Жири і жироподібні речовини
Ліпідами називають органічні сполуки – жири і жироподібні речовини, неоднорідні по хімічній структурі, які мають загальні фізико-хімічні
Вищі жирні насичені кислоти
Ненасичені кислоти
Класифікація
Рослинні жири класифікують на:
ТВАРИННІ ЖИРИ:
Хімічні числові показники: -
2.72M
Категории: МедицинаМедицина ХимияХимия

Жири і жироподібні речовини

1. Жири і жироподібні речовини

ЖИРИ І
ЖИРОПОДІБНІ
РЕЧОВИНИ

2. Ліпідами називають органічні сполуки – жири і жироподібні речовини, неоднорідні по хімічній структурі, які мають загальні фізико-хімічні

ЛІПІДАМИ НАЗИВАЮТЬ ОРГАНІЧНІ
СПОЛУКИ – ЖИРИ І ЖИРОПОДІБНІ
РЕЧОВИНИ, НЕОДНОРІДНІ ПО ХІМІЧНІЙ
СТРУКТУРІ, ЯКІ МАЮТЬ ЗАГАЛЬНІ ФІЗИКОХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, А САМЕ:
НЕРОЗЧИННІ У ВОДІ І РОЗЧИННІ В
ОРГАНІЧНИХ РОЗЧИННИКАХ (ЕФІР,
ХЛОРОФОРМ, АЦЕТОН, ГЕКСАН,БЕНЗОЛ ТА
ІН.)

3.

Жири являють собою складні
ефіри трьохатомного спирту
гліцерину і жирних кислот

4.

Загальна формула жирів:

5. Вищі жирні насичені кислоти

ВИЩІ ЖИРНІ НАСИЧЕНІ КИСЛОТИ
Назва кислоти
Масляна
Каприлова
Капринова
Міристинова
Пальмітинова
Стеаринова
Арахінова
Структура
СН3(СН2)2СООН
СН3(СН2)6СООН
СН3(СН2)8СООН
СН3(СН2)12СООН
СН3(СН2)14СООН
СН3(СН2)16СООН
СН3(СН2)18СООН

6. Ненасичені кислоти

НЕНАСИЧЕНІ КИСЛОТИ
Назва кислоти
Структура
Олеїнова
СН3(СН2)7СН=СН(СН2)7СООН
Петрозелинова
СН3(СН2)4СН=СН(СН2)10СООН
Лінолева
СН3-(СН2)4-(СН=СН-СН2)2-(СН2)6-СООН
α-Ліноленова
СН3-СН2-(СН=СН-СН2)3-(СН2)6-СООН
γ-Ліноленова
СН3-(СН2)4-(СН=СН-СН2)3-(СН2)3-СООН
Арахідонова
СН3-(СН2)4-(СН=СН-СН2)4-(СН2)2-СООН

7. Класифікація

КЛАСИФІКАЦІЯ
Ліпіди
поділяють на власне
жири (гліцериди
високомолеку-лярних жирних
кислот) і жироподібні речовини
або ліпоїди (воски,
фосфоліпіди, гліколіпіди)
Жири
класифікують на рослинні і
тваринні

8. Рослинні жири класифікують на:

РОСЛИННІ ЖИРИ КЛАСИФІКУЮТЬ НА:
Рідкі і тверді
Рідкі бувають:
1)висихаючі (олія льону, сої,
коноплі)
2)невисихаючі (олія мигдалю,
персика, маслини)
3)напіввисихаючі (олія
кукурудзи, соняшника)
Тверді (масло какао, пальми,
кокоса)

9. ТВАРИННІ ЖИРИ:

Рідкі
(жири риб і морських
тварин)
Тверді (жири наземних
тварин)

10. Хімічні числові показники: -

ХІМІЧНІ ЧИСЛОВІ
ПОКАЗНИКИ:
- Кислотне число (ДФУ 1.0-94)
кількість калію гідроксиду, яка необхідна для
нейтралізації вільних кислот, які містяться в 1 г
жирної олії.
n-кількість КОН 0,1 моль витрачена на титрування
m - маса наважки олії,г

11.

Число омилення (ДФУ 1.0-97) –
кількість калію гідроксиду в міліграмах, яка
необхідна для нейтралізації вільних кислот и
омилення складних ефірів, які містяться в 1 г
досліджуваної олії.
- кількість розчину кислоти НСІ 0,5 моль/л, яка
вистрачена на титрування контрольного досліду, мл;
- кількість розчину кислоти НСІ 0,5 моль/л, яка
вистрачена на титрування досліджуваного зразка, мл;
- маса наважки олії, г

12.

Йодне число
(ДФУ1.1-34)

кількість галогену в перерахунку на йод, в грамах,
яка приєднується на місці подвійних зв’язків
ненасичених жирних кислот в 100 г досліджуваної
речовини в описаних умовах.
- кількість розчину натрію тіосульфату 0,1 моль/л, яка витрачена на
титрування в досліджуваному розчині, мл
- кількість розчину натрію тіосульфату 0,1 моль/л, яка витрачена на
титрування в контрольному досліді , мл
- маса наважки речовини, г.

13.

Перекисне число (ДФУ 1.0-96) –
кількість міліеквівалентів активного кисню, що
відповідає кількості перекисів, які містяться в
1000 г досліджуваної речовини.
- об’єм розчину натрію тіосульфату 0,1 моль/л, витрачений на
титрування досліджуваної речовини, мл
- об’єм розчину натрію тіосульфату 0,1 моль/л, витрачений на
титрування в контрольному досліді , мл
- маса наважки речовини, г.

14.

Якісні реакції:
1. Реакція на насінні олії (реакція Беллієра):
кислота азотна і 0,15%-вый р-н резорцину в
бензолі – червоне або синьо-фіолетове
забарвлення
2. Реакція на кісточкові олії (реакція Біберга):
кислоти сірчана і азотна концентровані
- Світло-жовте забарвлення – мигдальна олія
- Червоне забарвлення – персикова або
абрикосова олія
3. Реакція на рибячий жир: хлороформ і р-н
сурьми(ІІІ) хлориду – блакитне забарвлення

15.

Кукурудза звичайна
– Zea mays L.
Родина :
Злакові – Poaceae
ЛРС:
Кукурудзи
стовпчики з
приймочками –
Zeae Maidis style cum
stigmatis

16.

Персик
звичайний –
Persica vulgaris
Персикова
оліяPersicorum
oleum
Род. РозовіRosaceae

17.

Мигдаль
звичайний –
Amygdalus
communis
Мигдалю
насіння –
Amygdalarum
semina
Род. Розові Rosaceae

18.

Енотера
дворічна –
Oenothera
biennis
Енотери насіння
– Oenotherae
semina
Род. Онагрові Onagraceae

19.

Соя щетиниста – Glycine hispida
Сої насніння – Sojae semina
Род. Бобові - Fabaceae

20.

Льон звичайний –
Linum usitatissimum
L.
Родина:
Льонові - Linaceae
ЛРС:
Льону насіння- Lini
semina

21.

Земляний горіх –
Arachis hypogeae
Родина:
Бобові - Fabaceae
ЛРС:
Арахісу насіння –
Arachidis semina

22.

Какао, шоколадне
дерево –
Theobroma cacao
Родина:
Стеркулієві –
Sterculiaceae
ЛРС:
Шоколадного
дерева насіння –
Cacao semina

23.

Кокосова пальма –
Cocos nucifera
Родина:
Пальми – Palmae
ЛРС:
Пальми насіння –
Cocos nuciferae
semina

24.

Олійна пальма –
Elaeis guineensis
Родина:
Пальми – Palmae
ЛРС:
Олійної пальми
насіння - Elaeis
guineensidis semina

25.

Маслина, оливкове
дерево – Olea
europaea
Родина:
Маслинові –
Oleaceae
ЛРС: Оливкового
дерева насіння Olea europaeae
semina

26.

Рицина звичайна –
Ricinus communis
Родина:
Молочайні –
Euphorbicaceae
ЛРС:
Рицини насіння Ricini communis
semina

27.

-
-
Жироподібні речовини:
Воски
Фосфоліпіди
Гліколіпіди
Ліпопротеїди

28.

Воски – це складні ефіри жирних кислот і вищих
одноатомних спиртів.
В їх склад входять
цетиловий і мірициловий спирти, пальмітинова і
стеаринова кислоти.
Вони діляться на: тваринні і рослинні.
Тваринні:
- Бджолиний віск - продукт, який виділяють робочі
медоносні бджоли на поверхню нижньої сторони
черевних кілець у вигляді дрібних прозорих
листочків.
- Ланолін
- Спермацет

29.

Спермацетом
називається
воскоподібна маса, що
виділяють
із
жиру
кашалота і деяких інших
китоподібних.
Застосовується
у
фармації як основа для
мазей,
супозиторіїв,
кремів і т.д.

30.

Ланоліном
називається
очищена жироподібна
речовина, яка виділяється
шкірими залозами овець.
Застосовується як мазева
основа і дозволяє вводити в
склад мазей водорозчинні
лікарські речовини.

31.

Спасибо за
внимание !
English     Русский Правила