5.58M
Категория: ГеографияГеография

Сейсмічність Землі

1.

СЕЙСМІЧНІСТЬ ЗЕМЛІ .
ВИДИ СЕЙСМІЧНИХ ХВИЛЬ.
ШКАЛА ОЦІНКИ ЗЕМЛЕТРУСІВ
Підготували студенти IV курсу
Кобеляш Василь та Фетько Василь

2.

СЕЙСМІЧНІСТЬ ЗЕМЛІ (РОС. СЕЙСМИЧНОСТЬ ЗЕМЛИ, АНГЛ. EARTH SEISMICITY; НІМ. SEISMIZITÄT DER ERDE)
— СХИЛЬНІСТЬ ЗЕМЛІ АБО ОКРЕМИХ ЇЇ ТЕРИТОРІЙ ДО ЗЕМЛЕТРУСІВ. ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИМ
РОЗПОДІЛОМ ВОГНИЩ ЗЕМЛЕТРУСІВ РІЗНОЇ ЕНЕРГІЇ, ЩО ОЦІНЮЄТЬСЯ МАГНІТУДОЮ АБО ЗА ШКАЛОЮ
ЕНЕРГЕТИЧНИХ КЛАСІВ, ІНТЕНСИВНІСТЮ ЇХ ВИЯВУ НА ПОВЕРХНІ В БАЛАХ, ЧАСТОТОЮ СЕЙСМІЧНИХ ПОДІЙ ТА
ІНШИМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ ЗЕМЛЕТРУСІВ. СИЛЬНІ ЗЕМЛЕТРУСИ ВІДБУВАЮТЬСЯ, В ОСНОВНОМУ, В
МЕЖАХ ПРОТЯЖНИХ СЕЙСМІЧНИХ ПОЯСІВ, А ТАКОЖ В РАЙОНАХ СЕРЕДИННО-ОКЕАНІЧНИХ ХРЕБТІВ І
КОНТИНЕНТАЛЬНИХ РИФТОВИХ ЗОН. НАЙБІЛЬШ СЕЙСМІЧНИМИ Є ТИХООКЕАНСЬКИЙ,
СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКИЙ, СЕРЕДИННОАТЛАНТИЧНИЙ ТА СХІДНОАФРИКАНСЬКИЙ ПОЯСИ. РЕГІОНАЛЬНІ
ДАНІ ПРО ЕНЕРГЕТИЧНИЙ І ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИЙ РОЗПОДІЛ ЗЕМЛЕТРУСІВ НАЗИВАЄТЬСЯ СЕЙСМІЧНИМ
РЕЖИМОМ. ВІН МОЖЕ ЗМІНЮВАТИСЯ В ПЕРІОД, ЩО ПЕРЕДУЄ СИЛЬНОМУ ЗЕМЛЕТРУСУ, ВНАСЛІДОК
ВИНИКНЕННЯ ЗОНИ СЕЙСМІЧНОГО ЗАТИШШЯ АБО ПОЯВИ ЗЕМЛЕТРУСІВ-ПОПЕРЕДНИКІВ (ФОРШОКІВ). ЗА
СИЛЬНИМИ НЕГЛИБОКИМИ ЗЕМЛЕТРУСАМИ СЛІДУЮТЬ РОЇ СЛАБШИХ ЗЕМЛЕТРУСІВ — АФТЕРШОКІВ. ІНОДІ
СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ МІГРАЦІЯ ВОГНИЩ ЗЕМЛЕТРУСІВ У МЕЖАХ ПРОТЯЖНИХ СЕЙСМОГЕННИХ ЗОН.
НАПРИКІНЦІ 20 СТ. ТЕХНОГЕННА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ НАБУЛА ПЛАНЕТАРНИХ МАСШТАБІВ І СПРИЧИНИЛА
ШТУЧНО ВИКЛИКАНУ СЕЙСМІЧНІСТЬ, ЩО ВИНИКАЄ:
1.ВНАСЛІДОК ЯДЕРНИХ ВИБУХІВ (ВИПРОБУВАННЯ НА ЯДЕРНОМУ ПОЛІГОНІ ШТАТУ НЕВАДА ІНІЦІЮВАЛИ
ТИСЯЧІ СЕЙСМІЧНИХ ПОШТОВХІВ);
2.ПРИ БУДІВНИЦТВІ ВОДОСХОВИЩ, ЗАПОВНЕННЯ ЯКИХ ІНОДІ ПРОВОКУЄ СИЛЬНІ ЗЕМЛЕТРУСИ; ПІД ЧАС
НЕКОНТРОЛЬОВАНОЇ ЛІКВІДАЦІЇ ШАХТ;
3.ЧЕРЕЗ ОБВАЛИ У СТАРИХ ШАХТНИХ ВИРОБКАХ, ІНТЕНСИВНОМУ ВИДОБУТКУ ФЛЮЇДІВ (НАФТИ, ВОДИ
ТОЩО).

3.

ОСЕРЕДКИ ЗЕМЛЕТРУСІВ НА НАШІЙ ПЛАНЕТІ РОЗТАШОВАНІ ДУЖЕ НЕРІВНОМІРНО: ВНУТРІШНІ ЧАСТИНИ ЛІТОСФЕРНИХ ПЛИТ
ПРАКТИЧНО АСЕЙСМІЧНІ, ТОЧНІШЕ, СЛАБКО СЕЙСМІЧНІ (ХОЧА ІСНУЮТЬ ВИНЯТКИ). ОСНОВНІ ВИДІЛЕННЯ СЕЙСМІЧНОЇ ЕНЕРГІЇ
ПРИПАДАЮТЬ НА МЕЖІ МІЖ ПЛИТАМИ, ЯКІ РОЗДІЛЯЮТЬСЯ ЗА ЦІЄЮ ОЗНАКОЮ. У БІЛЬШОСТІ ВИПАДКІВ ЦІ МЕЖІ ЧІТКО
ВИЗНАЧЕНІ. ПРОТЕ В ЄВРАЗІЇ (ПІВДЕННО-СИБІРСЬКИЙ ПОЯС, СЕРЕДНЯ АЗІЯ), У ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ (НА АЛЯСЦІ І В ПІВДЕННІЙ
ЧАСТИНІ ПІВНІЧНО-АМЕРИКАНСЬКИХ КОРДИЛЬЄР), В АФРИЦІ (СХІДНО-АФРИКАНСЬКА РИФТОВА СИСТЕМА) ТА НА СХОДІ
АВСТРАЛІЇ ІСНУЮТЬ ШИРОКІ СЕЙСМІЧНІ ПОЯСИ І ЗОНИ РОЗСІЯНОЇ СЕЙСМІЧНОСТІ. ТРАПЛЯЮТЬСЯ ПООДИНОКІ ОСЕРЕДКИ
ЗЕМЛЕТРУСІВ. НАЙБІЛЬШ СЕЙСМІЧНІ ― ТИХООКЕАНСЬКИЙ, СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКИЙ, СЕРЕДИННОАТЛАНТИЧНИЙ ТА
СХІДНОАФРИКАНСЬКИЙ ПОЯСИ (ДИВ. ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОЯС). ОСЕРЕДКИ ЗЕМЛЕТРУСІВ НАЛЕЖАТЬ ПЕРЕВАЖНО ДО ОСНОВНИХ
ДВОХ ПОЯСІВ:
– ЦИРКУМ-ТИХООКЕАНСЬКОГО (ПРОСТЯГАЄТЬСЯ ВІД ЧИЛІ ДО ЦЕНТРАЛЬНОЇ АМЕРИКИ, УТВОРЮЄ ПЕТЛЮ В КАРИБСЬКОАНТИЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ, ПРОХОДИТЬ ЧЕРЕЗ МЕКСИКУ, США (КАЛІФОРНІЮ), ОСТРОВИ КОРОЛЕВИ ШАРЛОТТИ , АЛЕУТСЬКІ
ОСТРОВИ, ЧЕРЕЗ ОСТРІВНІ ДУГИ ― КАМЧАТСЬКУ, ЯПОНСЬКУ, КУРИЛЬСЬКУ, БОНІН, МАРІАНСЬКУ І ПАЛАУ, ЧЕРЕЗ ФІЛІППІНИ,
ІНДОНЕЗІЮ І НОВУ ЗЕЛАНДІЮ);
– СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКО-ТРАНСАЗІАТСЬКОГО ПОЯСУ (ПРОСТЯГАЄТЬСЯ ВІД ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ ЧЕРЕЗ ІСПАНІЮ, ІТАЛІЮ,
БАЛКАНСЬКИЙ П-ІВ, ГРЕЦІЮ, ТУРЕЧЧИНУ, ІРАН, ПІВНІЧ ІНДІЇ, М’ЯНМУ І КИТАЙ).
СТАНОМ НА 2020 ЗАРЕЄСТРОВАНО БЛИЗЬКО 4 000 ЕПІЦЕНТРІВ ЗЕМЛЕТРУСІВ НА ПОВЕРХНІ ЗЕМЛІ. НАЙВИЩА ІНТЕНСИВНІСТЬ
(ВІД 10 ДО 20 ЕПІЦЕНТРІВ) СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ В 12 ЗОНАХ ЗЕМЛІ, В ЯКИХ СКОНЦЕНТРОВАНО ПОНАД 2 000 ОСЕРЕДКІВ
ЗЕМЛЕТРУСІВ. ВИНЯТКОМ Є ЗОНА ВЗДОВЖ ЗАХІДНОГО УЗБЕРЕЖЖЯ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ, ДЕ ІНТЕНСИВНІСТЬ НАЙВИЩА (25
ЕПІЦЕНТРІВ). ПЛОЩІ МЕНШОЇ, АЛЕ ДОСИТЬ ВИСОКОЇ СЕЙСМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ― ЦЕ ЗОНИ З ІНТЕНСИВНІСТЮ ВІД 1 ДО 10
ЕПІЦЕНТРІВ НА 100 ТИСЯЧ КМ2 (ПРИБЛИЗНО 1 300 ОСЕРЕДКІВ). ПОДІЛ НА ЗОНИ ДОСИТЬ УМОВНИЙ, ОСКІЛЬКИ МАЙЖЕ ВСІ ВОНИ
РОЗТАШОВАНІ ПОРІВНЯНО ВУЗЬКИМИ СМУГАМИ, Є ПРОДОВЖЕННЯМ ОДНА ОДНОЇ ТА УТВОРЮЮТЬ СХЕМУ, ЩО БЕЗЗАПЕРЕЧНО
ІЛЮСТРУЄ РОЗМЕЖУВАННЯ ЗЕМЛІ В ПОЯСІ ВІД 65 °(ДИВ. ГРАДУСНА СІТКА ЗЕМЛІ) ПІВНІЧНОЇ ДО 65 ° ПІВДЕННОЇ ШИРОТИ. ЦІ ДВІ
ГРУПИ ЗОН ДАЮТЬ МОЖЛИВІСТЬ ЧІТКО ПРОСТЕЖИТИ МЕЖІ ТА КОНФІГУРАЦІЇ ЛІТОСФЕРНИХ ПЛИТ.

4.

ПЛОЩІ МЕНШ АКТИВНОЇ СЕЙСМІЧНОСТІ ― ДО 700 ОСЕРЕДКІВ ― АБО ПРИЛЯГАЮТЬ ДО АКТИВНИХ ЗОН, АБО УТВОРЮЮТЬ
РОЗСІЯНІ ЗОНИ ЕПІЦЕНТРІВ. ЇХНЯ ІНТЕНСИВНІСТЬ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ КІЛЬКІСТЮ ЕПІЦЕНТРІВ ВІД 0,1 ДО 1 НА 100 ТИСЯЧ КМ2.
ПЕРЕВАЖНА БІЛЬШІСТЬ ЗОН НАЙМЕНШОЇ СЕЙСМІЧНОСТІ МАЄ ЦЕЙ ПАРАМЕТР У МЕЖАХ 0,2–0,4 (ТОБТО 2–4 ОСЕРЕДКИ НА 1 МЛН
КМ2). ОСЕРЕДКИ ЗЕМЛЕТРУСІВ ЗДЕБІЛЬШОГО РОЗТАШОВАНІ НА ПОРІВНЯНО НЕЗНАЧНІЙ ГЛИБИНІ: ДО 30 КМ (ЗРІДКА
ОПУСКАЮТЬСЯ НА ГЛИБИНУ 60–70 КМ). НА ДЕЯКИХ ДІЛЯНКАХ ЗОН СУБДУКЦІЇ ІНОДІ СПОСТЕРІГАЮТЬСЯ НАЙБІЛЬШ
«ГЛИБОКОФОКУСНІ» (400–600 КМ) ЗЕМЛЕТРУСИ. ЩОРІЧНО ВНАСЛІДОК ЗЕМЛЕТРУСІВ ВИВІЛЬНЯЄТЬСЯ 1 019 ДЖ ПОТЕНЦІЙНОЇ
ТЕКТОНІЧНОЇ ЕНЕРГІЇ, ЩО ВІДПОВІДАЄ 0,01 % ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ ЗЕМЛІ, ЯКА ВИПРОМІНЮЄТЬСЯ ДО КОСМІЧНОГО ПРОСТОРУ.

5.

СЕЙСМІЧНІСТЬ УКРАЇНИ
УКРАЇНА ЗАГАЛОМ НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО СЕЙСМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ РЕГІОНІВ ПЛАНЕТИ. ЛИШЕ В
МЕЖАХ ТРЬОХ ЇЇ РАЙОНІВ ВІДМІЧЕНІ МАЛО - І СЕРЕДНЬОМАГНІТУДНІ (3–6 БАЛІВ) ЗЕМЛЕТРУСИ:
УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ ТА КРИМСЬКІ ГОРИ, ПРИАЗОВ'Я. ГІРСЬКІ МАСИВИ ВІДНОСНО БЛИЗЬКО (ДО
500 КМ) ЗНАХОДЯТЬСЯ ВІД РУМУНСЬКОЇ ТА КАВКАЗЬКОЇ СЕЙСМІЧНО-НЕБЕЗПЕЧНИХ ЗОН.
ПІВДЕННО-АЗОВСЬКА СЕЙСМОАКТИВНА ЗОНА ВИДІЛЕНА НЕЩОДАВНО І ОХОПЛЮЄ БАСЕЙН
АЗОВСЬКОГО МОРЯ. У 1990-Х В УКРАЇНІ ЗАФІКСОВАНО КІЛЬКА ЗЕМЛЕТРУСІВ ІНТЕНСИВНІСТЮ 5–6
БАЛІВ. ЗА ПАЛЕОСЕЙСМОТЕКТОНІЧНИМИ ТА АРХЕОЛОГІЧНИМИ ДАНИМИ ВСТАНОВЛЕНО СЛІДИ
ДАВНІХ ЗЕМЛЕТРУСІВ ІНТЕНСИВНІСТЮ ДО 9 БАЛІВ, ЩО ВІДБУВАЛИСЯ ІЗ ПЕРІОДИЧНІСТЮ БЛИЗЬКО
ОДНОГО РАЗУ НА 1 000 РОКІВ. У ПЛАТФОРМНІЙ ЧАСТИНІ УКРАЇНИ ВИДІЛЕНО ПОТЕНЦІЙНО
СЕЙСМОТЕКТОНІЧНІ ЗОНИ ІНТЕНСИВНІСТЮ 4,0–5,5 БАЛИ.
КАРПАТИ ― ПОРІВНЯНО МОЛОДА ОРОГЕНІЧНА СИСТЕМА. У НІЙ ЩЕ НЕ ЗАТИХЛИ ВЛАСНІ
ТЕКТОНІЧНІ ПРОЦЕСИ. НА ТЕРИТОРІЇ ЗАКАРПАТТЯ ВІДБУВАЮТЬСЯ НАЙБІЛЬШ ЗНАЧНІ СЕЙСМІЧНІ
ПОДІЇ, ТУТ НЕОДНОРАЗОВО ЗАФІКСОВАНІ ЗЕМЛЕТРУСИ ІНТЕНСИВНІСТЮ 6–7 БАЛІВ ЗА ШКАЛОЮ
MSK-64 (12-БАЛЬНА ШКАЛА ІНТЕНСИВНОСТІ ЗЕМЛЕТРУСІВ, ПРИЙНЯТА 1964). ЕПІЦЕНТРИ ЦИХ
ЗЕМЛЕТРУСІВ ЗНАХОДИЛИСЯ В РАЙОНАХ МІСТ СВАЛЯВИ, ТЕРЕСВИ, МУКАЧЕВОГО, УЖГОРОДА, С.
ДОВГОГО ІРШАВСЬКОГО РАЙОНУ.

6.

ЗЕМЛЕТРУС 15.10.1834 БУВ ІНТЕНСИВНІСТЮ ДО 7 БАЛІВ. ВІН ОХОПЛЮВАВ ЗНАЧНУ ТЕРИТОРІЮ ЗАКАРПАТТЯ ― ВІД М.
СВАЛЯВИ ДО М. РАХОВА. У МЕЖАХ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗАФІКСОВАНИЙ ЗЕМЛЕТРУС ІНТЕНСИВНІСТЮ 5 БАЛІВ. НА
ЗАКАРПАТТЯ ВПЛИВАЮТЬ НЕ ТІЛЬКИ СИЛЬНІ ЗЕМЛЕТРУСИ З ЕПІЦЕНТРАМИ У ТРАНСІЛЬВАНІЇ: ТУТ Є ДОСИТЬ СИЛЬНІ
ЛОКАЛЬНІ МІСЦЕВІ ЕПІЦЕНТРИ ЗЕМЛЕТРУСІВ. ЗЕМЛЕТРУСИ В ПЕРЕДКАРПАТТІ, ЦЕНТРАЛЬНІЙ ЧАСТИНІ ЗАХІДНИХ
ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ МАЮТЬ ІНТЕНСИВНІСТЬ ДО 6 БАЛІВ В ЕПІЦЕНТРАХ: ВОНИ БУЛИ ЗАФІКСОВАНІ В МІСТАХ КАМ’ЯНЦІБУЗЬКІЙ, ЗАЛІЩИКАХ, СМТ ШКЛО 03.10.1670, М. ВЕЛИКИХ МОСТАХ 17.09.1875 ТОЩО. У РАЙОНІ М. ДОЛИНИ ЗА 1974–
1976 ВІДБУЛАСЯ НИЗКА ЗЕМЛЕТРУСІВ, ЯКІ ВІДЧУВАЛИСЯ В ЗОНІ ЕПІЦЕНТРУ З ІНТЕНСИВНІСТЮ 3–6 БАЛІВ. НАЙСИЛЬНІШІ З
НИХ ВІДБУЛИСЯ 14.01.1976; ЦЕ БУЛИ ЗЕМЛЕТРУСИ ІНТЕНСИВНІСТЮ 5–6 БАЛІВ (07.02.1976 ― 6, ТА 01.03.1976 ― 5 БАЛІВ). У
М. КАЛУШІ 07.06.1987 СТАВСЯ ТЕХНОГЕННИЙ ЗЕМЛЕТРУС ІНТЕНСИВНІСТЮ 3–4 БАЛИ, ВИКЛИКАНИЙ ОБВАЛОМ ПОКРІВЛІ
СТАРИХ СОЛЯНИХ ВИРОБОК. У РАЙОНІ СМТ МИКУЛИНЦІ 03.01.2002 ВІДБУВСЯ ЗЕМЛЕТРУС ІНТЕНСИВНІСТЮ 6 БАЛІВ, АЛЕ
ЧЕРЕЗ МАЛУ ГЛИБИНУ ЦЕНТРУ ЙОГО ВИНИКНЕННЯ ВЖЕ НА ВІДСТАНІ 20 КМ ПОШТОВХИ НЕ ВІДЧУВАЛИСЯ. ЗЕМЛЕТРУСИ ІЗ
ЗОНИ ВРАНЧА (РУМУНІЯ) ВІДЧУВАЮТЬСЯ НА ТЕРИТОРІЇ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ З ІНТЕНСИВНІСТЮ ДО 5 БАЛІВ. ПІВДЕННУ
ЧАСТИНУ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ, ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ, ВІННИЦЬКОЇ ТА СХІДНУ ЧАСТИНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ ОКОНТУРЮЮТЬ
ІЗОСЕЙСТИ ІНТЕНСИВНІСТЮ ДО 6 БАЛІВ. ІЗОСЕЙСТА ДО 5 БАЛІВ ПОШИРЮЄТЬСЯ НА ПІВНІЧ АЖ ДО ЛІНІЇ БЕРЕСТЕЧКО ―
РІВНЕ ― КИЇВ ― ПЕРЕЯСЛАВ ― ДНІПРО.
НА КРАЙНЬОМУ ПІВДНІ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ, ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ, ВІННИЦЬКОЇ ТА НА ЗАХОДІ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ
ПРОХОДЯТЬ ІЗОСЕЙСТИ ІНТЕНСИВНІСТЮ 7 БАЛІВ. ПРИЧОМУ ТАКІ ЗЕМЛЕТРУСИ ТУТ ВІДБУВАЛИСЯ БАГАТО РАЗІВ:
20.10.1802; 26.11.1829; 23.01.1838; 10.11.1940. ЗНАЧНИЙ ЗЕМЛЕТРУС (ПОНАД 5 БАЛІВ) СТАВСЯ ТУТ 30 ТА 31.05.1990.
БІЛЬШІСТЬ ЗЕМЛЕТРУСІВ ПОВ’ЯЗАНА З ТЕКТОНІЧНИМИ РУХАМИ В ГОРАХ ВРАНЧА. ПІВДЕННО-ЗАХІДНУ ЧАСТИНУ УКРАЇНИ,
ЩО ПІДПАДАЄ ПІД БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ВПЛИВ ЗОНИ ВРАНЧА, ПОТЕНЦІЙНО МОЖНА ВІДНЕСТИ ДО 8-БАЛЬНОЇ ЗОНИ.

7.

ПОТЕНЦІЙНО СЕЙСМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНОЮ ТЕРИТОРІЄЮ МОЖНА ВВАЖАТИ ТАКОЖ БУКОВИНУ, ДЕ ЗА 1950–1976
ЗАФІКСОВАНО 4 ЗЕМЛЕТРУСИ ІНТЕНСИВНІСТЮ 5–6 БАЛІВ. СЕЙСМІЧНА НЕБЕЗПЕКА ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТАКОЖ
ЗУМОВЛЕНА ОСЕРЕДКАМИ ЗЕМЛЕТРУСІВ У МАСИВІ ГІР ВРАНЧА ТА СХІДНИХ КАРПАТ У РУМУНІЇ. ВІД 1107 ДО
СЬОГОДНІ ТАМ МАЛИ МІСЦЕ 90 ЗЕМЛЕТРУСІВ ІНТЕНСИВНІСТЮ 7–8 БАЛІВ. КАРПАТСЬКІ ЗЕМЛЕТРУСИ ПОШИРЮЮТЬСЯ
НА ЗНАЧНУ ТЕРИТОРІЮ. ТАК, 1940 КОЛИВАННЯ ВІДЧУВАЛИСЯ НА ПЛОЩІ 2 МЛН КМ2.
КРИМ НАЛЕЖИТЬ ДО СЕЙСМОНЕБЕЗПЕЧНИХ РЕГІОНІВ. КРИМСЬКО-ЧОРНОМОРСЬКА СЕЙСМОАКТИВНА ЗОНА
ОГИНАЄ З ПІВДНЯ КРИМСЬКИЙ ПІВОСТРІВ. ВОГНИЩА СИЛЬНИХ КОРОВИХ (ДИВ. КОРА ЗЕМНА) ЗЕМЛЕТРУСІВ ТУТ
ВИНИКАЮТЬ НА ГЛИБИНАХ 20–40 КМ ТА 10–12 КМ НА ВІДСТАНІ 25–40 КМ ВІД УЗБЕРЕЖЖЯ (В ОСНОВНОМУ МІЖ
МІСТАМИ АЛУШТОЮ І ФОРОСОМ) ІНТЕНСИВНІСТЮ 8–9 БАЛІВ. ЗА ОСТАННІ ДВА СТОЛІТТЯ ТУТ ЗАРЕЄСТРОВАНО
МАЙЖЕ 200 ЗЕМЛЕТРУСІВ ВІД 4 ДО 7 БАЛІВ.
ІЗ 4 СТ. ДО Н. Е. У КРИМУ ВІДБУЛОСЯ 77 СИЛЬНИХ ЗЕМЛЕТРУСІВ ІНТЕНСИВНІСТЮ 8–9 БАЛІВ. ТАК, КАТАСТРОФІЧНИЙ
ЗЕМЛЕТРУС 1927 МАВ ІНТЕНСИВНІСТЬ 8 БАЛІВ. ЗА ІНЖЕНЕРНО-СЕЙСМІЧНИМИ ОЦІНКАМИ, ПРИРІСТ СЕЙСМІЧНОСТІ
НА ПІВДНІ УКРАЇНИ ПЕРЕВИЩУЄ 1,5 БАЛИ. У ЗВ’ЯЗКУ З ЦИМ ВИЗНАЧЕНО, ЩО В ОКРЕМИХ РАЙОНАХ 30–50 %
ЗАБУДОВИ НЕ ВІДПОВІДАЄ СУЧАСНОМУ РІВНЮ СЕЙСМІЧНОГО ТА ІНЖЕНЕРНОГО РИЗИКІВ. ВЕЛИКА ТЕРИТОРІЯ
ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНИ НАЛЕЖИТЬ ДО СЕЙСМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНОЇ. ЦЮ ОБСТАВИНУ
ПОТРІБНО ВРАХОВУВАТИ ПІД ЧАС ОБҐРУНТУВАННЯ ПЛАНУВАННЯ НОВОГО БУДІВНИЦТВА.
ЗЕМЛЕТРУСИ В КРИМУ МОЖУТЬ ВИКЛИКАТИ Й ІНШІ, ДОСТАТНЬО НЕБЕЗПЕЧНІ ЯВИЩА: НАПРИКЛАД, СПОВЗАННЯ
ПРИБЕРЕЖНОГО МАСИВУ ГІРСЬКОГО КРИМУ. ОСОБЛИВО НАВЕСНІ, КОЛИ ПОТЕНЦІЙНА ЗОНА СПОВЗАННЯ
НАСИЧЕНА ВОДОЮ, І НАВІТЬ НЕВЕЛИКІ ТЕКТОНІЧНІ ПОШТОВХИ МОЖУТЬ АКТИВІЗУВАТИ ПРОЦЕС СПОВЗАННЯ ГІРСЬКОЇ
МАСИ БЕРЕГОВОЇ ЗОНИ В МОРЕ. СЛІДИ ТАКИХ ПРОЦЕСІВ ПРОСЛІДКОВУЮТЬСЯ В МОРФОЛОГІЇ БЕРЕГОВОЇ ЛІНІЇ
(ЛАСТІВЧИНЕ ГНІЗДО Є НЕБЕЗПЕЧНИМ У ЦЬОМУ ВІДНОШЕННІ МІСЦЕМ, А БЕРЕГ ВІД М. ЯЛТИ ДО СМТ ГУРЗУФА ―
ПРИКЛАД МАСИВУ, ЯКИЙ УЖЕ СПОВЗ У МОРЕ). ТАКІ ПРОЦЕСИ, ЗГІДНО З АРХЕОЛОГІЧНИМИ ДАНИМИ,
ПОВТОРЮЮТЬСЯ У КРИМУ КОЖНІ 500 РОКІВ. ЧЕРГОВУ АКТИВНІСТЬ ОЧІКУЮТЬ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 21 СТ.

8.

ПРИ ЗЕМЛЕТРУСІ В ОСЕРЕДКУ ЧАСТКИ ГІРСЬКИХ ПОРІД ПЕРЕМІЩАЮТЬСЯ, КОЛИВАЮТЬСЯ. ВОНИ ШТОВХАЮТЬ,
КОЛИВАЮТЬ СУСІДНІ ЧАСТИНИ, ЯКІ ПЕРЕДАЮТЬ КОЛИВАННЯ ЩЕ ДАЛІ У ВИГЛЯДІ АКУСТИЧНОЇ ХВИЛІ. КОЛИВАННЯ,
ЩО ПОШИРЮЮТЬСЯ З ВОГНИЩА ЗЕМЛЕТРУСУ, ЯВЛЯЮТЬ СОБОЮ ПРУЖНІ ХВИЛІ, ХАРАКТЕР І ШВИДКІСТЬ
ПОШИРЕННЯ ЯКИХ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД ПРУЖНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ І ЩІЛЬНОСТІ ПОРІД. ДО ПРУЖНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ
НАЛЕЖАТЬ МОДУЛЬ ОБ'ЄМНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЄ ОПІР СТИСКУ БЕЗ ЗМІНИ ФОРМИ, І МОДУЛЬ
ЗСУВУ, ЩО ВИЗНАЧАЄ ОПІР ЗУСИЛЛЯМ ЗСУВУ. ШВИДКІСТЬ ПОШИРЕННЯ ПРУЖНИХ ХВИЛЬ ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ ПРЯМО
ПРОПОРЦІЙНО КВАДРАТНОМУ КОРЕНЮ ЗНАЧЕНЬ ПАРАМЕТРІВ ПРУЖНОСТІ І ЩІЛЬНОСТІ СЕРЕДОВИЩА.
НА СЕЙСМОГРАМАХ ЦІ ХВИЛІ З'ЯВЛЯЮТЬСЯ ПЕРШИМИ. РАНІШЕ ВСЬОГО РЕЄСТРУЮТЬСЯ ПОДОВЖНІ ХВИЛІ, ПРИ
ПРОХОДЖЕННІ ЯКИХ КОЖНА ЧАСТКА СЕРЕДОВИЩА ЗАЗНАЄ СПЕРШУ СТИСНЕННЮ, А ПОТІМ ЗНОВУ
РОЗШИРЮЄТЬСЯ, ВІДЧУВАЮЧИ ПРИ ЦЬОМУ ЗВОРОТНО-ПОСТУПАЛЬНИЙ РУХ У ПОДОВЖНЬОМУ НАПРЯМКУ (ТОБТО
В НАПРЯМКУ ПОШИРЕННЯ ХВИЛІ). ЦІ ХВИЛІ НАЗИВАЮТЬСЯ ТАКОЖ Р-ХВИЛЯМИ, АБО ПЕРВИННИМИ ХВИЛЯМИ. ЇХ
ШВИДКІСТЬ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД МОДУЛЯ ПРУЖНОСТІ І ЖОРСТКОСТІ ПОРОДИ. ПОБЛИЗУ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ ШВИДКІСТЬ РХВИЛЬ СКЛАДАЄ 6 КМ / С, А НА ДУЖЕ ВЕЛИКІЙ ГЛИБИНІ - БЛ. 13 КМ / С. НАСТУПНИМИ РЕЄСТРУЮТЬСЯ ПОПЕРЕЧНІ
СЕЙСМІЧНІ ХВИЛІ, НАЗВАНІ ТАКОЖ S-ХВИЛЯМИ, АБО ВТОРИННИМИ ХВИЛЯМИ. ПРИ ЇХ ПРОХОДЖЕННІ КОЖНА
ЧАСТКА ПОРОДИ КОЛИВАЄТЬСЯ ПЕРПЕНДИКУЛЯРНО НАПРЯМКУ ПОШИРЕННЯ ХВИЛІ. ЇХ ШВИДКІСТЬ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД
ОПОРУ ПОРОДИ ЗРУШЕННЮ І СКЛАДАЄ ПРИБЛИЗНО 7/12 ВІД ШВИДКОСТІ ПОШИРЕННЯР-ХВИЛЬ.
ПОВЕРХНЕВІ ХВИЛІ ПОШИРЮЮТЬСЯ УЗДОВЖ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ АБО ПАРАЛЕЛЬНО ЇЙ І НЕ ПРОНИКАЮТЬ ГЛИБШЕ
80-160 КМ. У ЦІЙ ГРУПІ ВИДІЛЯЮТЬСЯ ХВИЛІ РЕЛЕЯ І ХВИЛІ ЛЯВА (НАЗВАНІ ЗА ІМЕНАМИ ВЧЕНИХ, ЯКІ РОЗРОБИЛИ
МАТЕМАТИЧНУ ТЕОРІЮ ПОШИРЕННЯ ТАКИХ ХВИЛЬ). ПРИ ПРОХОДЖЕННІ ХВИЛЬ РЕЛЕЯ ЧАСТКИ ПОРОДИ ОПИСУЮТЬ
ВЕРТИКАЛЬНІ ЕЛІПСИ, ЩО ЛЕЖАТЬ У ПЛОЩИНІ. У ХВИЛЯХ ЛЯВА ЧАСТКИ ПОРОДИ КОЛИВАЮТЬСЯ
ПЕРПЕНДИКУЛЯРНО ДО НАПРЯМКУ ПОШИРЕННЯ ХВИЛЬ. ПОВЕРХНЕВІ ХВИЛІ ЧАСТО ПОЗНАЧАЮТЬСЯ СКОРОЧЕНО ЯК
L-ХВИЛІ. ШВИДКІСТЬ ЇХНЬОГО ПОШИРЕННЯ СКЛАДАЄ 3,2-4,4 КМ / С. ПРИ ГЛУБОКОФОКУСНИХ ЗЕМЛЕТРУСАХ
ПОВЕРХНЕВІ ХВИЛІ ДУЖЕ СЛАБКІ.

9.

АМПЛІТУДА І ПЕРІОД ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ КОЛИВАЛЬНІ РУХИ СЕЙСМІЧНИХ ХВИЛЬ. АМПЛІТУДОЮ НАЗИВАЄТЬСЯ
ВЕЛИЧИНА, НА ЯКУ ЗМІНЮЄТЬСЯ ПОЛОЖЕННЯ ЧАСТКИ ГРУНТУ ПРИ ПРОХОДЖЕННІ ХВИЛІ В ПОРІВНЯННІ З
ПОПЕРЕДНІМ СТАНОМ СПОКОЮ. ПЕРІОД КОЛИВАНЬ - ПРОМІЖОК ЧАСУ, ЗА ЯКИЙ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ОДНЕ ПОВНЕ
КОЛИВАННЯ ЧАСТКИ. ПОБЛИЗУ ВОГНИЩА ЗЕМЛЕТРУСУ СПОСТЕРІГАЮТЬСЯ КОЛИВАННЯ З РІЗНИМИ ПЕРІОДАМИ -
ВІД ЧАСТОК СЕКУНДИ ДО ДЕКІЛЬКОХ СЕКУНД. ОДНАК НА ВЕЛИКИХ ВІДСТАНЯХ ВІД ЦЕНТРУ (СОТНІ КІЛОМЕТРІВ)
КОРОТКОПЕРІОДНІ КОЛИВАННЯ ВИРАЖЕНІ СЛАБШЕ: ДЛЯ Р-ХВИЛЬ ХАРАКТЕРНІ ПЕРІОДИ ВІД 1 ДО 10 С, А ДЛЯ SХВИЛЬ - ТРОХИ БІЛЬШЕ. ПЕРІОДИ ПОВЕРХНЕВИХ ХВИЛЬ СКЛАДАЮТЬ ВІД ДЕКІЛЬКОХ СЕКУНД ДО ДЕКІЛЬКОХ СОТЕНЬ
СЕКУНД. АМПЛІТУДИ КОЛИВАНЬ МОЖУТЬ БУТИ ЗНАЧНИМИ ПОБЛИЗУ ВОГНИЩА, ОДНАК НА ВІДСТАНЯХ 1500 КМ І
БІЛЬШЕ ВОНИ ДУЖЕ МАЛІ - МЕНШЕ ДЕКІЛЬКОХ МІКРОНІВ ДЛЯ ХВИЛЬ Р І S І МЕНШЕ 1 СМ - ДЛЯ ПОВЕРХНЕВИХ ХВИЛЬ.
ЗУСТРІЧАЮЧИ НА СВОЄМУ ШЛЯХУ ШАРИ ПОРІД ІЗ ВІДМІННИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ, СЕЙСМІЧНІ ХВИЛІ
ВІДБИВАЮТЬСЯ АБО ПЕРЕЛОМЛЮЮТЬСЯ ПОДІБНО ДО ТОГО, ЯК ПРОМІНЬ СВІТЛА ВІДБИВАЄТЬСЯ ВІД ДЗЕРКАЛЬНОЇ
ПОВЕРХНІ АБО ПЕРЕЛОМЛЮЄТЬСЯ, ПЕРЕХОДЯЧИ З ПОВІТРЯ У ВОДУ. БУДЬ-ЯКІ ЗМІНИ ПРУЖНИХ ХАРАКТЕРИСТИК АБО
ЩІЛЬНОСТІ МАТЕРІАЛУ НА ШЛЯХУ ПОШИРЕННЯ СЕЙСМІЧНИХ ХВИЛЬ ЗМУШУЮТЬ ЇХ ПЕРЕЛОМЛЮВАТИСЯ, А ПРИ
РІЗКИХ ЗМІНАХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СЕРЕДОВИЩА ЧАСТИНА ЕНЕРГІЇ ХВИЛЬВІДБИВАЄТЬСЯ.
ПОЗДОВЖНІ І ПОПЕРЕЧНІ ХВИЛІ ПОШИРЮЮТЬСЯ В ТОВЩІ ЗЕМЛІ, ПРИ ЦЬОМУ БЕЗПЕРЕРВНО ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ
ОБСЯГ СЕРЕДОВИЩА, ЩО ВТЯГУЄТЬСЯ В КОЛИВАЛЬНИЙ ПРОЦЕС. ПОВЕРХНЯ, ЩО ВІДПОВІДАЄ МАКСИМАЛЬНОМУ
ПРОСУВАННЮ ХВИЛЬ ПЕВНОГО ТИПУ В ЦЕЙ МОМЕНТ, НАЗИВАЄТЬСЯ ФРОНТОМ ЦИХ ХВИЛЬ. ОСКІЛЬКИ МОДУЛЬ
ПРУЖНОСТІ СЕРЕДОВИЩА ЗРОСТАЄ З ГЛИБИНОЮ ШВИДШЕ, НІЖ ЇЇ ЩІЛЬНІСТЬ (ДО ГЛИБИНИ 2900 КМ), ШВИДКІСТЬ
ПОШИРЕННЯ ХВИЛЬ НА ГЛИБИНІ ВИЩА, НІЖ ПОБЛИЗУ ПОВЕРХНІ, І ФРОНТ ХВИЛІ ВИЯВЛЯЄТЬСЯ БІЛЬШ ПРОСУНУТИМ
УСЕРЕДИНУ, НІЖ У ЛАТЕРАЛЬНОМУ (БІЧНОМУ) НАПРЯМКУ. ТРАЄКТОРІЄЮ ХВИЛІ НАЗИВАЄТЬСЯ ЛІНІЯ, ЩО З'ЄДНУЄ
ТОЧКУ, ЩО ЗНАХОДИТЬСЯ НА ФРОНТІ ХВИЛІ, ІЗ ДЖЕРЕЛОМ ХВИЛІ. НАПРЯМКИ ПОШИРЕННЯ ХВИЛЬ Р І S ЯВЛЯЮТЬ
СОБОЮ КРИВІ, ЗВЕРНЕНІ ОПУКЛІСТЮ ВНИЗ (ЧЕРЕЗ ТЕ, ЩО ШВИДКІСТЬ РУХУ ХВИЛЬ БІЛЬША НА ГЛИБИНІ). ТРАЄКТОРІЇ
ХВИЛЬ Р І S ЗБІГАЮТЬСЯ, ХОЧА ПЕРШІ ПОШИРЮЮТЬСЯ ШВИДШЕ.

10.

СЕЙСМІЧНІ СТАНЦІЇ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ ДАЛЕКО ВІД ЕПІЦЕНТРУ ЗЕМЛЕТРУСУ, РЕЄСТРУЮТЬ НЕ ТІЛЬКИ ПРЯМІ
ХВИЛІ Р І S, АЛЕ ТАКОЖ ХВИЛІ ЦИХ ТИПІВ, УЖЕ ВІДБИТІ ОДИН РАЗ ВІД ПОВЕРХНІ ЗЕМЛІ - РР І SS (АБО РR1 І SR1), А
ІНОДІ - ВІДБИТІ ДВІЧІ - РРР І SSS (АБО РR2 І SR2). ІСНУЮТЬ ТАКОЖ ВІДБИТІ ХВИЛІ, ЩО ПРОХОДЯТЬ ОДИН
ВІДРІЗОК ШЛЯХУ ЯК Р-ХВИЛЯ, А ДРУГИЙ, ПІСЛЯ ВІДБИВАННЯ, - ЯК S-ХВИЛЯ. УТВОРЕНІ ОБМІННІ ХВИЛІ
ПОЗНАЧАЮТЬСЯ ЯК PS АБО SP. НА СЕЙСМОГРАМАХ ГЛУБОКОФОКУСНИХ ЗЕМЛЕТРУСІВ СПОСТЕРІГАЮТЬСЯ
ТАКОЖ ІНШІ ТИПИ ВІДБИТИХ ХВИЛЬ, НАПРИКЛАД ХВИЛІ, ЯКІ ПЕРШ, НІЖ ДОСЯГТИ РЕЄСТРУЮЧОЇ СТАНЦІЇ,
ВІДБИЛИСЯ ВІД ПОВЕРХНІ ЗЕМЛІ. ЇХ ПРИЙНЯТО ПОЗНАЧАТИ МАЛЕНЬКОЮ ЛІТЕРОЮ, ЗА ЯКОЮ ЙДЕ ВЕЛИКА
(НАПРИКЛАД, РR). ЦІ ХВИЛІ ДУЖЕ ЗРУЧНО ВИКОРИСТОВУВАТИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ГЛИБИНИ ВОГНИЩА
ЗЕМЛЕТРУСУ. НА ГЛИБИНІ 2900 КМ ШВИДКІСТЬ P-ХВИЛЬ РІЗКО ЗНИЖУЄТЬСЯ ВІД> 13 КМ / С ДО ~ 8 КМ / С; А
S-ХВИЛІ НЕ ПОШИРЮЮТЬСЯ НИЖЧЕ ЦЬОГО РІВНЯ, ВІДПОВІДНОГО КОРДОНІ ЗЕМНОГО ЯДРА І МАНТІЇ.
ОБИДВА ТИПИ ХВИЛЬ ЧАСТКОВО ВІДБИВАЮТЬСЯ ВІД ЦІЄЇ ПОВЕРХНІ, І ДЕЯКА КІЛЬКІСТЬ ЇХНЬОЇ ЕНЕРГІЇ
ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО ПОВЕРХНІ У ВИГЛЯДІ ХВИЛЬ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬСЯ ЯК РСР І SСS. Р-ХВИЛІ ПРОХОДЯТЬ КРІЗЬ
ЯДРО, АЛЕ ЇХ ТРАЄКТОРІЯ ПРИ ЦЬОМУ РІЗКО ВІДХИЛЯЄТЬСЯ І НА ПОВЕРХНІ ЗЕМЛІ ВИНИКАЄ ТІНЬОВА ЗОНА, В
МЕЖАХ ЯКОЇ РЕЄСТРУЮТЬСЯ ТІЛЬКИ ДУЖЕ СЛАБКІ Р-ХВИЛІ. ЦЯ ЗОНА ПОЧИНАЄТЬСЯ НА ВІДСТАНІ БЛ. 11 ТИС.
КМ ВІД СЕЙСМІЧНОГО ДЖЕРЕЛА, А ВЖЕ НА ВІДСТАНІ 16 ТИС. КМ Р-ХВИЛІ ЗНОВУ З'ЯВЛЯЮТЬСЯ, ПРИЧОМУ ЇХ
АМПЛІТУДА ЗНАЧНО ЗРОСТАЄ ЧЕРЕЗ ФОКУСУЮЧОГО ВПЛИВУ ЯДРА, ДЕ ШВИДКОСТІ ХВИЛЬ НИЗЬКІ. Р-ХВИЛІ,
ЩО ПРОЙШЛИ КРІЗЬ ЗЕМНЕ ЯДРО, ПОЗНАЧАЮТЬСЯ РКР АБО Р?. НА СЕЙСМОГРАМАХ ДОБРЕ ВИДІЛЯЮТЬСЯ
ТАКОЖ ХВИЛІ, ЯКІ ПО ШЛЯХУ ВІД ДЖЕРЕЛА ДО ЯДРА ЙДУТЬ ЯК ХВИЛІ S, ПОТІМ ПРОХОДЯТЬ КРІЗЬ ЯДРО ЯК
ХВИЛІ Р, А ПРИ ВИХОДІ ХВИЛІ ЗНОВУ ПЕРЕТВОРЯТЬСЯ В ТИП S. У САМОМУ ЦЕНТРІ ЗЕМЛІ, НА ГЛИБИНІ БІЛЬШЕ
5100 КМ, ІСНУЄ ВНУТРІШНЄ ЯДРО, ЩО ЗНАХОДИТЬСЯ ЙМОВІРНО У ТВЕРДОМУ СТАНІ, АЛЕ ПРИРОДА ЙОГО
ПОКИ НЕ ЦІЛКОМ ЗРОЗУМІЛА. ХВИЛІ, ЩО ПРОНИКАЮТЬ КРІЗЬ ЦЕ ВНУТРІШНЄ ЯДРО, ПОЗНАЧАЮТЬСЯ ЯК РКIКР
АБО SКIКS.

11.

СЕЙСМІЧНІ РУХУ СКЛАДНІ, АЛЕ ПІДДАЮТЬСЯ КЛАСИФІКАЦІЇ. ІСНУЄ ВЕЛИКЕ ЧИСЛО СЕЙСМІЧНИХ ШКАЛ,
ЯКІ МОЖНА ЗВЕСТИ ДО ТРЬОХ ОСНОВНИХ ГРУП. У РОСІЇ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ НАЙБІЛЬШ ШИРОКО
ВИКОРИСТОВУВАНА В СВІТІ 12-БАЛЬНА ШКАЛА МSK-64 (МЕДВЕДЄВА-ШПОНХОЙЕРА-КАРНИКА), ВИСХІДНА ДО
ШКАЛИ МЕРКАНО-КАНКАНОМ (1902), В КРАЇНАХ ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ ПРИЙНЯТА 10-БАЛЬНА ШКАЛА
РОССІ-ФОРЕЛЯ (1883), В ЯПОНІЇ - 7-БАЛЬНА ШКАЛА. ОЦІНКА ІНТЕНСИВНОСТІ, В ОСНОВУ ЯКОЇ ПОКЛАДЕНІ
ПОБУТОВІ НАСЛІДКИ ЗЕМЛЕТРУСУ, ЛЕГКО РОЗРІЗНЯНІ НАВІТЬ НЕ-ДОСЛІДНИМ СПОСТЕРІГАЧЕМ, В
СЕЙСМІЧНИХ ШКАЛАХ РІЗНИХ КРАЇН РІЗНА. НАПР., В АВСТРАЛІЇ ОДНУ ЗІ СТУПЕНІВ СТРУСУ ПОРІВНЮЮТЬ З
ТИМ "ЯК КІНЬ ТРЕТЬСЯ ОБ СТОВП ВЕРАНДИ", В ЄВРОПІ ТАКИЙ ЖЕ СЕЙСМІЧНИЙ ЕФЕКТ ОПИСУЄТЬСЯ ТАК "ПОЧИНАЮТЬ ДЗВОНИТИ ДЗВОНИ", В ЯПОНІЇ ФІГУРУЄ "ПЕРЕКИНУТИЙ КАМ'ЯНИЙ ЛІХТАРИК". У НАЙБІЛЬШ
ПРОСТОМУ І ЗРУЧНОМУ ВИГЛЯДІ ВІДЧУТТЯ І СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПРЕДСТАВЛЕНІ В СХЕМАТИЗОВАНІЙ КОРОТКОЇ
ОПИСОВОЇ ШКАЛОЮ (ВАРІАНТ MSK), ЯКОЮ МОЖЕ КОРИСТУВАТИСЯ КОЖЕН.
СЕЙСМІЧНА НЕБЕЗПЕКА (С.Н.) Є ОБ‘ЄКТИВНОЮ ХАРАКТЕРИСТИКОЮ ДІЛЯНКИ ТЕРИТОРІЇ, ЯКА ОПИСУЄ
РІВЕНЬ ЗАГРОЗИ ВИНИКНЕННЯ НА НІЙ СИЛЬНИХ ЗЕМЛЕТРУСІВ. С.Н. ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ПРИРОДНИХ УМОВ
ДІЛЯНКИ: ВІДСТАНІ ДО ВОГНИЩЕВИХ ЗОН, ПАРАМЕТРІВ МАКСИМАЛЬНИХ ЗЕМЛЕТРУСІВ, ЗДАТНИХ
РЕАЛІЗУВАТИСЯ В ЦИХ ЗОНАХ, ЇХ ПОВТОРЮВАНОСТІ В ЧАСІ, МІСЦЕВИХ ҐРУНТОВИХ УМОВ, РЕЛЬЄФУ,
НАЯВНОСТІ РОЗЛОМНИХ ТЕКТОНІЧНИХ СТРУКТУР, СПЕКТРАЛЬНОГО СКЛАДУ КОЛИВАНЬ ТОЩО. ЗНАННЯ
ПАРАМЕТРІВ СЕЙСМІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ НЕОБХІДНЕ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СЕЙСМІЧНОГО ЗАХИСТУ
УСІМА ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ, СУБ‘ЄКТАМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ВЛАСНИКАМИ БУДИНКІВ І СПОРУД.
ВЕЛИЧИНА СЕЙСМІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ ВИМІРЮЄТЬСЯ В БАЛАХ ШКАЛИ СЕЙСМІЧНОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ (НА
ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ШКАЛА MSK-64), В МАКСИМАЛЬНИХ ПРИСКОРЕННЯХ
ПРОГНОЗОВАНИХ КОЛИВАНЬ ТА У ВИГЛЯДІ РОЗРАХУНКОВИХ АКСЕЛЕРОГРАМ. ШКАЛА MSK-64 Є 12
БАЛЬНОЮ. В ЄВРОПІ ВИКОРИСТОВУЮТЬ 12-БАЛЬНУ ШКАЛУ СЕЙСМІЧНОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ - EMS-98. В ЯПОНІЇ
КОРИСТУЮТЬСЯ 7-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ СЕЙСМІЧНОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ.

12.

СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ ІНТЕНСИВНІСТЮ СЕЙСМІЧНИХ СТРУШУВАНЬ (СЕЙСМІЧНОЮ
БАЛЬНІСТЮ) I ТА МАКСИМАЛЬНИМИ ПРИСКОРЕННЯМИ КОЛИВАНЬ ҐРУНТУ АМАХ
ОПИСУЄТЬСЯ СКЛАДНОЮ ІМОВІРНІСНОЮ ЗАЛЕЖНІСТЮ, ПОКАЗАНОЮ НА РИС. 1.
РОЗРАХУНКОВІ АКСЕЛЕРОГРАМИ Є ПРОГНОЗНИМИ ТРИКОМПОНЕНТНИМИ
МОДЕЛЯМИ ПОВЕДІНКИ В ЧАСІ ПОВНОГО ВЕКТОРА ПРИСКОРЕНЬ В КОЛИВАННЯХ
ҐРУНТУ ПРИ МАКСИМАЛЬНИХ ЗЕМЛЕТРУСАХ, ЯКІ МОЖУТЬ ІЗ ЗАДАНОЮ ЙМОВІРНІСТЮ
РЕАЛІЗУВАТИСЯ НА МАЙДАНЧИКУ, ДЛЯ ЯКОГО ВИЗНАЧАЄТЬСЯ СЕЙСМІЧНА
НЕБЕЗПЕКА.
НА РИС. 2 ПОКАЗАНА РОЗРАХУНКОВА АКСЕЛЕРОГРАМА, ЯКА МОДЕЛЮЄ КОЛИВАННЯ
ҐРУНТУ НА МАЙДАНЧИКУ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АЕС ПРИ ПРОГНОЗОВАНОМУ ОДИН РАЗ
НА 10000 РОКІВ МАКСИМАЛЬНОМУ МІСЦЕВОМУ ЗЕМЛЕТРУСІ.
У ВИПАДКУ, КОЛИ ДОСЛІДЖУВАНИЙ ОБ‘ЄКТ У ПЕРШОМУ НАБЛИЖЕННІ МОЖНА
ЗМОДЕЛЮВАТИ ОДИНИЧНИМ ОСЦИЛЯТОРОМ ІЗ ЗАДАНИМИ ПЕРІОДОМ ТА ВЛАСНИМ
ЗАТУХАННЯМ, СЕЙСМІЧНА НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ НЬОГО МОЖЕ ЗАДАВАТИСЯ
БЕЗПОСЕРЕДНЬО У ВИГЛЯДІ СПЕКТРІВ РЕАКЦІЇ ОДИНИЧНИХ ОСЦИЛЯТОРІВ НА
РОЗРАХУНКОВІ АКСЕЛЕРОГРАМИ. СПЕКТРИ РЕАКЦІЇ ОДИНИЧНИХ ОСЦИЛЯТОРІВ
ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ШЛЯХОМ ЗГОРТКИ РОЗРАХУНКОВИХ АКСЕЛЕРОГРАМ З ФУНКЦІЄЮФІЛЬТРОМ, ЯКА ОПИСУЄ РУХ (ЗМІЩЕННЯ, ШВИДКІСТЬ, ПРИСКОРЕННЯ) ОДИНИЧНОГО
ОСЦИЛЯТОРА.
Рис. 1. Імовірнісний зв‘язок між сейсмічною
інтенсивністю в балах шкали MSK-64 і максимальним
прискоренням в коливаннях частинок ґрунту. N – кількість
сейсмограм землетрусів, використаних для побудови
віток графіків для різної бальності.
English     Русский Правила