Військове мистецтво козаків

1. Військове мистецтво козаків

ВІЙСЬКОВЕ МИСТЕЦТВО
КОЗАКІВ
Буря Анастасія 4- М

2. Військове мистецтво

• Запорозьке
Військо славилось
своєю високою
боєготовністю і
військовою
майстерністю.

3.

• Гарнізон Січі був здатний негайно дати
відсіч ворогові, а також за короткий час
зібрати велике військо. Висока військова
майстерність Запорозького Війська
досягалась за рахунок добре
налагодженого військового навчання.

4.

• В умовах постійного
очікування небезпеки
виник новий тип воякауніверсального,
витривалого, готового до
швидкої зміни обстановки
і, що не менш важливо,
такого, що сприймай свою
військову діяльність крізь
призму боротьби Хреста з
Півмісяцем. Поступово
виробилися як стратегія,
так і тактика козацького
війська.

5.

• Запорозьке Військо
не мало окремих
родів військ, а кожен
козак був
універсальним
воїном. Та
неперевершену славу
козаки здобули як
піхотинці.

6. Піхота

• Успіх в бою досягався
або за допомогою
раптової атаки або
щільного рушнично –
артилерійського вогню.
За такого підходу до
перемоги піхота
становила ударну силу
козацького війська.

7.

• В XVI ст. у Європі
стрільці шикувалися в
10 рядів, у XVII ст. стрій
зменшився до 6-ти.
Загальним було те, що
кожна дія рядового
регулювалася
командою старшого.

8.

• Козацтво, котре цінувало самостійність вояка
в межах його підрозділу, не потребувало
розроблення такої щільної системи команд і
чітко визначеного шикування.

9.

• Ще одним способом виведення максимальної
кількості стрільців на постріл було те що, окрім
загальноєвропейських способів стрільби
стоячи і з коліна, часто вели вогонь лежачи.

10. Використання возів

• Згідно з організаційною
структурою війська того
часу на кожні 5-10
козаків був один віз, на
якому перевозилась
зброя, боєприпаси,
продукти, фураж для
коней (взимку), лопати,
сокири, пилки та ін.

11.

• На окремих возах перевозилися гармати.
Рухомий табір з возів мав вигляд
прямокутника, по великих сторонах якого
рухались вози один за одним, в один або
декілька рядів. Між рядами возів рухалось
спішене військо.

12.

• Посередині табору вели
коней. Передня і задня
сторони прямокутника
були не замкнені, їх
прикривала кіннота. Для
замкнення цих сторін
прямокутник мав
«крила», тобто один або
декілька рядів були довші
за інші на величину
ширини табору.

13.

• Розміри табору залежали від
кількості війська. Так, під
Берестечком у 1651 р. табір Б.
Хмельницького мав сім кілометрів в
ширину і довжину.

14. Кавалерія.

• Козацька кавалерія за
своїм типом належала
до легкої з
відповідними
завданнями – розвідка,
переслідування,
рейди,флангові атаки,
заманювання до
засідок тощо.

15.

• Козацька атака проводилась лавою, тобто не
вирівняною шеренгою з загнутими краями для
обхвату ворога з флангів. Атака часто
супроводжувалася гучним криком з метою
налякати ворога і підбадьорити себе.

16.

• Якщо кіннота не могла самостійно
перемогти противника, вона відступала
під захист піхоти, виводячи ворога під її
вогонь.

17.

Загалом, козацькій
кінноті були
притаманні
швидкість,
витривалість,
агресивність,
багатофункціональ
ність.

18. Артилерія.

• Артилерія в
Запорозькій
Січі
належала до
військового
скарбу.

19.

• На Січі постійно знаходилось 20-30 гармат, а
зайві гармати зберігалися у Військовій
Скарбниці в потаємному місці нарівні з
коштовностями.

20.

• В далекі походи козаки вирушали тільки за
наявності артилерії.
Гармати Запорозького Війська були
переважно середнього та малого калібру.

21.

• Під час стрільби використовувались картеч,
кулі, запалювальні снаряди. Це
забезпечувало артилерії велику рухливість
та маневреність, що відповідало тактиці
козацького війська.

22. Саперна справа

• Родзинкою козацтва
були його здібності в
саперній справі.
Кожен козак крім
рушниці та запасу
харчів, повинен був
мати сокиру, лопату, і
все потрібне для того,
щоб сипати вали.

23.

• Під час захоплення ворожих фортець козацтво
застосовувало як штурм, так і облогу. В першому
випадку намагалися підійти непомітно до
ворожих укріплень і навальною атакою, не
зважаючи на первинні, іноді доволі великі,
втрати, ввірватися всередину.

24.

• Якщо ворог очікував на атаку, то козаки
наближалися, прикриваючись переносними
дерев'яними щитами, плетеними фашинами, а
то й просто возами, на стіни залазили за
допомогою драбин.

25.

• Вміння захоплювати фортеці козаки
продемонстрували під час походу на Москву в
1618 р. та облоги Дюнкерка в 1646 р.

26. Морські походи

• До морських походів
козаки готувалися
централізовано, спочатку
збирали припаси, зброю,
будматеріали. Після
обрання на січовій раді
старшини козацтво
ділилося на екіпажі,
кожен з яких будував свій
човен.

27.

• В залежності від мети плавання будувався
великий човен на 50-70 вояків і 4-6 малих гармат,
або менший на 20-30 осіб.

28.

• Висаджуючись на берег, брали з собою одну
рушницю, а в кожному човні для охорони
залишали двох козаків і двох джур. На
Запорозькій Січі вважалося, що справжній
козак-це козак, що побував у морському поході.
То ж джура після морського походу ставав
козаком. Після проведення бойових операцій
на узбережжі козаки поверталися на Січ.

29.

• Якщо такої можливості не було, атакували
подібно до кінної лави. Під час атаки частина
вояків сідала на весла, а частина вела стрільбу,
Як і на суші, козаки максимально
використовували рушнично-артилерійський
вогонь проти живої сили противника.

30.

• Для повернення на Січ козацька флотилія
входила гирло Дніпра, що було перекрите
турецьким флотом, і за 12-16 км на схід від
Очакова висаджувалась на берег та по долині,
що тягнеться понад 12 км за Дніпром
перетягували чайки волоком. Один човен
перетягувало 200-300 козаків.

31.

• Козаки мали ще однин зворотний шлях-через
Донський лиман. Але враховуючи його
складність користувались ним рідко.
Значне місце у військово-морському мистецтві
запорозьких козаків посідає тактика здобування
морських фортець.