Молю́ски, або м'якотілі

1.

2.

3.

Молю́ски, або м'якуни́ (Mollusca) —
тип первинноротих двобічносиметричних целомічних тварин зі спіральним дроблення
м зиготи.
М'якуни — другий за чисельністю видів тип тварин
після членистоногих. Наразі відомо близько 130 тисяч
сучасних видів молюсківпроте науковці припускають
існування до 200 тисяч видів. Крім того, відомо від 35 до
70 тисяч викопних видів м'якунів. Близько 80 % видів
належать до класу черевоногих. В Україні налічують
близько 500—650 видів молюсків.
Здебільшого молюски є водяними тваринами, які
мешкають у морських та прісних водоймах, меншість
м'якунів наземніі. Переважна більшість молюсків є
вільноживучими організмами, проте деякі з них
пристосувалися до паразитичного способу життя.
Молюски дуже різноманітні за
розмірами, анатомічною будовою та поведінкою. Дорослі
особини найменших видів (належать
до черевоногихта двостулкових молюсків) сягають у
довжину лише 0,5 мм, тоді як найбільші —
велетенські кальмари з класу головоногих, які можуть
досягати 10 м в довжину та 495 кг ваги, — є
найбільшими безхребетними тваринами. Однак
переважна більшість м'якунів має розміри в кілька
сантиметрів.

4.

•Одна з характерних особливостей
молюсків —
мінералізована черепашка (мушля),
форма та будова якої відрізняються у
представників різних класів. У більшості
сучасних головоногих мушля редукована.
Характерним для молюсків є також
особливий ротовий орган — радула. У
двостулкових радула (як і вся голова)
повністю редукована. Пересуваються
більшість молюсків за допомогою ноги, яка у
головоногих перетворилась на щупальця.
Головоногі молюски, а саме
кальмари, каракатица та восьминоги,
мають одну з найрозвиненіших нервових
систем серед усіх безхребетних.

5.

6.

7.

Особливості зовнішньої та внутрішньої будови тіла
різних груп молюсків є досить значними, що дуже
ускладнює виявлення синапоморфій (ознак,
спільних для всіх представників даної групи
організмів, але відсутніх у їхніх предків), які
об'єднали б усі сучасні класи м'якунів.
Найзагальнішими характерними рисами молюсків
можна вважати відсутність справжньої сегментації
та двосторонню симетрію. Однак у різних груп
м'якунів тіло набуває асиметричності через
зміщення або нерівномірний ріст різних органів.
Найяскравіше асиметрія проявляється у
черевоногих молюсків
внаслідок торсіонного процесу та виникнення
турбоспіральної мушлі. Спільними ознаками є
також наявність мантії та мантійної порожнини, яка
виконує дихальну та видільну функції, а також
будова нервової системи.

8.

9.

Тіло м'якунів не має ознак справжньої сегментації, попри те, що деякі органи
(наприклад, зябра хітонів та моноплакофор) можуть мати сегментовану
будову. Зазвичай тіло молюсків складається з чотирьох відділів: голови, ноги,
нутрощевого мішка (вісцеральної маси) та мантії]. У представників класу
ямкохвостих відсутня нога, а двостулкові молюски вторинно втратили
голову.
Нога являє собою м'язистий непарний виріст черевної стінки тіла і слугує
переважно для пересування, проте у представників різних класів може
виконувати різні інші функції. У нозі розташовані два органи рівноваги
(статоцисти). Нога черевоногих виділяє слиз, який змащує поверхню і
полегшує пересування. У молюсків, що мають черепашку розташовану лише
на верхній частині тіла (як у морського блюдечка), нога прикріпляє тварину
до твердої поверхні завдяки дії вертикальних м'язів, які притискають тіло до
неї. У інших м'якунів вертикальні м'язи втягують ногу та інші м'які частини тіла
всередину мушлі. Двостулкові мають ногу пристосовану для закопування у
ґрунт, хоча деякі, наприклад, мідії, її втратили. У головоногих молюсків нога
перетворилася на щупальця] і бере участь у реактивному русі[

10.

11.

12.

Вважається, Що У Гіпотетичного Предка Молюсків
Покрив Був Представлений Таким
Собі Протоперінотумом: Кутикулою З
Арагонітовими Спікулами. Подібна Будова Покрову
Характерна Для Представників
Класів Caudofoveata І Solenogastres. Проте У Всіх
Класів Молюсків, Окрім Caudofoveata, З'являється
Війкова Плазівна Поверхня — Нога (За Цією Ознакою
Вони Об'єднуються В Групуadenopoda).
У Solenogastres Нога Представлена Педальною
Борозною. Polyplacophora Також Мають
Кутикулярний Покрив, Але Тільки
На Латеральних Поверхнях — Перинатальних
Складках. Дорсальна Ж Поверхня Прикрита
Вісьмома Пластинками Черепашки.

13.

14.

Травна система у молюсків, як і в
кільчастих червів, складається з
передньої, середньої і задньої кишки,
проте має деякі ознаки вищої
організації. У глотці, як правило, є
м’язистий язик, укритий хітиновими
зубчиками — теркою — для подрібнення
їжі. У більшості молюсків у ротову
порожнину відкриваються протоки
слинних залоз, а в середню кишку —
протоки травної залози — печінки. Задня
кишка закінчується анальним отвором,
що відкривається у мантійну
порожнину.

15.

Кровоносна
система

16.

Кровоносна система незамкнена —
кров виливається з кровоносних
судин у порожнину тіла. Поява в ході
еволюції центрального органа
кровоносної системи — серця, що
складається з шлуночка і одного
(черевоногі) або двох (двостулкові)
передсердь, забезпечує
досконалішу циркуляцію крові в
організмі.
Розітнуте серце та
перикард морського
слимака Fiona pinnata

17.

18.

19.

20.

21.

Органи виділення
представлені у
черевоногих однією, а у
двостулкових — двома
нирками. Непотрібні для
організму продукти обміну
потрапляють з крові
молюсків у нирки, а потім у
мантійну порожнину і
видаляються назовні.

22.

23.

Молюски розмножуються лише статевим
шляхом. Двостулкові молюски переважно
роздільностатеві тварини. Протоки сім’яників і
яєчників відкриваються в мантійну
порожнину. Для них характерне зовнішнє
запліднення і розвиток з перетворенням.
Личинки протягом 1–2 місяців ростуть та
розвиваються на тілі риб, що сприяє
розселенню цих малорухливих організмів у
гідросфері. Прісноводні та наземні
черевоногі молюски — гермафродити,
запліднення перехресне, розвиток прямий. Із
яйця виходить маленький молюск, схожий на
дорослого