Розвиток вітчизняної системи соцзабезпечення у XX ст. та особливості становлення системи підготовки соціальних педагогів

1.

2.

Основні напрямки соціального забезпечення населення у
довоєнний період.
Особливості соціальної роботи в період Великої
Вітчизняної війни.
Система соціального забезпечення в 1950-1991 рр.
Реформування соціальної політики України в сучасних
умовах.
Становлення та розвиток професії «соціальний
педагог», «соціальний працівник» у вітчизняній
практиці.
Вимоги суспільства до рівня професійної підготовки
соціального педагога, соціального працівника.
Українська Асоціація соціальних педагогів і соціальних
працівників.

3.

Громадські організації існували лише номінально,
не брали участі у даній діяльності.
Такий підхід призвів до того, що суспільна опіка,
яка охоплює різні сфери людської діяльності,
практично зводилася лише до проблем соціального
забезпечення.
Відбувалося звуження парадигми допомоги, багато
видів соціального патронажу, що виникли еволюційним
шляхом, у суспільній практиці втрачалося.

4.

Створена після жовтневого перевороту нова структура,
спочатку Міністерство, а пізніше Народний комісаріат
державної опіки (НКДО) провадить скасування
чинних органів допомоги з перерозподілом коштів і
майна на потреби держави.
До березня 1918 р. поступово формуються
основні напрямки діяльності у сфері державного
соціального забезпечення: видавання пайків
родинам фронтовиків, надання сховища для
скалічених на війні і призначення їм пенсій;
курирування навчальних закладів державної
опіки.

5.

допомога по тимчасовій непрацездатності,
по безробіттю,
по вагітності і пологах,
у зв’язку з народженням дитини,
на поховання,
пенсії по інвалідності,
медичну допомогу,
протезування та ін

6.

Соціальне забезпечення – це система норм,
спрямованих на регулювання суспільних відносин із
розподілу позабюджетних фондів соціального
страхування і перерозподілу частини державного
бюджету, з метою задоволення потреб фізичних осіб
у випадку втрати заробітку чи трудового доходу,
несення додаткових витрат на утримання і
виховання дітей, підтримку інших членів сім'ї, які
потребують догляду, відсутності коштів в обсязі
прожиткового мінімуму через об'єктивні соціально
значимі причини, а також надання медичної
допомоги і соціального обслуговування.

7.

Держава стає головним суб'єктом допомоги, причому
церква і громадські організації, а також приватні
особи як партнери не беруть участі в цій діяльності,
як у XIX ст.
Цілеспрямована державна підтримка
нужденних, як засіб проведення державної
соціальної політики починає здійснюватися з
квітня 1918 р., коли утворюється Народний
комісаріат соціального забезпечення (НКСЗ).

8.

пенсійне
забезпечення
пенсійне
забезпечення по
старості та
у зв'язку із
втратою
працездатності
різні форми
матеріальної
допомоги,
надання пільг
лікарська
допомога,
видача
допомоги (пільг)
потребуючим,
вагітним і
матерям
соціальне
страхування
для всіх видів найманої
праці й при всіх випадках
втрати працездатності
(захворювання,
інвалідність,
старість, професійне
захворювання,
материнство,
вдівство, сирітство,
безробіття)

9.

в 1964 р. - для
колгоспників
в 1932 р. розповсюджено
на робітників
усіх галузей народного
господарства
з 1929 р. – для
робітників провідних
галузей важкої
промисловості
та транспорту
з 1928 р. – для
робітників текстильної
промисловості
з 1924 р. для
викладачів вищих
навчальних закладів
по старості

10.

організації взаємодопомоги
з 1922 р. створювались виборні Комітети громадської
взаємодопомоги, на які покладались функції
самозабезпечення і патронажу сільських жителів
селянські товариства взаємодопомоги організовувались з
метою стабілізації соціального становища на селі
до діяльності селянських товариств віднесені каси
взаємодопомоги колгоспників

11.

Державним соціальним
забезпеченням користуються
селяни
інваліди
учасники
війни
жертви
терору
військового
періоду

12.

надання допомоги інвалідам, сиротам, бідноті, сім'ям
червоноармійців позиками, пільгами, обробкою їх землі
створення запасних магазинів, громадської орки
підримки шкіл, лікарень, інвалідних будинків, хатчиталень
правового захисту інтересів малоімущих сільських
верств населення при збиранні податків, відпуску
будматеріалів, земельних наділів і т. п.

13.

забезпечення
сімей
червоноармійців
працевлашту
вання і
навчання
інвалідів
сприяння
кооперативам
інвалідів
забезпечення
пенсіями
інвалідів
війни
ЗАВДАННЯ
надання
допомоги
сліпим і
глухим
забезпечення
сімей, члени
яких загинули
на війні
забезпечення
непрацездатних
організація кас
взаємодопомоги
в колгоспах

14.

Українське товариство сліпих, об'єднання глухонімих
створення
артілей і
кооперативів
проведення заходів
лікувального
характеру,
протезування
навчання,
перенавчання і
направлення
на роботу

15.

Боротьба з дитячою безпритульністю
відкриття
дитячих
будинків
відкриття
трудових
комун
відкриття
виховних
колоній

16.

напрямки
роботи

17.

розкуркулювання, що сягнуло апогею у 1929-1930 рр.
і супроводжувалось розстрілами, вивезенням в
табори примусової праці на Північ чи до Сибіру
голодомор 1932-1933 рр.
вигнання служителів церкви із їх церков

18.

Напрямки соціальної роботи періоду
Другої світової війни
робота по переміщенню і обслуговуванню
евакуйованого цивільного населення
організація тимчасового житла,
харчування, працевлаштування, видача товарів
повсякденного попиту, виплата допомог і
пенсій евакуйованим
здійснювалося квартировлаштування евакуйованого
населення в місцевих сім’ях, створення спеціальних
будинків для інвалідів (з 1942 року)
створений Український Центральний Комітет, що являв
собою український заклад соціального забезпечення,
здійснював нагляд за хворими, літніми людьми, безпритульними
дітьми, в організації громадської служби охорони здоров'я,
освіти, у допомозі військовополоненим та у представництві
інтересів українських робітників, які виряджалися до Німеччини

19.

організація
спеціальної служби
розшуку
допомага пораненим і
хворим воїнам на полях битв,
транспортуванні їх в тил,
в госпіталях
участь
у підпіллі, робота
в санітарних поїздах
підготовка медичних
сестер, санінструкторів
та сандружинниць
збір донорської
крові
Напрямки роботи

20.

Напрямки соціальної роботи періоду
Другої світової війни з дітьми
Постанова “Про влаштування дітей, що залишились без
батьків” (1942 р.), зіграла роль у вирішенні долі дітей.
Працівники громадських організацій влаштовували їх в
дитячі будинки, які створювались при колгоспах,
промислових підприємствах за рахунок профспілкових
і комсомольських організацій, органів внутрішніх
справ.
Широко практикувалась передача дітей-сиріт в сім'ї, а
також усиновлення, відкриття спеціальних дитячих
будинків і будинків дитини, ремісничих і суворовських
училищ.

21.

Напрямки соціальної роботи періоду
Другої світової війни з дітьми
Розгорнувся рух за створення фонду допомоги дітям,
кошти з якого поступали на утримання дитячих
здравниць, дитбудинків і дитсадків, на стипендії
студентам-сиротам.
Громадська і приватна ініціатива допомоги жертвам
війни проявлялась у вигляді шефства над госпіталями
і закладами соціального забезпечення, збору коштів,
теплого одягу, продуктів і т. п.

22.

Діяльність української еміграція у США,
Країнах Латинської Америки, Канади
комітети допомоги
збір
коштів
збір цінних
речей,
медикаментів
збір обладнання
для військових
госпіталів,
інвалідів,
дитбудинків

23.

державне соціальне
забезпечення
військовослужбовців,
членів творчих спілок, учнів
та інших категорій громадян
за рахунок державних,
республіканських і
місцевих бюджетів
державне соціальне
страхування
робітників і службовців,
джерелом фінансування
якого служили внески
підприємств, установ,
організацій
та державні дотації
соціальне забезпечення
колгоспників, сформоване з
відрахувань від доходів
колгоспів і дотацій
з державного бюджету

24.

Нове положення про Міністерство
соціального забезпечення (1961 р.)
надання протезноортопедичної
допомоги
виплата
пенсій
організація лікарськотрудової експертизи
працевлаштування і
професійне навчання
інвалідів
матеріально-побутове
обслуговування
пенсіонерів, багатодітних і
одиноких матерів

25.

всеохоплюючий характер
різноманітність форм обслуговування
забезпечення громадян різними видами
соціальної допомоги за рахунок державних і
громадських коштів

26.

Соціальна політика – це діяльність держави
щодо створення та регулювання соціальноекономічних умов життя суспільства, з метою
підвищення добробуту членів суспільства,
усунення негативних наслідків функціонування
ринкових процесів, забезпечення соціальної
справедливості та соціально-політичної
стабільності у країні.

27.

28.

сфера праці
та заробітної плати
соціальний
захист населення
Організаційна будова сучасної
соціальної політики включає
наступні складові компоненти:
соціальне
забезпечення
соціальна робота

29.

постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1999 р. “Про
запровадження адресної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям”,
якою затверджено Положення про умови і порядок надання зазначеної
допомоги
1
2
в червні 2000 р. парламент України прийняв Закон “Про державну
соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям”
3
Закон України “Про зайнятість населення”
від 21 листопада 1997 р.
4
Закон України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку
молоді в країні”, на підставі якого з 1992 р. організовується система
центрів соціальних служб для молоді (ЦССМ)
5
на виконання наказу Міністерства соціального захисту насе
лення (від 15 травня 1991 р.) створюються територіальні центри
соціальної допомоги

30.

31.

Департамент заробітної плати та умов праці
Департамент ринку праці та зайнятості
Департамент соціального страхування та партнерства
Департамент пенсійного забезпечення
Департамент соціального захисту постраждалих внаслідок
Чорнобильської катастрофи
Департамент захисту прав дітей та усиновлення
Управління профілактики соціального сирітства
Департамент сімейної, ґендерної політики та протидії торгівлі
людьми
Департамент державної соціальної допомоги
Управління у справах людей похилого віку
Департамент соціального захисту інвалідів
Департамент оздоровлення та санаторно-курортного лікування

32.

Державна служба зайнятості
Обласні, районні відділи соціального захисту
Територіальні центри
Відділення соціальної допомоги
Дитячі будинки-інтернати
Будинки-інтернати для людей похилого віку
Пансіонати для ветеранів
Заклади спеціальної освіти

33.

це встановлені законами та іншими нормативноправовими актами мінімальні розміри оплати
праці, доходів громадян, пенсійного
забезпечення, соціальної допомоги, розміри
інших видів соціальних виплат, які забезпечують
рівень життя, не нижчий від прожиткового
мінімуму.

34.

35.

36.

- Пенсійний фонд;
- Фонд соціального страхування з тимчасової
втрати працездатності;
- Фонд загальнообов’язкового соціального
страхування на випадок безробіття;
- Фонд соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві.

37.

38.

39.

допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю
(включаючи догляд за хворою дитиною);
- допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
- допомога на поховання (крім поховання
пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від
нещасного випадку на виробництві);
- забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок ,
утримання спортивних шкіл, дитячих оздоровчих
таборів тощо.

40.

перший (кінець XIX – початок XX ст.) – період переходу від благодійності до
оформлення професійної діяльності у галузі соціальної опіки;
другий (20-і рр. – перша половина 30-х XX ст.) – період становлення професійної
соціально-педагогічної діяльності і підготовки фахівців на факультетах
соціального виховання;
третій (друга половина 30-х рр. – початок 40-х XX ст.) – період накопичення
досвіду професійної підготовки соціально-педагогічних кадрів;
четвертий (40-і – 50-і рр. XX ст.) – період здійснення соціальної і соціальнопедагогічної діяльності у роки ІІ Світової війни і повоєнний час;
п’ятий (60-і – 80-і рр. XX ст.) – період відродження соціально-педагогічних ідей і
підготовки професійних фахівців, що стали прототипом соціального педагога;
шостий (90-і рр. XX ст. – теперішній час) – період визнання на
загальнодержавному рівні і системного розвитку професійної соціальнопедагогічної діяльності, соціальної педагогіки як галузі наукового знання і
спеціальності напряму професійної підготовки у ВНЗ II–IV рівнів акредитації;
розробка державного стандарту професійної підготовки соціальних педагогів.

41.

Посада соціального педагога офіційно «введена
в Україні в 1993 році, а до Державного
класифікатора професій – у 2000 р.»

42.

«соціально-педагогічний патронаж у системі
освіти сприяє взаємодії навчальних закладів, сім’ї
і суспільства у вихованні дітей, їх адаптації до
умов соціального середовища, забезпечує
консультативну допомогу батькам, особам, які їх
замінюють. Педагогічний патронаж здійснюється
соціальними педагогами, які за своїм статусом
належать до педагогічних працівників».

43.

соціально-педагогічний патронаж дітей та молоді в
системі освіти,
сприяє взаємодії навчальних закладів, сім’ї, служб у
справах неповнолітніх соціального захисту, центрів
соціальних служб для молоді, кримінальної міліції ті
інших підрозділів
- з метою адаптації дитини до вимог соціального
середовища і створення умов для її сприятливого
розвитку.

44.

Діагностична
Організаційна
Прогностична
Соціальноперетвор
Консультативна
Профілактична
Захисна

45.

вивчає та оцінює особливості діяльності і
розвитку учнів (вихованців мікроколективу
(класу чи референтної групи), шкільного
колективу в цілому неформальних молодіжних
об'єднань; досліджує спрямованість впливу
мікросередовища, особливостей сім'ї та
сімейного виховання, позитивного виховного
потенціалу в мікрорайоні та джерела негативного
впливу на дітей і підлітків