. Насіння містить жирну
швидковисихаючу олію (21,3‰).
Плоди малини вживають свіжими або використовують
для приготування варення, желе, мармеладу, пастили,
соків. Малинові вина, настойки, лікери відзначаються
високими смаковими властивостями і винятковою
ароматичністю. Лісову малину сушать або консервують,
подрібнюючи з цукром.
З молодих листків, які містять близько 258 мг% вітаміну
С, виготовляють замінник чаю.

7. Збирання, переробка та зберігання

Ягоди дуже ніжні,
нетранспортабельні, легко
мнуться, тому збирати їх треба
обережно в такій стадії стиглості,
яка залежить від використання.
Збирають ягоди вручну і
складають у невеликі плетені
кошики, в яких і транспортують
до місць переробки чи
споживання.

8. Збирання, переробка та зберігання

При сортуванні видаляють сторонні домішки і
перестиглі та пошкоджені ягоди. На пунктах
переробки малину переробляють протягом восьми
годин після приймання. Плоди миють у холодній
воді, відділяють домішки, витримують у
двопроцентному розчині солі, щоб позбутися
личинок малинового жука, і використовують для
варення, консервування з цукром, приготування
сиропів, соків, желе.

9. Збирання, переробка та зберігання

Сушать плоди у вогневих сушарках при
температурі 50-60° або в печах. Перед сушінням
корисно провалити плоди на сонці, розставивши їх
тонким шаром на тканині.
Після сушіння почорнілі плоди вибраковують,
висушену сировину пакують у картонні ящики або
паперові мішки вагою по 50 кг і зберігають у
прохолодному приміщенні.