Біолого-екологчні особливості декоративних форм morus alba l. Та перспективи використаня в озелененні

1.

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
АГРОБІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА САДОВО-ПАРКОВОГО ГОСПОДАРСТВА
БІОЛОГО-ЕКОЛОГЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДЕКОРАТИВНИХ
ФОРМ MORUS ALBA L. ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАНЯ
В ОЗЕЛЕНЕННІ
Виконав: Кудін Віталій Анатолійович
Керівник: к.б.н., доцент Крупа Н.М.
Біла Церква - 2021
1

2.

Насадження Morus alba L. в Україні
2

3.

Мета роботи – виявити біоекологічні
особливості росту і розвитку Morus alba L. та її
декоративних форм, визначити їх біологічну
стійкість до несприятливих умов довкілля,
встановити перспективи використання
декооративних форм в озелененні.
3

4.

Завдання:
• вивчити біолого-екологічні особливості росту та розвитку Morus аlba L. та її
декоративних форм;
• дати комплексну оцінку морозо- та зимостійкості Morus аlba L. та її
декоративних форм;
• визначити особливості насіннєвого розмноження (підщеп Morus аlba L.),
враховуючи підготовку насіння до висіву, глибину загортання у ґрунт і терміни
проведення;
• встановити вплив стимуляторів росту на регенераційну здатність зелених і
здерев’янілих живців, вихід стандартного садивного матеріалу підщеп Morus
аlba L. для її декоративних форм;
• виявити особливості формуючої обрізки крони вирощуваного садивного
матеріалу (саджанців декоративних форм Morus аlba L.);
• дати економічну оцінку комплексної методики масового розмноження і
вирощування садивного матеріалу декоративних форм Morus alba L.
• встановити перспективи використання декоративних форм в озелененні.
4

5.

• Об’єкт дослідження – Morus alba L. та її декоративні форми:
Morus alba 'Рyramidalis', Morus alba 'Рendula', Morus alba
'Globosa', Morus alba 'Мacrophylla', Morus alba 'Сontorta', Morus
alba 'Tatarica'.
• Предмет дослідження – особливості розмноження та
вирощування садивного матеріалу декоративних форм Morus
alba L.
5

6.

Morus alba 'Pendula'
Morus alba 'Globosa'
6

7.

Morus alba 'Pyramidalis'.
Morus alba . 'Maсrophylla'
7

8.

Morus alba 'Tatarica'
Morus alba 'Contorta'
8

9.

Періоди онтогенетичного росту і розвитку M. alba L. та її декоративних форм, що
ростуть в НДП «Софіївка»
Квартал,
№
1
2
Назва рослини
Період онтогенезу Примітки
9
2
9
28
1
39
1
M. alba L.
M. alba L.
M. alba L.
M. a. "Globosa"
M. alba L.
M. a. "Globosa"
M.a. "Pendula"
M.a. "Pendula"
M. a. Pyramidalis"
M. a. "Contorta"
Вік,
років
38-40
12
10
110-115
12
5
130-135
12
5
3
Репродуктивний
Репродуктивний
Репродуктивний
Синильний
Репродуктивний
Репродуктивний
Синильний
Репродуктивний
Репродуктивний
Віргінільний
–
Шовкун
Укорінена живцем
–
Шовкун
Плодоносить з 3-х років
12 рослин
Багатостовбурна
Плодоносить з 3-х років
–
1
M. a. "Macrophylla"
5
Репродуктивний
Плодоносить з 3-х років
2
M. a. "Tatarica"
4
Віргінільний
–
2
M. alba
2
Латентний
–
1
M. a. "Globosa"
5
Репродуктивний
Плодоносить з 3-х років
9

10.

Укорінені здерев’янілі живці M. alba L.
10

11.

11

12.

ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ ВИКОРИСТАННЯ ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ
MORUS ALBA L.
12

13.

Викортистання шовковиці білої ′ пірамідальної′
(М. а. ′Pyramidalis′) в алейних насадженнях
13

14.

Напрямки використання M. alba L. та її декоративних
форм у декоративному садівництві
№ Назва рослини
п/п
Алейні
Солітерні
Групові
Різноформо Живоплоти Живоплоти
насадження насадження насадження ві
однорядні
багаторядні
насадження
1
M. alba
+
+
+
+
+
+
2
М. a. ′Pendula′
+
+
+
+
–
–
3
М. a. ′Globosa′
+
+
+
+
+
+
4
5
6
М. a. ′Contorta′
М. a. ′′Macrophylla′
М. a.′Platanifolia′
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
–
–
+
–
7
М. a. ′Pyramidalis′
+
+
+
+
+
+
8
М. a. ′Tatarica′
+
+
+
+
+
+
14

15.

Собівартість вирощування насіннєвих підщеп M. alba L. для
низькоштамбових декоративних форм (2019-2021 рр.)
Показники
Заготівля насіння
Очистка,обробка, насіння
Підготовка ґрунту + посів
Догляд за рослинами
Викопування та дорощування
Догляд впродовж 2 років
Викопування та реалізації
Прямі затрати
Непрямі затрати 30%
Всього затрат
Реалізаційна ціна
*Рентабельність, %
Вартість за 1 шт.,
грн.
0,25
0,25
0,50
5,0
5,0
7,0
5,0
23,5
7,0
30,5
35,0
14,8
15

16.

ВИСНОВКИ
1. Біолого-екологічні особливості росту та розвитку M. аlba L. включають:
ембріональний, проростка, латентний, іматурний, віргінільний,
репродуктивний та синильний періоди онтогенезу. Декоративні форми M.
аlba – M. a. ʹGlobosaʹ, M. a. ʹPyramidalisʹ, M. a. ʹContortaʹ, M. a.
ʹMacrophyllaʹ і M. a. ʹTataricaʹ характеризуються трьома періодами
онтогенезу – віргінільним, репродуктивним та синильним, а M. a. ′Pendula′
лише двома – репродуктивним і синильним.
2. За ступенем визрівання пагонів поточного року, вологості ґрунту, морозота зимостійкості М. alba L. та її декоративні форми М. a. 'Pendula' та М. a.
'Tatarica' відносяться до групи морозостійкі (2 бали), M. a. 'Globosa', M. a.
'Pyramidalis', M. a. 'Contorta' та М. a. ʹMacrophyllaʹ – до групи помірно
морозостійких рослин (3 бали).
3. Проведення насіннєвого розмноження M. аlba L. шляхом весняного (кінець
квітня-початок травня) висіву у відкритий ґрунт на глибину до 1,0 см. є
більш ефективним і забезпечує середню схожість насіння становила до
69,4%, а вихід садивного матеріалу – 65,3% . Збільшення глибини висіву
приводить до зменшення схожості насіння – до 2,0 см воно за весняного
посіву становить 65,0%, до 3,0 см. – 45,0%
16

17.

4. Застосування стимуляторів росту істотно активізує регенераційну здатність
живців M. аlba L. Під час застосування стимулятора росту Сlonex укоріненість
зелених базальних живців становила 75,0%, а медіальних – 81,0%, стимулятора
Корневін, відповідно – 68,0% і 74,0%, ІМК 30мг/л – 65,0% і 61,0%, ІМК 50 мг/л –
65,0% і 70,0% , Сhryzotop та Сhryzotek – близько 53,0-58,0%. У контрольному
варіанті укорінення зелених живців становило лише 36,0%. Здерев’янілі живці
найвищу укоріненість також проявляють за використання стимулятора Сlonex
та заготівлі з базальної частини однорічних пагонів молодих дерев, які ще не
вступили у фазу плодоношення (укоріненість дослідних живців 64,5-70,5%,
контрольних – 21,4-30,2%).
5. Найбільш ефективним способом щеплення декоративних форм M. аlba L. в
зимовий період є поліпшене копулювання, за якого приживлюваність прищепи
залежно від декоративних форм коливалася від 30,0% до 64,0%, і врозщіп –
20,055,0%. У весняний період (перша-друга декада квітня) більш ефективними
були – поліпшене копулювання (62,0-92,0%) та за кору (55,0-91,0%). У літній
період – окулірування за кору (60,0-75,0%). Більш високе приживлювання
прищепи з підщепою в усі періоди спостерігається у декоративної форми М. a.
'Tatarica' і найгірше у декоративної форми M. a. 'Contorta'
17