Психологія відчуття та сприйняття

1. ПСИХОЛОГІЯ, ПАТОПСИХОЛОГІЯ І ПСИХОПАТОЛОГІЯ ВІДЧУТТЯ ТА СПРИЙНЯТТЯ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра психіатрії, психотерапії, загальної та медичної психології,
наркології та сексології
ПСИХОЛОГІЯ,
ПАТОПСИХОЛОГІЯ
І ПСИХОПАТОЛОГІЯ
ВІДЧУТТЯ ТА СПРИЙНЯТТЯ
Завідувач кафедри психиатрІЇ, психотерапІЇ, загальної та медичної психології,
наркології та сексології
д.м.н., проф. В. В. Чугунов

2.

ПСИХОЛОГІЯ
ВІДЧУТТЯ ТА СПРИЙНЯТТЯ

3. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Відчуття – це вид психічної діяльності, який
виникає при безпосередньому впливі предмета на
органи чуття
Уявлення – це уявний
заснований на спогадах
Сприйняття
=
образ
предмета,
сума
+ уявлення
відчуттів
Сприйняття – це цілісне відображення тих явищ
або предметів, які впливають на органи чуття

4. За відсутності сформованого уявлення, діти на зображенні бачать лише дельфінів

5. ВЛАСТИВОСТІ ВІДЧУТТІВ

6. ВИДИ ВІДЧУТТІВ

ЗА ВЗАЄМОДІЄЮ
РЕЦЕПТОРІВ
З ПОДРАЗНИКОМ
ЗА РОЗТАШУВАННЯМ
РЕЦЕПТОРІВ
ЗА ДОМІНУЮЧИМ
АНАЛИЗАТОРОМ
Зорові
Дистантні
Екстерорецептивні
Контактні
Інтерорецептивні
Слухові
Тактильні
М‘язовосуглобові
Нюхові
Пропріоцептивні
Смакові
Температурні
Больові
Вісцеральні
Статикокінетичні

7. РОЗЛАДИ ВІДЧУТТІВ

КІЛЬКІСНІ
ЯКІСНІ
ВИДИ
ПОРУШЕНЬ ВІДЧУТТІВ
АНЕСТЕЗІЯ
– полное отсутствие
чувствительности
ГІПОСТЕЗІЯ
– зниження чутливості
СИНЕСТЕЗІЯ
–
при
раздражении
одного органа чувств –
возникновение ощущения
в другом («цветной звук»)
ПАРЕСТЕЗІЯ
– відчуття неіснуючого
подразника
ГІПЕРЕСТЕЗІЯ
– підвищення чутливості
СЕНЕСТОПАТІЯ
– неприємне відчуття,
позбавлене предметності

8. АНЕСТЕЗІЯ

9. ГІПЕРЕСТЕЗІЯ

10. ГІПОСТЕЗІЯ

11. ПАРЕСТЕЗІЯ

12. СИНЕСТЕЗІЯ

13. ВЛАСТИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ

14. ВИДИ СПРИЙНЯТТЯ

ЗА ДОМІНУЮЧИМ
АНАЛИЗАТОРОМ
Зорове
ЗА ФОРМОЮ
ІСНУВАННЯ
МАТЕРІЇ
ЗА ФОРМОЮ
ПСИХІЧНОЇ
АКТИВНОСТІ
Сприйняття
простору
Навмисне
Симультанне
Сприйняття часу
Ненавмисне
Сукцессивне
ЗА СТРУКТУРОЮ
Слухове
Тактильне
Нюхове
Смакове
Кінестетичне
Сприйняття руху

15. ЗАКОНИ СПРИЙНЯТТЯ ЗГІДНО З МАКСОМ ВЕРТГЕЙМЕРОМ

16.

ПАТОПСИХОЛОГІЯ
ВІДЧУТТІВ ТА СПРИЙНЯТТЯ

17. ТЕРМІНОЛОГІЯ

Ілюзії – спотворене сприйняття реально
існуючого об'єкта або явища
грецьк.
illusio
– помилка, омана

18. ВИДИ ІЛЮЗІЙ

НЕ ПАТОЛОГІЧНІ
ВИДИ ІЛЮЗІЙ
ІЛЮЗІЇ
ФІЗИЧНІ
ФІЗІОЛОГІЧНІ
ПАТОЛОГІЧНІ
ПАРЕЙДОЛІЧНІ
АФЕКТИВНІ
ВЕРБАЛЬНІ

19. ФІЗИЧНІ ІЛЮЗІЇ

Міраж в пустелі

20. ФІЗІОЛОГІЧНІ ІЛЮЗІЇ

21. ФІЗІОЛОГІЧНІ ІЛЮЗІЇ

22. ФІЗІОЛОГІЧНІ ІЛЮЗІЇ

Квадрати А і В одного кольору

23. АФЕКТИВНІ ІЛЮЗІЇ

24. ПАРЕЙДОЛІЇ

25. ПАРЕЙДОЛІЇ

26. ПАРЕЙДОЛІЇ

«Обличчя Марса»

27.

ПСИХОПАТОЛОГІЯ
ВІДЧУТТІВ ТА СПРИЙНЯТТЯ

28. ПСИХОСЕНСОРНІ РОЗЛАДИ

ПСИХОСЕНСОРНІ РОЗЛАДИ
ДЕРЕАЛІЗАЦІЯ
АГНОЗІЯ
– відчуття зміненості
навколишнього світу
– невпізнання
предметів
(порушення
узагальнюючої
функції
сприйняття)
ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ
– відчуття власної зміненості
ПСИХІЧНА
ФІЗИЧНА
МЕТАМОРФОПСІЇ
– викривлене сприйняття зовнішніх
характеристик реального предмета
(форми, кольору і т.п.)
МАКРОПСІЇ
– збільшення
МІКРОПСІЇ
– зменшення
ДИСМЕГАЛОПСІЇ
– викривлення в
різних напрямках
ПОРОПСІЇ
– втрата
перспективи

29. ЗМІНА ПАРАМЕТРІВ ПРИ ДЕРЕАЛИЗАЦІЇ

розміри: а) мікропсія;
б) макропсія
колір (ксантопсія – все у жовтому кольорі,
ерітропсія – все у червоному кольорі)
освітленість
(галеропсія – незвична освітленість чи контрастність)
відстань
форма (дисморфопсія
кількість (поліопія
– викривлення форми, деталей предметів)
– множинні образи одного предмету)
викривлення стану спокою
(тремтіння, падіння)

30. ДЕРЕАЛІЗАЦІЯ

31. ДЕРЕАЛІЗАЦІЯ

32. ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ

33. ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ

34. ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ

Сальвадор Далі «Місто шухляд», 1936

35. ТЕРМІНОЛОГІЯ

Галюцінації – сприйняття без об‘єкту
(Б. Баль, 1881)
Термін вперше введений
Ж.-Е.-Д. Ескіролем у 1817 р.
лат.
alucinatio
–нісенітниця

36. ВИДи ГАЛЮЦІНАЦІЙ

ЗА СТУПЕНЕМ СКЛАДНОСТІ
ЕЛЕМЕНТАРНІ
акоазми
– отдельные
звуки
ПРОСТІ
СКЛАДНІ
СЦЕНОПОДІБНІ
фотопсії
– пятна света
ЗГІДНО З
ХАРАКТЕРИСТИКАМИ
СПРИЙНЯТТЯ
ІСТИННІ
ПСЕВДОГАЛЮЦІНАЦІЇ
ГАЛЮЦІНАЦІЇ

37. ВИДИ ГАЛЮЦІНАЦІЙ

ЗА ПРОЕКЦІЄЮ
ЕКСТРАКАМПІННІ
ГЕМІАНОПТИЧНІ
– за межами аналізатора (поза
полем зору)
– при геміанопсії – у полі зору,
що випало
ЗА УМОВАМИ
ВИНИКНЕННЯ
ГІПНАГОГІЧНІ
– при засинанні
ГІПНОПОМПІЧНІ
– при пробудженні
ШАРЛЯ БОНЕ
– у нефункціонуючому
анализаторі (зорові
галюцінації у незрячих)
РЕФЛЕКТОРНІ
– провоКуються подразником
ПСИХОГЕННІ
– в связи с психогенным
воздействием
ФУНКЦІОНАЛЬНІ
– підтримуються
подразником
АПЕРЦЕПТИВНІ
– галюциновані спогади
(фанторемія)

38. ВИДИ ГАЛЮЦІНАЦІЙ

ЗА ПРОВІДНИМ АНАЛІЗАТОРОМ
СМАКОВІ
НЮХОВІ
ТАКТИЛЬНІ
ЗОРОВІ
АДЕЛОМОРФНІ
– нечітко окреслені
МІКРО- ТА МАКРОСКОПІЧНІ
ПОЛІОПТИЧНІ
–численні однакові
АУТОСКОПІЧНІ
– бачення власного зовнішнього
образу
НЕГАТИВНІ
– небачення предметів
ГЕМІАНОСКОПІЧНІ
– у одній половині поля зору
ВІСЦЕРАЛЬНІ
СЛУХОВІ
КОМЕНТУЮЧІ
ІМПЕРАТИВНІ
– наказові
АНТАГОНІСТИЧНІ
– два мовних потоки прямо
протилежні за змістом
НЕЙТРАЛЬНІ

39. ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА

40. ФОТОПСІЇ

41. Педункулярний галюціноз Лерміта

при локалізації патологічного процесу в ніжках головного
мозку і дна 4 шлуночка

42. АДЕЛОМОРФНІ

43. ГІПНАГОГІЧНІ ГАЛЮЦІНАЦІЇ

44. ГІПНПОМПІЧНІ ГАЛЮЦІНАЦІЇ

45. МІКРОПСІЇ

46. МАКРОПСІЇ

47. ІСТИННІ ГАЛЮЦІНАЦІЇ

48. ПСЕВДОГАЛЮЦІНАЦІЇ

49. ЗОРОВІ ГАЛЮЦІНАЦІЇ

Франсиско Гойя
«Сон розуму породжує чудовиськ», «Автопортрет»

50. ЗОРОВІ ГАЛЮЦІНАЦІЇ

Фредерік Шопен
У 1848 в Англії під час представлення своєї сонати №2 сі-бемоль мінор, побачивши неяких
створінь, що з'являються прямо з фортепіано, Шопен кинувся геть з кімнати

51. СЛУХОВІ ГАЛЮЦІНАЦІЇ

«Автопортрет»
Вінсент Ван Гог
Микола Васильович Гоголь

52. ЗОВНІШНІ ПРОЯВИ ГАЛЮЦІНАТОРНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ

53. ЗОВНІШНІ ПРОЯВИ ГАЛЮЦІНАТОРНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ

54. ЗОВНІШНІ ПРОЯВИ ГАЛЮЦІНАТОРНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ

55. ЗОВНІШНІ ПРОЯВИ ГАЛЮЦІНАТОРНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ

56. ЗОВНІШНІ ПРОЯВИ ГАЛЮЦІНАТОРНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ

57. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!