Роль автономної нервової системи. Центральна регуляція автономних функцій організму

1. РОЛЬ АВТОНОМНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗМУ ЦЕНТРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ АВТОНОМНИХ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ

2.

3. Відділи автономної нервової системи

• Симпатична
• Парасимпатична
• Метасимпатична

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

Функціональна структура метасимпатичної
нервової системи (метасимпатичний модуль)
А – аферентний нейрон; Б – вставний; В –
еферентний

15. Будова та функції метасимпатичної системи у кишках

16.

17. Вегетативні рефлекси

• а) вісцеро-вісцеральні;
• б) вісцеро-дермальні (вісцеросоматичні);
• в) дермато-вісцеральні (соматовісцеральні).

18. Вісцеро-вісцеральні рефлекси

• виникають при збудженні рецепторів, що є у
внутрішніх органах. Ефектором може бути той
самий орган, де збуджуються рецептори або
інший орган. При цьому ефектор може
відповідати як підсиленням, так і гальмуванням
функцій. Наприклад, при механічному
подразненні кишок зменшується частота серцевих
скорочень (рефлекс Гольца). Існують рефлекторні
взаємозв'язки між шлунком і кишками. Грунтовно
вивчені впливи з кишок на секреторну функцію
шлунка.

19. Вісцеро-дермальні рефлекси

• В
основі
вісцеро-дермальних
(вісцеросоматичних) рефлексів лежить сегментарна
організація автономної і соматичної інервації
внутрішніх органів. Виникають при подразненні
рецепторів внутрішніх органів і проявляються
порушенням шкірної чутливості, потовиділення,
кровообігу, еластичності шкіри в певних ділянках
(зони Захар'їна-Геда). Наприклад, збудження
рецепторів внутрішніх органів може викликати
скорочення м'язів черевної стінки, а подразнення
хеморецепторів каротидного синуса надлишком
вуглекислоти підсилює діяльність дихальних
міжреберних м'язів і дихання частішає.

20. Рефлекторна дуга соматичного та автономного рухових рефлексів

21. Зони Захар’їна-Геда

22. Дермато-вісцеральні рефлекси

• Дермато-вісцеральні
(сомато-вісцеральні)
рефлекси
проявляються
зміною
функції
внутрішніх
органів
внаслідок
збудження
екстерорецепторів. Ці рефлекси лежать в основі
фізіо-,
рефлексо-,
фармакотерапії.
Так
подразнення терморецепторів шкіри (нагрівання
або охолодження) призводить до зміни судинних
реакцій внутрішніх органів.

23. Центральна регуляція вісцеральних функцій організму

24. Роль спинного мозку в регуляції автономних функцій

• На рівні останнього шийного і двох перших
грудних сегментів спинного мозку розміщені
прегангліонарні симпатичні нейрони, які
утворюють
спіноціліарний
(зіничнорозширюючий) центр. Подразнення нейронів
центру, як і подразнення симпатичних нервових
волокон, що беруть початок з нього, веде до
розширення зіниці (мідріаз), розкриття очної
щілини і вип’ячування очного яблука
(екзофтальм).

25. Роль спинного мозку в регуляції автономних функцій

• У перших п'яти грудних сегментах спинного
мозку локалізовані прегангліонарні симпатичні
нейрони, що іннервують серце і бронхи. Вони
посилають імпульси, стимулюючі серцеву
діяльність і розширють бронхи.
• У всіх грудних і верхніх поперекових сегментах
спинного мозку розміщені нейрони симпатичної
нервової системи, що іннервують судини і потові
залози.
• У крижовому відділі спинного мозку знаходяться
спінальні парасимпатичні нейрони, які утворюють
центри сечопуску, дефекації, статевих рефлексів.

26.

27. Автономна регуляція сечопуску

• Сечопуск є складним рефлекторним актом,
суть
якого
полягає
в
одночасному
скороченні сечового міхура і розслабленні
сфінктера сечового міхура і сфінктера
уретри.
Забезпечується
цей
акт
в
основному парасимпатичною нервовою
системою.
• Парасимпатичні волокна, що йдуть у складі
тазових нервів і відходять від 2-4 крижових
сегментів, стимулюють скорочення м'язів
міхура і розслаблення його сфінктера, тобто
створюють умови для спорожнення міхура
від сечі.

28. Автономна регуляція сечопуску

• Сфінктер уретри утворений поперечнопосмугованими
м'язовими
волокнами
і
інервується соматичними нервами.
• Симпатичні впливи до сечового міхура і його
сфінктера
йдуть
від
нижнього
мезентеріального ганглія і забезпечують
розслаблення стінок міхура і підвищення
тонусу його сфінктера. Внаслідок такого
впливу симпатичних нервів створюються
умови для наповнення сечового міхура.

29. Автономна регуляція акту дефекації

• Дефекація, тобто звільнення товстої кишки від
калових мас, забезпечується, в основному, за
рахунок парасимпатичної нервової системи.
• Дуга рефлексу дефекації замикається в поперековокрижовому відділі спинного мозку. Через
парасимпатичні впливи тонус внутрішнього
сфінктера прямої кишки знижується, а моторика
низхідної
сигмоподібної
і
прямої
кишок
посилюється, що забезпечує їх звільнення від
наявного вмісту. Симпатичні впливи з поперекових і
грудних сегментів спинного мозку викликають
протилежні
ефекти:
підвищення
тонусу
внутрішнього сфінктера і зниження моторики
товстої кишки.

30. Статеві рефлекси в чоловіків

• Ерекція
статевого
члена
зв'язана
з
розширенням артерій печеристих тіл пеніса і
губчатого тіла сечівника. Венозні синуси, з яких
складається печериста тканина, наповнюються
кров'ю. При цьому венозний відтік від
печеристої тканини припиняється внаслідок
стиснення вен білковою оболонкою статевого
члена.
Так
от,
розширення
артерій
викликається парасимпатичними впливами з
крижового відділу спинного мозку.

31. Статеві рефлекси в чоловіків

• Емісія сім'яної рідини обумовлена скороченням
придатка яєчка, сім'явиносної протоки сім'яних
пухирців
та
простати
через
активування
парасимпатичних впливів. Внаслідок цього сім'яна
рідина викидається в задні відділи сечовидільного
каналу. Разом з тим збудження симпатичних волокон
обумовлює
скорочення
внутрішнього
сфінктера
сечового міхура, що попереджує закидання сім'яної
рідини в сечовий міхур. Еякуляція (сім'явилиття)
сім'яної рідини з передніх відділів сечівника
відбувається завдяки ритмічним скороченням цибулинопечеристого і сіднично-печеристого м'язів, а також
м'язів промежини, яке викликане збудженням
парасимпатичних і симпатичних волокон.

32. Статеві рефлекси у жінок

• Статеві рефлекси в жінок обумовлюють зміни
зовнішніх та внутрішніх статевих органів, збільшення
розмірів зовнішніх статевих органів викликане
посиленням їх кровонаповнення. Причиною цих змін у
подразнення рецепторів статевих губ, клітора. Звідси
збудження волокнами соромітного нерва передається
до парасимпатичних центрів крижових сегментів
спинного мозку, збудження цих центрів може мати і
психогенне походження. Посилений приплив крові до
статевих губ, клітора виникає внаслідок еферентних
парасимпатичних судинно-розширюючих впливів з
крижових сегментів спинного мозку. Ерекція клітора, як
і статевого члена, пов'язана з наповненням кров'ю його
кавернозної тканини. З внутрішніми статевими
органами відбуваються такі рефлекторні реакції:
ерекція матки, оргастичні скорочення вагіни, матки.

33. Статеві рефлекси у жінок

• При статевому збудженні спостерігається
збільшення кровонаповнення матки внаслідок
еферентних
парасимпатичних
судинорозширюючих впливів з крижових сегментів
спинного мозку. У результаті цього матка
поступово піднімається і відхиляється від
задньої стінки вагіни. У піднятті матки певне
значення має скорочення гладком'язових
елементів її зв'язкового апарату внаслідок
симпатичних впливів з попереково-грудних
сегментів
спинного
мозку.
Оргастичні
скорочення вагіни і матки обумовлені дією
симпатичної
нервової
системи
на
гладком'язові клітини.

34. Роль гіпоталамуса в регуляції автономних функцій

• Гіпоталамус – це структура, яка вміщує комплекс
ядерних утворень, тісно пов'язаних
багатоканальною системою аферентних та
еферентних зв'язків з різними рівнями центральної
нервової системи. Дослідження автономних
реакцій, які викликаються подразненням різних
ділянок гіпоталамуса дали можливість зробити
висновок, що в ділянці проміжного мозку дві зони –
симпатична (ерготропна) і парасимпатична
(трофотропна). Гіпоталамічні механізми інтеграції
ерготропних та трофотропних впливів розташовані
у всіх відділах гіпоталамуса, але ерготропна зона
переважає в межах заднього відділу гіпоталамуса,
а трофотропна – в межах переднього.

35. Роль гіпоталамуса в регуляції автономних функцій

• Подразнення задніх ядер гіпоталамуса
супроводжуються
ефектами,
подібними
стимуляції симпатичної нервової системи:
розширенням
зіниць
і
очної
щілини,
зростанням частоти серцевих скорочень,
підвищенням кров'яного тиску, гальмуванням
моторної активності шлунка і кишок,
зростанням концентрації у крові адреналіну і
норадреналіну. Задня ділянка гіпоталамуса
проявляє гальмівний вплив на статевий
розвиток.

36. Гіпоталамус людини із зображенням гіпофізарних портальних судин

37. Роль гіпоталамуса в регуляції автономних функцій

• Реакції, що виникають при збудженні заднього
гіпоталамуса і супроводжуються активуванням
симпатичної нервової системи з мобілізацією енергії
організму, отримали назву ерготропних.
• Стимулювання переднього гіпоталамуса, як правило,
характеризується реакціями, подібними подразненню
парасимпатичної нервової системи: звуженням зіниць
і очної щілини, зменшенням частоти серцевих
скорочень, зниженням величини артеріального тиску,
посиленням моторної активності шлунка і кишок,
активуванням секреції травних залоз. Передня
ділянка гіпоталамуса проявляє стимулюючий вплив
на статевий розвиток.

38. Значення лімбічної системи мозку в регуляції автономних функцій

• Лімбічна система, що складається з передніх ядер
таламуса, мигдалеподібного тіла, гіпокампа, поясної
закрутки великого мозку та ін., відповідає головним чином
за механізми формування і реалізації емоційної поведінки,
у прояві якої добре виражені вегетативні реакції.
• Лімбічна система забезпечує взаємодію екстероцептивних
(нюхових, слухових та ін.) і інтероцептивних впливів.
• Подразнення будь-якої із структур лімбічної системи веде
до виникнення простих відповідей у вигляді таких
автономних проявів, як салівація, пілоерекція, зміна
роботи серцево-судинної, дихальної, лімфатичної систем,
терморегуляції і т.д.
• Вплив лімбічної системи на функції органів, іннервованих
вегетативною нервовою системою, здійснюється через
гіпоталамус, з яким у неї існують виражені зв'язки.

39. Значення переднього мозку в регуляції автономних функцій

• Важлива роль у регуляції вегетативних функцій
належить корі великих півкуль. Ще в 1874 р.
В.Я.Данилевський показав, що подразнення деяких
ділянок кори в собак викликає зміни дихання, серцевої
діяльності, судинного тонусу. У подальшому фізіологи і
нейрохірурги спостерігали зміни багатьох автономних
функцій при подразненні різних ділянок великих півкуль і
їх кори, особливо лобних часток. Для розуміння ролі
кори великих півкуль у регуляції автономних санкцій
цінні результати отримані завдяки застосуванню
електрофізіологічних способів дослідження і методу
умовних рефлексів. Встановлено, що в корі великих
півкуль існують зони зв'язані низхідними шляхами з
ретикулярною формацією стовбура мозку. Від неї
імпульси йдуть до гіпоталамуса. Існують також шляхи,
що йдуть від кори до гіпоталамуса.

40. Значення переднього мозку в регуляції автономних функцій

• Частина волокон, по яких здійснюється
кірковий контроль автономних функцій,
проходять у складі пірамідних шляхів. Їх
перерізка веде до зменшення температури
тіла, зміни артеріального тиску.
• Значення кори великих півкуль головного
мозку
в
регуляції
функцій
органів,
інервованих
автономною
нервовою
системою і роль останньої як провідника
імпульсів від кори великих півкуль до
периферичних органів, яскраво виявляється
в дослідах з виробленням умовних
рефлексів на зміну діяльності внутрішніх
органів.

41. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!