Клас Ракоподібні

1. Клас Ракоподібні

Загальна характеристика класу
Вивчення пристосованості у зовнішній будові
ракоподібних до середовища існування

2. Загальна характеристика Ракоподібних

• Ракоподібні (Crustacea) —
клас тварин, які мають
зчленований, схожий на
шкарлупу скелет, що слугує
їм каркасом для м'язів та
внутрішніх органів і
захистом від ушкоджень та
ворогів. Клас включає
понад 40 тисяч видів
тварин, які живуть
переважно у морських і
прісних водоймах. Він
поділяється на два
підкласи — нижчі і вищі
раки.

3. Нижчі та вищі раки

• Нижчі раки звичайно живуть у
товщі води і входять до
складу планктону. Вони мають
важливе значення у біосфері — є
солідною частиною харчового
раціону багатьох риб і китоподібних.
• Вищі раки — мешканці морських і
прісних водойм. На суші з цього
класу живуть тільки стоноги та
деякі раки (краб-злодій
пальмовий). Річковий рак, краби,
омари використовуються
людиною в їжу. Крім того, багато
раків (некрофаги) мають санітарне
значення, бо звільняють водойми
від трупів тварин.

4. Місцеіснування ракоподібних

Ракоподібні — численна і різноманітна група в основному водних членистоногих. Вони
займають практично всі типи водойм: моря і океани до найбільших глибин, річки,
озера, калюжі, які пересихають, підземні води. Більшість ракоподібних мешкають на
дні або входять до складу планктону. Це в основному активно плаваючі тварини, але
серед них зустрічаються і нерухомі прикріплені форми — морські жолуді і качечки.
Деякі ракоподібні пристосувалися до життя на суші. Наприклад, мокриці мешкають в
ґрунті різних широт, навіть у пустелі, але при цьому ведуть прихований спосіб життя і
риють глибокі нори. У вологих тропічних районах суші зустрічаються в ґрунті бокоплави
і наземні форми крабів. Серед ракоподібних чимало паразитів водних безхребетних і
риб.

5. Будова тіла ракоподібних

• Тіло складається з головного, грудного та черевного відділів. У
деяких примітивних ракоподібних сегментація грудного та
черевного відділів майже гомономністю. Сегменти тіла несуть
по парі двогілчастих кінцівок. Первинно кінцівки ракоподібних
багатофункційні і виконують кілька функцій: рухову, дихальну і
допоміжну при харчуванні. Але у більшості ракоподібних
спостерігається морфофункціональна диференціація кінцівок.

6. Astacus astacus

• Голова ракоподібних складається з
головної лопаті - акрона і чотирьох
сегментів. Грудні та черевні відділи
ракоподібних можуть складатися з різної
кількості сегментів (від 5-8 до 50). В одних
раків грудні кінцівки мультифункціональні,
як у зяброногів, і виконують плавальну,
дихальну функції і відфільтровування їжі; в
інших спостерігається поділ функцій.
Наприклад, у річкового рака з восьми пар
грудних ніг перші три пари - Це двогіллясті
ногощелепи (утримують і відціджують
їжу), три наступні пари ніг одногіллясті
ходильні і одночасно хапальні з клешнею
на кінці. Разом із тим усі грудні кінцівки
рака несуть біля основи зябра і виконують
додатково функцію дихання.

7.

• Черевний відділ складається з декількох сегментів і
тельсоном і частіше позбавлений кінцівок. Проте у
більшості вищих раків на черевці є двогіллясті
кінцівки. У креветок вони виконують плавальну
функцію, у ротоногих раків - дихальну.

8.

• Хітинові покриви багатьох ракоподібних просочені карбонатом
кальцію, що надає їм більшу міцність. Між злитими відділами тіла або
сегментами, а також між члениками ніг і придатків є м'які мембрани,
що забезпечують їх рухливість. При злитті сегментів у відділи
утворюється загальний хітиновий панцир на спинній стороні. Хітинові
покриви голови в ряді випадків утворюють
спинну складку - карапакс, який прикриває не тільки голову, але й груди
(у річкового рака, щитня), або навіть все тіло (дафнії). Бічні частини
карапакса у вищих раків прикривають зябра.

9.

• До складу хітинової кутикули входять різноманітні
пігменти, що додають ракоподібним забарвлення.
Особливо велику стійкістю мають червоні пігменти, які
зберігаються навіть при фіксації ракоподібних у формаліні
і проварюванні в окропі. Тому покриви варених і
смажених раків, крабів червоні. Пігменти містяться і в
шкірі ракоподібних - гіподермі.

10.

• Є клітини-хроматофори з різними пігментами. Деякі
ракоподібні можуть змінювати забарвлення, що залежить від
розподілу пігментних зерен у хроматофорах. Якщо пігмент
рівномірно розподіляється в клітині, то ця забарвлення і буде
проявлятися у покривах. І навпаки, якщо пігмент
концентрується в центрі клітини, то це забарвлення зникає.
Процес зміни розподілу пігменту в різних хроматофорах
регулюється нервово-гуморальною системою.