Економічна наука. (Тема 1)

1. ТЕМА 1: ЕКОНОМІЧНА НАУКА

1. Економіка як об'єкт наукового дослідження.
2. Етапи розвитку економічної науки.
3. Предмет економічної науки.
4. Сучасна структуризація економічної науки.
5. Принципи, категорії і закони економічної науки.
6. Методи економічних досліджень.
7. Критерії і показники розвитку економіки та їх
інтернаціоналізація.

2. Економіка як об'єкт наукового дослідження.

ЕКОНОМІКА
Вчення про те, як розподіляються
Сфера діяльності людини, у якій
та обмінюються необхідні людям
виробляються і споживаються
товари й послуги;
життєві блага, сфера господарської
Наука, що досліджує закономірності
діяльності
господарської діяльності та обмін
її результатами між людьми.

3. СУБ’ЄКТИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Виробники (продавці), споживачі (покупці);
Фізичні та юридичні особи;
Домогосподарства, фірми (підприємства), держава
(урядові організації);
Резиденти та нерезиденти.

4. ФАЗИ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

виробництво → розподіл → обмін → споживання
Виробництво
- процес впливу людини на речовину і сили природи з метою
їх пристосування для задоволення різноманітних потреб
суспільний характер
безперервність
виробничих ресурсів
Розподіл
Обмін
виготовленої продукції
доходів
прямий (натуральний) Т - Т
товарно-грошовий Т- Г - Т
Споживання
виробниче
особисте

5. СТРУКТУРА ЕКОНОМІКИ (галузева, територіальна, за сферами та видами економічної діяльності тощо)

ЕКОНОМІКА
Підприємства
(приватний сектор)
Домашні господарства
Ринки
споживання
розподіл
виробництво
обмін

6. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ

(П.Самуельсон)
Що?
Які саме товари
і в якій кількості
виробляти
Як?
На основі якої технології
і з використанням яких
ресурсів здійснювати
процес виробництва
Для кого?
На якого споживача
орієнтоване виробництво
товарів
Хто повинен володіти ними
та одержувати від
них користь

7. ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ

“Економіка” (від грецьк. оiconomia: ойкос – дім, господарство; номос – вчення, закон)
– мистецтво ведення домашнього господарства. Вперше цей термін вживає грецький поет
Гесід (УІІІ-УІІ ст. до н.е.),
в науковий оборот ввів давньогрецький філософ Ксенофонт (430-355 до н.е.);
через кілька десятиліть – Арістотель (369-322 до н.е.).
1615 р. – фр. учений А.Монкретьєн запроваджує термін “політична економія” (грецьк.
рoliticos – державний, суспільний), що означає мистецтво державного управління
господарством.
Меркантилізм – ХУІ-ХУІІ ст.
Т.Мен, Г.Скаруффі, Стаффорд, Ю.Юм, А.Монкретьєн
Фізіократи (ХУІІ-ХУІІІ) ст.
Ф.Кене, А.Тюрго, В.Мірабо, Буагільбер
Класична (ХУІІІ – ХІХ) ст.
В.Петті, А.Сміт, Д.Рікардо
Марксизм ХІХ-ХХ ст.
К.Маркс, Ф.Енгельс
Маржиналізм ХІХ ст.
К.Менгер, Ф.Візер, У.Джевонс;
Л.Вальрас, Є.Бем-Баверк

8.

СУЧАСНА ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ – ХХ-ХХІ ст.
Інституціоналізм
В.Мітчел, Т.Веблен, А.Гобсон,
Дж.Коммонс, Л.Тінберген,
Дж.Гелбрейт
(кінець ХІХ-початок ХХ ст.)
Кейнсіанство
Дж.М.Кейнс
30-і роки ХХ ст.
Неокласичний напрям
А.Маршалл, А.Пігу
кінець ХІХ ст.
Монетаризм
М.Фрідмен
50-ті роки ХХ ст.
Неолібералізм
Л.Мізес, Ф.Хайєк,
А.Мюллер-Армак, Л.Ерхард
Неокласичний синтез
П.Самуельсон, Е.Хансен, Дж.Хікс

9. СТРУКТУРИЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ

Групи економічних наук
Загальні
(фундаментальні)
- політична економія
- мікроекономіка
- макроекономіка
- історія економічних учень
- мегаекономіка
Функціональні
- економіка праці
- фінанси
- менеджмент
- маркетинг
- гроші та кредит
Галузеві
Регіональні
- економіка промисловості
- економіка
сільського господарства
- економіка транспорту
- економіка торгівлі
- економіка освіти
- економіка окремої
країни
- економіка регіону
- економіка
інтегрованих країн
Новітні тенденції
економічного життя, розвиток форм його організації та управління викликали появу
нових теоретичних концепцій, зокрема:
- інституціональна економіка;
- компаративістика;
- неоекономіка;
- перехідна економіка;
- інформаційна економіка;
- транзитологія тощо.

10. ПРЕДМЕТ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ

Об'єктом досліджень у найзагальнішому значенні є сукупність явищ, які вивчаються
Для економічної науки – це економіка, господарське життя.
Предмет досліджень – це мета вивчення, тобто те, що наука ставить у центрі своєї уваги
Визначення предмета економічної теорії
Вчення про закони домашнього господарства, домоводства
Наука про створення, примноження та розподіл багатства нації
Школа (автори)
Давньогрецькі та
давньоримські мислителі
Меркантилісти,
фізіократи, класична
політична економія
Наука про виробничі відносини і закони, що управляють виробництвом,
Марксисти
розподілом, обміном та споживанням благ на різних етапах розвитку
людського суспільства
Сучасні західні економісти визначають економічну теорію як науку про:
А. Маршалл
- сферу індивідуальних і суспільних дій людей, що найтіснішим чином
пов'язана зі створенням і використанням матеріальних основ добробуту;
П.Самуельсон
-дії людей у процесі вибору обмежених ресурсів для виробництва різних товарів;
- діяльність людей за умов рідкісності ресурсів;
Е.Долан
- вивчення поведінки людей як зв'язку між метою та обмеженістю засобів,
Дж.Робінсон
що можуть мати альтернативні шляхи застосування;
- ефективне використання обмежених виробничих ресурсів або управління
К.Р.Макконнелл, С.Л.Брю
ними з метою досягнення максимального задоволення потреб людини
*Економічна наука – це наука про основні закономірності розвитку економічної системи, поведінку і
діяльність людей у виробництві, розподілі і споживанні життєвих благ з метою задоволення своїх потреб

11.

Мікроекономіка – вивчає поведінку окремих суб'єктів економіки (індивідів,
домогосподарства, фірми, галузі) та функціонування індивідуальних ринків
Макроекономіка – вивчає функціонування економіки в цілому та основних її секторів
(домашніх господарств, приватного та державного)
Мегаекономіка – закономірності функціонування і розвитку світової економіки
Позитивна – сукупність систематизованих знань, які відносяться до того що є.
Вона орієнтується переважно на об'єктивне тлумачення, наукове пояснення економічних
явищ і процесів та побудові на їх основі наукових гіпотез, концепцій.
Нормативна – сукупність систематизованих знань, які відносяться до того, як має бути.
Вона є основою для розробки економічної політики, дає відповіді на питання
як повинно бути, як діяти, щоб досягти результатів.

12. ПРИНЦИПИ, КАТЕГОРІЇ, ЗАКОНИ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ

Економічні закони відображають найсуттєвіші стійкі, причинно-наслідкові
взаємозв'язки і взаємозалежності економічних явищ і процесів
Закони природи
Спільне
Їх об'єктивний характер
Економічні закони
Відмінності
-проявляються лише у господарській діяльності
- існують у певних часових межах
- менш точні
- зазнають значного впливу суб'єктивної
діяльності людей
Класифікація економічних законів
1. Загальні – діють у межах усіх економічних систем (закон економії часу,
закон зростання потреб, закон обмеженості ресурсів)
2. Особливі – діють у межах декількох економічних систем (способах
виробництва). Наприклад, закон вартості, закон попиту,
закон пропозиції.
3. Специфічні – діють у межах лише однієї економічної системи або навіть
окремої її стадії (тоді їх ще називають стадійними)

13.

Економічні категорії – це абстрактні поняття, які в узагальненому вигляді виражають
суттєві властивості економічних явищ і процесів.
Наприклад: власність, виробництво, потреба, капітал, прибуток, ринок, ціна,
попит, заробітна плата, робоча сила, витрати та ін.
Принципи економічної науки:
- принцип пізнаваності світу
- принцип розвитку
- принцип практичної здійснимості
- принцип детермінізму
- принцип простоти