1.00M

Особливості розвитку науки й освіти в другій половині ХХ ст

1.

Особливості розвитку
науки й освіти в
другій половині
ХХ ст.

2.

Дайте відповіді на питання:
Які особливості розвитку освіти й науки на
Харківщині на початку ХХ ст. вам відомі?
Як була організована початкова освіта?
У яких навчальних закладах можна було
отримати вищу освіту?
Чи можете ви назвати найстаріший вищий
навчальний заклад у Харкові?

3.

План
1. Розбудова системи освіти у
другій половині ХХ ст.
2. Розвиток науки.
3. Сучасна освіта на Харківщині.

4.

Харківський Будинок учених
На початку 20-х років ХХ століття у молодої
радянської науки назріла гостра потреба у
Будинках вчених як в центрах їх професійних
контактів, взаємного інформування про новітні
досягнення науки і техніки, події суспільнополітичного і культурного життя, популяризації
наукових досягнень серед населення.
І наше місто як великий науковий центр України
не стало винятком. У 1934 році за пропозицією
Всеукраїнського комітету сприяння вченим
Будинку вчених була відведена будівля
А.Н.Бекетова.

5.

Заповніть таблицю:
Імена вчених
Галузь наукової діяльності,
основний
внесок у розвиток науки

6.

Розбудова системи освіти.
Харківський період педагогічної діяльності А.С. Макаренка розпочався в 1926 році, коли
колонію неповнолітніх правопорушників було переведено в приміщення колишнього
Курязького монастиря, розташованого за 8 км від Харкова. Головиними умовами
формування особистості видатний педагог уважав органічний зв’язок праці з навчанням і
вихованням, суспільно-корисний харктер і різноманітність видів праці. Результатом
кропіткої роботи стали педагогічно цінні думки, викладені ним у відомих творах
“Педагогічна поема”, “Прапори на баштах”, “Книга для батьків”.
Макаренко Антон
Семенович

7.

1930-ті рр. характеризувались значним зростанням мережі шкіл. Так, у
1932 р. на Харківщині було організовано перші 22 середні школи, які
охоплювали близько 20 тис. учнів.
У 1940 році вже у 242 школах навчалось 168 тис. учнів. Збільшилась і
кількість професійно підготовлених педагогічних кадрів.
Напередодні війни в місті нараховувалось 135 середніх школи, 33 вищих
навчальних заклади, 35 науково-дослідних інститутів, 33 вищі
навчальні заклади, 35 науково-дослідних інститутів.
Великим досягненням Радянського Союзу довоєнні роки стали
ліквідація неписемності та запровадження загальної початкої, а в
деяких місцях семирічної освіти.

8.

Ха́рківська держа́вна науко́ва бібліоте́ка і́мені
В. Г. Короле́нка
Найбільша бібліотека Харкова і Східної України, друга за книгофондом, після Національної бібліотеки України імені В. І.
Вернадського (Київ) бібліотечна установа України. До послуг читачів 12 читальних залів на 524 місця.Створена в 1886
році як Харківська громадська бібліотека. Засновниками бібліотеки були: А. А. Гурський, професори О. І. Кірпічников,
М. Ф. Сумцов та інші. Бібліотека утримувалась на пожертвування та плату читачів за користування книгами.
У перший рік функціонування бібліотеки у трикімнатному флігелі на Миколаївській площі (нині пл. Конституції) читачів
обслуговувало п'ятеро службовців; фонд налічував 1 700 примірників видань. Виходить друком «Первый каталог
Харьковской общественной библиотеки» (Х., 1886.-89с.). Такі каталоги видавалися до 1913 р.

9.

Розвиток науки
Харківський національний університет імені Василя Назаровича Каразіна — університет у місті Харків. З 2009 до 2014 року мав статус автономного дослідницького університету. Заснований 17 листопада
1804 року з ініціативи видатного просвітника Василя Каразіна за кошти місцевої громади, а урочисто відкритий 29 січня (17) 1805 року.
Після Львівського національного університету імені Івана Франка — другий за віком найстаріший університет України.
За час свого існування Харківський університет декілька разів змінював офіційну назву. Заклад було засновано під назвою Імператорського Харківського університету, яку він зберігав до 1917. За радянських
часів університет носив назви: Вільна академія теоретичних знань (1920–1921), Харківський інститут народної освіти (1921–1932), Харківський державний університет імені О. М. Горького (1932—1990-ті).
Від 1999 р. університет має сучасну назву — Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.

10.

Хакрівський університет ім.В.Н. Каразіна єдиний в Україні,
де вчилися і працювали лауреати Нобелівської премії:
Ілля Ілліч Мечников,
лауреат Нобелівської премії у галузі фізіології та
медицини за праці про імунітет (1908, спільно з
німецьким лікарем, бактеріологом і біохіміком
Паулем Ерліхом).
Ландау Лев Давидович,
у 1962 році за
дослідження
конденсованих
середовищ, особливо
рідкого гелію був
удостоєний
Нобелівської премії з
фізики.
Кузнець Семен Абрамович,
лауреат Нобелівської премії з
економіки 1971 «за емпірично
обґрунтоване тлумачення
економічного зростання, яке
призвело до нового, глибшого
розуміння економічної і
соціальної структури і процесу
розвитку в цілому».

11.

Багалій Дмитро Іванович
Дмитро Багалій не висунув нової концепції історії України і
висвітлював головним чином окремі аспекти її минулого. У пам'яті
нащадків він залишився як невтомний літописець Слобідської
України та Харкова, з яким пов'язано було майже все життя і
діяльність вченого. Але за своїм характером і змістом його
дослідження представляли собою новий етап у становленні і
розвитку історіографії історії України другої половини XIX —
початку XX ст. Їх за змістом можна об'єднати у три групи:
документи з історії Слобідської України;
загальні документи з історії України;
матеріали про видатних діячів.
Багалій Дмитро Іванович

12.

Шрамко Борис Андрійович
Бори́с Андрі́йович Шрамко́ ( 17 січня 1921, Гомель — †8
липня 2012, Харків) — радянський та український
археолог, професор, доктор історичних наук,
заслужений діяч науки і техніки України, заслужений
професор Харківського національного університету
імені В. Н. Каразіна, почесний громадянин м. Харків.
Першим в Україні розпочав цілеспрямовано
використовувати методи природничих наук
(петрографії, металографії, палеоботаніки,
спектральний та хімічний аналізи тощо) в археології.

13.

Барабашов Микола Павлович
Мико́ла Па́влович Барабашо́в (нар. 18 (30) березня 1894,
Харків — 29 квітня 1971, Харків) — український астроном,
академік АН УРСР, ректор Харківського державного
університету (1943—1945). Наукові праці присвячені
вивченню фотометричних властивостей поверхонь Місяця,
Марса, атмосфер Венери та Юпітера. Працював у галузі
астрофізики: проводив дослідження фізичних умов на Місяці
та інших планетах. Зокрема, у 1918 році встановив, що
поверхня Місяця складається вулканічними породами
базальтового типу з великою пористістю (що було
підтверджене при безпосередньому вивченні Місяця
космічними апаратами).
Барабашов Микола Павлович

14.

Бекетов Микола Миколайович
Працював у Харківському університеті на кафедрі хімії (1855–87, з 1859 —
професор), водночас знайомився з методикою викладання хімії в
університетах Англії, Франції, Німеччини (1858). Захистив докторську
дисертацію («Исследования над явлениями вытеснения одних металлов
другими», 1865), де виклав свою теорію витіснення металів, встановив ряд
активності металів, дав формулювання (дуже близьке до сучасного) закону
діючих мас, описав відкритий ним метод відновлення металів
(алюмінотермія). У тому ж році вперше почав читати фізичну хімію як
самостійну дисципліну. Під час «харківського періоду» опублікував понад 80
наукових праць, започаткував харківську фізико-хімічну школу.
Бекетов
Микола Миколайович

15.

Любо́в Трохи́мівна Мала (13 січня 1919, Копані — 14 квітня 2003, Харків) — українська вчена,
терапевт. Доктор медичних наук, професор, академік НАН України (Відділення молекулярної
біології, біохімії, експериментальної і клінічної фізіології, терапія, 11.1992), академік АМНУ
(терапія, 03.1993); Інститут терапії АМНУ, директор (з 12.1988); завідувачка кафедри шпитальної
терапії і клінічної фармакології Харківського державного медичного університету (з 1955);
головний редактор «Українського терапевтичного журналу».
Васи́ль Я́ кович Даниле́вський (13 січня (25
січня) 1852 — 25 лютого 1939) — видатний
український фізіолог, завідувач кафедри
фізіології Харківського університету та
Харківського медичного інституту, засновник і
директор Органотерапевтичного інституту
(зараз Інститут проблем ендокринної патології
імені В. Я. Данилевського Національної
академії наук України). Один з перших
електрофізіологів в Україні. На честь видатного
вченого названий Інститут проблем
ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського
НАМН України
Ім'ям Василя Данилевського названа вулиця в
Харкові.

16.

Офіційний сайт Харківської обласної
державної адміністрації нараховує 92
вищі навчальні заклади: 45 вишів І-ІІ
рівнів акредитації; 31 вишів ІІІ-IV
рівнів акредитації державної та
комунальної форм власності; 16 вишів
ІІІ-IV рівнів акредитації приватної
форми власності.

17.

Дайте відповіді на питання:
Як розвивалася освіта в повоєнний час?
Чому Харків уважають великим науковим центром?
Назвіть імена науковців нашого краю, які зробили вагомий внесок у
розвиток національної та світової науки.

18.

Домашнє завдання:
1.
Опрацювати
с.
298-307
підручника.
2. Доповнити таблицю іменами
науковцями нашого краю, які не
згадувалися на уроці.
English     Русский Правила