Стрілецька зброя та вогнева підготовка

1.

2. Стрілецька зброя та вогнева підготовка

Тема: ВСТУП
Навчальні питання:
1. Дисципліна «Стрілецька зброя та вогнева
підготовка» та її основні завдання.
2. Послідовність вивчення дисципліни.
3. Коротка історія розвитку стрілецької зброї.

3. Література та навчальні посібники:

1. Підручник «Вогнева підготовка», АСВ, 2013, С. 2,4-6, 14-23.
2. Методика вогневої підготовки механізованих підрозділів К.:
Військове видавництво, -С. 22-24.
3. Рекомендації з організації і методики проведення занять з
бойової підготовки в механізованих і танкових підрозділах. –
К.: Військове видавництво, 2005.-С.2-10, 23.

4. Стрілецька зброя та вогнева підготовка

1 Навчальне питання:
Дисципліна «Стрілецька зброя та
підготовка» та її основні завдання.
вогнева

5. ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА

• Вогнева підготовка - один із основних предметів
бойової підготовки й складова частина польової
виучки підрозділів.
• Мета вогневої підготовки - навчити особовий
склад та підрозділи підтримці озброєння в
постійній бойовій
готовності та веденню
ефективного вогню для ураження противника в
умовах сучасного бою в інтересах виконання
поставлених бойових завдань.

6. Завдання вогневої підготовки

• навчити стрілка самостійному веденню вогню
складній тактичній обстановці;
в
• навчити особовий склад виконанню вогневих
завдань у складі підрозділу в умовах сучасного
загальновійськового бою;
• навчити командирів організації вогневого
ураження противника й керуванню вогнем
штатних, доданих і підтримуючих підрозділів
(вогневих засобів) у ході бою.

7. Вогнева підготовка

Для повної реалізації вогневих можливостей сучасної
зброї й бойової техніки особовий склад повинен
знати:
- призначення, бойові та технічні властивості зброї,
комплексів озброєння, принципи будови та роботи;
- способи використання зброї (комплексів озброєння)
в бою;
- правила експлуатації зброї (комплексів озброєння);
- застосування основ і правил стрільби.

8. Вогнева підготовка

особовий склад повинен уміти:
- готувати закріплену зброю до застосування й застосовувати
її в бою;
- швидко усувати затримки, що виникають при стрільбі;
- вести розвідку цілей і визначати дальності до них;
- вести влучний вогонь;
- вражати цілі, як правило, з першого пострілу (черги);
- коректувати стрільбу;
- застосовувати всі способи стрільби з врахуванням
метеорологічних і балістичних умов вдень і вночі в різних
умовах сучасного бою та метати ручні гранати.
- офіцери й сержанти, крім того, повинні мати знання та
навички в організації вогневого ураження противника й
керуванні вогнем штатних, доданих і підтримуючих вогневих
засобів у бою.

9.

висновок: головне завдання вогневої
підготовки – навчити воїнів вести влучний
вогонь по різних цілях усіма способами вдень і
вночі під час дій у пішому порядку та на бойовій
техніці, самостійно та у складі підрозділу.

10. Стрілецька зброя та вогнева підготовка

2 Навчальне питання:
Послідовність вивчення дисципліни.

11.

Стрілецька зброя та вогнева підготовка
вступ
Розділ № І Озброєння підрозділів
Розділ № ІІ Основи та правила стрільби.
Розділ № ІІІ Вогневі тренування та стрільби

12.

Стрілецька зброя та вогнева підготовка
вступ
Вогнева підготовка та її основні завдання. Послідовність вивчення дисципліни.
Коротка історія розвитку стрілецької зброї.
Розділ № І Озброєння підрозділів
Класифікація зброї. Класифікація стрілецької зброї. Основні принципи дії
сучасної автоматичної зброї. Класифікація та основні властивості оптичних
прицілів та приладів спостереження.
Вибухові речовини та боєприпаси. Вибухові речовини і піротехнічні суміші.
Боєприпаси. Класифікація та загальна будова. Вимоги безпеки при поводженні
з вибуховими речовинами та боєприпасами.
Призначення, загальна будова, бойові властивості та принцип дії
стрілецької зброї, гранатометів, боєприпасів та приладів прицілювання.
Підготовка стрілецької зброї, гранатометів до стрільби, вивірка оптичних
прицілів.

13.

Стрілецька зброя та вогнева підготовка
Розділ № ІІ Основи і правила стрільби.
Визначення
внутрішньої
балістики.
Суть явища пострілу,
його періоди та їх
коротка характеристика.
Початкова
швидкість
польоту кулі та її
практичне
значення.
Процеси,
що
відбуваються в кожному
періоді пострілу.
Зміст зовнішньої
балістики.
Рух снаряда (кулі)
у повітрі. Сили, що
діють на снаряд
(кулю) при його
польоті. Траєкторія
польоту снаряда
(кулі)
та
її
елементи.
Правила стрільби зі
стрілецької зброї та
гранатометів.
Розвідка цілей спостереженням,
визначення
дальності
та
цілевказівки.
Вибір
цілі.
Правила вибору прицілу та
точки прицілювання при стрільбі
зі
СЗ
та
гранатометів.
Визначення
та
врахування
поправок на відхилення умов
стрільби
від
нормальних
(табличних).
Коректування
вогню
по
дальності та напрямку при
стрільбі по цілям

14.

Стрілецька зброя та вогнева підготовка
Розділ № ІІІ Вогневі тренування та стрільби
Вимоги безпеки при проведенні вогневих (стрілецьких) тренувань та
стрільб. Розвідка цілій спостереженням, вибір цілій, визначенню відстані до
них різними способами та цілевказівка при діях зі зброєю у пішому порядку.
Прийоми та правила стрільби зі стрілецької зброї та гранатометів в пішому
порядку, метання ручних бойових гранат.
Рішення вогневих задач щодо практичному застосуванню правил стрільби.
Ведення влучного вогню по цілям зі стрілецької зброї та гранатометів в
різноманітних умовах, як вдень, так і вночі

15.

Стрілецька зброя та вогнева підготовка
проведення поточного та підсумкового контролю
диф. залік. - 50
поточний контр.-50
поточний контр. - 50 балів
(середня оцінка успішності до 5, що збільшена в 5 разів
- до 25, середня оцінка
виконання вправ стрільб –
до 5, що збільшена в 5 разів
– до 25)
Диференційований
залік
100 балів
відм. – 90-100
добре – 65-89
задов. – 50-64
середня оцінка успішності - до
5, що збільшена в 10 разів - до
50, середня оцінка виконання
вправ стрільб – до 5, що
збільшена в 10 разів – до 50
Диференційований
залік
100 балів
поточний
контроль
46-50
балів

16.

висновок: зміст та послідовність
вивчення навчальної дисципліни, що визначена,
дозволяє отримати курсантам необхідні
знання та тверди практичні навички для
виконання
бойового
завдання
стрільцем
(автоматником, кулеметником, снайпером) .

17.

3 Навчальне питання:
Коротка історія розвитку стрілецької зброї.

18. Суцільно металева ручна бомбарда-гаковниця початку 15 століття.

Суцільно металева ручна бомбардагаковниця початку 15 століття.
Фітильна ручна пищаль 16 століття.

19. Європейські мушкети 16-17 століть з фітильними замками.

Знизу зображена вилка, що слугувала при стрільбі опорою для зброї.

20. Стрілець. Опорою для мушкета використовується бердиш.

21. Піхотна гвинтівка системи Мосіна зразка 1891 року.

22. Карабін системи Мосіна зразка 1907 року.

23. 6,5 мм автомат Федорова.

Розроблений у 1916 р. під японський патрон до гвинтівок Присака,
якими забезпечувались війська Північного фронту російської армії в
першій світовій війні.
Автомат був сконструйований на базі створеної Федоровим у 1913р.
6,5мм автоматичної гвинтівки.

24. 7,62 мм ручний кулемет ДП.

На озброєння почав надходити в 1927 р. В послідуючому на його базі
Дегтярьовим були створені авіаційні кулемети ДА та ДА-2, танковий
кулемет ДТ, а в 1944р. спільно з конструкторами Беляєвим і
Скворцовим - модернізований ручний кулемет ДКМ. В 1946 р. на базі
кулемета ДКМ був розроблений кулемет з більш тяжким стволом, з
стрічковим живленням і спеціальним приймачем. Він забезпечив
підвищення бойової швидкострільності до 250 пострілів за хвилину.

25. 12,7 мм ДШКМ.

Розроблений під патрон з
бронебійними кулями зразка
1930 р. та бронебійнозапальними кулями зразка
1932
р.
Конструктором
Шпагіним до кулемету було
розроблене нове стрічкове
живлення й кулемет одержав
назву «12,7мм станковий
крупнокаліберний кулемет»
зразка 1938р. ДШК. Після
модернізації ДШКМ кулемет
став використовуватись в
спарених
і
зчетверених
зенітних установках, а також
в танках спарено з гарматою

26. 7,62 мм пістолет ТТ зразка 1930 року.

7,62 мм пістолет Токарева зразка 1930 р. ТТ
(Тула, Токарєв). Розроблений під пістолетний
патрон типу «Маузер» пістолет був основною
особистою зброєю офіцерів та генералів в роки
Великої Вітчизняної війни.

27. Пістолет-кулемет Дегтярьова зразка 1934 року.

7,62 мм пістолет-кулемет системи Дегтярьова зразка 1934 р. ПКД
Розроблений під пістолетний патрон. Прийнятий на озброєння
начальствуючого складу в 1935р.

28. 7,62 мм гвинтівка системи Токарева зразку 1938 року (СВТ-38).

Працює за принципом відведення порохових газів з запиранням,
що здійснюється при перекосі затвору.

29. 7,62 мм СВТ-40 з оптичним прицілом ПУ.

30. 7,62 мм ДС-39.

7,62 мм станковий кулемет Дегтярьова зразка 1939 р. ДС-39 .
Розроблений під гвинтівочний патрон.

31. 7,62 пістолет-кулемет системи Шпагіна зразка 1941 року.

Розроблений під пістолетний патрон. На озброєння прийнятий у
грудні 1940 р. В 1942 р. до ППШ був прийнятий секторний магазин на 35
патронів (замість дискового) Були внесені конструктивні зміни, які
спростили виробництво ППШ. ППШ зарекомендував себе надійною та
зручною зброєю.

32. 7,62 мм пістолет-кулемет системи Шпагіна з секторним магазином.

33. 14,5 мм протитанкова рушниця Дегтярьова зразка 1941 року.

34. 7,62 мм пістолет-кулемет системи Судаєва зразка 1943 року.

Розроблений під пістолетний патрон. Проходив випробування на
Ленінградському фронті в 1942 р. Після доробки в середині 1943 р. було
налагоджено його валове виробництво й пістолет-кулемет Судаєва був
прийнятий на озброєння. По технологічності й бойовим якостям ППС
переважав пістолет-кулемет Шпагіна. При виготовленні ППС широко
застосовувались штамповані й зварювальні роботи; витрата металу була
в два рази меншою, ніж при виготовленні ППШ; в три рази менше
вимагалося станкогодин праці. Пістолет-кулемет Судаєва визнається
найкращим пістолетом-кулеметом періоду другої світової війни.

35. СГ-43 7,62 мм станковий кулемет системи Горюнова зразка 1943 року.

Розроблений під гвинтівковий патрон на базі ручного кулемета, над
яким велася робота з 1940 р. В 1942 р. після об’яви конкурсу на
створення нового станкового кулемета замість бувшого на озброєнні
Максима. П. М. Горюнов з В.Є. Воронковим й М. М.Горюновим доробили
кулемет під станковий. Кулемет Горюнова на фронтах війни показав
високі бойові якості, зручність в експлуатації, високу надійність, був
простіше і легше станкового кулемета Максима. Після війни до кулемету
були внесені удосконалення, до нього був прийнятий три ніжний станок
Малиновського-Сидоренка, й кулемет одержав найменування «7,62мм
станковий модернізований кулемет зразка 1943 р., конструкції Горюнова
СГМ».

36. РПД-44 7,62 мм ручний кулемет системи Дегтярьова зразка 1944 року.

Розроблений під проміжний патрон зразка 1943 р. Кулемет має стрічкове
живлення з металевої стрічки на 100 набоїв, патронна коробка
приєднувалась до кулемета.

37. СКС-45 7,62 мм самозарядний карабін системи Сімонова зразка 1945 року.

Розроблений під патрон зразка 1943 р. на базі карабіна під гвинтівочний
патрон. Після випробувань й доробки в 1949 р. карабін приймається на
озброєння. Пройшло понад 60 років після виготовлення СКС, але й
зараз він продовжує свою службу в підрозділах почесної варти.
По легкості, зручності в поводженні й витонченості форми поки не має
зброї, що вартої замінити карабін Симонова.

38. АК-47 7,62 мм автомат системи Калашникова зразка 1947 року.

Розроблений під патрон зразка 1943р. поряд з іншими конструкціями,
після випробувань, представлений Калашниковим зразок виявився
найбільш вдалим і в послідуючих військових випробуваннях, показав
високі бойові якості, виключну надійність при діях в самих різних
умовах, зручність в поводженні. В 1949 р. автомат Калашникова був
прийнятий на озброєння під найменуванням 7,62 мм автомат системи
Калашнікова (АК-47)

39. АКМ 7,62 мм автомат системи Калашникова зразка 1959 року

40. КПВТ (танковий) кулемет системи Володимирова зразка 1949 року

Розроблений під вітчизняний крупнокаліберний
патрон.
Піхотний
варіант
кулемета
був
прийнятий на озброєння в 1949р. під
найменуванням «14,5мм піхотний кулемет
конструкції Володимирова».

41. ПМ 9 мм пістолет системи Макарова та обойма на 8 набоїв.

Розроблений під вітчизняний пістолетний
патрон по конкурсу, об’явленому в 1945 р.
Кращі результати показав пістолет Макарова,
який був прийнятий на озброєння в 1951р.
замість пістолета ТТ. Пістолет Макарова має
менші масу та розміри, ніж пістолет ТТ,
володіє кращими бойовими можливостями,
високою надійністю та влучністю. Пістолет
ПМ залишається одним з найкращих зразків
бойової зброї цього виду.

42. АПС 9 мм пістолет системи Стечкіна.

Розроблений під вітчизняний пістолетний
патрон і прийнятий на озброєння в 1951 р.
одночасно з пістолетом ПМ. Автоматичний
пістолет Стечкіна за допомогою приставної
кобури-приклада
забезпечував
ведення
вогню чергами, як з пістолета-кулемета,
ємкість магазина - 20 набоїв. АПС
призначався для офіцерів, які брали участь в
бойових діях, а також сержантів та солдат
деяких спеціальностей (механіків - водіїв,
наводчиків та ін.). Однак досвід експлуатації
АПС у військах виявив ряд його недоліків.

43. 7,62 мм ручний кулемет Калашникова (зверху).

7,62 мм ручний кулемет Калашникова
з прикладом, що складається (знизу).

44. 7,62 мм кулемет Калашникова КК з відкинутими сошками.

45. 7,62 мм кулемет Калашникова ПКС на станку Саможенкова.

46. 7,62 мм снайперська гвинтівка Драгунова СВД.

47. 12,7 мм крупнокаліберний кулемет НСВ зразка 1971 року.

48. 5,45 мм автомат Калашникова АК-74 з приєднаним багнетом.

49. 5,45 мм ручний кулемет Калашникова РПК-74 з відкинутими сошками.

50. 5,45 мм пістолет ПСМ зразка 1976 року

51. 9 мм пістолет ФОРТ-12

52. 9 мм пістолет ФОРТ-14ТП

9 мм пістолет ФОРТ-14ТП з
тактичним ліхтарем «ЛТ-6А»

53. 9 мм пістолет ФОРТ-17

54. 5,45 мм штурмова гвинтівка ФОРТ-221

55. 5,45 мм штурмова гвинтівка ФОРТ-224

56. Легкий кулемет ФОРТ-401

57. 7,62 мм снайперська гвинтівка ФОРТ-301

58. 5,56-мм автоматична гвинтівка SCAR IAR (FN Herstal, Бельгія)

59. 7,62-мм снайперська гвинтівка SSR (Sniper Support Rifle, Бельгія)

60. Снайперська гвинтівка MSR виробництва компанії із США «Ремінгтон» (Remington)

61. 7,62-мм автоматична гвинтівка SCAR-H/Mk17

62. 7,62-мм автоматична гвинтівка НК417 (Німеччина)

63. 7,62-мм автоматична гвинтівка SIG SAPR751 (Швейцарія)

64. 5,56/40-мм стрілецько-гранатометний комплекс Beretta ARX160/GLX160 (Італія)

65. 5,56-мм автоматична гвинтівка CZ 805 BREN (Чехія)

66. 5,56-мм автоматична гвинтівка HK416 (Німеччина)

67. автоматична гвинтівка FN F2000 (Бельгія)

автоматична
гвинтівка
Steyr AUG A3
(Австрія)

68. Форт-401 – ручний кулемет калібру 5,56х45мм

«Форт 221» —
автоматична
гвинтівка калібру
5,56×45 мм

69. пістолет-кулемет «Форт-224», на патрон 9×19 мм «Люгер»

Снайперська
гвинтівка калібру
7,62х51мм
«Форт 301»

70. Автомат АК-74Н з коліматорним прицілом ПК-01ВП і сошкою С-1

Автомат АК-101
(автомати 100-ї серії
розроблені під калібри
патронів 5,45х39,
5,56х45, 7,63х39)

71. Автомат Калашникова 200-ї серії

72. висновок: використання енергії пороху для метання снарядів ознаменувало собою початок нової ери у військової справі. Від початку виникнен

висновок: використання енергії пороху
для метання снарядів ознаменувало собою
початок нової ери у військової справі. Від
початку виникнення вогнепальної зброї,
(14 вік) і до нашого часу розвиток
стрілецької зброї ні коли не припинявся.
Конструктори
продовжують
її
удосконалення
та
винаходять
інші
перспективні шляхи розвитку. На даний
час існує шість основних видів стрілецької
зброї:
револьвери,
пістолети,
пістолети-кулемети,
гвинтівки,
автомати
(штурмові
гвинтівки),
кулемети. Кожний вид до того ж має
декілька підвидів.

73. Стрілецька зброя та вогнева підготовка

Тема 1:
Озброєння підрозділів
Заняття 1:
Класифікація озброєння

74. Стрілецька зброя та вогнева підготовка

Навчальні питання
1.Класифікація стрілецької зброї.
2. Класифікація та основні властивості оптичних
прицілів та приладів спостереження.

75. Література та навчальні посібники:

1. Підручник «Вогнева підготовка» ч. І (Основи і правила стрільби,
управління вогнем), видання №6/2129р-Т83 ДСП -С 2,4-6, 11,14-23.
2. Навчальний посібник «Управлінню вогнем механізованих та
аеромобільних підрозділів», видання ОІСВ, 2000.- С 1-4, 23,44.
3. Вогнева підготовка, видання 1978 -С.2-12.
4. Методика вогневої підготовки механізованих підрозділів К.:
Військове видавництво -С. 22-24.
5. Вогнева підготовка, ч. ІІ, видання ОІСВ, №7/2375 С. 12-28.
6. Рекомендації з організації і методики проведення занять з
бойової підготовки в механізованих і танкових підрозділах. – К.:
Військове видавництво, 2005.С.2-10, 23.
7. Методика огневой подготовки мотострелковых подразделений. –
М.: Воениздат, 1978. С 2-34, 37, 56-61
8. Огневая подготовка мотострелковых подразделений. – М.:
Воениздат, 1998. С 2,4-6, 11,14-23
9. «Стрелковое оружие» А.Б.Жук М.Воениздат, 1992.

76. Класифікація стрілецької зброї

1 навчальне питання
Розглядаючи класифікацію зброї утому числі й стрілецької треба
пам’ятати, що будь-яка ЗБРОЯ – це засіб нанесення шкоди
(ураження) противнику.

77.

Види стрілецької зброї
за
призначенням
за бойовими
можливостями
за характером
джерела енергії
За ступенем
автоматизації
за калібром
бойова
пістолети
вогнепальна
неавтоматична
малокаліберна
(до 6,5 мм)
пістолет - кулемети
пневматична
автоматична
поліцейська
мисливська
«автомати»
цивільна
(автоматичні карабіни,
гвинтівки)
спортивна
карабіни
навчальна
гвинтівки
механічна
самозарядна
електрична
самострільна
за складом
розрахунку
кулемети
за кількістю
стволів
нормального
калібру
великокаліберна
(більш 9 мм)
за конструкцією ствола
одноствольна
двохствольна
багатоствольна
за способом утримання
під час стрільби
нарізна
групова
ручна
гладкоствольна
спеціальна
індивідуальна
комбінована

78.

За призначенням:
бойова (військова) – суто для військового використання (ведення
бойових дій);
цивільна – зброя, яка створена для самооборони;
мисливська – для мисливської промисловості;
поліцейська – для сил правопорядку;
спортивна – для спортивних змагань;
навчальна – для вивчення будови, способів застосування
(тренування), але з якої не можливо стріляти;
навчально-тренувальна – для придбання початкових навичок в
стрільби.

79.

За бойовими можливостями
Пістолет - короткоствольна стрілецька зброя для стрільби на короткі
відстані, яка керується однією рукою.
Револьвер - короткоствольна стрілецька зброя з обертанням блока стволів,
або зарядних комор, для стрільби на короткі відстані, яка керується однією
рукою.
Пістолет-кулемет - автоматична зброя (має можливість ведення вогню
чергами), що використовує для стрільби пістолетні патрони.
Рушниця - довгоствольна стрілецька зброя, гладкоствольна, нарізна, або
комбінована, в конструкції якої передбачена стрільба з використанням двох
рук з упором прикладу в плече.
Гвинтівка - одноствольна нарізна рушниця (з гвинтовими нарізами для
стрільби кулями) - довжина стволу приблизно дорівнює 70 калібрам.
Карабін - полегшена гвинтівка з укороченим стволом (довжина стволу
приблизно дорівнює 40-50 калібрам).
“Автомат” - (автоматична гвинтівка, авт. карабін, автомат системи
Калашникова) ствольна автоматична стрілецька зброя для стрільби кулями,
яка керується двома руками з упором прикладу в плече.
Кулемет
- довгоствольна автоматична стрілецька зброя для
безпосередньої стрільби кулями з опори.

80.

За джерелом енергії,
яка використовується для викидання кулі (здійснення пострілу) зі ствола
зброї:
вогнепальна – енергія порохових газів, які утворюються при згоранні
заряду;
пневматична – енергія газів, які стиснуті;
механічна - потенційна сила пружних елементів (лук, арбалет,
катапульта та інше);
електрична – за принципом електромагнітної індукції.
За калібром:
малокаліберна до 7 мм. / арт. до 76 мм./;
середньокаліберна - від 7 мм. до 9 мм. / арт. 76 – 130 мм./;
крупнокаліберна більше 9 мм. / арт. більше 130 мм./
За конструкцією стволів
( за наявністю нарізів в каналі ствола):
гладкоствольна - ствольна зброя з гладким каналом ствола.
нарізна - ствольна зброя з нарізами в каналі ствола.
комбінована - багатоствольна зброя з комбінацією стволів з гладким і
нарізними каналами.

81.

По степені автоматизації:
неавтоматична – перезарядження здійснюється вручну.
автоматична – зброя з повною автоматизацією перезарядження і
здійснення пострілу.
самозарядна – автоматична зброя для поодинокої стрільби.
Перезарядження відбувається за рахунок енергії порохових газів,
стрілець здійснює тільки спуск.
По кількості осіб, які обслуговують:
групова – стрілецька зброя, яка обслуговується стрілецьким
розрахунком або екіпажем (ручні, станкові, крупнокаліберні кулемети ).
індивідуальна – стрілецька зброя, яка обслуговується одним
стрільцем (пістолети, револьвери, гладкоствольні рушниці, карабіни,
автомати, пістолет-кулемети ).

82.

висновок: Для вивчення і оцінки можливостей
зброї за її використанням існує класифікація
зброї, яка дозволяє звести все різноманіття
зразків до визначених видів.

83.

2 навчальне питання
Класифікація та основні властивості оптичних
прицілів та приладів спостереження.

84. основні властивості оптичних приладів

Оптичні прилади – технічні пристрої, дія яких основана на
хвильових
властивостях
світла,
що
дозволяють
отримувати
відображення об’єктів за допомогою оптичних систем (лінз, призм,
дзеркал і т. п.).
• За основним призначенням оптичні прилади класифікуються на:
•прилади спостереження;
•прилади вимірювання дальності (далекомір);
•прилади вимірювання кутів та напрямків;
•приціли і прилади для наведення (коліматор, панорама, приціли
бойових машин, приціли стрілецької зброї та гранатометів);
•навігаційні прилади;
•фотографічні і спостережно - фотографічні прилади.

85. основні властивості оптичних приладів

•Оптичний приціл – це оптичний (електронно-оптичний) прилад
призначений для спостереження та прицілювання при стрільбі по цілях
зі зброї (озброєння бойової машини) і визначення дальності до цілі за
допомогою шкал (далекоміра).
•Прилад спостереження – це оптичний (електронно-оптичний)
прилад що забезпечує можливість спостереження за місцевістю вдень і
вночі.

86. основні властивості оптичних приладів

Основними частинами оптичних приладів є об’єктив, окуляр та
оптична система.
• Об’єктив - оптична система, що повернена в бік предмета, який
розглядається та призначена для побудови його зображення в приладі
(оптичній системі приладу).
• Окуляр – оптична система, яка служить для розглядання (у більшості
оптичних приладів - розглядання та збільшення зображення)
спостерігачем відображення, створеного об’єктивом та оптичною
системою приладу.
•До основних характеристик оптичних приладів відносяться:
• збільшення;
• поле зору;
• світлосила;
• величина вхідної і вихідної зіниць;
• роздільна здатність;
• пластичність;
• перископічність.

87. основні властивості оптичних приладів

• Збільшення - основна властивість оптичних приладів, яка визначає
дальність виявлення і розпізнавання об’єктів, точність наведення
приладів, масштабно зображення.
Під збільшенням розуміється
відношення
величини
зображення
предмету,
що
спостерігається в прилад, до
величини
зображення
того
предмету при спостереженні
його
неозброєним
оком.
Збільшення
або
кратність
приладу позначається цифрою
(числом) із знаком X. Позначення
8х,
12х,
15х
виражають,
відповідно,
восьмикратне,
дванадцятикратне,
п'ятнадцятикратне збільшення

88. основні властивості оптичних приладів

Поле зору - частина простору, що спостерігається в приладі без його
переміщення. Воно характеризується кутом, під яким спостерігаються
в приладі дві діаметрально протилежні крайні точки спостерігаємого в
прилад простору. Вимірюється в градусах.

89.

Вхідної зіницею називається
найменший отвір в об'єктиві
приладу,
який
обмежує
проходження променів світла до
приладу. Вимірюється в мм.
Вихідної зіницею називається розмір зображення на виході із окуляру.
Відстань від останньої лінзи окуляру до площини вихідної зіниці
називається віддаленням вихідної зіниці. При недотриманні цієї
умови частина поля зору буде зрізатись. Для забезпечення правильного
положення ока окуляри приладів обладнуються очними раковинами або
гумовими "наочниками".

90.

Перископічний приціл - це оптичний приціл, в конструкції якого
використовується перископ - конструктивна особливість приладу який
має відстань по вертикалі (по горизонту) між оптичною віссю об’єктива
та оптичною віссю окуляру.
Перископічність вимірюється в мм й показує величину відстані по
вертикалі між центром вхідної зіниці та оптичною віссю окуляр.

91. основні властивості оптичних приладів

Роздільною здатністю оптичного приладу називається найменший кут між
двома точками або предметами, зображення яких в приладі спостерігаються
окремими. Вимірюється в кутових секундах. Межа роздільної здатності
людського ока 1сек. Чим більший діаметр вхідної зіниці і збільшення приладу,
тим вище його роздільна здатність.
• Пластичністю називається властивість приладу давати спостерігачеві відчуття
глибини і рельєфності простору, що спостерігається в прилад. Пластичність
притаманна бінокулярним приладам, тобто приладам, що призначені для
спостереження двома очима.

92. основні властивості оптичних приладів

Світлосила (світло пропускання, світлорозсіювання) - характеризує
ступінь освітленості зображення предмету, який спостерігається в
прилад, на сітчатці ока.
Світлосила залежить від розмірів поперечного перетину пучка
променів, що проходить оптичну систему приладу і поступає в око
спостерігача, від прозорості оптичної системи і числа лінз та призм, що
складають оптичну систему даного приладу.
• Для збільшення світлосили оптичних приладів їх лінзи і призми
піддають спеціальній обробці, а на поверхні наносять особливу плівку,
яка зменшує відбиття променів світла. Такі прилади називаються
приладами з "просвітленою" оптикою; тобто пропускаючи світло, такою,
що добре пропускає світло.
• Умовно світлосила позначається числом, що дорівнює, квадрату
діаметра вихідної зіниці.

93.

Пристрої і прилади прицілювання та спостереження
механічні приціли
Прилади прицілювання та спостереження
відкритий закритий приціл кільцевий прилад прицілювання прилад спостереження цілівказателі
приціл
(діоптричний) (ракурсний)
приціл
монокулярний
бінокулярний
секторного типу
з автоматичним
перископічний
не перископічний
вводом кутів
рамочного (стоїчні) типу
прицілювання
панкреатичні
з постійною
(з перемінним
кратністю
перекидний (відкидний)
збільшенням)
не
приціл
автоматичний
електроннооптичний
оптичний
барабанний приціл
закритий
коліматорний приціл
постійний приціл
відкритий
голографічний
денний
активного типу
нічний
активно-пасивного
типу
комбінований
пасивного типу

94.

відкритий приціл
коліматорний приціл (відкритій)
кільцевий приціл
перекидний приціл
постійний приціл

95.

механічні приціли
Перекидний діоптричний приціл
Відкидний відкритий приціл
Секторний приціл кулемета
Калашникова
Приціл рамочного типу
(діоптричний)
Барабанний приціл

96.

97. основні властивості оптичних приладів

•Монокулярний оптичний прилад - це прилад який має один окуляр
для спостереження (прицілювання) одним оком, бінокулярний має два
окуляра.
•Автоматичні приціли це приціли, що забезпечують наводку зброї з
поправками на швидкість та напрямок руху цілі і зброї (що знаходиться у
танку, літаку, кораблі), визначення установок при стрільбі з поправками
на балістичні, атмосферні та інші умови.
•Нічні прилади прицілювання та спостереження - це електроннооптичні прилади, що мають електронно-оптичний телескоп (ЕОП), та
використовуються для прицільної стрільби в нічних умовах та
спостереження за полем бою вночі. НП та ПС поділяються на прилади,
що підсвічуються (активні) і ті, що не підсвічуються (пасивні) та активнопасивного типу. В основу роботи пасивних приладів покладено принцип
електронно-оптичного підсилення яскравості зображення предметів
(цілі), що утворюються в прицілу за природної нічної освітленості
місцевості (інфрачервоного випромінювання), а активних приладів
покладено принцип опромінення місцевості (цілі) невидимими ІП та
наступного їх перетворення на видимі промені.

98.

висновок: Знання основних властивостей оптичних
приладів прицілювання та спостереження необхідно
для якісного та свідомого користування цими
приладами .
висновок за заняття: Для вивчення і оцінки
можливостей зброї за її
використанням існує
класифікація зброї, яка дозволяє звести все
різноманіття зразків до визначених видів.
В сучасної зброї найбільш застосування отримали
схеми, що використовують для роботи автоматики
енергію порохових газів, що відводяться із каналу
ствола, енергію віддачі полу вільного затвора, а також
енергію віддачі при короткому ході ствола.
Знання основних властивостей оптичних приладів
прицілювання та спостереження необхідно для якісного
та свідомого користування цими приладами

99. Завдання на самостійну підготовку

1. Вивчити:
- класифікацію стрілецької зброї;
- класифікацію, основні властивості оптичних приладів
прицілювання та спостереження.
2. Законспектувати:
- схему класифікацію стрілецької зброї;
- визначення
основних
властивостей
оптичних
приладів.
Дякую за увагу!