Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття

1. Лекція № 12 Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

2.

На поч. 19 ст. укр. землі знаходилися у складі 2-х імперій:
Російської
та
Австрійської. Незначні території
належали Пруссії (Холмщина і Підляшшя) та Османській
імперії (частина пн-зх Причорномор’я).
1812 р. – завершення рос.-тур. війни => Бухарестський
мирний договір => до Росії було приєднано Бессарабію
1814-1815 рр. – Віденський конгрес. Холмщина і Підляшшя
передані під російське панування. Австрія отримала Сх
Галичину і галицьке Поділля.

3.

У складі Російської імперії опинилося понад 85 %
етнічних українських земель.

4.

5.

Початком
національного
відродження
вважають 1798 р., коли було видано поему
“Енеїда” І. Котляревського.
Титульна сторінка “Енеїди” Котляревського
Іван Котляревський
Нація - історична спільність людей, що складається в ході формування
спільності їх території, економічних зв'язків, літературної мови, деяких
особливостей культури і характеру, які складають її ознаки.
Українське національне відродження - соціальний та політичний рух
на території Російської та Австро-Угорської імперій, що виступав за
національно-культурне відродження й становлення української нації.

6.

«Історія
Русів» — твір
української національнополітичної
думки
початку XIX століття, де
подано яскраво, часом у
художній формі, картину
історичного
розвитку України від
найдавніших
часів
до 1769 року.

7.

Головний осередок українського нац. відродження –
Харків.
1805 р. – зусиллями Василя Каразіна засновано
Харківський університет. Його ректором довгий час
був укр. поет Петро Гулак-Артемовський.
Літературний рух очолював основоположник сучасної
художньої прози Григорій Квітка-Основ’яненко,
редактор “Харьковского вестника”.

8.

Кирило-Мефодіївське братство виникло в січні
року в Києві. Ініціатори – В. Білозерський,
М. Костомаров, П. Куліш, О. Маркович.
1846
М. Гулак,
У квітні 1846 до братства приєднався Т. Г. Шевченко.
Ідея: об’єднання всіх слов’янських народів у федерацію з
центром у Києві, знищення самодержавства і кріпацтва,
рівноправність національних мов і культур слов’янських
народів.
Програмні документи: “Книга буття українського народу”,
“Статут Слов’янського братства св. Кирила і Мефодія”

9. Антикріпосницькі виступи на українських землях першої половини ХІХ ст.

Великий селянський виступ тривав на
Поділлі
протягом
1813–1835
очолював його Устим Кармалюк.
рр.
У лютому–квітні
1855 р. тривала
«Київська козаччина». Поштовхом до її
початку став царський маніфест 29
січня 1855 р. про створення державного
ополчення. За чутками, усі, хто
долучився до ополчення отримували
свободу. Коли народ зрозумів, що його
дурять,
ополчення
переросло
в
повстання (400 сіл і 180 тис. повсталих).
Устим Кармалюк

10. Масонство в Україні

Масонство – релігійно-етичний рух, що бере свій
початок з мулярських цехів, які набули сучасних
обрисів у 18 ст.
Члени ордену масонів (від. англ.: каменяр) сповідували
ідею Бога – Великого Майстра Всесвіту, про єдину
людську спільноту: «Весь світ – це одна велика
Республіка».
«Всевидяче Око» - масонський символ
на купюрі 1 долар США.
Наприкінці ХVІІІ ст. масонські ложі (гуртки) діяли в
Житомирі, Одесі, Харкові, Полтаві, Львові. Членами
лож були лікарі, архітектори, літератори, купці і навіть
були представники старшинсько-шляхетських родин.
З 1817 р. в Одесі почала діяти масонська ложа «Понт
Евксинський» на чолі першою особою краю генералгубернатором графом Олександром Ланжероном.
Також в Одесі діяла ще така ложа як «Три царства
природи», до якої входили онуки останнього гетьмана
України Кирило й Петро Розумовські.
Олександр Ланжерон

11.

Основний
наголос на національних
проблемах України робила полтавська
ложа «Любов до істини» (1818–1819
рр.). До цієї ложі належали 20 осіб у
тому числі І. Котляревський.
На базі цієї ложі у 1821 р.утворилося
таємне «Малоросійське
товариство», на чолі якого був
дворянин
Переяславського
повіту
Полтавської
губернії Василь
Лукашевич.
Петро Капніст
Відомою також була київська «Ложа
об’єднаних слов'ян» (1818–1822 рр.)
У 1822 р.
царський уряд забороняє
діяльність масонських лож, а їх
учасники зазнають переслідування.
Василь Тарнавський

12. Декабристський рух

У 1821 р. на українських землях виникло
«Південне товариство» з центром у
Тульчині.
Очолив
товариство Павло
Пестель. Програмний документ Південного
товариства отримав назву «Руська правда».
У1822 р. – в Санкт-Петербурзі виникло
«Північне товариство». Його програма
викладена
в «Конституції»
Микити
Муравйова. Згідно цього документу Росія
повинна
була
стати
конституційною
монархією.
У 1823
р.
у
Новограді-Волинському
виникло
Товариство
об’єднаних
слов’ян на чолі з братами Борисовими, яке
виступало за об'єднання слов'янських
народів у федеративну республіку. У 1825 р.
воно об’єдналось з Південним товариством.
Павло Пестель
14 грудня 1825 р. Північне
товариство почало повстання у
Петербурзі. Проте, в наслідок
поганої організації воно зазнало
поразки.
29 грудня 1825 р. представники
Південного тов. почали повстання
Чернігівського піхотного полку.

13. Польське повстання 1830–1831 рр.

Після декабристського руху почалася
активізація поляків за відновлення
незалежності
Речі
Посполитої.
Протягом 1830–1831
рр.
тривало
польське повстання на чолі з
Лелевелем, яке почалося у листопаді
1830 р. у Варшаві (ще одна
назва «Листопадове»).
У вересні
1831
р.
повстання
було
придушено.
Йоахим Лелевель – польський історик,
очільник Листопадового повстання

14. Початок промислового перевороту на теренах України

Промисловий переворот - це перехід від
мануфактур до
виробництва.
фабрично-заводського
Промисловий
переворот
в
Україні
відбувався у два етапи: 20–40-ті рр. ХІХ ст.
(перший етап) і 60–80-ті рр. ХІХ ст.
(другий етап).
Промисловий
переворот
в
Україні
розпочався з харчової промисловості, а
саме цукроваріння. Машинна індустрія у
цій галузі сформувалася з вотчинних
цукрових
мануфактур
(так
званих
"парових" заводів). У виробництві цукру
почали застосовувати гідравлічні преси і
парову техніку для подрібнення цукрових
буряків,
випарювання
і
згущення
цукробурякового соку.
Федір Симиренко
Смілянський цукрово-рафінадний
завод Бобринських