Помірні зміни реформи фермерства та кооперацій

1. Помірні зміни реформи фермерства та кооперацій

Виконали:
Студенти групи ПБП-18-4
Шевчук Вікторія, Мельник Тетяна,
Коваль Віталій,Ошийко Марія,
Анрущенко Анжела, Стельмащук Софія,
Любарська Ілона, Вовчук Авеліна,
Савенок Аліна, Залізко Олена

2. Мета реформи

Основною метою Концепції є створення необхідних організаційних,
правових та фінансових передумов для розвитку фермерських
господарств і сільськогосподарської кооперації.

3. Завдання реформи

• підтримка фермерських господарств шляхом розвитку
сільськогосподарської кооперації з метою підвищення
ефективності їх господарської діяльності;
• формування партій сільськогосподарської продукції належного
обсягу та якості;
• забезпечення технологічного процесу виробництва, просування
продукції на ринок;
• підвищення рівня зайнятості шляхом розвитку трудомістких
галузей сільського господарства.;

4. Основними причинами, що стримують розвиток фермерських господарств, є:

• відсутність цілісної послідовної державної політики, спрямованої на підтримку фермерських господарств, які мають в обробітку
на праві власності та користування земельні ділянки загальною площею не більше 100 гектарів;
• низький рівень диверсифікації економіки сільських територій, що призводить до міграції сільської молоді, високого рівня
безробіття та низьких доходів сільського населення, руйнування соціальної та інженерної інфраструктури;
• низька рентабельність та конкурентоспроможність фермерських господарств на ринках збуту сільськогосподарської продукції;
• низький рівень можливостей щодо залучення фінансових ресурсів та інвестицій для функціонування і розвитку фермерських
господарств;
• неможливість залучення земельних ресурсів для іпотечного кредитування;
• низький рівень технічного та технологічного забезпечення;
• неможливість набуття у власність земель, які перебувають у користуванні фермерських господарств (зокрема постійному
користуванні);
• низький рівень конкурентоспроможності з питання можливості підвищення розміру пропонованої орендної плати за
використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення порівняно з великими сільськогосподарськими
товаровиробниками;
• відведення недостатньої ролі у процесах реформування аграрного сектору економіки для створення та розвитку
сільськогосподарської кооперації;
• значні втрати продукції внаслідок недосконалої системи логістики та інфраструктури аграрного ринку;
• непоінформованість значної частини фермерських господарств про кон’юнктуру ринків та умови ведення бізнесу в галузі,
орієнтація на реалізацію вирощеної сировини та відсутність можливостей та умов у виробництві готової продукції.

5. Напрями реформи

• Ринок землі та введення обороту земель сільськогосподарського
призначення.
• Створення фермерського реєстру на базі реєстру Міністерства
юстиції за даними Госгеокадастру та ідентифікації.
• Сільський розвиток і цифровізація природних ресурсів.
• Продовольча безпека.

6.

Прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про фермерське господарство» щодо стимулювання створення та
діяльності сімейних фермерських господарств» від 31.03.2016 року
було спрямоване на стимулювання насамперед членів особистих
селянських господарств, які ведуть товарне виробництво, вибір
організаційно-правової форми фермерського господарства і таким
чином збільшення кількості фермерів в Україні. Це саме на меті має
також прийняття Концепції розвитку фер- мерських господарств та
сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 [1] (далі –
Концепція). Поява такого амбіційного документа вимагає
адекватного аграрно-правового наукового аналізу.

7.

Недоліки Концепції:
недосконалість формулювань;
запровадження лише кількісних критеріїв (земельного і доходного
цензів) для виявлення одержувачів підтримки;
багатоваріантність тлумачень основних положень.
Головною проблемою Концепції, на наш погляд, є
низький рівень нормотворчої техніки, який тягне за
собою, по-перше, багато варіантів трактувань, подруге, розмитість основної ідеї.
Позитивним аспектом аналізованої Концепції можна
визнати встановлення мінімальної суми, яка щорічно
має виділятися на підтримку фермерства і кооперації,
у розмірі 1 млрд грн.

8. Схема підтримки фермерів

• по-перше, усі фермерські господарства отримують гарантований
рівень підтримки;
• по-друге, за певні досягнення (екологізацію виробництва,
запровадження нових ресурсоощадливих, енергозберігаючих та
ін- ших технологій, диверсифікацію виробництва, зайняття
тваринництвом, садівництвом, органічним землеробством тощо)
фермери отримують додаткову підтримку;
• по-третє, за порушення (нецільове використання коштів
підтримки, недотримання екологічних нормативів, порушення
сівозмін тощо) підтримка зменшується.

9.

Тема кооперації в Україні стала популярною в 2018 році, проте
знаходиться на організаційному етапі.
Деякі важливі кроки з боку держави вже зроблені:
можна отримати часткову компенсацію за насіння, за
консультаційні послуги, техніку і обладнання, часткову компенсацію
за кредитами.
Для розвитку кооперації потрібна досконала робота фахівців в цій
галузі.

10.

Потенціал сільськогосподарських коорперації в Україні є
нереалізованим. Чинна система української сільськогосподарської
кооперації за всі роки розвитку має результатом 1098
сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (станом на 1
квітня 2017 року), з яких реально провадять господарську
діяльність лише 590 таких кооперацій, члени яких утримують 1
відсоток поголів’я великої рогатої худоби та через які
реалізовується математично незначна частка як молочної, так і
плодоовочевої продукції.

11. Висновок

Кооперативи – національна концепція розвитку України. Разом із тим, у
ринковій економіці вони є третьою силою або альтернативою
державному та приватному підприємництву.
Дивлячись на сучасний стан українського сільського господарства,
можна з упевненістю сказати, що кооперативи – це шлях аграрної
реформи в Україні. У нас колосальний потенціал. Але нам самим
потрібно змінити ставлення до своїх ресурсів –землі, людям, знань,
відносин один з одним.
Розвиток кооперативного руху в Україні міг би стати рушійною силою
якісних змін не тільки в аграрному секторі, а й в країні в цілому. Але для
цього потрібні об’єднані зусилля селян, громадських організацій та
представників влади. Профільні закони потребують оновлення, а сама
ідея кооперації – більшого висвітлення та обговореня.
Все вище зазначена потребує часу. Тому ми вважаємо, що зміни в
аграрному секторі, а зокрема в фермерському господарстві та
сільськогосподарських коопераціях мають відбуватися якісно і
поступово. Для початку потрібно усунити прогалини в законодавстві цієї
сфери, а потім вже реалізовувати інші завдання реформи.