Австралійський рок-гурт AC/DC

Хоча
AC/DC є одними
з родоначальників
хард-року й, як багато
хто вважає, серйозно
вплинули на
формування
хеві-металу,
музиканти завжди
відносили себе до
рок-н-рольних гуртів.
В основі їхньої музики
лежить
ритм-енд-блюз із
сильно перекрученим
звучанням ритмічної й
соло гітар.

3. Гурт був заснований в Сіднеї (Австралія) у грудні 1973 року. Загальна кількість проданих альбомів перевищує 200 мільйонів

4. Колишні члени гурту Бон Скотт (Ronald Scott) (1973-1980): вокал Дейв Еванс (Dave Evans) (1973): вокал Колін Бургесс (Colin

Учасники гурту:

5. Ранні роки (Ера Дейва Еванса, 1973–1974 рр.)

Малькольм вирішує створити свій власний гурт в складі гітариста і клавішника.
Пізніше Малькольм змінює свою точку зору, подумавши, що йому потрібен ще один
гітарист для того, щоб «розширити» звук. Він звернувся за допомогою до Ангуса. Для
початку Малькольм запрошує ударника Коліна Бургесса, у якого вже був досвід з
декількома командами, бас-гітариста Ларрі Ван Кнедта і вокаліста Дейва Еванса.
Їхня назва «AC / DC» було взято з таблички із зворотного боку пилососа: “ AC/DC”,
« це зробить що-небудь з електрикою». Взагалі, абревіатура «AC / DC»
розшифровується і перекладається в електриці як «Постійний струм / Змінний струм».
Остаточно імідж гурту сформувався після того, як сестра Ангуса Маргарет порадила
своєму братові надіти шкільну форму для виступу на сцені[. Так сформувався
сценічний образ групи, згодом перетворився на візуальний фірмовий знак, «торгову
марку» «AC / DC».
Перший виступ групи відбувся в переддень Нового Року, 31 грудня 1973 року, в
маленькому сіднейському барі «Chequers» (де свого часу виступав Френк Сінатра). На
першому своєму концерті «AC/DC» відіграли кавер-версії відомих хітів «Beatles»,
«Rolling Stones» і Чака Беррі.
У наступні шість місяців, поданою за першим виступом «AC/DC», склад групи значно
змінився. Ударника Коліна Бургесс благополучно і послідовно замінили Рон
Карпентер, Рассел Коулман і, нарешті, Пітер Клак. Роб Бейлі замінив бас-гітариста
Ларрі Ван Кнедта.

6.

Всесвітня популярність
Група підписала міжнародний контракт із Atlanti Records і
стала активно гастролювати по Великобританії і Європі,
домагаючись популярності й набираючись досвіду,
виступаючи на розігріві таких відомих рок-гуртів того часу,
як Alice Cooper, Black Sabbath, Kiss, Cheap Trick, Nazareth,
Foreigner, Thin Lizzy і The Who. В 1976 році був виданий
третій австралійський альбом AC/DC Dirty Deeds Done Dirt
Cheap.
Навалу й хвилю популярності панк-року 1976–1978 рр. група
благополучно пережила завдяки своїм грубуватим і
провокаційним текстам пісень й, частково, через те, що в
британській зичній пресі того часу її відносили до панк груп.
Вони домоглися успіху на британській рок-сцені завдяки
своїм потужним і скандальним концертним шоу, а Анґус Янґ
швидко став знаменитим через своє зухвале поводження на
сцені, що, у тому числі, призвело до заборони виступати на
декількох британських концертних майданчиках.

7. Браян Джонсон (Brian Johnson) (з 1980 по теперішній час): вокал Анґус Янґ (Angus Young) (з 1973 по теперішній час): гітара

Склад

8. Ера Браяна Джонсона (1980–дотепер)

Відродження (1980–1983)
Після смерті Бона, група починає пошуки нового вокаліста. Брайана прийняли
до гурту. Перед початком нових гастрольних турів, «AC/DC» необхідно було
закінчити роботу над новим альбомом. Коли матеріал був готовий, почався
запис альбому, який проходив на студії «Compass Point Studios» (на Багамах)
під чуйним керівництвом Роберта Джона «Метта» Ленджа. Альбом записувався
протягом квітня-травня на протязі шість тижнів і був готовий до кінця травня.
1 липня Брайан Джонсон вперше з'явився на сцені з «AC/DC» в Намуре, Бельгія.
Риф «Back in Black» є одним з найбільш визнаних в істрії хард-року. Пісня
посідає 187 місце в списку 500 найкращих пісень усіх часів за версією журналу
«Rolling Stone». Альбом Back In Black був виданий 31 липня 1980 року.
Наступний альбом гурту For Those About to Rock We Salute You був виданий в
листопаді 1981 року.
Відхід Радда і комерційний спад (1983–1987)
На початку запису був звільнений Філ Радд. До того часу не було дано жодної
причини відлучення Філа від гурту. Через кілька років правда «спливла», коли
вже ні для кого не було секретом, що у Філа були проблеми з наркотиками. До
того ж, існувало чимало розбіжностей у відносинах між Малькольмом і Філом.
Їхні стосунки прогресивно погіршувалися, до того ж мало місце «фізичне
рукоприкладство». Через дві години після апогею конфліктної ситуації Філ Радд
вже не був учасником «AC/DC». Новий альбом «AC/DC» був змонтований і
змікшувати Тоні Платт. Продюсером виступила сама група. Альбом «Flick Of
The Switch» виданий у серпні 1983 року.

9. Останні роки й визнання заслуг

У травні 2003 року Малколму Янґу була присуджена
нагорода Теда Альберта (Ted Albert Award) за
«видатний внесок в австралійську музику». У тому
ж році, Асоціація індустрії звукозапису Америки
Recording Industry Association of America (RIAA)
оновила розрахунки кількості продажів альбомів
групи з 46,5 млн копій до 63 млн, що зробило AC/DC
п'ятою групою в історії США.
У липні 2003 року група провела спільний концерт
із Rolling Stones на Сарсфесті (Sarsfest), концерті,
присвяченому боротьбі з епідемією SARS в Торонто
в Канаді.
1-го жовтня 2004 року вулиця Корпорейшн Лейн
(Corporation Lane) в Мельбурні була офіційно
перейменована в ACDC Лейн (ACDC Lane) на честь
групи. Також є ще одна вулиця у світі, названа на
честь групи AC/DC, в Іспанії, у місті Легані
(Legane's), поруч із Мадридом — «Calle de AC/DC»,
недалеко від вулиць названих на честь рок-груп Iron
Maiden й Rosendo (іспанська рок-група).
У березні 2005 року вийшов набір із двох DVD
дисків, «Family Jewels», що містить музичне відео й
кліпи з концертів. Перший диск відноситься до ери
Бона Скотта (з концертними відеозаписами, знятими
за десять днів до смерті Скотта), другий містить
відеоматеріали ери Брайана Джонсона.

10. Саундтреки

Максимальне прискорення (Maximum Overdrive) — 1986, США, пісні з
альбому «Who Made Who»
Останній кіногерой (Last Action Hero) — 1993, США, пісня «Big Gun»
Бівіс і Батт-хед роблять Америку (Beavis and Butt-Head Do America) — 1996,
США, пісня «Gone Shootin»
Частини тіла (Private Parts) — 1997, США, пісня «You Shook Me All Night
Long»
Брудна робота (Dirty Work) — 1998, Канада/США
Детройт — місто року (Detroit Rock City) , 1999, США, пісні «Highway To
Hell», «Problem Child» й «Whole Lotta Rosie»
Маленький Ніккі (Little Nicky) — 2000, США, пісня «Highway To Hell»
Історія лицаря (A Knight's Tale) — 2001, США пісня «You Shook Me All Night
Long»
Брудні справи (Dirty Deeds) — 2002, Австралія/Канада, пісня «Dirty Deeds
done dirt cheap»
Пункт призначення 2 (Final Destination 2) — 2002, США/Канада, пісня
«Highway To Hell»
Школа року (The School of Rock) — 2003, США/Німеччина, пісні «Back In
Black», «For Those About To Rock We Salute You», «Highway to Hell» та «It's A
Long Way To The Top»
Все або нічого (The Longest Yard) — 2005, США, пісня «Thunderstruck»

11. Відео групи

AC/DC: Let There Be Rock (1980)
Fly on the Wall (1985)
Who Made Who (1986)
AC/DC (Видавався тільки в Австралії) (1989)
Clipped (1991)
Live at Donington (1991)
For Those About to Rock We Salute You (1993)
No Bull (1996)
Stiff Upper Lip Live (2001)
Live '77 (Видавався тільки в Японії) (2003)
Toronto Rocks (2004)
Family Jewels (2005)
Rock'n'Roll Train (2008)

12. Дякую за увагу!

Підготувала учениця 8-Б класу
Мовчан Анна.

English Русский Правила