Польське королівство

1.

Польське королівство
Конев Никита 7-в

2.

Особливості державного устрою
Союз між двома державами - Королівством Польським та Великим князівством Литовським - поклав початок федеративній державі,
відомому як Річ Посполита, був укладений в 1569 році в результаті Люблінської унії. За її умовами Королівства Польського були
передані великі території сучасної України і Підляшшя, що раніше входили до складу Великого князівства Литовського.Протягом
приблизно століття після припинення чоловічої лінії династії Ягеллонів країною правили королі з шведської династії Васа, нащадки
Сигізмунда II Августа через сестру, Катерину Ягеллонки.У період Смутного часу в Росії (початок XVI століття) династія Ваза безуспішно
намагалася зайняти російський престол (боротьба за який розгорталася після припинення династії Рюриковичів в 1598 році).У 16481654 роках польська корона, після повстання Хмельницького, втратила Лівобережну Україну.Після так званого «Шведського потопу»
вже в ході російсько-польської війни (1654-1667) Річ Посполита об'єднала зусилля з Росією проти Швеції та Османської імперії.
Протягом XVIII століття вибір королів здійснювався під значним впливом Російської імперії (і її стратегічних супротивників: Швеції та
Франції).

3.

Органи державної влади
У Польському королівстві найвищими органами державної влади й управління були король, королівська рада і сейм. У 1386 р. великий
литовський князь Ягайло був обраний "найпереднішими панами і шляхтою" королем Польщі. З цього часу затвердився принцип обрання глави
держави.
Королівська рада сформувалася у середині XIV ст. До її складу входиш: королівський (коронний) канцлер та його заступник - підканцлер;
коронний маршал, який керував королівським двором, та його заступник -надвірний маршал; коронний підскарбій-охоронець королівської
скарбниці та його заступник - надвірний підскарбій. Крім них, до складу королівської ради входили воєводи, каштеляни, католицькі єпископи. У XV
ст. рада стала називатися великою, або найвищою, радою.

4.

Характер влади монарха
Відповідно до умов Кревської унії Польське королівство та Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське
залишались юридично двома окремими державами, але перебували під владою одного монарха. Пізніше монархами двох
країн обиралась одна й та сама особа, або Великим князем Литовським обирався член польської королівської родини.

5.

Особливості соціально-економічного розвитку
Після Люблінської унії 1569 р. польська шляхта, якій польські королі давали грамоти на так
звані «порожні» землі, почала наступ на центральні українські землі. Активно почали
формуватися латифундії польських шляхтичів.