Лекція 3. Тема: Правове регулювання внутрішнього ринку ЄС

1. Лекція 3. Тема: Правове регулювання внутрішнього ринку ЄС

Грицяк Ігор Андрійович
професор кафедри
правознавства КУБГ,
к.юн., д.держ.упр., професор,
Заслужений діяч науки і техніки України

2. Питання на розгляд:

1. Внутрішній ринок як мета ЄС.
2. Вільний рух товарів у ЄС.
3. Вільне пересування осіб.
4. Свобода руху капіталу.
5. Свобода надання та отримання
послуг.

3. Внутрішній ринок як мета ЄС.

Головна мета створення Євросоюзу –
встановлення тісної економічної інтеграції
ринків д-ч ЄС заради благополуччя
населення, що у них проживає.
Суд ЄС: за договором, створюючи спільний
ринок та поступово зближуючи
економічну політику д-ч, ЄС прагне
об’єднати національні ринки в єдиний
ринок, який мав би усі характеристики
внутрішнього ринку.

4. Спільний ринок ЄС функціонує завдяки:

- внутрішньому ринку, який
характеризується скасуванням між д-ч
ЄС будь-яких перешкод вільному руху
товарів, пересуванню осіб, послуг та
капіталу;
- системі справедливої конкуренції між
д-ч ЄС;
- спільна торговельна політика ЄС.

5. Вільний рух товарів у Європейському Союзі.

Римський договір (1957)- ст. 23-31:
- створення митного союзу, що
охоплював усю торгівлю товарами та
передбачав заборону митних зборів
на імпорт та експорт між д-ч і всіх
інших еквівалентних їм платежів, а
також прийняття спільного митного
тарифу щодо третіх країн.

6.

РД проголосив прогресивну, повільну
лібералізацію із застереженням stand
still (заборона будь якого повернення
назад) і поступове розширення імпорту.
З 1 січня 1959 р. країни почали
скасовувати мита у 3 етапи (кожний по 4
роки) – (30%, 30%, 40%).
У дійсності скасування закінчилося 1
червня 1968 р.
Для нових д-ч установлювалися
перехідні періоди (Греція -1985,
Португалія – 1993).

7. Вільне пересування осіб (робочої сили).

Положення РД передбачали гармонізацію умов
життя й праці, поліпшення можливостей
зайнятості, підвищення рівня життя.
Для цього створено Європейський соціальний
фонд (ЄСФ, середина 1970-х).
Прийняття низки актів вторинного законодаства
та активне формування прецедентного права в
цій сфері. На початок 1990-х прийнято:

8.

Радою – декілька постанов, близько 10
директив;
Комісією – десятки актів впровадження;
Судом ЄС – сотні рішень щодо вільного
переміщення і проживання працівників та
членів їх сімей, а також деяких інших
категорій громадян ЄСп.
Директива Ради і ЄП 2004/38 щодо
права громадян ЄС та членів їх сімей
вільно переміщатись та проживати на
території д-ч (реакція на розширення ЄС).

9. 3. Свобода руху капіталу.

Каркас принципу (вектори роботи):
1) інвестування з однієї д-ч до іншої без будьяких обмежень;
2) свобода інвестування та грошових переказів;
3) створення єдиного ринку капіталу, що
припускає єдину валютну систему з єдиною
грошовою одиницею;

10.

Ці питання - в РД, який не мав на меті
створення валютно-фінансового союзу.
Найважливіше завдання ЄСп –
стабільність обмінних курсів.
Вже в 1962 р. постало питання про
введення єдиної європейської
валюти.
Брюсельська зустріч глав/урядів д-ч
(грудень 1978) – Європейський
монетарний союз на основі ЕКЮ
(почала функціонувати з березня
1979).

11.

1990-і роки –
повернення до ідеї створення
повноцінної єдиної валюти і
європейського економічного й
монетарного союзу – ЄЕМС
(пакет Делора).
З 1 січня 1999 – євро.

12. 4. Свобода надання та отримання послуг.

Лібералізація ринку послуг – процес,
що відрізняється особливою
складністю й делікатністю.
Послуги (ст.50 [1] РД) надаються за
винагороду, тією мірою, якою вони
не підпадають під дію положень про
свободу руху товарів, капіталу та осіб.

13.

Види діяльності як послуг:
діяльність промислового,
комерційного характеру, реміснича
та професійна діяльність.
Чітко розмежувати – досить
складно, та і зникає потреба,
оскільки в основі кожної з них –
скасування обмежень і бар’єрів.