Акції громадської непокори в Індії та рух 4 травня в Китаї

1. Акції громадської непокори в Індії та рух 4 травня в Китаї

Підготував учень 10 – А класу Погуляй Олександр

2. Рух 4-го травня

Після закінчення війни китайський народ заявив про свої потреби і вимоги,
що виявились у формі масового руху. Значну роль у розгортанні
патріотичних виступів відіграла китайська інтелігенція і студентська молодь.
«Рух 4 травня» посилив боротьбу проти застарілих ідеологічних догм,
засилля конфуціанства, старої недосконалої системи освіти. Китайські
інтелектуали
за розповсюдження
природничих
знань, замітинг
зрозумілу
4 травня 1919виступали
р. пекінське
студентство провело
багатолюдний
і
для
народу літературу
і мистецтво,
за широке
використаннядоговору.
досягнень
демонстрацію
з вимогою
не підписувати
Версальського
європейської науки.
Демонстранти закликали уряд негайно виступити на захист
Знаменитий китайський письменник Лу Сінь, багато журналістів і літераторів
національних
інтересів. До вимог студентської молоді приєдналися
почали писати свої твори різними діалектами народної мови, рішуче
жителі
столиці:
робітники
заводів і фабрик,
ремісники, торговці та
пориваючи
з архаїчною
літературною
традицією.
інтелігенція.
Пекінський
урядверстви
відкривнаселення
вогонь повдемонстрантах.
На знак
«Рух 4 травня»
втягнув широкі
політичну боротьбу,
протесту
пекінські
студентиактуальних
5 травня не
вийшли
на заняття. їх
значно розширив
розуміння
проблем
внутрішнього
життя і
підтримали
студентиЦеШанхая,
та інших
міст.місця
Патріотичний
руху
зовнішньої політики.
був етапТяньцзіня
усвідомлення
народом
і ролі Китаю
світі, його
соціальних та політичних
проблем.Демонстрації й мітинги
набрав
загальнонаціонального
масштабу.
Рух 4-го травня
відбувалися в багатьох містах Китаю. Патріотичні виступи й агітація
призвели до бойкоту японських товарів. Центром цього руху став
Шанхай. Тут застрайкували робітники японських текстильних фабрик, до
яких приєдналися інші робітники. Всього у страйках 1919 р. взяло участь
понад 90 тис. чол., а в бойкоті іноземних товарів, мітингах і
демонстраціях – кілька мільйонів жителів міст. За винятком китайських
сіл, вся країна була охоплена масовими протестами. Уряд змушений був
прислухатися до голосу народу. Китайська делегація в Парижі
відмовилася підписати Версальський мирний договір.

3. Індія в 20-30-ті роки 20 століття

У роки Першої світової війни англійці широко
використовували ресурси Індії, багато індійців служили в
британський армії
Загальновизнаним лідером індійського визвольного руху
став Махатма Ганді. Його теорія і практика - ґандизм перетворюються в офіційну ідеологію Індійського
національного конгресу (ІНК).

4.

У квітні 1919 р. англійські колоніальні власті розстріляли
Ганді
що ненасильницькими
діями і моральним
мирнудоводив,
демонстрацію
в одному із міст Пенджабу.
Загинуло
переконанням
Індія зможе отримати від Англії власне
близько 1 тис. і було поранено 2 тис. її учасників. Ця кривава
управління.
1919 р. парламент Великої Британії прийняв
подія викликала масове обурення і хвилю протестів по всій
закон, згідно з яким зросла роль виборних Законодавчих
країні. Ганді закликав до бойкотування всього англійського.
зборів при віце-королі і губернаторах провінцій, а також
Кампанія громадянської непокори продовжувалася до початку
надав індійцям право обіймати другорядні міністерські
1922 р. ІНК перетворився на масову політичну партію, що
посади в колоніальній адміністрації.
налічувала майже 10 млн. членів.

5. У другій половині 20-х рр. розпочинається нове піднесення національно-визвольного руху.

У другій половині 20-х рр. розпочинається нове
піднесення національно-визвольного руху.
Посилюється страйковий рух. Профспілки зросли до 300 тис.
членів. 1925 р. утворюється Компартія Індії. На сесії ІНК у грудні
1929 р. під впливом численних мітингів, учасники яких
вимагали незалежності Індії, головою партії був обраний лідер
лівих сил Джавахарлал Неру.Сесія проголосила головною
метою конгресу боротьбу за повну незалежність країни.
Засобом досягнення цієї мети мала бути кампанія
громадянської непокори, керівництво якої було передано Ганді.

6. 26 січня 1930 р. було проголошено Днем незалежності

Англійські правителі оголосили ІНК поза законом, арештували
Ганді, Неру і понад 60 тис. учасників руху непокори. В країні
зростала напруженість, у деяких містах відбулися повстання.
26 січня 1930 р. було проголошено
Днем незалежності
Цей
день став початком
масовогоцю
антианглійського
руху,
Англійський
уряд відхилив
програму. Тоді
хоч
Ганді
зробив спробу
досягти
мирноїгромадянської
угоди з
Ганді
закликав
до
нової
кампанії
англійським урядом. Ганді опублікував 11 вимог і заявив,
непокори.
розпочалася
весною
1930 р. з Індії
що
у випадкуВона
прийняття
їх британським
віце-королем
кампанія
громадянської
непокори
буде припинена.
проведення
так званого
"соляного
походу". Умови
Ганді
передбачали:
зменшення
надесятків
50%, введення
особисто очолив
похідподатку
кількох
діячів ІНК
протекціоністських
тарифів
на
іноземні
текстильні
вироби,
до моря,
щоб випарювати
сіль з на
морської
води
відміну
монополії
англійських властей
видобуток
солі та
всупереч
соляній
монополії
властей.
ліквідації
податку
на сіль,
скорочення
воєнних видатків,
звільнення політичних в'язнів тощо.