8.19M

Історико-культурна спадщина, як позитивний фактор міжетнічного діалогу. Фаїна Сергіївна Петрякова

1.

Науково-практична конференція
«Історико-культурна спадщина як
позитивний фактор міжетнічного діалогу»
ФАЇНА СЕРГІЇВНА
ПЕТРЯКОВА
ПЕТРЯКОВА

(23.09.1931 видатний
05.06.2002)
мистецтвознавець
та дослідник
юдаїки
20-21 червня, м.
Львів

2.

ФАЇНА
СЕРГІЇВНА
ПЕТРЯКОВА
ПЕТРЯКОВА
(23.09.1931
(23.09.1931 05.06.2002)
05.06.2002)
Науковий центр іудаїки та єврейського
мистецтва був створений з метою вшанування
пам’яті Фаїни Петрякової – пристрасного
захисника єврейського мистецтва і видатного
науковця. 
науковця.
Ф. Петрякова була професором Львівської національної академії
мистецтв, доктором мистецтвознавства, старшим науковим
співробітником Львівського відділення Інституту етнографії
Національної Академії Наук України.
Вона залишила після себе велику наукову спадщину, гідну її статусу
відомого вченого в галузях українського скла, порцеляни, кераміки
та юдаїки.

3.

З
БІОГРАФІЇ
ДОСЛІДНИЦІ
Ф. Петрякова народилась в 1931 р. в Старому Бихові (зараз
Білорусія) в єврейській сім`ї. Батько був військовим, мама медсестрою. Закінчила російську філологію в Львівському
університеті ім. Івана Франка, а у 1967 р. заочно факультет
мистецтвознавства в Ленінградському інституті живопису,
скульптури й архітектури ім. І. Рєпіна, що вирішило шлях
її наукового пошуку, а у 1974 р. захистила кандидатську
дисертацію
при Московському
науково-дослідному
інституті художньої промисловості під керівництвом
доктора мистецтв Павла Жолтовського.
Петрякова Фаина Сергеевна Украинское гутное стекло [Текст] :
Автореферат дис. на соискание ученой степени кандидата искусствоведения.
(17.00.04) / АН БССР. Отд-ние обществ. наук. - Минск : [б. и.], 1974. - 18 с.
Петрякова Фаина Сергеевна Художественный фарфор Украины, конец
XVIII - начало ХХ ст. : диссертация ... доктора искусствоведения : 07.00.12. Москва, 1992. - 342 с.

4.

НАУКОВІ
ІНТЕРЕСИ
ПЕТРЯКОВОЇ
Ф.
Ф. Петрякова завідувала двома музейними фондами — скла і
фарфору. Пізніше стала творцем блискучої експозиції з цих
двох ділянок прикладного мистецтва у приміщенні для
відкритих фондів Музею етнографії та художнього промислу.
На полицях бібліотек її монографії та альбоми:
“Українське гутне скло” (К., 1975),
“Сучасне українське художнє скло” (К., 1980),
“Украинский художественный фарфор (конец
XVI – начало XX ст." (К., 1985).

5.

ЄВРЕЙСЬКА ТЕМА В
НАУКОВИХ ПОШУКАХ
Ф.С. ПЕТРЯКОВОЇ
Фаїну притягало дослідження єврейського мистецтва в Україні, але лише
в кінці 80-х вона відкрито почала займатися цією тематикою. Петрякова
познайомилася з групою єврейських науковців у Москві (Рашід
Капланов, Ігор Крупник, Марк Куповецький) з Соціологічного товариства
СРСР та етнографічної секції Всесоюзного географічного товариства.
Дуже багато надій пов’язувала Фаїна з каталогом юдаїки з львівських
музеїв, над яким вона працювала буквально до останніх днів. Два
розділи каталогу (експонати Музею історії релігії та Львівського
історичного музею) вже були готові. Вони залишилися в рукопису.

6.

ЄВРЕЙСЬКА ТЕМА В
НАУКОВИХ ПОШУКАХ
Ф.С. ПЕТРЯКОВОЇ
р. Ф. С. Петрякова організувала першу в СРСР пересувну
У 1990
виставку юдаїки “Традиційне єврейське мистецтво 17го – початку 20 ст.”,
яка згодом побувала і в Києві, і в Москві.
Майже 20 років праці Фаїна Петрякова присвятила підготовці
енциклопедії-довідника “Юдаїка в музейних збірках України” та
“Зведеного ілюстрованого наукового каталогу юдаїки України. Вони
залишилися в рукопису.

7.

МАКСИМІЛІАН
(МОРДЕХАЙ) ГОЛЬДШТЕЙН
(1880-1942)
З 1990-х рр. Фаїну Сергіївну
полонила постать Максиміліана (Мордехая)
Гольдштейна - збирача, дослідника, мецената, видатного діяча єврейської
культури в Галичині, жертовна праця якого в ділянці збереження
предметів специфічного єврейського маломістечкового побуту здобула ще
перед Другою світовою війною визнання українських мистецтвознавців.
Мордехай Гольдштейн та його
приватна колекція юдаїки

8.

МАКСИМІЛІАН
(МОРДЕХАЙ) ГОЛЬДШТЕЙН
(1880-1942)
Мордехай Гольдштейн народився
у грудні 1880 р. у Лембергу у родині
кравця Ісаака-Гірша та Ельки Блум. Знаковим є те, що він є нащадком
видатного рабина Львова раббі Давида ГаЛеві Сегаля, який є автором
твору “Турей Загав” (“Золоті рядки”), що є коментарем на “Кіцур
Шульхан Арух та дав назву синагозі “Турей Загав” у м. Львові.
М. Гольдштейн
(портрет)
У 1910 р. М. Гольдштейн почав колекціонувати матеріали з
історії та етнографії євреїв Галичини, зокрема предмети
старовини, художнього ремесла, сучасного мистецтва, книги
для створення єврейського музею у Львові. Він виступив на
зборах кагалу міста з планом створення у Львові першого
музею в Галичині для збереження єврейської історикокультурної спадщини, що було ухвалено у 1920 р.
У 1928 р. вперше у Львові пройшла виставка старовинних єврейських книг і предметів
мистецтва, в тому числі з колекції М. Ґольдштейна. Велика виставка єврейського
мистецтва у Львові відбулася у березні-квітні 1933 р. в Міському музеї художнього
промислу. А 17 травня 1934 р. створено єврейський музей у Львові, але на церемонії
відкриття ім’я видатного колекціонера навіть не згадали.

9.

Мордехай Гольдштейн мав власну колекцію предметів іудаїки –
приватний музей за адресою вул. Новий Світ 15/6, і видав у 1935 р. книгу
про власні колекції з передмовою відомого історика М. Балабана. І перші
два екземпляри книги він надіслав Беніто Мусоліні та Адольфу Гітлеру.
У 1939 р. М. Гольдштейна тимчасово призначають
керівником Єврейського музею Львова. А також
старшим
науковим
співробітником
Музею
художнього промислу. З початком німецької окупації
у липні 1941 р. його відсторонюють від посад, а
приватну колекцію М.Гольдштейна приймає на
зберігання Музей художнього промислу. Місцеві
управлінці та колеги-науковці усіма шляхами
рятували його та його родину, однак обставини
виявилися сильнішими. З 1942 р. М. Гольдштейн
вважається зниклим безвісти, у вічності єврейської
культури.
Фаїна Петрякова присвятила роки наполегливої праці
підготовці монографії про колекцію М. Гольдштейна
та передала її до видавництва. Ця книга скоро
повинна бути видана.

10.

ФАЇНА СЕРГІЇВНА
ПЕТРЯКОВА
ЯК ОСОБИСТІСТЬ

11.

КВАРТИРА-МУЗЕЙ
ФАЇНИ СЕРГІЇВНИ
ПЕТРЯКОВОЇ
До кінця життя Фаїна Петрякова проживала у Львові, на вул. Менделеєва 14. Після того,
як Фаїна Петрякова несподівано пішла з життя у 2002 році, в її помешканні у 2009 році
було створено квартиру-музей Ф. С. Петрякової а також Науковий центр іудаїки та
єврейського мистецтва ім. Ф. Петрякової у 2005 році.

12.

ПРИВАТНА КОЛЕКЦІЯ
ЮДАЇКИ
ФАЇНИ СЕРГІЇВНИ
ПЕТРЯКОВОЇ

13.

САЙТ ЕЛЕКТРОННОГО КАТАЛОГУ
ЮДАЇКИ
www.database.jewishheritage.org.u
a

14.

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!
Запрошуємо долучитися до
створення єдиного каталогу
іудаїки в Україні шляхом
реєстрації на сайті
www.database.jewishheritage.org.u
a
English     Русский Правила