Актуальні питання і перспективи створення вікових ліків в Україні

1. ВІКОВІ ЛІКИ. Актуальні питання і перспективи створення вікових ліків в Україні

Запорізький державний медичний
університет
Кафедра фармакогнозії, фармхімії та
технології ліків ФПО
ВІКОВІ ЛІКИ.
Актуальні питання і перспективи
створення вікових ліків в Україні

2.

Вікові ліки — ліки, що використовуються для
лікування захворювань дітей та осіб похилого віку.
Чутливість до ліків змінюється з віком людини, у
зв’язку з чим виділяють:
- перинатальну фармакологію (дослідження
впливу препаратів на плід від 24 тижнів до пологів
та новонародженого віком до 4 тижнів),
- педіатричну фармакологію (вивчення
особливостей дії ліків на дитячий організм),
- геріатричну фармакологію (вивчення
особливостей дії та використання ліків у осіб
похилого віку).

3.

План лекції
1. Дитячі лікарські форми.
2. Фізіологічні особливості дитячого
організму.
3. Класифікація лікарських форм для дітей.
4. Дозування дитячих лікарських препаратів
5. Особливості приготування, контролю,
зберігання і відпуску лікарських
препаратів для дітей відповідно до вимог
GMP.

4.

Дитячі лікарські препарати – це
такі препарати, які дозволені для
використання в дитячій практиці у
відповідних віку дитині дозах, у
лікарських формах, які забезпечують
терапевтичний ефект і зручність
застосування

5.

Дитячі лікарські форми – це специфічна
група ліків, що вимагає особливих умов
готування,
найсуворішого
дотримання
асептики, технологічної дисципліни, повної
відповідальності за готування, контроль
якості й оформлення до відпустки лікарських
препаратів.

6. В даний час прийнята така класифікація періодів дитячого віку:

- немовлята (перші 4 тижні
життя)
- грудний вік (від 1 до 12
місяців)
- ранній дитячий вік (від
одного до 3-х років)
- дошкільний вік (від
трьох до семи років)
- шкільний вік (від семи
до вісімнадцяти років).

7.

Основні вимоги до дитячих ліків
Висока терапевтична ефективність;
Висока біодоступність;
Стерильність і апірогенність (для новонароджених);
Стабільность;
Малокомпонентність;
Відсутність алергізуючої дії;
Нетоксичність;
Мінімальний побічний ефект;
Повинні забезпечувати позитивний психіко - фізіологічний
вплив на дитину (вид лікарської форми, колір, смак, ефект,
запах) – не бажано використовувати ін’єкцій;
Приємні органолептичні властивості;
Зручність застосування.

8.

Препарати, що дозволяються
приймати в дитячій практиці,
не повинні містити речовин,
які впливають на ріст чи
розвиток тканин, понижують
імунітет, є токсичними, не
містити
консервантів
і
барвників.
Наприклад,
тетрацикліни
порушують
зубну
емаль
у
дітей,
впливають на ріст кісток;
стрептоміцин і гентаміцин
можуть
викликати
ото
токсичність. Дітям до 1 року
заборонено приймати ліки з
вмістом спирту.

9. При призначенні лікарських засобів дітям необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:

Призначити тільки
розраховані дози ліків у
відповідності до віку, ваги
тіла.
Проводити попередню
пробу на переносимість і
чуттєвість до
призначеного препарату.
Враховувати
функціональний стан
життєво важливих органів
організму.
Не використовувати
одночасно ліки з
однаковим механізмом дії.
Антибіотики і
сульфаніламіди призначити
відповідно до етіології,
властивостей
мікроорганізмів, не
призначати ті препарати,
які часто викликають
побічну дію;
Не допускати підсиленої
лікарської терапії при
легких формах хвороби,
використовувати ліки
короткими курсами.

10. Фізіологічні особливості дитячого організму

Взаємодія препарату з організмом відбувається
трьома етапами:
1) фармакологічний, до якого належить
вивільнення речовини з лікарської форми;
2) фармакокінетичний, до якого належать
процеси вбирання, розподілу та виведення ліків з
організму;
3) фармакодинамічний, в процесі якого
здійснюється взаємодія препарату з рецептором у
біофазі.

11.

Фармакологічний ефект залежить від ступеня насичення
специфічних рецепторних структур молекулами
лікувального препарату. Адже кількість специфічних
рецепторів, ступінь їх зрілості, диференціювання можуть
бути різними в залежності від віку, доношеності дитини та
ін.
Крім того, дія введеного препарату залежить не тільки від
дози, але й від об'єму розподілення, ступеня зв'язування
препарату з білками крові та ліпофільності лікувальних
засобів. Поряд з цим неабияке значення мають стан
повноцінності метаболічних процесів у печінці та інших
органах, ниркової екскреції, які забезпечують видалення,
елімінацію ліків з організму.

12. Фармакокінетичний ефект.

При ентеральному шляху введення препаратів необхідно враховувати
розчинність лікарських речовин у ліпідах, здатність до дисоціації,
характер та об'єм харчової маси, перистальтику кишечника, наявність та
характер патологічного процесу в органах травлення, стан секреції
травних залоз, мікробну флору кишечника. Недоліками є складність
кількісної оцінки руйнування лікувальної речовини в кишечнику та
печінці).
При парентеральному введенні забезпечуються більш швидке
надходження препарату в кров у незмінному вигляді та точність
дозування. Недоліками є травмування тканин під час ін'єкції, больова
реакція, небезпека утворення тромбів, емболії судин, необхідність
ретельного додержання правил асептики та більш виражена небезпека
непередбачуваних реакцій (анафілактичний шок, колапс, серцева аритмія,
судороги та ін.).
Інгаляційний шлях дозволяє вводити газоподібні, пароподібні, рідкі й
тверді (у формі аерозолів) речовини, які надходять у кров в незмінному
вигляді. Недоліком є реакція подразнення, що супроводжується спазмами
гладких м'язів гортані, бронхів, кашлем, рефлекторним впливом на серце,
ін.
Крізь шкіру можна вводити деякі жиророзчинні речовини (у форм мазей,
лініментів) та електроліти (методом електрофорезу).

13. На всмоктування лікувальної речовини в шлунково-кишковому тракт впливають такі фактори:

На всмоктування лікувальної речовини в шлунковокишковому тракт впливають такі фактори:
рН вмісту шлунка.
Великий вплив на всмоктування ЛР мають характер та об'єм їжі, яка може
змінювати рН вмісту ШКТ.
У ранньому віці спостерігається низький вміст мікробної маси в кишечнику,
що впливає на всмоктування деяких ліків.
У дітей раннього віку слабо розвинена жовчовиділювальна функція печінки.
Пасивна дифузія деяких ліків через особливості структури слизової оболонки
в дітей раннього віку відбувається швидше, тому їх концентрація в крові може
бути більшою, ніж у дорослих, при прийнятті тієї ж дози на 1 кг маси тіла.
У дітей раннього віку через низьку ферментативну активність кишечника
утруднене активне всмоктування, внаслідок чого речовини, що активно
всмоктуються, проникають у кров повільніше.
На всмоктування ліків впливає комбінація лікувальних засобів.
Всмоктування лікувальних препаратів порушується при захворюваннях ШКТ,
які змінюють рН середовища, перистальтику, мікробну флору, вміст
ферментів в кишечнику.
При призначенні ліків усередину велике значення має лікарська форма.
Загальним правилом є те, що розчини всмоктуються краще, ніж порошки,
всмоктуваність яких залежить від ступеня дисперсності часток, а порошки, в
свою чергу, всмоктуються краще, ніж таблетки, драже й гранули.

14. Класифікація лікарських форм для дітей

Рідкі (розчини, мікстури,
краплі, настої, відвари,
суспензії, емульсії)
Ін'єкційні інгаляційні
лікарські форми
Ректальні лікарські форми
(суппозиторії, клізми)
М'які лікарські форми
Тверді лікарські форми
(таблетки, порошки, капсули,
гранули)

15. Рідкі лікарські форми

Найбільш розповсюджені рідкі лікарські форми для дітей – це
сиропи, еліксири, суспензії, полоскання, ін'єкційні розчини,
краплі.
Сиропи – є концентрованими розчинами цукру, до яких
додані відповідні лікарські речовини і ароматизатори.
Еліксири підсолоджені і ароматизовані водно-спиртові
системи, що містять багатоатомні спирти і активні
інгредієнти.
Суспензійні препарати, в яких тонко подрібнена речовина
диспергує в рідкому підсолодженому середовищі.
Полоскальні рідкі оральні препарати для порожнини рота,
що містять терпкі, антисептичні або бактерицидні речовини.
Ін'єкційні інгаляційні лікарські форми рекомендовані дітям
старше за 5 років.
Краплі для очей, вух і носа не повинні надавати дратівливої
дії і містити оптимальну концентрацію речовин, що діють.

16. Ректальні лікарські форми для дітей

Ректальні лікарські форми для дітей розробляються
у вигляді суппозіторіїв, ректальних м'яких
желатинових капсул, мікроклізм, ректальних мазей,
пінних аерозолів. Вони повинні мати декілька
вікових дозувань.
У них вдало поєднуються властивості перорального
і парентерального способу введення препарату.

17. М'які лікарські форми

Захисна функція шкіри новонароджених дітей недосконала. Через тонкий
роговий шар легко всмоктуються токсичні речовини, мікроорганізми. У
ліпідний шар клітинних мембран за типом пасивного транспорту активно
всмоктуються жиророзчинні речовини. Всмоктування лікарських речовин
може привести до важких, навіть смертельних отруєнь.
Небезпечне нанесення на шкіру грудних дітей присипок і мазей, що містять
борну кислоту. Слід дотримуватися обережності і не вводити при розробці
лікарських препаратів у вигляді мазі великих кількостей подразнюючих
речовин. Виготовлення мазей слід проводити строго в асептичних умовах.
Затверджено два прописи мазей для новонароджених: мазі таніну 1% і 5%.
Обидві мазі емульсують, оскільки передбачається розчинення таніну в
мінімальному об'єм води очищеної, але мазь 1% – на ліпофільной основі
(вазеліні), мазь 5% – на діфільной основі (емульсивна).
Більшість мазей у педіатрії застосовуються для зм'якшення шкіри та зняття
запалення.

18. Тверді лікарські форми

До твердих лікарських форм відносять
пігулки, порошки, гранули, капсули і
мікрокапсули. Їх не рекомендують для
лікування дітей раннього віку.

19. Особливості прописування лікарських форм для дітей

Лікарські препарати для дітей
виписуються на окремих бланках
рецептів з позначкою „для немовлят” і
вказівкою точного віку і маси дитини.
При прийманні рецепту необхідно
перевіряти дози отруйних і
сильнодіючих речовин, а також
сумісність прописаних інгредієнтів,
враховувати раціональність поєднання
антибіотиків, сульфаніламідів та інших
лікарських речовин.
Дози отруйних і сильнодіючих речовин,
прописаних в суппозиторіях і клізмах,
зрівнюють з дозами для перорального
приймання.

20. Дозування дитячих лікарських форм здійснюється з урахуванням ряду факторів, до яких належать:

фармакокінетика і фармакодинаміка лікарських
препаратів;
вік і маса дитини;
характер і важкість захворювання;
стан печінки, нирок, серця;
індивідуальну чутливість дитини;
умови життя дитини, особливості харчування;
лікарський анамнез (чи лікувати дитину або
матір цим лікарським засобом чи були
ускладнення, алергічні прояви, тощо)

21. Для визначення доз лікарських препаратів в педіатрії здавна використовували два методи:

Емпіричний – необхідну дозу препарату
вираховували для дітей різних вікових груп
на основі того ефекту, який спостерігався
від введення препарату в тій чи іншій дозі.
Метод, оснований на виборі доз, які
визначали з допомогою коефіцієнтів чи
спеціальних формул.

22. Емпіричний, коли дозу препарату для дітей зменшують від дози дорослого відповідно до віку. Він не є точним, так як діти одного віку мають рі

Емпіричний, коли дозу препарату для дітей зменшують
від дози дорослого відповідно до віку. Він не є точним,
так як діти одного віку мають різну вагу тіла, умови
проживання, харчування і т.д.
У відповідності до цього метода дітям призначають:
до 1 року – 1/24 та 1/12 від дози дорослого;
від 1 року до 2 років – 1/12;
від 2 років до 4 років – 1/6;
від 4 років до 6 років – 1/4;
від 6 років до 7 років – 1/3;
від 7 років до 14 років – 1/2;
від 14 років до 18 років – 3/4;

23. Згідно ДФУ дозу для дітей можна розраховувати в залежності від віку, приймаючи дозу за одиницю

Вік дитини
Вища доза
препарату по
відношенні до
дози дорослих
Вік дитини
Вища доза
препарату по
відношенні до
дози дорослих
До 1 року
1/24
6 років
¼
1 рік
1/12
7 років
1/3
2 роки
1/8
14 років
½
4 роки
1/6
18 років
¾

24.

Для обрахунку дози лікарського препарату можна
застосувати формули:
Дитяча доза =доза дорослого • маса тіла дитини
70
Дитяча доза = доза дорослого • вік дитини у роках
Вік дитини у роках + 12
Для обрахунку дози седативних і наркотичних засобів:
Дитяча доза = Б (4 • а)+ 20 ,
100
де Б – доза для дорослого,
а – вік дитини в роках.

25. Всі лікарські форми для дітей готують за загальними правилами приготування, але з дотриманням умов аптеки. Обов’язкова умова для лікарськ

Всі лікарські форми для дітей готують за загальними
правилами приготування, але з дотриманням умов аптеки.
Обов’язкова умова для лікарських форм для дітей до 1
року – стерильність (мікстури для зовнішнього,
внутрішнього використання, олії) або асептичність
виготовлення (мазі, супозиторії, порошки).
Підготовка персоналу, приміщень, устаткування,
флаконів, допоміжних матеріалів і умови виготовлення
лікарських форм для немовлят повинна відповідати всім
вимогам, викладеним у наказах Мінздраву України.

26.

Мікстури готують у відповідності до наказу № 197 “Інструкція по
приготуванні РЛФ в аптеках”. Стерилізують при t = 120°C – 8 хвилин.
Не використовують консерванти і стабілізатори.
Розчини для внутрішнього застосування виготовляють масооб'ємним
способом без додавання стабілізаторів чи консервантів.
Для корекції смаку додають фруктові сиропи (вишневий, лимонний,
малиновий, чорносмородиновий). За допомогою сиропів чорної
смородини і вишневого коригують неприємний гіркий смак бромідів,
сульфатів і деяких органічних речовин. Солоний смак коригують цими
ж сиропами з додаванням лимонної кислоти. Дуже солодкий смак
виправляють додаванням цитрусових, лимонної кислоти, журавлинних
екстрактів.
Розчини фільтрують, розливають у флакони з нейтрального скла,
закупорюють гумовими пробками і металевими ковпачками під обкатку.
Термолабільні речовини додають асептично, а розчини піддають
бактеріальній фільтрації.
Не дозволяють фасовку ДЛФ більше 100 мл за рецептами. Розчин 0,02 %
димедролу фасовка не більше 10 мл. Розчини для зовнішнього
застосування – аналогічно як і мікстури. Фасовка за індивідуальними
рецептами не більше 30 мл.

27.

Розчини для ін'єкцій. Готування здійснюється відповідно до вимог ДФУ, а також
діючих наказів та інструкцій Мінздраву України.
Розчини для зовнішнього застосування, що містять термолабільні речовини,
готують на стерильній очищеній воді і розливають в асептичних умовах у
стерильні флакони (розчини калію перманганату 5%, коларголу 2% і перекису
водню 3%). Терміни придатності розчинів калію перманганату і перекису водню
– 15 діб, а коларголу – 30 діб. Розчини термостабільних речовин стерилізують в
автоклаві при температурі 120 °С протягом 8 хвилин.
Порошки готують за загальними правилами з наступною їх стерилізацією в
повітряних стерилізаторах при t = 180°C – 1 година і зберігають 15 діб.
Термолабільні речовини додають в асептичних умовах.
Олії для дітей, а саме персикову, оливкову, соняшникову, вазелінову
стерилізують у флаконах для кровозамінників, що закупорені гумовими корками
при t = 180° C – 30 хвилин. Переважна більшість цих лікарських форм
зберігається протягом 30 діб
Мазі. При виготовленні мазей для дітей, якщо немає інших вказівок у рецепті,
використовують стерильну очну основу, що складається із суміші 10,0 частин
ланоліну безводного і 90 частин вазеліну «для очних мазей».
Супозиторії. Як основу для виготовлення дитячих супозиторіїв звичайно
застосовують ті ж допоміжні речовини, що і для дорослих: природні нейтральні
напівсинтетичні і синтетичні жирові основи. Поліетиленоксидн желатиногаіцеринові основи через їх припікаючу дію застосовувати не рекомендується.

28.

Технологічний процес приготування
дитячих мікстур для немовлят складається
з наступних стадій:
Підготовка асептичного блоку.
Виробництво (виготовлення) стерильних
лікарських засобів повинно
здійснюватися в чистих приміщеннях
(зонах) в асептичних умовах.
Асептичний блок повинен складатися зі
шлюзу, асептичної асистентської,
приміщення для отримання води для
ін’єкцій, фасування, закупорювання та
стерилізації лікарських засобів.
Можливе суміщення асептичної
асистентської та фасувальної.

29.

приміщення асептичного блоку повинні бути
максимально ізольовані від інших приміщень
аптеки, раціонально взаємопов’язані між
собою для забезпечення прямопоточних
робочих процесів і скорочення потоку руху
лікарських засобів у процесі їх виробництва
(виготовлення).
обладнані шлюзами, які захищають ззовні
повітря асептичної асистентської від
контамінації; асептичний блок повинен бути
обладнаний припливно-витяжною вентиляцією
з перевагою припливу повітря перед
витяганням, яка забезпечує не менше ніж 10кратний обмін повітря за годину. Система
вентиляції повітря повинна враховувати:
розмір приміщення, обладнання і працівників,
які у ньому перебувають, і мати відповідні
фільтри.

30. Організація роботи в асептичних умовах

31.

Підготовка розчинників, лікарських
речовин та посуду.
Розчини
готують
масооб'ємним методом,
при
якому
лікарська
речовина береться по
масі, а розчинник додають
до одержання потрібного
об’єму
розчину.
При
необхідності
можна
використати
стерильні
розчини-концентрати

32. Розчинення лікарських речовин

33.

Проціджування розчинів з
наповненням флаконів, перевірка на
відсутність механічних включень.

34. Контроль якості

35.

Стерилізації – розчини піддають не пізніше 1,5–2 годин
після виготовлення. Виключення складають розчини глюкози,
що стерилізуються негайно після виготовлення.

36. Контроль якості й оформлення лікарських препаратів до відпустки.

Усі лікарські форми, що
виготовляються для дітей, особливо
для немовлят, піддаються повному
хімічному контролю.