1.16M
Категория: ПравоПраво

Правовий статус третейських судів

1.

Правовий статус третейських судів
Підготувала
Студентка 304 групи
Стулій Марія

2.

План
1. Вступ;
2. Поняття третейського суду;
3. Види третейських судів;
4. Принципи організації і діяльності
5.
6.
третейського суду; 
Форми третейського судочинства;
Висновок.

3.

*Вступ
* У сучасних умовах ведення бізнесу неминуче
виникає конфлікт інтересів його учасників.
Причому з розвитком електронних технологій
динаміка розвитку підприємницьких відносин
породжує нові проблеми і вимоги до
оперативності та професійності у захисті прав
учасників цивільного обігу.  

4.

*Поняття третейського
 суду
   Розвиток альтернативних методів (способів) вирішення суперечок
– це необхідна умова створення ефективної системи захисту
порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав, свобод
чи інтересів громадян та юридичних осіб. 
   Однією з таких демократичних альтернативних форм вирішення
цивільно-правових суперечок є інститут третейського судочинства,
що дозволяє цивілізованим шляхом врегульовувати конфлікти, що
виникають між суб'єктами конкретних правовідносин. Зростаюча
кількість звернень до альтернативних форм вирішення
суперечок пояснюється тим, що вони засновані не на пріоритеті
захисту інтересів держави, а на пріоритеті захисту прав окремих
осіб – учасників цивільного  обігу.
  

5.

*Поняття третейського
 суду
Всі способи альтернативного вирішення конфліктів
об'єднує договірна основа створення і діяльності, та
єдина мета – досягнення компромісу, мирне
врегулювання непорозумінь і збереження партнерських
відносин сторін. Ці способи умовно можна класифікувати
на такі групи:
* арбітраж з обов'язковим для сторін рішенням (“класичний
третейський суд”) – це процедура вирішення спору незалежним
нейтральним арбітром (арбітрами), що обирається сторонами і за
результатами розгляду спору виносить обов’язкове для сторін рішення;
* рекомендаційний арбітраж – це процедура вирішення спору
нейтральним арбітром (арбітрами), який обирається сторонами, але
його рішення носить лише рекомендаційний характер і
використовується сторонами як експертний висновок при вирішенні
спору за допомогою інших засобів врегулювання;
* посередництво (медіація) – спосіб мирного врегулювання спору між
сторонами за участю посередника, який покликаний сприяти
виробленню прийнятного рішення для обох сторін шляхом пропозиції
свого варіанта або формулювання такого рішення.

6.

*Поняття третейського
 суду
* Третейські суди не входять до судової системи України (ст. 3 Закону
України “Про судоустрій України”), а відтак, не є органами
правосуддя. Різниця між третейськими судами і судами загальної
юрисдикції полягає у тому, що компетенція третейських судів не
поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі,
рішення (ухвали) третейських судів не постановляються іменем
України і не є обов'язковими для виконання всіма фізичними та
юридичними особами, крім сторін третейського розгляду.
* Визначальним для з’ясування правового статусу третейського суду є
його компетенція та обов’язковість рішення третейського суду для
сторін спору. Відповідно до Закону третейські суди можуть розглядати
будь-які спори, що виникають із цивільних та господарських
правовідносин.

7.

*Види третейських судів 
  В Україні можуть створюватися та діяти третейські суди
для вирішення окремої конкретної суперечки (тимчасові
третейські суди) та постійно діючі третейські суди.
  Тимчасові третейські суди створюються без статусу
юридичної особи. Постійно діючі третейські суди можуть
створюватися як зі статусом юридичної особи, так і без
такого статусу.
Вид третейського суду за сферою діяльності
визначається Статутом чи Положенням постійно діючого
третейського суду.
Постійно діючий третейський суд очолює голова
третейського суду, порядок обрання якого визначається
відповідно Статутом чи Положенням цього третейського
суду.

8.

*Види третейських судів 
  Вид третейського суду за сферою діяльності
визначається Статутом чи Положенням постійно діючого
третейського суду.
За сферою діяльності третейські суди поділяються
на:
*  міжнародні третейські суди, що здійснюють
третейський розгляд ;
*  внутрішні третейські суді, що розглядають суперечки
виключно між резидентами;
*  змішані - що розглядають справи як між резидентами,
так і міжнародні.

9.

*Види третейських судів 
  Постійно діючий третейський суд очолює голова
третейського суду, порядок обрання якого визначається
відповідно Статутом чи Положенням цього третейського
суду.
Постійно діючі третейські суди можуть
утворюватися та діяти при:
*  зареєстрованих, згідно з чинним законодавством
України, всеукраїнських громадських організаціях; 
*  фондових і товарних біржах;
*  об'єднаннях підприємств;
*  торгово-промислових палатах.
  Утворення постійно діючих третейських судів
нерезидентами не допускається.

10.

*Види третейських судів 
Утворення постійно діючого третейського суду 
вимагає:
1.  Прийняття рішення про утворення постійно діючого
2.
3.
4.
третейського суду;
 Затвердження Статуту постійно діючого третейського
суду зі статусом юридичної особи, або Положення про
постійно діючий третейський суд без статусу
юридичної особи;
 Затвердження Регламенту (Правил) третейського
суду;
 Затвердження списку третейських суддів.
Порядок розгляду справ в третейських судах
встановлюється цим Законом та Регламентом
(Правилами) третейського суду.

11.

*Принципи організації
і діяльності третейського
суду 
Третейський суд утворюється та діє на принципах:
1. законності;
2. незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові;
3. рівності всіх учасників третейського розгляду перед
законом і третейським судом; 
4. змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському суду
своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 
5. обов'язковості для сторін рішень третейського суду;
6. добровільності утворення третейського суду; 
7. добровільної згоди третейських суддів на їхнє  призначення
чи обрання у конкретній справі;
8. арбітрування;
9. самоврядування третейських суддів;
10.всебічності, повноти та об'єктивності вирішення спорів;
11.сприяння  сторонам  у  досягненні  ними  мирової угоди на
будь-якій стадії третейського розгляду. 

12.

*Форми третейського
судочинства
  Чинним законодавством України передбачено дві форми
третейського судочинства: на постійно діючій основі
(постійно діючі третейські суди) та для вирішення
конкретної суперечки (суди “ad hoc”). У поняття
“конкретна суперечка” включаються як вже існуюча
суперечка, так і та, що може з'явитися в майбутньому.
  Різниця між судом “ad hoc” та постійно діючим
третейським судом полягає у тому, що при передачі
суперечки на розгляд третейського суду, створюваного
для розгляду конкретної суперечки, сторони повинні
самостійно визначити порядок його формування і
процедуру розгляду суперечки. Після винесення рішення
у справі суд “ad hoc” припиняє своє існування.

13.

*Форми третейського
судочинства
  Постійно діючі третейські суди можуть бути : 
* відкритими і закритими;
  Третейський суд, що розглядає і вирішує суперечки між будьякими сторонами, які захочуть до нього звернутися, належить
до категорії відкритих третейських судів. 
  Якщо ж третейський суд вирішує суперечки тільки між
членами відповідної організації (об'єднання, системи органів), –
він є закритим третейським судом. 
*  спеціалізованими і універсальними. 
   У випадку, коли регламентом третейського суду визначено
певне коло справ, що підвідомче суду – це спеціалізований
третейський суд, а якщо всі суперечки підвідомчі, крім тих, що
непідвідомчі за Законом – це універсальний третейський суд.

14.

*Висновок
  Отже, третейський суд – недержавний незалежний
орган, що утворюється за угодою або відповідним
рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних
осіб у встановленому законом порядку для вирішення
суперечок, що виникають із цивільних та господарських
правовідносин. 
  У своїй діяльності третейський суд керується:
* Конституцією України;
* законом “Про третейські суди”;
* нормативно-правовими актами;
* міжнародними договорами України.
  У разі відсутності законодавства, що регулює певні
суперечливі відносини, третейські суди застосовують
аналогію закону або аналогію права чи керуються
торговими та іншими звичаями, якщо останні за своїм
характером та змістом властиві таким суперечливим
відносинам.
English     Русский Правила