Диференційний діагноз захворювань, які супроводжються екзантемами

1. ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ДІАГНОЗ ЗАХВОРЮВАНЬ, ЯКІ СУПРОВОДЖЮТЬСЯ ЕКЗАНТЕМАМИ

Кафедра дитячих
інфекційних
Хвороб

2.

ЗАХВОРЮВАННЯ,
ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬСЯ СИНДРОМОМ ЕКЗАНТЕМИ
Кір
Краснуха
Скарлатина
Вітряна віспа
Псевдотуберкульоз
Неінфекційні екзантеми (частіше алергійного
проходження)

3.

КІР
гостре інфекційне захворювання, яке характеризується
загальною інтоксикацією, катаральними явищами з боку
верхніх дихальних шляхів і очей, а також плямистопапульозною висипкою на шкірі
Збудник - вірус родини Paramyxoviridae, РНК-вмісний.
Вірус легкий (може поширюватися з потоками
повітря), не стійкий – швидко гине під дією сонячного
(ультрафіолетового) світла
Джерело інфекції – хворий на кір.
Заразний період – 2 останніх дні інкубаційного, весь
катаральний періоди та 4 дні періоду висипки.
Сприйнятливість – практично загальна (індекс
контагіозності – 0,96).
Механізм передачі – повітряно-крапельний.

4.

Періоди кору
1. Інкубаційний – 9-21 день
2. Катаральний
3. Період висипки
4. Період
пігментації
висипки
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТИПОВОГО
КОРУ ЗА ПЕРІОДАМИ
Катаральний період (триває 3-4 доби)
1. Інтоксикаційний синдром.
2. Катаральні явища з боку слизових оболонок ротоглотки
(фарингіт), носоглотки (риніт), очей (кон’юнктивіт).
3. Патогномонічні симптоми кору – плями Бельского-ФілатоваКопліка та корова енантема.

5.

Плями Бельского-Філатова-Копліка– на слизової губ, щік
сірувато-білі дрібні крапельні плями, що навколо мають
червону кайму.
Корева енантема – дрібні червоні плями на м’якому
піднебінні.

6.

Період висипки
Характеристика висипки – висипка на шкірі, яка
з’являється поетапно на незмінному тлі шкіри, носить
плямисто-папульозний
характер,
рівномірно
розподіляється по тілу, має тенденцію до зростання та
злиття.
Період пігментації висипки
1. Пігментація висипки – висипка втрачає яркий характер,
темнішає, и буріє поетапно, як і з’являлася.
2. Дрібнопластинчате лущення.

7.

8.

КЛИНІЧНА КЛАСИФІКАЦИЯ КОРУ
ТИП
1.Типова форма
2. Атипові:
– стерта
– мітигована
ТЯЖКІСТЬ
1. Легка.
2. Средньої
тяжкості.
3. Тяжка.
ПЕРЕБІГ
1. Гладкий
2. Негладкий:
- з ускладненнями;
- абортивний.
УСКЛАДНЕННЯ КОРУ
1. З боку дихальної системи – круп, бронхіт, пневмонія.
2. З боку ЛОР-органів – отит, синусіт.
3. З боку шлунково-кишкового тракту – стоматит, гастрит,
ентерит, коліт.
4. З боку нервової системи – енцефаліт, менінгоенцефаліт,
полінейропатія.

9.

КРИТЕРІЇ ГОСПІТАЛИЗАЦІЇ
Тяжкі та ускладнені форми кору.
Кір у дітей ранього віку.
Діти, хворі на кір, з «закритих колективів».
ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ НЕУСКЛАДНЕНОГО КОРУ
Дезинтоксикаційна терапія
Вітаміни А і групи В.
Антигістаміні препарати.
Місцеві антисептики.
ЛІКУВАННЯ УСКЛАДНЕНЬ
Бактеріальних (пневмонія, бронхіт, отит) – антибіотики
широкого спектру дії
Енцефаліт – імунотерапія, форсований діурез
СПЕЦІЧНА ПРОФІЛАКТИКА
Жива противокорова вакцина

10.

гостре інфекційне захворювання, яке
характеризується дрібною висипкою, незначними
катаральними явищами та збільшенням задньошийних
і потиличних лімфовузлів.
Збудник
РНК-вімісний вірус, которий відноситься до групи
міксовірусов,
чутливих
до
факторів
навколишнього
середовища
Джерело інфекції – хворі на краснуху
Заразний період – з першого дня захворювання до 5 дня від
початку появлення висипу.
Чутливість – висока.
Механізм передачі – повітряно-крапельний.
Інкубаційний період –15 - 24 дня.
Імунітет – стійкий пожиттєвий.
ВРОДЖЕНА КРАСНУХА – катаракта, вроджені вади серця,
глухота (тріада Грега)
КРАСНУХА

11.

КЛИНІЧНА
ХАРАКТЕРИСТИКА
ТИПОВОЇ КРАСНУХИ
1. Висип на шкірі – дрібна,
блідо-рожева,
яка
з’являється одночасно на
всьому тілі, має тенденцію
до
згущення
на
розгинальних
поверхнях
кінцівок. Зникає впродовж
2-3 днів, пігментації та
лущення не залишає.
2. Збільшення задньошийних і потиличних лімфовузлів –
збільшені, чутливі при пальпації, болять, зменшуються
поступово.
3. Екзантема – висип на слизових ротової порожнини – червоні
плями

12.

УСКЛАДНЕННЯ КРАСНУХИ (зустрічаються дуже рідко):
Енцефаліт
Енцефаломієліт
Тробоцитопенія
Артріт
СПЕЦІЧНА ДІАГНОСТИКА
виявлення специфічних імуноглобулінів класу М.
ПОДХОДИ ДО ТЕРАПІЇ
Значна кількість рідини
Витаміни С та групи В
Антигістамінні препарати

13.

СКАРЛАТИНА гостре інфекційне захворювання, що
викликає гемолітичний стрептокок групи А і
характеризується лихоманкою, гострим тонзилітом і
дрібним висипом на шкірі.
Збудник - Streptococcus haemolyticus групи А. Розрізняють 80
серотипів стрептококу.
Джерело інфекції – хворі на скарлатину, стрептококову
ангіну, стрептодермію, бактеріоносії.
Заразний період – до 10 дня з момента захворювання.
Чутливість – не висока (індекс контагіозності – 40%).
Механізм передачі – повітряно-крапельний.
Особливості імунитету – стійкий антитоксичний і
типоспецифічний антистрептококовий.

14.

ТИПОВІ
КЛІНІЧНІ
СИМПТОМИ
СКАРЛАТИНИ
Інтоксикаційний синдром
з гипертермієй.
Дрібний
висип
на
гиперемованому фоні із
згущенням в складках
шкіри, симптомом Пастія,
відсутність висипу на
носогубном трикутнику
(верхній
трикутник
Філатова) и …

15.

Стійким білим
дермографізмом,
…значним
згущенням
висипу
у
пахвинній ділянці
(нижній
трикутник
Філатова).

16.

Ангіна – катаральна, фолікулярна, лакунарна, некротична.
“Пилаючий зів”
и
“малиновий язик”.

17.

Крупнопластинчасте
лущення, яке найбільше
виражено на долонях і
стопах (на 2-ому тижні
захворювання).

18.

КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ СКАРЛАТИНИ
ТИП
1. Типова
2. Атипова:
Естрабукальна
(раньова,
ожогова,
післяродова);
-скарлатина
без
висипки;
-стерта;
-гіпертоксична.
ТЯЖКІСТЬ
1. Легка.
2. Средньої тяжкості.
3. Тяжка:
- токсична;
- септична;
- токсико-септична
ПЕРЕБІГ
1. Гладкий.
2. Ускладнений.
3. З алергійними
хвилями.
4. З алергійними
хвилями та
ускладненями.

19.

КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТИКИ
ЕКСТРАБУКАЛЬНОЇ ФОРМИ СКАРЛАТИНИ
1. Наявність інфікованої рани з регіонарним лімфаденітом
2. Дрібний висип, який найбільш інтенсивний навколо
ушкодження.
УСКЛАДНЕННЯ
Рані – лімфаденіт, отіт, сінусіт;
Пізні – міокардит, артріт, синовіїт, нефріт.
ПРИНЦИПИ ТЕРАПІИ СКАРЛАТИНИ
Антибактеріальна терапія – пеніциліни.
Дезинтоксикаційна терапія – оральна і (чи) інфузійна.
Антигістамінні препарати.
Сосудозміцнюючі препарати – аскорутін