Екологічна культура

1.

«Екологіч
на
культура
Підготувала:
студентка групи
ДВП 13-1
Ігнацевич Дануте

2.

Екологічна культура - це одне з нових
напрямків дошкільної педагогіки, яка
відрізняється від традиційного ознайомлення дітей з природою.
Однією з основних цілей екологічного
виховання є формування екологічної
культури, під яким ми розуміємо
сукупність екологічно розвинених
свідомості, емоційно-почуттєвої,
діяльнісної сфер особистості.
Екологічна культура - це невід'ємна
частина загальної культури людини і
охоплює різні види діяльності, а також
сформоване в результаті цієї діяльності
екологічну свідомість людини (інтереси,
потреби, установки, емоції,
переживання, почуття, естетичні оцінки,
смаки тощо).

3.

4.

Юний вік найбільш сприятливий для розвитку основ
екологічної культури, становлення обумовлюють її
екологічного світогляду та свідомості, моральноетичних норм поведінки. У цьому віці людина
найбільш сприйнятлива до ідеалів краси, гармонії
емоційного єдності з живою і неживою природою,
почуття товариства і колективізму, духовного
розвитку та самопізнання, неформального
сприйняття світу, високим моральним ідеалам.
Дитина відчуває чужу біль, гостро сприймає
несправедливість своїх і чужих вчинків, прагне до
наслідування, справедливим справ і вчинків. Тонко
відчуває й легко сприйнятлива психологія юного
людини з'єднує воєдино матеріальний і духовний
світ. Без такого возз'єднання неможливе виховання
і розвиток екологічного світогляду та свідомості.

5.

6.

Екологічна культура дітей
охоплює:
- знання про взаємозв¢язки в природі та
усвідомлення людини як її частини;
- розуміння необхідності берегти навколишнє
середовище;
- уміння і навички позитивного впливу на
природу;
- розуміння естетичної цінності природи ;
- негативне ставлення до дітей, що завдають
шкоди природному середовищу.

7.

Вивчення педагогічних умов екологічного виховання
здійснюється на основі ознайомлення з теоретичними даними
з наукових джерел, узагальнення передового педагогічного
досвіду та власного досвіду роботи
Це зокрема, такі вимоги:
-комплексний підхід до вивчення природи, з використанням
міжпредметних зв¢язків;
-врахування вікових, індивідуально-психологічних
особливостей дітей;
-організація безпосередньої діяльності дітей по охороні та
поліпшенню природного середовища своєї місцевості під час
навчальної та суспільнокорисної праці;
-вибір оптимальних норм, методів і прийомів екологічного
виховання;
-вплив вчителів на вихованців власним прикладом
бережливого, дбайливого ставлення до навколишнього
середовища;

8.

9.

10.

11.

Дякую
за
увагу!