Політичний портрет Мігель Примо де Ривера

1.

Політичний портрет
Мігель Примо де
Ривера
Роки життя: 8 cічня
1870 - 16 березень
1930

2.

3. У 14 років закінчив навчання, в 1893 році, він був направлений в Мелілью, це портове місто на північному узбережжі Африки, що належить Іспанії.

У 14 років закінчив навчання, в 1893
році, він був направлений в Мелілью,
це портове місто на північному
узбережжі Африки, що
належить Іспанії.
Кар'єра його розвивалася досить
стрімко, в короткі терміни він став
капітаном. Також домігся включення в
королівський військовий орден - Cruz
Laureada de San Fernando.
У 1895 році Мігель служив на Кубі,
незабаром вона вже не належала
Іспанії, а з 1897 року він уже
служив на Філіппінах, де тоді
проходив службу і його дядько
Фернандо Прімо де Рівера.

4.

У 1908 році він отримав звання полковника, а в 1909
починається участь Мігеля Прімо де Рівери в Марокканської
війні, яка також носить назву рифские.
У 1912 році Прімо де Рівера, за військові заслуги, призначають
генералом бригади.
У ці дні він формується як політик з явним військовим ухилом. У
1915 році, після декількох років служби в колоніях, Мігель Прімо
де Рівера повертається на Піренейський півострів.

5.

Він отримав призначення на
посаду військового
коменданта Кадіса, його
рідного міста. Втім, він
недалеко поїхав від гарячої
точки Іспанії.
Кадіс - портове місто на
самому півдні Іспанії, тому
мав тісний зв'язок і з
Мелілья і Іспанським
Марокко,
територією відійшла Іспанії
після феського
мирногодоговору 1912 року.

6. Вже після Закінчення Першої Світової війни, Мігель Прімо де Рівера в черзі був військовим комендантом в Валенсії, Мадриді та Барселоні. Ці

Вже після Закінчення Першої Світової
війни, Мігель Прімо де Рівера в черзі
був військовим комендантом в Валенсії,
Мадриді та Барселоні. Ці посади в різних
точках країни
сприяли знайомству Прімо де Рівери з
усіма найгострішими соціальними і
політичними проблемами тієї епохи.

7. . У листопаді 1921 року, після заяв про припинення допомоги північно-африканських колоній. ( «Я вважаю, зі стратегічної точки зору, таке довге

. У листопаді
1921 року, після заяв про
припинення допомоги
північно-африканських
колоній.
( «Я вважаю, зі
стратегічної точки зору,
таке довге перебування
солдатів в Марокко, в
такій дали, дуже збитково
для Іспанії»), . У травні
1922 року його призначають
знову на посаду військового
коменданта, але вже в
Барселону. Мігель Прімо де
Рівера впритул стикається з
гострими соціальними
проблемами столиці
Каталонії.

8. У 1921—1926

У 1921—1926
Початок 1921
Закінчення 1926
закінчення війни в Марокко
Спочатку Прімо де Рівера хотів просто
вивести
війська з Марокко, щоб уникнути
подальших жертв
і збитку ресурсів, але сама армія
чинила опір цьому.
Тоді, закликавши в 1925 році в
союзники Францію, іспанці почали
перемагати. Варто відзначити, що
Прімо де Рівера особисто командував
військами в Марокко.
8 вересня 1925 року, за що він
був нагороджений
королівським військовим
орденом Святого Фердинанда.

9.

1929 рік), створено
«Національні
консультативні збори»
1927 рік ), готувалися
до прийняття соціального
трудового законодавства.
У прем'єр-міністра були
великі плани по розвитку
транспортних шляхів у
Іспанії, особливо
залізниць, також і
автомобільних трас.

10. 1876 року. було повністю припинено дію конституції. 1876 р. Крім обмеження дії конституції була введена цензура друку, уряд розпущено, парламен

1876 року. було повністю припинено дію конституції.
1876 р.
Крім обмеження дії конституції була введена цензура
друку, уряд розпущено, парламент став повністю
підконтрольний Прімо де Рівері, який
встановив в країні військову диктатуру. Проте,
Альфонсо XIII залишався королем, але фактично країною
правив Мігель Прімо де Рівера, а монарх відійшов від
державних справ.

11. Економічна криза

В 1929 році грянув важкий економічний
кризис , національна валюта Іспанії песо
- обвалилася.
. Відразу почалися масові невдоволення
найголовніші його вороги виявилися в
армії.
30 січня 1930 король Іспанії відправляє
Прімо де Рівера у
відставку, його місце займає генерал
Беренгер. Альфонсо XIII

12.

Після відставки
Прімо де Рівера їде
в Париж.
Незабаром, 16
березня цього
ж року, він помирає
від діабету під
другорозрядному
готелі на Рю дю
Бак.
Так закінчилося
життя Мігеля Прімо
де Рівери.

13.

Дякую за увагу