ПСИХОДИСЦИПЛІНИ: генеалогія, сфери компетенції, стилістика дискурсу. ПСИХІАТРІЯ, ПСИХОТЕРАПІЯ, МЕДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ: еволюція, дефініція, пр
ПСИХОДИСЦИПЛІНИ
ПСИХІАТРІЯ
ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я
ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ АНТИПСИХОТИКІВ
ТЕРМІНОЛОГІЯ
ТЕРМІНОЛОГІЯ
ВИДИ ПСИХОПРОФІЛАКТИКИ
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
8.47M
Категория: МедицинаМедицина

Организація психіатричної, психотерапевтичної, медико-психологичної допомоги

1. ПСИХОДИСЦИПЛІНИ: генеалогія, сфери компетенції, стилістика дискурсу. ПСИХІАТРІЯ, ПСИХОТЕРАПІЯ, МЕДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ: еволюція, дефініція, пр

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра психіатрії, психотерапії, загальної та медичної психології,
наркології та сексології
ПСИХОДИСЦИПЛІНИ:
генеалогія, сфери компетенції, стилістика дискурсу.
ПСИХІАТРІЯ, ПСИХОТЕРАПІЯ, МЕДИЧНА
ПСИХОЛОГІЯ: еволюція, дефініція, предмет, задачі та
методи.
Организація психіатричної, психотерапевтичної,
медико-психологичної допомоги.
Психічні розлади та їх поширеність.
Загальні принципи профілактики
Завідувач кафедри психіатрії, психотерапії, загальної та медичної психології,
наркології та сексології
д.м.н., проф. В. В. Чугунов

2. ПСИХОДИСЦИПЛІНИ

ПСИХІАТРІЯ
ПСИХОТЕРАПІЯ
ПСИХОЛОГІЯ
НАРКОЛОГІЯ
СЕКСОЛОГІЯ
Віфлеємське абатство, перетворене у 1537 р. на шпиталь святої Марії
Віфлеємської, назване «Бедлам» (Бедлам – викривлене Віфлеєм)

3.

ПСИХІАТРІЯ

4. ПСИХІАТРІЯ

Психіатрія – лікування душевних захворювань.
Й.К. Рейль (1808)
(увів термін «психіатрія»)
Психіатрія – дисципліна, що вивчає відхилення у
нервово-психічній сфері й розроблює методи їх
лікування та запобігання.
В.О. Гіляровський (1954)
гр.
ψυχή
– душа
+
ιατρός
– лікар
=
Наука
про
лікування
душі

5. ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я

Психічне здоров’я – стан психічного і
емоційного благополуччя, в якому індивід
може повністю використовувати свої когнітивні
і емоційні здібності, повноцінно функціонувати
в соціумі і реалізовувати свої потреби
Психічне
захворювання
(розлад)

порушення психічних функцій, яке призводить
до дезадаптації людини

6.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
ДОНАУКОВИЙ ПЕРІОД
ЕТАП І
Донауковий період – примітивнотеологічне розуміння психічних
розладів

7.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
ЕПОХА АНТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ
ЕТАП ІІ
Епоха античної медицини – перші кроки
у вивченні психічних розладів і
організації допомоги хворим

8.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
ЕПОХА АНТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ
ЕТАП ІІ
Гіпократ (460 – 370 до н.е.) – надав деяким міфологічних образам
властивості, характерні для психічних розладів, описав манію,
меланхолію, епілепсію, виділив чотири основних типи темпераменту
Платон (427 – 347 до н.е.) виділяв два типи божевілля - одне, пов'язане
з впливом богів, інше - пов'язане з порушенням раціональної душі
Аристотель (384 – 322 до н.е.) змалював основні емоції, які включають
страх, тривогу, виділив поняття сверхсильной емоції - афекту
Св. Августин (354 – 430 н.е.) в своїх посланнях з Північної Африки
вперше ввів метод внутрішнього психологічного спостереження
переживань (інтроспекція)

9.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
ПЕРІОДИ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
ЕТАП ІІІ
I період (XVI – XVII століття) –
медикалізація божевілля
(препротодисциплінарний)
– перетворення божевілля на медичну проблему
– перші класифікації (типологія F. Platter'a)
– з 15-16 ст. в Європі створюються заклади, в яких
примусово ізолюються душевнохворі (Бедлам в
Лондоні, Сальпетрієр - в Парижі та ін.). Основні
методи «лікування» - ланцюги і батіг.
«Готель-Дьє у Парижі». Триптих, близько 1500 р.

10.

Внутрішній двір лікарні Готель-Дьє в даний час

11.

Віденський Narrenturm (1784) - один з перших будинків, спроектованих
спеціально для утримання душевнохворих

12.

Вільям Хогарт «Вифлеємський шпиталь»
(Він же - «Бедлам»)

13.

Шпиталь святої Марії Віфлеємської в справжній час

14.

Франсиско Гойя «Будинок божевільних»

15.

Камера Аутенрита

16.

Примусове стояння на ногах

17.

Гамівне ліжко

18.

Примусове положення

19.

Гамівний камзол

20.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
ПЕРІОДИ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
II період (XVIII століття) –
поліфокальний
(протодисциплінарний)
облаштовується певний госпітальний порядок
розробляються
докладні
систематикикласифікації
з'являються притулки нового типу
Притулок нового типу

21.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
ПЕРІОДИ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
III період (XVIII – XIX століття)
– різка зміна ставлення до пригноблення,
ізоляції психічно хворих - від зняття
ланцюгів Ph. Pinel'ем
(1755 - 1826) до скасування гамівних
сорочок
J. Connoly (1794 - 1866)
Тоні Робер-Флері «Зняття ланцюгів у Сальпетрієрі»
Філіп Пінель знімає ланцьги з психічно хворих

22.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
ПЕРІОДИ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
IV період (XIX століття) –
мультиплікація божевілля (перший
клініко-атрибутивний)
- божевілля «набуває» безліч різних форм-підвидів,
які згодом оформилися в нозологічні одиниці
- психіатрія отримує текстологічне оформлення,
з'являється періодика
- психіатрія починає здійснювати «рефлексію»

23.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
ПЕРІОДИ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
V період (з другої половини XIX
століття, особливо з рубежу XIX – XX
століть) – номотетичний (другий
клініко-атрибутивний)
- прописані і позначені майже всі сучасні форми
психічної патології

24.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
ПЕРІОДИ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
VI період (20 – 30-і роки XX століття) –
активної терапії (перший
терапевтичні-атрибутивний)
– застосування активних психіатричних методів:
маляріотерапія, наркосон, медикаментозна
судомна, інсулінокоматозна, електросудомна
терапії
Маляріотерапія

25.

МЕТОДИ АКТИВНОЇ ТЕРАПІЇ
В ПСИХІАТРІЇ
Рік введення
1918
Назва терапії
Вид терапії
МАЛЯРІОТЕРАПІЯ - для лікування
прогресивного параличу (форма сифілісу мозку)
1924
СУЛЬФАЗИНОТЕРАПІЯ - (в/м 1% суспензія
сірки в оливковій, персиковій, вазеліновій олії) для
лікування шизофренії
1935
ІНСУЛІНОКОМАТОЗНА ТЕРАПІЯ
1938
ЕЛЕКТРОСУДОМНА ТЕРАПІЯ
1950
АТРОПІНОКОМАТОЗНА ТЕРАПІЯ
1936
ЛОБОТОМІЯ (лейкотомія)
ПІРОГЕННА ТЕРАПІЯ
«ШОКОВІ» МЕТОДИ
НЕЙРОХІРУРГІЧНІ

26.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
ПЕРІОДИ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
Медикаментозна судомна терапія

27.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
ПЕРІОДИ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
Електросудомна терапія

28.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
ПЕРІОДИ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
Інсулінокоматозна терапія

29.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
ПЕРІОДИ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
VII період (друга третина XX століття) –
стагнаційний (донейролептичний,
другий організаційно-атрибутивний)
- зміщення професійних інтересів в бік аспектів
психогігієни

30.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
ПЕРІОДИ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
VIII період ( з середини XX століття) –
нейролептичний (другий
терапевтично-атрибутивний)
синтезування
фармакологічних
рядів
психотропних
засобів,
масова
розробка
психофармакологических
терапевтичних
технологій

31. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ АНТИПСИХОТИКІВ

1950
1960
1970
1980
Традиційні нейролептики
1990
2000
Атипові
антипсихотики
Jibson MD, Tandon R. J Psychiatr Res 1998;32:215–228;
Lehmann HE, Ban TA. Can J Psychiatry 1997;42:152–162.

32.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
ПЕРІОДИ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
IX період ( з останньої третини XX
століття) – реабілітаційнореадаптаційний (третій
організаційно-атрибутивний)
– актуальності набувають питання реабілітації,
реадаптації, ресоціалізації психічно хворих,
проблема якості їх життя

33.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
ПЕРІОДИ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ
X період (XX – XXI століття) –
дисоціативний
антіпсихіатричні процеси починають кородуюче
впливати на психіатрію, в результаті чого відбувається
стрімка деградація класичної клінічної психіатрії, з
інсталяцією в її теоретико-діагностичний апарат
елементів
неопсихоаналізу
й
психоаналітичноінспірованої психіатрії-психології
- проступає номотетична дисоціація
- проявляються тенденції до гіперболізації та схематизації
ідіографічних підходів і мультиплікації описових
діагностичних характеристик
-
Напис на футболці: «Психіатрія ліцензована вбивати»

34.

ПСИХОЛОГІЯ

35. ТЕРМІНОЛОГІЯ

«Психологія» – наука, що вивчає поведінку та психічні
процеси.
«Клінічна (медична) психологія» – розділ психології, який
вивчає психічні явища з точки зору їх взаємозв'язку з
хворобами.
«Клінічна психологія» – вивчення індивідів шляхом
спостереження або експерименту з наміром провести зміну.
Л. Уїтмер (1867 – 1956)
грецьк.
ψυχή
+
– душа
λόγος
– знання
=
Вчення
про душу

36.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
I період – ініціальний – деякі ідеї
психології (вузькоспрямовані тактики:
експериментальна, диференційна
психологія) привносяться в клініку
самими психіатрами-дослідниками

37.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
II період – клініко-госпітальної
експансії – в клініку широко
просочуються ідеї і методи
диференціальної психології;
експеримент відокремлюється і
набуває вигляду уніфікованих тестів

38.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
III період – клінічної адаптації –
психологія освоюється в просторі
клініки і виявляє тенденції до асиміляції
на концептуальному рівні (стародавні
ідеї набувають майже психологічного
вигляду)

39.

розростається інструментальний
апарат, математизація і, як наслідок,
ускладнення обробки і інтерпретації
результатів вимагають виділення
кваліфікованого фахівця; лікуючий
лікар і психолог - вже не одне і те ж
обличчя

40.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
V період – [психо]діагностичний –
клінічне обстеження-дізнання виступає
прерогативою медичної психології,
набуває рис експертизи, з усіма
наслідками, що випливають звідси:
облігатністю, імперативністю, майже
недоступністю «непосвяченим»
[психіатрам]

41.

клінічну психотерапію, причому саме
там, де необхідна остання; психолог і
психотерапевт в сприйнятті суспільства
стають нерозрізнюваними

42.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
VII період – інституціалізаційний –
медична психологія оформлюється як
окрема дисципліна, набуває
спеціальних дисциплінарноідентифікаційних атрибутів

43.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
VIII період – екстрагоспітальної
експансії – медична психологія
конкурує з психічної дисципліною в
цілому; в клінічну псіхоїчну практику
впроваджуються патопсихологічні
регістр-синдроми, які допомагають у
диференційній діагностиці захворювань

44.

ПАТОПСИХОЛОГІЧНІ
РЕГІСТР-СИНДРОМИ
шизофренічний (в клініці - шизофренія та шизофреноподібні стани)
афективно-ендогенний (в клініці йому відповідає маніакальнодепресивний психоз і функціональні афективні психози пізнього віку)
олігофренічний (відповідає в клініці вродженим і набутим варіантам
психічного дефекту)
екзогенно-органічний (в клініці - екзогенно-органічні варіанти ураження
головного мозку - церебральний атеросклероз, наслідки ЧМТ,
токсикоманії і т.д.)
ендогенно-органічний (в клініці - істинна епілепсія, первинні дистрофічні
процеси в головному мозку)
особистісно-аномальний (в клініці - акцентуйовані і психопатичні
особистості і розлади, обумовлені значною мірою аномальними
психогенними реакціями)
психогенно-психотичний (в клініці - реактивні психози)
психогенно-невротичний (в клініці - неврози і невротичні реакції).

45.

ПСИХОТЕРАПІЯ

46. ТЕРМІНОЛОГІЯ

Психотерапія — медико-орієнтована дисципліна, в сферу
компетенції якої входять розробка і відправлення теорії й
практики нативної клініки, психотехнічного арсеналу,
теорії нормальної / патологічної психіки, теорії
особистості і аутодісціплінарно-ідентифікаційної теорії, а
також власного методу
В. В. Чугунов (2002)
грецьк.
ψυχή
+
– душа
θεραπεία
– терапія
=
Терапія
душі

47.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХОТЕРАПІЇ
I епоха – греко-римська епоха –
предмет психотерапії - психічне
лікування; більшість позицій є
співзвучними до сучасних підходів
психотерапії в клініці - від охоронних
режимів і [диференційованого]
опосередкування до індивідуальноособистісного підходу

48.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХОТЕРАПІЇ
IІ епоха – епоха схоластики –
піклування душі; практики покаяння,
сповіді

49.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХОТЕРАПІЇ
IІI епоха – епоха госпітальної
психотерапії
1 період – XVI – перша половина XVIII
століть - пенітенціарно-дисциплінарна
психотерапія (елементи сучасної
поведінкової психотерапії)
2 період – друга половина XVIII - перша
половина XIX століть – механопсихотерапія (елементи сучасної
поведінкової психотерапії)

50.

51.

Гамівне крісло «Транквілізатор»

52.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХОТЕРАПІЇ
Новий (та новітній) часи –
XVIII, XIX, XX століття
1 період – протодисциплінарна психотерапія –
друга половина XVIII - перша половина XIX
століть - поява перших, ще аморфних, форм
психотерапії
Психотерапія – як hobby – це театралізоване
дійство
Предмет психотерапії – нечисленні умовно
відмежовані і штучно гомогенізовані варіанти
патології, визнані єдиною нозологічною формою.

53.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХОТЕРАПІЇ
2 період – методистський пуризм – друга
половина XIX століття - виникнення
різних, нині вже «класичних» методів гіпнотізаціі, сугестії, психоаналізу і ін.
Психотерапія – вже заняття.
Предмет психотерапії – все ті ж
«хвороби», але кожен метод
отримує своє дефінітивного
тлумачення, хоча і є фіксований на
одних і тих же конверсійних
контингент-симптомах

54.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХОТЕРАПІЇ
3 період – інституціалізації практик –
перша третина XX століття - соцієтальне
оформлення методик психотерапії, які вже
стають практиками
Психотерапія – діяльність;
її застосування упорядковано
в залежності від показань
Предмет психотерапії отримує
вторинне опосередкування через
концепти методу (наприклад,
«психоаналіз - терапія комплексів»)

55.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХОТЕРАПІЇ
4 період – доктринальний – друга третина
XX століття - оформлення ідеологічно
навантажених, конфронтуючих
психотерапевтичних доктрин
Психотерапія – ex cathedra – предмет
викладання, професія; її
застосування упорядковано в
залежності від показань
Предмет психотерапії – все саногенні
впливи, які опосередковуються через
психіку

56.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХОТЕРАПІЇ
5 період – дисолютивний – остання
третина XX століття - поява численних
методів психотерапії«new wave»
Психотерапія – вже
специальність
Предмет психотерапії –
omnia et nihil, – лікування
опосередковане через
психічну сферу

57.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХОТЕРАПІЇ
6 період – аутодисциплінарноідентифікаційний – справжні часи –
побудова інтрадисциплінарної моделі
(концепції) психотерапії; поява
«неокласичних» методів (симультанномнестична психотерапія або
психометодологія
Психотерапія – вже
дисципліна
Предмет психотерапії – патонозологічні форми

58.

ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНИЙ
КЛІНІКО-ПАТОПСИХОЛОГІЧНИЙ
КЛІНІКО-ПСИХОФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ
ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ
(КТ, МРТ, ЕЕГ, Ехо-ЕГ, РЕГ, ПЕТ)
ЛАБОРАТОРНИЙ

59.

ПОШИРЕНІСТЬ ПСИХІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
поширеність
психічних захворювань становить близько 3% хворих з психотичними
формами захворювань і 10-15% хворих з межовими розладами.
Упродовж XX століття значно зросла захворюваність протягом життя
на психічні розлади і значно знизився вік початку психічних і
поведінкових розладів
Протягом XX століття середньозважений середньорічний показник
поширеності всіх психічних і поведінкових розладів у світі збільшився
в 10 разів, в тому числі:
Психози - зростання в 3,8 рази.
Межові розлади - зростання в 21,4 рази (з них неврози й інші
невротичні розлади - зростання в 61,7 рази).
Алкоголізм - зростання в 58,2 рази.
Олігофренії - зростання в 30 разів.

60.

ОРІЄНТОВНА ПОШИРЕНІСТЬ ПСИХІЧНИХ
ЗАХВОРЮВАНЬ
Діагноз
Питома вага по відношенню до всіх взятих на
облік, %
психіатричний кабінет
поліклініки, диспансер
Шизофренія
37,6
38,7
Біполярний афективний
розлад
і циклотимия
13,1
7,0
Психопатії
16,1
10,1
Неврози і реактивні стани
14,9
22,3
Соматогенії
9,5
2,1
Судинні захворювання та
органічні ураження мозку
6,4
13,9
Інші
2,4
5,9

61.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ПСИХІАТРИЧНОЇ
ДОПОМОГИ
ПСИХІАТРИЧНІ
ЛІКАРНІ
ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНІ
ДИСПАНСЕРИ
СТАЦІОНАРИ
ДЕННІ
СТАЦІОНАРИ
ПОЛІКЛІНІКИ
ВІДДІЛЕННЯ ТА
КАБІНЕТИ ПРИ
ПОЛІКЛІНІКАХ
ВІДДІЛЕННЯ
РЕАБІЛІТАЦІЇ
ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНІ
ІНТЕРНАТИ

62.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ
ВИДИ ДИСПАНСЕРНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ
КОНСУЛЬТАТИВНЕ
СПОСТЕРЕЖЕННЯ
ДИСПАНСЕРНОДИНАМІЧНЕ
СПОСТЕРЕЖЕННЯ
ПРИМУСОВА
АМБУЛАТОРНА
ДОПОМОГА

63. ВИДИ ПСИХОПРОФІЛАКТИКИ

Первинна психопрофілактика (психогігієна) - спрямована
на попередження психічних захворювань у контингенту
здорових осіб, на етіологію хвороби. Ефективність первинної
психопрофілактики оцінюється показником захворюваності.
Вторинна психопрофілактика - раннє виявлення і лікування
захворювання,
диспансеризація
хворих
з
метою
попередження рецидиву або загострення психічних розладів.
Її ефективність визначається показником хворобливості
населення.
Третинна
психопрофілактика
спрямована
на
попередження
інвалідності.
У
цій
роботі
лікаря
використовуються
всі
можливості
диспансеризації,
підключення соціальних працівників для проведення всього
можливого кола реабілітаційних заходів. Її ефективність
визначається показником інвалідизації в зв'язку з психічними
хворобами.

64.

65. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

English     Русский Правила