Шумове та електоромагнітне забруднення

1. ШУМОВЕ ТА ЕЛЕКТОРОМАГНІТНЕ ЗАБРУДНЕННЯ

Івано-Франківський коледж
ДВНЗ “Прикарпатський національний
університет імені Василя Стефаника”
ШУМОВЕ ТА ЕЛЕКТОРОМАГНІТНЕ
ЗАБРУДНЕННЯ
Виконала:
Студентка групи ПО-23
Гуцуляк Мар”яна
Перевірила:
Гамбург Марія Василівна

2.

План
1. Фізичне забруднення.
2. Електромагнітне забруднення:
1) Джерела випромінювання
2) Штучними джерелами
3) Природних джерел
4) Вплив електромагнітного забруднення на організм людини
5) Вплив електромагнітного забруднення на рослини
6) Вплив електромагнітного забруднення на організм тварини
3. Шум. Шумове забруднення атмосфери:
1) Природний шум
2) Штучний шум
3) Кількісний показник шуму
4) Вплив шумового забруднення на організм людини
5) Вплив шумового забруднення на тварин.
4. Список використаної літератури.

3.

Фізичне забруднення пов'язане зі змінами фізичних, температурно-енергетичних, хвильових і радіаційних
параметрів зовнішнього середовища. Зокрема, тепловий вплив проявляється в погіршенні режиму земної
поверхні та умов життя людей.
Джерелами теплового забруднення в межах міських територій є:
підземні газопроводи промислових підприємств (140-160 °С),
теплотраси (50-150 °С),
збірні колектори і комунікації (35-45 °С) тощо.
До фізичного забруднення можна віднести вплив шуму й електромагнітне випромінювання, джерелами
якого є високовольтні лінії електропередач, електропідстанції, антени радіо- і телекомунікаційних станцій,
а останнім часом також деякі побутові електроприлади. Встановлено, що при тривалому впливі
електромагнітних полів навіть у здорових людей спостерігається перевтома, головний біль, почуття апатії
та ін. Є такі підвиди фізичного забруднення: теплові, шумові, радіоактивні, електромагнітні.

4.

Електромагнітне забруднення — це сукупність електромагнітних полів різноманітних частот,
що негативно впливають на людину. Деякі дослідники називають електромагнітний смог, що
виник і сформувався за останні 60-70 років, одним з найпотужніших чинників, що негативно
впливають на людину на сьогоднішній момент. Це пояснюється фактично цілодобовим його
впливом і стрімким зростанням. Дехто говорить навіть про перехід людства в нову еру
інформаційного суспільства, ядром якої є технології та прилади, які
випромінюють електромагнітні хвилі,
Електромагнітне забруднення залежить в основному від потужності і частоти випромінюваного
сигналу.

5.

Штучними джерелами випромінювань є потужні радіотелевізійні, радіолокаційні
станції, станції мобільного зв'язку, недосконалі комп'ютери, високовольтні лінії
електрозв'язку, електротранспорт, електростанції й підстанції, промислові установки
високочастотного нагріву, вимірювальні прилади, мікрохвильові печі, телевізори,
електроплити, праски, холодильники, а також будь-які елементи, що підключені до
мережі.

6.

До природних джерел належать: Земля, Сонце, Космос . Електричне поле Землі має середню
напруженість Е = 130 н/м . Менша напруженість у полюсів, більша - у екватора Ці величини
змінюються під впливом сонячної активності, енергії космічних випромінювань До цих вічно
існуючих полів і випромінювань адаптувалося усе живе

7.

Вплив електромагнітного забруднення на організм людини
Викликає нагрів тканин людини за рахунок зміни поляризації молекул і атомів, які складають клітини,
а також за рахунок появи струмів провідності. Внаслідок чого відбувається небезпечний нагрів різних
тканин та рідини. Надмірне тепло наносить шкоду окремим органам і всьому організму людини.
Теплова дія характеризується підвищенням температури тіла або локалізованого нагріву тканини.
Перегрівання особливо шкідливе для органів та тканинв які мало потрапляє крові та інших рідин
організму (очі, мозок, нирки, шлунок, жовчний міхур). Це може призвести до необоротних наслідків
(зміни структури кліток, омертвляння тканин, крововиливи та інші). Ураження очей викликає катаракту
і втрату зору.
В результаті біологічної дії завдається шкода нервовій системі, виникає головний біль, розвиваються
неврози, безсоння, знижується точністьрухів, з' являється порушення в системах і органах (шлунку,
печінки, селезінки, підшлункової залоз), функціональні зсуви в діяльності різних систем: психічної
(порушується сприйняття і використання інформації про навколишню дійсність, викликає слухові
галюцинації), серцево-судинної, ендокринної, кровотворної систем. Також порушується ритм дихання,
фіксуються зміни показників білкового та вуглеводного обміну, змінюється морфологічний склад крові,
фіксуються порушення на клітинному рівні. З ростом інтенсивності проявляється вплив на умовнорефлекторну діяльність, клітини печінки, репродуктивну функцію та обмін речовин. Підвищення
тиску, викликає зміни у корі головного мозку.
Критерієм безпеки перебування людини в електромагнітному полі промислової частоти є напруженість
поля. Електричне поле струмів промислової частоти характеризується напругою 400 кВ і вище.

8.

У районі дії електричного поля ЛЕП рослин поширені аномалії розвитку - часто
змінюються форми й розміри квіток, листя, стебел, з'являються зайві пелюстки.
Теоретично рівні електричного поля реєстровані поблизу повітряних ліній (>ВЛ) вистачає
ушкодження листя рослин. Проведені спостереження та експерименти щодо впливу ЕМП
ліній електропередач на рослини показали, що простежується зменшення сухого ваги
надземної маси рослин вівса, соняшнику зростаючих підВЛ, проти контролем. Відзначено
негативне дію ЕМП на величину потенційноїнитрогеназной активності
грунтовоїризосферной популяції, довжину проростків рослин.

9.

Дія ЕМП на комах свідчить у тому, цей чинник може викликати зміни у поведінці, діючи на рівні
інформаційних відносин між особами, може суто фізичне дію, у силу особливостей будівлі тіла, і
життєдіяльності комах; може також на деякі фізіологічні характеристики (обмін речовин, зростання
та розвитку). Можливе також деяке діюЭМП на генетичному рівні. У районах з підвищеним рівнем
ЕМП виникають зміни у життя тварин, пов'язані насамперед із порушеннями функціонування
центральної нервової системи. Факт кореляції змін природних ЕМП і біологічних процесів ставить
проблему екологічної значимостіЭМП. Її підтримують палеонтологічні інформацію про зміні
видового складу глибоководної фауни в Атлантичному океані під час інверсії магнітних полюсів
землі та інші дані палеонтологічних досліджень.

10.

Шумове забруднення атмосфери — одна з форм хвильового,
фізичногозабруднення, адаптація організму до нього є неможливою.
Шум — це сукупність звуків різної частоти та інтенсивності, що
виникають у результаті коливального руху частинок у пружних
середовищах (твердих, рідких, газоподібних).

11.

Природний шум
Здавна відомий благодійний вплив на організм людини шумів природного середовища (шум
листя, дощу, річки та ін.). Статистика свідчить, що люди, які працюють у лісі, поблизу річки,
на морі, рідше, ніж мешканці міст, хворіють нервовими і серцево-судинними хворобами.
Доведено, що шелест листя, спів птахів, дзюрчання струмка, звуки дощу
оздоровче впливають на нервову систему. Під впливом звукових хвиль водоспаду
посилюється робота м'язів.

12.

Штучний шум
Рівень шуму навколишнього природного середовища складає ЗО—60 дБА. До цього
природного фону за сучасних умов додаються виробничі й транспортні шуми, рівень
яких нерідко перевищує 100 дБА. / Джерелами шумів є всі види транспорту,
промислові об'єкти, гучномовні пристрої, ліфти, телевізори, радіоприймачі, музичні
інструменти, юрби людей і окремі особи.

13.

Кількісний показник шуму - його гучність, яка вимірюється в децибелах (дБ), які являють собою
логарифмічну шкалу рівнів тиснення звуку, де подвоєння його інтенсивності відповідає
збільшенню на 3 дБ. Шумове забруднення міського середовища найсильніше проявляється в нічну
пору. Постійне пробудження вночі від сильного шуму знижує ефективність відпочинку.
Перевищення нормативних значень зафіксовано майже на всіх магістралях, де проводились заміри
рівнів шуму. Рівень шуму на нормативній відстані 50,06 дБ. Сто років тому рівень шуму на
центральних магістралях великих міст не перевищував 60 дБА. Нині у великих містах є райони, де
він перевищує 70 дБА (санітарна норма для нічного часу — 40 дБА). 60—80 % міського шуму
генерує автотранспорт.

14.

На пристосування до сильного шуму організм людини витрачає велику кількість енергії,
перенапружується нервова система, виникають втома, нервовий і психічний розлади.
Особливо важко переносяться раптові різкі високочастотні звуки. При рівні шуму понад 80 дБА
послаблюється слух, виникають нервово-психічні захворювання, виразка шлунку, гіпертонія,
підвищується агресивність. Дуже сильний шум (понад 110 дБА) призводить до так званого
шумового сп'яніння, а потім — до руйнування тканин тіла, перш за все — слухового апарату.
Жінки більш чутливі до дії сильного шуму, і у них за умов звукового дискомфорту виникають
ознаки неврастенії.

15.

Шум шкідливий не лише для людини. Встановлено, що рослини під впливом шуму повільніше
ростуть, у них спостерігається надмірне (навіть повне, що призводить до загибелі) виділення
вологи через листя, можливі порушення клітин. Гинуть листя і квіти рослин, що розміщені біля
гучномовця. Аналогічно діє шум на тварин. Від шуму реактивного літака гинуть личинки бджіл,
самі вони втрачають здатність орієнтуватися, в пташиних гніздах дає тріщини шкаралупа яєць. Від
шуму знижуються надої, приріст у вазі свиней, несучість курей. Хворобливо переносить шум
риби, особливо у період нересту.

16.

Список використаної літератури
1. Бондорчук М.М., Ковиліна Н.В. «Цікаві матеріалиі факти по анатомії та фізіології людини»;
видавництво «Вчитель»; Волгоград 2005р.
2. Корчагіна В.А. «Ботаніка». Видавництво «Просвіта», 1992р.
3. Мироненко В.В. «Хрестоматія з психології». Видавництво «Просвіта», 1987.
4. Печко Л.П., Рубін В.І. Енциклопедія «Від А до Я». Видавництво «Просвіта», 1968р.
5. ПлатоновК.К. «Цікава психологія». Видавництво ЦК ВЛКСМ «Молода гвардія», 1964 р.
6. Енциклопедичний словникОжегова. Видавництво «Просвіта», 1982р.
7. Юдіна «Боротьба з шумом на виробництві». Видавництво «Просвіта», 1986р.
8. Юдіна, Бєлова «Охорона праці». Видавництво «Просвіта», 1980р. . Агаджанян Н.А.,
Макарова
9. І. Магнітне поле Землі і організм людини / / Екологія людини - 2005. - N 9. - С.3-9. Бібліогр.: 41 назв.
10.Антропогенні збурювання іоносфери як дестабілізуючий чинник геліобіосферних
кореляцій / Бурлаков А.Б., Капранов Ю.С., Куфаль Г.Е., Пермінов С.В. / / Вісн. Калузько.
ун-ту. - 2007. - N 1. - С.15-24. - Бібліогр.: 41 назв.
11.Баранський П.І., Гайдар О.В. А.Л. Чижевський та проблеми взаємодії магнітних полів з
об'єктами живої природи / / Вісн. Калуж. ун-ту. - 2007. - N 3. - С.37-41. - Бібліогр.: 47 назв.
12.Безпека життєдіяльності навч. посібник для вузів / Боровик С.І. та ін; під ред. А.І.
Сидорова. - М.: КноРус, 2007. - 495 с. - Бібліогр.: В конце глав.