Педагогічна діяльність. Сутність. Цілі. Зміст

1.

Педагогічна діяльність.
Сутність. Цілі. Зміст.

2.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТТЯ «ДІЯЛЬНІСТЬ»
2. СУТНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
3. МОТИВАЦІЯ
ПЕДАГОГІЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ.
МЕТА
ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ЗМІСТ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ
ПЛАН
4. ОСНОВНІ ВИДИ ПЕДАГОГІЧНОЇ
ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ДІЯЛЬНОСТІ.
ФУНКЦІЇ
5. СТИЛІ
ПЕДАГОГІЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ.
ЗАГАЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА СТИЛЮ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
6. ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК СТИЛЮ І ХАРАКТЕРУ ПЕДАГОГІЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ

3.

Література
1. Педагогічна майстерність: підручник / за ред. І. Зязюна. – К., 2008.
– 376 с.
2. Основи педагогічної майстерності викладача професійної школи :
підручник / О. М. Отич. — Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. — 208 с.
3. Сергеєнкова О.П. та ін. Педагогічна психологія: навч. посіб. – К.,
2012. – 168 с.
4. Практикум з педагогіки: навч. посіб./за ред. Дубасенюк О.А. –
Житомир, 2017.
5. Сухомлинский В.А. Учителю о педагогическом общении. М., 1987.

4.

Сьогодні суспільство висуває принципово нові вимоги до особистості і
діяльності педагога, вимагає сформованості його професійної майстерності,
оскільки саме шкільний учитель реалізує цілі і завдання навчання і виховання,
організовує активну навчально-пізнавальну, трудову, громадянську, художньоестетичну і спортивно-оздоровчу діяльність учнів, спрямовану на їх розвиток і
формування різноманітних особистісних якостей.
«Вчителями нехай будуть найкращі з людей, відомі
своєї моральністю, - ось найбільш дієвий чудовий
засіб спонукання учнів до
власного чесного
життя…».
Я.А. Коменський

5.

Діяльність
як категорія наукового знання, специфічна форма
суспільно-історичного буття людей, а з іншого, як
спосіб їх існування і розвитку, цілеспрямоване
перетворення ними природної і соціальної дійсності.
На відміну від законів природи соціальні закони
виявляються тільки через людську діяльність, яка
створює нові форми і властивості дійсності,
перетворює вихідний матеріал в продукт.

6.

Будь-яка діяльність, що здійснюється її суб'єктом, включає в себе
мету, засіб, сам процес перетворення і його результат.
Виступаючи як форма буття і спосіб існування людини,
діяльність:
1. забезпечує створення матеріальних умов життя людини,
задоволення природних людських потреб;
2. стає фактором розвитку духовного світу людини, формою
і умовою реалізації її культурних потреб;
3. є сферою реалізації людиною свого особистісного
потенціалу, досягнення життєвих цілей, успіхів;

7.

1. створ ює умови для самореалізації людини в
системі суспільних відносин, для реалізації її
соціальних інтересів;
2. є джерелом і критерієм наукового пізнання,
самопізнання і саморозвитку;
3. забезпечує
пізнання
навколишнього світу
і
перетворення

8.

НАЙВАЖЛИВІШИМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ
ДІЯЛЬНОСТІ Є:
предметність - перетворюється
об'єктивного світу
в
процесі
діяльності
соціальність - діяльність людини завжди носить суспільний
характер, що спонукає людей до обміну її продуктами,
інформацією, до узгодження індивідуальних цілей і планів, до
взаєморозуміння
свідомість - в процесі організації і здійснення діяльності
свідомість виконує різноманітні функції: інформаційну,
орієнтуючу,
цілеспрямовану,
мотиваційно-спонукальну,
регулюючу і контролюючу

9.

Результати діяльності легко можуть бути зафіксовані в
якісно-кількісних показниках
Потреба - стан людини, який виникає в процесі відчуття
необхідності в об'єктах і діях для розвитку людини, виступає
джерелом її активності, організовує і направляє пізнавальні
процеси, уяву і поведінку.
Мотив - спонукання до діяльності, пов'язане з задоволенням
потреб; усвідомлювана причина, за якої обумовлений вибір дій
і вчинків

10.

• Мета
усвідомлений образ очікуваного результату, на досягнення якого
спрямована діяльність людини.
• Завдання
конкретна мета діяльності, яка повинна бути досягнута.
• Дія
одиниця діяльності, довільна, опосередкована активність, спрямована
на досягнення усвідомлюваної мети.
• Операція
спосіб здійснення дії, який визначається умовами даної ситуації.

11.

ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ - необхідна умова її розвитку, в процесі,
якої отримується життєвий досвід, пізнається навколишня
дійсність, засвоюються знання, формуються вміння й навички.
В
діяльності
розвиваються
психічні
процеси, формуються розумові, емоційні й
вольові якості особистості, її здібності й
характер.
Якщо середовище с творює образ світ у і образ жи т т я, о точуючи
ди тину «мат еріалом» для розви тку, і вис тупає передумовою
соціального розвит ку, т о діяльніст ь - саморозвит ок особист ост і.

12.

ДІЯЛЬНІСТЬ
АКТИВНА ФОРМА СТАВЛЕНЬ СУБ'ЄКТА ДО ОБ'ЄКТА:
у пізнавальній формі - осягає ться, відкриває ться, вивчає ться
іст ина;
у трудовій - с творюю ться, зберігают ься, удосконалюю ться
мат еріальні цінност і;
у художній - сприймає ться, ін терпре т ує ться, від т ворює ться,
т ранслюєт ься художній образ;
у громадській - декларую ться, пропагую ться, поширюю ться
соціально-ціннісні ідеї.
Якщо об'єктом діяльності виступає інший
суб'єкт,
то
дану
діяльність
називають
спілкуванням, а її форму - поведінкою .

13.

• ВИХОВАННЯ
об'єктивно закономірний історичний процес, педагогічна діяльність як суб'єктивне
відображення цього процесу виникає в його межах і формується на основі виховної
практики.
• ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
може відставати від вимог життя, від об'єктивного виховного процесу, вступати в
протиріччя з прогресивними соціальними тенденціями.
• НАУКОВА ПЕДАГОГІЧНА ТЕОРІЯ
вивчає закони виховання, виховний вплив життєвих умов. Цим вона озброює педагогічну
діяльність необхідними достовірними знаннями, обумовлює її ефективність, сприяє
вирішенню виникаючих протиріч між педагогічною діяльністю і прогресивними
громадськими явищам.

14.

Педагогічна діяльність виникла в межах виховних відносин як
суб'єктивне відображення об'єктивних процесів, як свідоме
втручання у процес формування підростаючого покоління.
Виховання - категорія більш ширша, ніж педагогічна діяльність.
Виховання може вст упат и з педагог ічною діяльніст ю в прот иріччя і
невідповідніст ь, що обумовлено відст аванням цілеспрямованої підгот овки
діт ей від вимог суспільст ва, що пост ійно розвиваєт ься і змінюєт ься.

15.

• Призначення виховання - задоволення життєво необхідних потреб
людей.
Мет а педагог ічної діяльност і - охоплення педагог ічним впливом всього дит ячого
жит т я, формування особист існих якост ей молодої людини.
• У вихованні засобами впливу на дітей є вся сукупність суспільних
відносин і активна самодіяльність дітей, що призводить до
непередбачуваності результатів формування особистості.
Педагог ічна діяльніст ь долає ст ихійніст ь в особист існому формуванні дит ини,
оскільки вона спеціально організована, в ній рет ельно відбирают ься види і засоби
діяльност і діт ей для досяг нення запланованих цілей.

16.

• У вихованні беруть участь всі: дорослі, діти, природа і середовище,
речі і явища.
Педагог ічну діяльніст ь здійснюют ь спеціально підгот овлені педагог и, які
покликані реалізуват и суспільні ідеали, організуват и вплив суспільст ва і природи,
середовища (мікро, макро, мезо, мега), в якому знаходит ься дит ина.
• У міру вдосконалення суспільства
виховання і педагогічної діяльності.
відбувається
зближення
Коло її свідомих учасників розширюєт ься (поява соціальних педагог ів, наст авників,
педагог ічно освічених бат ьків; г ромадських організацій, дорослих і дит ячих, які
здійснюют ь виховну функцію).
Таким чином, педагог ічна діяльніст ь - це самост ійне суспільне явище, одна з
найважливіших функцій суспільст ва.

17.

Одним з найважливіших компонент ів педагог ічної діяльност і є
мот ивація.
В якості мотиву можуть виступати предмети зовнішнього світу,
уявлення, ідеї, почуття і переживання, - все те, в чому знайшла
втілення потреба
«МОТИВАЦІЯ»
• «сукупність стійких мотивів, спонукань, що визначають зміст, спрямованість і
характер діяльності особистості, її поведінки», «процес дії мотивів»;
• сукупність стійких мотивів при наявності домінуючого, що виражає спрямованість
особистості, ціннісні орієнтації, що визначають її діяльність і формуються в
процесі виховання»

18.

4
СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТИ МОТИВАЦІЇ:
1. задоволення від самої діяльност і
2. значущіс т ь
для
особис тост і
безпосереднього її результ ат у
3. «мо тивуюча»
сила
винагороди
за
діяльніс ть, тиск на особис тіст ь (Додонов
Б.І.)
4. « т рику т ник по т р еб» А. Маслоу, в якому, з
одного боку, висвічує ться соціальна,
ін терак т ивна залежніс ть людини, а з
іншого - її пізнавальна, когні тивна природа,
пов'язана з самоакт уалізацією

19.

Педагогічну мотивацію можна трактувати, як процес дії мот ивів педаг ог ічної
діяльност і ;
як сукупніст ь ст ійких мот ивів педаг ог ічної діяльност і при наявност і домінуючог о ,
що виражає спрямованість , ціннісні орієнтації особистості вчителя, вихователя, і
визначає його діяльність .
Серед мот иваційних орієнт ирів виділяємо зовнішні мот иви (наприклад, мотив
досягнення) і внут рішні мот иви (наприклад, орієнтація на процес і результат своєї
діяльності).
• престижність роботи в певному освітньому закладі;
До
зовнішніх оплати
мот ивів
належат
ь:
• адекватність
праці,
співвіднесення
з мотивами
особистісного і професійного зростання;
• самоактуалізація.

20.

У педагогічній діяльності, основним змістом якої є
взаємодія дорослого і дитини, може проявитися така
орієнтація, як домінування, або мотив влади.
Наприклад, мот ив влади як пот реба в домінуванні.
Ознаки цієї пот реби «домінування» проявляют ься в наст упних
бажаннях:
• контролювати своє соціальне оточення;
• за допомогою порад, переконань або наказів впливати на
поведінку інших людей й направляти їх;
• спонукати інших діяти у відповідності зі своїми потребами й
почуттями;
• досягати співпраці;
• переконувати інших у своїй правоті.

21.

ЗА ЦИМИ БАЖАННЯМИ МОЖУТЬ ПОСЛІДУВАТИ ДІЇ, ЯКІ
ПРЕДСТАВЛЕНІ ГРУПАМИ:
• схиляти, вести, переконувати, умовляти, регулювати,
організовувати, керувати, управляти, наглядати;
• підкоряти, правити, панувати, зневажати, диктувати умови,
судити,
встановлювати закони, вводити норми, складати
правила поведінки, приймати рішення;
• забороняти, обмежувати, чинити опір, відмовляти,
• карати, позбавляти волі;
• зачаровувати, підкорювати, примушувати прислухатися до
себе, здобувати послідовників, встановлювати

22.

«МОТИВ ВЛАДИ» І ЙОГО РІЗНОВИДИ:
• влада винагороди, сила якої визначає ться очікуванням, в якій мірі учи тель може задовольни ти
один з мо тивів учня, і наскільки він пос т ави ть це задоволення в залежніс ть від бажаного для
нього поведінки учня.
влада покарання, сила якої визначає ться очікуванням учня, по-перше, тої міри, в якій учи тель
зда тний покара ти його за небажані для нього дії фруст рацією (психічним с таном дезорганізації
свідомос ті і діяльнос ті особис тос ті, викликаним непереборними перешкодами до бажаної
мет и) т ого чи іншого мот иву.
норма т ивна влада, під якою розуміє т ься сукупніс т ь ін теріорізованних учнем норм, згідно з
якими учи тель має право кон тролюва ти до тримання певних правил поведінки і в разі
необхідност і наполягат и на них.
влада ет алона, заснована на ідент ифікації учня і його бажанні бут и схожим на вчит еля
влада знавця, сила якої залежи ть від величини приписуваних вчит елю з боку учня особливих
знань з досліджуваного предмет у, інт уїції або навичок навчання в межах предмет а.
інформаційна влада, що має місце в тих випадках, коли учи тель володіє інформацією,
здат ною змусит и учня побачит и наслідки своєї поведінки в школі або вдома в новому світ лі.

23.

4
СТАДІЇ РОЗВИТКУ МОТИВОВАНОСТІ ВЛАДОЮ
АСИМІЛЯЦІЇ, АВТОНОМНОСТІ, САМОСТВЕРДЖЕННЯ
І ПРОДУКТИВНОСТІ
• І стадія ( «Щось надає мені сили»)
є ст осунки мат ері і дит ини. З позицій орієнт ації на владу в наст упні роки жит т я
вона означає відносини з людьми, які можут ь підт римат и, захист ит и, надихнут и,
надихнут и, т обт о збільшит и у індивіда відчут т я власної сили.
• ІІ стадія ( «Я сам надаю собі сили»)
відповідає середньому періоду дит инст ва, пов'язаного з набут т ям незалежност і від
мат ері і зрост анням конт ролю над своєю поведінкою.
• ІІІ стадія ( «Я справляю враження на інших»)
характ еризує підліт ка, для якого перест али існуват и авт орит ет и, який пост ійно
змінює друзів, чия участ ь у змаганні визначаєт ься можливіст ю взят и верх над
іншими людьми.
• ІV стадія ( «Мені хочеться виконати свій обов'язок»)
відповідає дорослому ст ану, т обт о зрілій людині, яка присвячує своє жит т я служінню
якій-небудь справі або певній соціальній г рупі.

24.

• Природно, для аналізу мотивації педагогічної діяльності
найбільший інт ерес предст авляє особливо ост ання
ст адія розвит ку мот иву влади .
• В мотиваційній основі вибору педагогічної діяльності мот ив
влади завжди орієнт ований на благ о інших (допомога
через знання).
• Під наданням допомоги (альтруїстичній або просоціальній
поведінці) можуть розумітися будь-які цілеспрямовані на
добробут інших людей дії .
Домінуючим мотивом педагогічної діяльності є турбота про щастя
дитини, що входить в цей суперечливий світ, гаряче бажання сприяти
щасливому дитинству і гуманістичному ставленні до людини
Цей мотив найбільшою мірою підтримує мету виховання, надає
найбільший особистісний сенс формуванню особистості, здатної
будувати життя, гідне Людини.

25.

ТАКОГО ХАРАКТЕРУ МОТИВАЦІЯ ДОПОМАГАЄ ПЕДАГОГУ ДОЛАТИ
ЧИМАЛО ПЕРЕШКОД ПРОФЕСІЙНОГО І СОЦІАЛЬНОГО ПЛАНУ:
зміна соціальної си т уації, погіршення ма теріального і
моральног о ст ановища педагога в суспільст ві;
ускладнення особис тих сімейних відносин і підвищення
психологічної напруженост і;
адмініс т ра т ивні пере т ворення в школі і погіршення
психолог ічног о клімат у в педагогічному колект иві (мобінг );
поява групи педаго гічно занедбаних
ді т е й і деякі
педагогічні невдачі;
падіння рівня духовної куль т ури і зниження моральнос т і
навколишнього соціального середовища
Існує і багат о інших мот ивів педагогічної діяльност і (науковопедагогічний інт ерес, необхідніст ь зароблят и «на жит т я», бажання
зберегт и акт ивніст ь і молодіст ь духу, спілкуючись з діт ьми).

26.

«Мо тиваційна сфера діяльнос ті педагога може бу ти
інт ерпрет ована в понят т і «цент рації» А.Орлов
Центрація розуміється в педагогіці як «особливим чином
побудована взаємодія вчителя і учнів, заснована на емпатії,
безоцінному прийнятті іншої людини, однаковості переживань й
поведінки. Центрація трактується одночасно і як результат
особистісного зростання вчителя і учнів, розвитку їх спілкування,
творчості, суб'єктивного (особистісного) зростання в цілому»
Особистісна
центрація
вчителя
є
«інтегральною
і
системоутворю ючою » характеристикою діяльності педагога.
При цьому передбачається, що саме центрація вчителя визначається
такими різноманітними формами діяльності, як стиль, ставлення
тощо.

27.

7
ОСНОВНИХ ЦЕНТРАЦІЙ
КОЖНА З ЯКИХ МОЖЕ ДОМІНУВАТИ ЯК У ПЕДАГОГІЧНІЙ
ДІЯЛЬНОСТІ В ЦІЛОМУ, ТАК І В КОНКРЕТНИХ
ПЕДАГОГІЧНИХ СИТУАЦІЯХ:
• егоїст ична (цент рація на корист ь свого «Я»);
• бюрокра т ична (цен трація на корис ть адмініс трації,
керівників);
конфлікт на (цент рація на корист ь колег);
ав т ори т е т н а (цен трація на корис т ь запи тів ба тьків,
учнів);
пізнавальна (цен трація на вимогах засобів навчання та
виховання);
альт руїст ична (цент рація на корист ь пот реб учнів);
гуманіс т ична (цен трація вчи теля на ін тересах (проявах)
своєї
іден тичнос ті т а іден тичнос ті інших людей
(адмініст рат ора, колег, бат ьків, учнів)

28.

Саме гуманістична центрація протистоїть
першим шести типам центрацій і
відображає реальність традиційного
навчання.
_______________________________________________________________________________
Таким чином, мотив турботи про щасливе майбутнє
підростаючого покоління покликаний забезпечити постійне
прагнення педагога до підвищення професіоналізму, оволодіння
новими методів і технологіями із включенням їх в свій
педагогічний інструментарій, задаючи тон в педагогічній
мотивації,
надає
діяльності
вчителя
гуманістичну
спрямованість і сприяє продовженню його професійного
довголіття.

29.

МЕТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Мета в загальнонауковому сенсі трактується як один
з елементів поведінки, безпосередній мотив
свідомої
діяльності,
що
характеризується
передбаченням в свідомості, мисленні результату
діяльності і шляхів, способів її досягнення
_______________________________________________________________________________
Таким чином, взаємозв'язок компонентів закладений в самому
визначенні мети, говорить про таке істотне явище, як зворотний
зв'язок, наявність якого доводить існування управлінської
складової у діяльності педагога

30.

Діяльність педагога, спрямована на
досягнення мети, призводить до певного
результату, який, за задумом вчителя, повинен
збігатися з метою.
На практиці цього майже ніколи не трапляється з першої
спроби, тобто між очікуваним і досягнутим майже завжди є
«шпарина» і величина цієї «шпарини» визначає стратегію
подальшої поведінки вчителя.
Процес досягнення мети набуває циклічного характеру і триває
доти, поки відмінності між метою і результатом не приймуть
прийнятну величину.
Мета педагогічної діяльності формується в зв'язку з
реалізацією мети виховання гармонійно розвиненої особистості.
Ця загальна стратегічна мета досягається в процесі рішення
конкретизованих завдань навчання і виховання з різних
напрямів.

31.

Наприклад, А.Макаренко у меті педагогічної діяльності бачив розробку т а
індивідуальні корект иви прог рами розвит ку особист ост і .
Метою професійної діяльності педагога є мета виховання, яка в даний час
трактується як «особистість,
здатна будувати життя, гідне Людини»
_______________________________________________________________________________
Загальний характер мети дозволяє педагогу реалізовувати її при різноманітних
варіаціях обставин і вимагає від нього найвищого професіоналізму і тонкої
педагогічної майстерності.
Досягнення мети здійснюється тільки в діяльності, спрямованої на вирішення
завдань, які розуміються нами як частина мети, як проміжний результат
цілеспрямованої діяльності

32.

Педагогічні цілі за ступенем узагальненості утворюють певну ієрархічну систему.
Виокремлюють вихідні або загальні цілі, які визначають спрямованість роботи
певної системи освіти (середньої загальноосвітньої школи, професійно-технічної та
вищої освіти тощо). Вихідні цілі вт ілюют ься в конст рукт ивних педагог ічних цілях.
Конструктивні цілі зумовлю ють рівень розвитку знань, умінь, навичок учнів на
певному віковому етапі їхнього розвитку.
Такі цілі, на відміну від загальних, мінливіші й динамічніші.
Нижчий рівень в ієрархічній системі педагогічних цілей становлять цілі
оперативні, що їх визначає вчитель під час реалізації програми навчально-виховної
роботи в конкретній педагогічній ситуації з конкретним учнем.
Таким чином, цілі професійно-педагогічної діяльності можуть мати як
короткочасний, так і тривалий характер.

33.

Реалізація ме т и педагогічної діяльнос т і пов'язана з вирішенням
таких соціально-педагогічних завдань, як формування виховного
середовища, організація діяльност і вихованців, с т ворення
виховног о колект иву, розвит ок індивідуальност і особист ост і .
МЕТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ - явище не тільки історичне, але й
динамічне. З'являючись як відображення об'єктивних тенденцій
розвитку суспільства і узагальнюючи зміст, форми і методи педагогічної
діяльності відповідно до потреб суспільства, вона утворює розгорнуту
програму поетапного руху до вищої мети - розвитку особистості в
гармонії з самою собою й соціумом.

34.

ЗМІСТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Цілеутворення входить в педагогічну діяльність вчителя як невід'ємна частина
його професійної праці.
Цілеутворення трактуємо розуміється як:
• система професійного усвідомлення об'єктивної соціально-психологічної та
культурологічної необхідності досягнення деякого рівня розвитку особистості
сучасної людини,
здатної будувати своє життя й жити в контексті сучасної
культури;
• пошук максимально точного формулювання загального ідеального образу
такої людини - це аналіт ична оцінка природи дит инст ва, сутності розвитку
особистості та природи індивідуальності;
• система аналізу конкретних обставин, в яких перебуває конкретна дитина, і
співвіднесення їх із змістом і поставленою метою виховання

35.

МЕТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Змістом педагогічної діяльності є процес організації
навчальної діяльності учнів, спрямованої на
освоєння ними предметного соціокультурного досвіду
як основи й умови розвитку, і процес організації
власної діяльності.
ЗАСОБАМИ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ Є:
• наукові (теоретичні та емпіричні) знання, за допомогою і на основі яких
формується тезаурус учнів;
• в якості «носіїв» знань виступають тексти підручників або відтворювана
учнем інформація при спостереженні (на лабораторних,
практичних
заняттях, підчас польової практики), організованому учителем, оволодіння
фактами, закономірностями, властивостями предметної дійсності;
• в якості допоміжних засобів виступають: технічні, комп'ютерні, графічні
тощо.

36.

МЕТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Мета в загальнонауковому сенсі трактується як один
з елементів поведінки, безпосередній мотив
свідомої
діяльності,
що
характеризується
передбаченням в свідомості, мисленні результату
діяльності і шляхів, способів її досягнення
_______________________________________________________________________________
Таким чином, взаємозв'язок компонентів закладений в самому
визначенні мети, говорить про таке істотне явище, як зворотний
зв'язок, наявність якого доводить існування управлінської
складової у діяльності педагога

37.

МЕТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Способами
передачі
соціального
досвіду
у
педагогічній
діяльності
є
пояснення,
показ
(ілюстрація), спільна робота, безпосередня практика
учня (лабораторна, польова), тренінги.
_______________________________________________________________________________
Продуктом
педагогічної
діяльності
виступає
сформований
у
учня
індивідуальний досвід у всій сукупності аксіологічних, морально-етичних, емоційносмислових, предметних, оцінних складових.
Продукт педагогічної діяльності оціню ється на контрольних роботах, колоквіумах,
іспитах, заліках, за критеріями вирішення завдань, виконання навчальноконтрольних дій.

38.

МЕТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Результатом педагогічної діяльності як досягнення її основної
мети є розви т ок учня: його особис т і сне, ін т е лек т уальне
вдосконалення, ст а новлення його як особис т ос т і, як
суб'єкт а навчальної діяльност і .
Результат діагностується у порівнянні якостей учня на початку
навчання й в кінці у всіх аспектах розвитку людини.
_______________________________________________________________________________

39.

МЕТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Аналіз здійснення будь-якої педагогічної дії дає можливість виявити логіку
педагогічної діяльності.
Педагогічна
дія вчителя починається з формулювання завдання,
визначення засобів, змісту, способів його рішення й передбачуваного
результату власної дії.
_______________________________________________________________________________
Педаг ог ічні дії є складовою операційної сфери педагогічної діяльності,
охоплюють різновиди як психомоторних, так і розумових дій.
Психомоторні дії виявляються у виразних рухах й загальній моториці тіла педагога,
сформованість цих дій впливає на рівень оволодіння вчителем педагогічною технікою
Розумові дії пов'язані з розв'язанням завдань, що потребують професійної уваги,
уяви, мислення, спостережливості педагога, тому рівень виконання педагогічної
діяльності пов'язаний із наявністю педагогічних умінь

40.

МЕТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Для того, щоб педагогічна діяльність була ефективною, вчителю треба
знати:
• психологічну структуру діяльності, закономірності її розвитку;
• природу людських потреб й мотивів діяльності:
• провідні види діяльності людини в різні вікові періоди.
Вчителю треба уміти:
• планувати діяльність , враховуючи вибірковий характер
людської
діяльності, визначати її об'єкт і предмет з урахуванням
вікових,
індивідуальних особливостей дітей і підлітків, їх інтересів і можливостей;
• формувати мотивацію і стимулю вати діяльність ;
• забезпечувати оволодіння дітьми основних структурних компонентів
діяльності, перш за все, умінь й навичок цілепокладання,
планування,
самоконтролю, самооцінки, виконання дій та операцій

41.

Колективний характер педагогічної діяльності
Учитель реалізує сво ю діяльність, будучи членом педагогічного
колективу школи, який, в сво ю чергу, працює за єдиним планом,
виступає з єдиної позиції, виробляє особливий, унікальний
психологічний клімат й впливає на особистість учителя в тій чи іншій
мірі.
На розвиток дитини в закладі освіти сильно впливає так званий сукупний
суб'єкт педагогічної діяльності (весь педагогічний колек тив школи,
група вчит елів, яка безпосередньо працює з учнями конкре тного класу,
учні та їх ба тьки, вчи телі т а педагоги додат кової осві ти, а т акож
соціальні педагоги т а предст авники виробничої, куль турної, осві тянської
громадськост і).

42.

ОСНОВНІ ВИДИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Основними видами педагогічної діяльності є викладання й виховна
робота.
Викладання - це такий вид спеціальної діяльності вчителя, який
спрямований на управління переважно пізнавальною діяльністю школярів.
Викладання - один з основних змістових компонентів процесу
навчання.
У структурі навчання викладанням називають процесом діяльності
викладача (вчителя), який може функціонува т и т ільки в результ а т і
т і сної взаємодії з учнем як в безпосередній, т ак і в опосередкованій
формі .
процес викладання обов'язково припускає наявність активного процесу
навчання

43.

ОСНОВНІ ВИДИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
В процесі підготовки й реалізації процесу навчання вчитель виконує наступні
види діяльності: з одного боку, здійсн ює відбір, систематизаці ю
структурування навчальної інформації, пред'явлення її учням, з іншого організовує раціональну, ефективну, адекватну зав данням навчання
систему знань і методів оперування ними у навчальній й практичній роботі.
_______________________________________________________________________________
Предметом діяльності викладання виступає керівництво навчально-пізнавальною
діяльністю учнів. Виховна робота - це педаг ог ічна діяльніст ь, спрямована на
орг анізацію виховног о середовища і управління різноманіт ними видами діяльност і (у
тому числі й пізнавальною) вихованців з метою вирішення завдань їх гармонійного
розвитку.

44.

ОСНОВНІ ВИДИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Виокремлюємо низку умов розумового розвитку школярів, а саме:
1) посилення мотивації учіння, підвищення інтересу до способів здобування знань,
усвідомлення необхідності опанування розумовими діями;
2) послідовне формування розумових дій і прийомів на основі загально-дидактичних
принципів навчання, урахування вікових особливостей розумового розвитку учнів;
3) активізація рефлексивних процесів за допомогою самоаналізу, оцінювання власних
результатів;
4) перенесення знань у нові ситуації на основі самостійної пошукової діяльності;
5) стимулю вання розвитку інтелектуальних і пізнавальних здібностей (різних видів
пам’яті, мислення, уваги, уяви), ініціативи та творчості;
6) реалізація внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків, використання проблемних
ситуацій, різнорівневих завдань ;
7) систематичне формування потреби у самовдосконаленні, здатності адаптуватися до
умов, що швидко змінюються.

45.

ОСНОВНІ ВИДИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Управління розумовою діяльністю може здійснюватися як самим учням, який проявляє
вольові зусилля, так і вчителем на основі організації уваги, пам’яті, сприймання,
мислення школяра.
Роль вчителя полягає у т ворчому керуванні навчально-пізнавальною діяльніст ю учнів,
спрямованою на здобуття динамічних знань, що є фундаментом для набуття
компетентностей відповідного рівня.
_______________________________________________________________________________
Етапи управління навчальною діяльністю учнів можна представити у такій
послідовності:
1) мот иваційний (включення суб’єктів у процес пізнавальної активності та її
підтримання на всіх етапах навчання);
2) орієнт аційний (прийняття суб’єктом цілей навчання, планування дій, прогнозування
результатів);
3) зміст ово-операційний (система знань і засобів учіння предметної галузі);
4) ціннісно-вольовий (включає увагу, емоційну забарвленість дії);
5) оцінний (систематичне одержання відомостей про здійснення дії на основі зіставлення
результатів діяльності із завданням, що виконується).

46.

РОЗКРИВАЮЧИ ДІАЛЕКТИКУ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ ДВОХ СТОРІН ЄДИНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ, НЕОБХІДНО ВРАХОВУВАТИ РЯД ЇХ СУТТЄВИХ
ВІДМІННОСТЕЙ:
Викладання, здійснюване в будь-якої організаційної форми, в тому числі і
на уроці, має, як правило, жорсткі тимчасові обмеження, строго певну мету
ідеякий набір варіантів шляхів її досягнення.
_______________________________________________________________________________
Виховна робота не переслідує прямого досягнення мети, бо вона недосяжна в
терміни, обмежені тимчасовими рамками організаційної форми. В виховної роботи
можна передбачити лише послідовне вирішення конкретних завдань, орієнтованих
на мету.

47.

РОЗКРИВАЮЧИ ДІАЛЕКТИКУ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ ДВОХ СТОРІН ЄДИНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ, НЕОБХІДНО ВРАХОВУВАТИ РЯД ЇХ СУТТЄВИХ
ВІДМІННОСТЕЙ:
Зміст навчання й логіку викладання можна жорстко запрограмувати.
Зміст виховної роботи не допускає детального регламентування. Логіку
виховної роботи вчителя в кожному окремо взятому класі не можна
визначити нормативними документами.
_______________________________________________________________________________
У викладанні планування є невід'ємною функцією процесу управління
пізнавальною діяльністю учнів.
У виховній роботі планування можливе лише в загальних рисах: ставленні до
суспільства, праці, до людей, до науки, природи, речей, предметів та явищ
навколишнього світу, до самого себе

48.

РОЗКРИВАЮЧИ ДІАЛЕКТИКУ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ ДВОХ СТОРІН ЄДИНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ, НЕОБХІДНО ВРАХОВУВАТИ РЯД ЇХ СУТТЄВИХ
ВІДМІННОСТЕЙ:
Результати діяльності учнів легко виявляються і можуть бути зафіксовані в
якіснокількісних показниках.
Виявлення і прогнозування результатів виховної діяльності складно через
наявність великої кількості факторів, що впливають на виховання дитини і
надають виховній роботі ймовірнісного характеру.

49.

РОЗКРИВАЮЧИ ДІАЛЕКТИКУ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ ДВОХ СТОРІН ЄДИНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ, НЕОБХІДНО ВРАХОВУВАТИ РЯД ЇХ СУТТЄВИХ
ВІДМІННОСТЕЙ:
викладання передбачає постійний й негайний зворотний зв'язок, що
визначає можливість ефективного управління процесом навчання.
_______________________________________________________________________________
Виховна робота через віддаленість результатів не має можливості утворити
зворотний зв'язок в межах її організаційних форм і, отже, ефективно керувати
процесом виховання.

50.

РОЗКРИВАЮЧИ ДІАЛЕКТИКУ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ ДВОХ СТОРІН ЄДИНОГО
ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ, НЕОБХІДНО ВРАХОВУВАТИ РЯД ЇХ СУТТЄВИХ
ВІДМІННОСТЕЙ:
Критерієм успішності навчальної діяльності виступає рівень засвоєння
знань і умінь, оволодіння способами вирішення пізнавальних, практичних
завдань, інтенсивності розвитку.
Найважливішим критерієм ефективності
поставленої навчальної мети.
викладання
є
досягнення
Найважливішим критерієм успішного вирішення виховних завдань є
позитивні зміни в свідомості вихованців, що проявляються в емоційних
реакціях, поведінці й діяльності.

51.

А. ДИСТЕРВЕГ - «ЦІЛІСНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОЦЕС
ОЦЕС, В ЯКОМУ ОБ’ЄДНАНІ «ВИХОВУЄЧЕ НАВЧАННЯ» Й «НАВЧАЮЧЕ ВИХОВАН
ТОМУ І ПЕДАГОГІЧНА, І ВИХОВНА ДІЯЛЬНІСТЬ - ПОНЯТТЯ ТОТОЖНІ.
Н.В. Кузьміна розрізняє п'ять рівнів продуктивності педагогічної
діяльності (викладання):
I (мінімальний) - репродуктивний; педагог вміє переказати
іншим те, що знає сам; непродуктивний.
II (низький) - адаптивний; педагог уміє пристосувати своє
повідомлення до особливостей аудиторії; малопродуктивний.
III (середній) - локально-моделюючий; педагог володіє
стратегіями навчання учнів знань, навичок, умінь з окремих
розділів курсу (тобто формулює педагогічну мету, усвідомлює
результат і обирає систему і послідовність включення учнів до
навчально-пізнавальної діяльності); середньопродуктивний.

52.

IV (високий) - системно-моделюючий знання; педагог володіє
стратегіями формування обраної системи знань, навичок учнів на
уроках в цілому; продуктивний.
V (вищий) - системно-моделюючий діяльність й поведінку
учнів; педагог володіє стратегіями перетворення свого предмета в
засіб формування особистості учня, його потреб в самовихованні,
самоосвіті, саморозвитку; високопродуктивний

53.

Педагогічна
діяльність буде успішною, коли вчитель зуміє
розвинути йпідтримати пізнавальні інтереси дітей, створити
на
уроці
атмосферу
спільної
творчості,
групової
відповідальності і зацікавленості в успіхах однокласників,
тобто в його діяльності будуть взаємодіяти два різновиди
педагогічної діяльності за провідної, домінуючої ролі виховної
роботи

54.

ВИДИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:
1. Діагностична діяльність (пов'язана з вивченням учнів й встановленням рівня
їх розвитку, освіченості, вихованості).
2. Орієнтаційно-прогностична діяльність (виражається в умінні вчителя
визначати лінію навчально-виховної діяльності, її конкретні цілі і завдання на
кожному етапі, прогнозувати її результати).
3. Конструктивно-проектувальна діяльність
(органічно пов'язана з
орієнтаційно-прогностичною діяльністю: якщо вчитель прогнозує той чи інший
результат у своїй роботі, йому необхідно вміти конструювати, проектувати її зміст,
спланувати конкретну навчальну й виховну діяльність).
4. Організаторська діяльність (пов'язана із залученням учнів до навчальновиховної роботи і стимулювання їх активності).

55.

ВИДИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:
5. Інформаційно-пояснювальна діяльність (учитель як організатор
навчально-виховного процесу і як найважливіше, проте не єдине, джерело
наукової, світоглядної й морально-естетичної інформації. Від того, як сам
педагог володіє навчальним матеріалом, залежить якість його пояснення, його
змістовність, логічна стрункість, насиченість яскравими деталями і фактами.
6. Комунікативно-стимул ююча діяльність (пов'язана із впливом учителя,
його особистою чарівністю, моральною культурою, вмінням організувати
педагогічне спілкування з учнями, спонукати їх своїм позитивним прикладом до
активної різноманітної діяльності. Цей вид діяльності грунтуєть ся на л юбові
до дітей, на гуманістичній спрямованості особистості педагога).

56.

ВИДИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:
7. Аналітично-оцінна діяльність (уміння вчителя аналізувати процес
навчання і виховання, виявляти в них позитивні сторони, бачити свої й чужі
прорахунки і недоліки в організації роботи з дітьми. Цей вид педагогічної
діяльності сприяє пошукам шляхів удосконалення навчально-виховної роботи
вчителя та його професійному зростанню).
8. Дослідно-творча діяльність (застосування педагогічної теорії
вимагає від учителя певної творчості, адже педагогічні ідеї
відображають типові навчально-виховні ситуації, які необхідно
адаптувати в конкретних педагогічних умовах.

57.

ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Педагогічна діяльність вчителя реалізується в певних ситуаціях через
виконання найрізноманітніших дій, підпорядкованих певним цілям і
спрямованих на вирішення тих чи інших педагогічних завдань, усвідомлено
(цілеспрямовано) або стихійно, інтуїтивно створених вчителем. Певна
сукупність таких різнорідних дій призводить до реалізації психологопедагогічної функції _______________________________________________________________________________
функція - обов'язок, сфера діяльності, призначення, роль

58.

ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Діагностична функція педагогічної діяльності пов'язана з вивченням учнів і
вст ановленням рівня їх розвит ку, вихованост і.
Не можна здійснювати навчально-виховну роботу, не знаючи особливостей
психічного розвитку кожного школяра, рівня його розумової й моральної
вихованості, умов сімейного життя і виховання тощо.
«Щоб виховува т и людину, т реба, перш за все, пізна т и її в усіх
відношеннях»
(К.Д. Ушинський)

59.

ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Орієнтаційно-прогностична функція педагогічної діяльності
полягає в умінні вчителя визначати напрямок виховної діяльності,
конкретні цілі і завдання на кожному етапі виховної роботи,
прогнозувати результати (аналіз згуртованості, пізнавальних
інтересів)
_______________________________________________________________________________
ІНАКШЕ не забезпечуватиметься динаміка й вдосконалення
цілей, методів й форм виховання та навчання.

60.

ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Конструктивно-проектувальна функція діяльності вчителя пов'язана з
попередньою.
забезпечує:
• відбір й організацію змісту навчальної інформації, яка повинна бути засвоєна учнями;
• проектування діяльності учнів, у якій інформація може бути засвоєна;
• проектування власної майбутньої діяльності та поведінки, якими вони повинні бути в
процесі взаємодії з учнями.

61.

ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Організаторська функція педагогічної діяльності пов'язана з залученням
учнів до виховної роботи і стимулювання їх активності.
Вчитель повинен вміти визначати конкретні завдання з навчання й
виховання учнів, розвивати їх ініціативу в плануванні спільної роботи,
вміти розподіляти завдання
і доручення, керувати перебігом тієї чи іншої
_______________________________________________________________________________
діяльності. Важливим є вміння надиха т и учнів на робо ту, здійснюва т и
т акт овний конт роль за її виконанням.
Організаторська функція реалізується через відбір і с т рукт у рування
інформації в процесі повідомлення її учням; організацію різних видів
діяльност і учнів; організацію власної діяльнос т і й поведінки в
процесі безпосередньої взаємодії з учнями.

62.

ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Інформаційно-поясню вальна функція педагогічної діяльності.
Оволодіння знаннями, світоглядними і морально-естетичними ідеями - це
найважливіший засіб розвитку і особистісного формування учнів.
Учитель в цьому випадку виступає не тільки як організатор навчальновиховного процесу, але й як джерело наукової, світоглядної і моральноестетичної інформації. _______________________________________________________________________________
Від того, як сам учитель володіє навчальним матеріалом, залежить якість
його пояснення, його змістовність, логічна стрункість, насиченість яскравими
деталями й фактами.

63.

ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Комунікативно-стимул ююча функція педагогічної діяльності пов'язана з
впливом учителя, який чинить на учнів його особиста чарівність, моральна
культура, вміння встановлювати і підтримувати з ними доброзичливі стосунки
і спонукати їх своїм прикладом до активної навчально-пізнавальної, трудової
та художньо-естетичної діяльності.
Ця діяльність включає в себе:
• прояв любові до дітей, душевне ставлення, теплоту й турботу про них;
• встановлення правильних взаємин з усіма іншими
учасниками
педагогічного процесу - вчителями,
адміністраторами та іншими
працівниками школи, батьками
учнів.

64.

ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Аналітико-оцінююча функція педагогічної діяльності вчителя
Аналіз процесу навчання й виховання, виявлення позитивних сторін і
недоліків, порівняння досягнених результатів з тими цілями і завданнями,
які були поставлені, з досвідом колег.
Аналітично-оцінююча діяльність допомагає вчителю:
• підт римуват и зворотній зв'язок у своїй роботі;
• на цій основі вноси т и необхідні корективи в навчально-виховний
процес;
• вес т и пошуки шляхів його вдосконалення й підвищення педагогічної
ефективності;
• ширше використ овуват и передовий педагогічний досвід.

65.

ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Гностична (дослідницька) функція педагогічної діяльності передбачає
вивчення:
• змісту і способів впливу на інших людей;
• вікових та індивідуально-психологічних особливостей інших людей;
• особливостей процесу і результатів власної діяльності, її переваг та
недоліків.
Дослідницька функція ґрунтується на здатності людини адекватно
сприймати, розуміти, оцінювати іншу людину і на адекватності власної
оцінки (самооцінки).

66.

ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Об'єкти дослідницької функції - це сам учитель (психологічний аналіз
власного уроку, власної педагогічної діяльності, відносин з колективом, учнями)
Рефлексивність л юдини визначає успішність реалізації дослідницької
функції по відношенню до самої себе.
Об'єктами дослідження можуть бути практично всі інші компоненти, фактори
педагогічного процесу, серед
яких учень займає основне місце.
_______________________________________________________________________________
Дослідницька функція успішно здійснюється, якщо вчитель володіє потребою до самоосвіти
та вдосконалення своєї педагогічної майстерності та певних дослідницьких навичок.
Передбачає розвиток вмінь аналізувати, систематизувати, узагальнювати, класифікувати,
оцінювати, структурувати.
Здійснення цієї функції в динамічних умовах уроку вимагає усвідомленого володіння усіма
методами педагогічної психології, спостереження, бесідою, експериментом, анкетуванням,
соціометрією тощо.