Похожие презентации:
Перебудова в СРСР та Україні
1.
Перебудова в СРСР таУкраїні
2.
Л. І. Брежнєв (1906 -1982)Л. І. Брежнєв (1966 -1982) – період
“застою” (1965-1985):
• закінчення періоду “відлиги”;
• ідеологічний орієнтир – побудова
“розвинутого соціалізму ”;
• централізація влади,
управлінських структур;
• нова хвиля репресій;
• русифікація
3.
До влади прийшлиЮ. В. Андропов
(листопад 1982-1984)
К. У. Черненко
(лютий 1984-1985)
4.
Ю.В. Андроповнамагався навести
порядок у
розладнаному
механізмі соціалізму
перш за все за
допомогою
налагодження
дисципліни, проте
хвороба і смерть
завадили йому
зробити щось
суттєве
5.
К. У. Черненко (1984-1985)Тяжко хворий Черненко К.У.
фактично продовжував уже
скомпрометований
брежнєвський курс
6.
Передумови “перебудови”Країна опинилася на грані
• економічної
• соціальної
• політичної
кризи
7.
Прояви кризиКриза — розклад, занепад,
загострення
(політичних, економічних, соціальних)
протиріч,
а також переломний момент хвороби,
коли стан хворого поліпшується чи
погіршується
8.
• науково – технічна відсталість країнипорівняно з країнами заходу;
• уповільнення темпів економічного
розвитку;
• низька якість більшості вітчизняних
промислових товарів;
• неспроможність колгоспно – радгоспного
ладу забезпечити країну продуктами
сільського господарства
• вражаюча безгосподарність в усіх ланках
народногосподарського комплексу
9.
• нездатність режиму забезпечитизадовільний рівень життя
громадян;
• нескінченні дефіцити продуктів і
товарів;
• нещадне переслідування владою
будь – яких форм дисидентства;
• всевладдя партійної номенклатури;
• поширення корупції, соціальної
апатії, пияцтва
10.
Спроба виходу з кризиПолітика «перебудови»
Перебудо́ва (рос. перестройка) —
загальна назва сукупності
політичних і економічних
реформ, що проводилися
в СРСР у 1985—1991 роках
11.
Мета перебудови• збереження радянської
системи шляхом її
модернізації;
• перехід до демократичного
соціалізму;
• перехід до ринкової
економіки
12.
Перебудова (перестройка)8 квітня 1986 М. С. Горбачов під час візиту в Тольятті
вперше вжив слово «Перебудова» для позначення цих
реформ
теоретично – політична
програма реформування
командно –
адміністративної,
бюрократичної соціальної
системи СРСР
13.
Напрями реформ М. Горбачова
демократизація суспільства;
створення правової держави;
гласність;
реабілітація незаконно засуджених,
репресованих;
утвердження багатопартійності;
запровадження інституту президентства;
підготовка нового союзного договору;
політика нового мислення у зовнішніх
відносинах;
підтримка демократичних революцій у
Східній Європі
14.
Періодизація доби перебудови:• квітень 1985 - січень 1987 (пленуми ЦК КПРС) —
пошуки шляхів модернізації соціалістичного
суспільства, курс на «прискорення»;
• січень 1987- літо 1988 (XIX конференція КПРС) —
початок реальних перебудовних процесів, спроби
реформ у промисловості, гласність. «Перебудова
згори»;
• літо 1988 – травень 1989
• 1989 (I з'їзд народних депутатів СРСР) – 1991
(спроба державного перевороту) — «перебудова
знизу». Падіння авторитету комуністичної партії,
кінець її політичної монополії, утворення нових
партій. Значна активізація політичної діяльності мас,
посилення дезінтеграційних процесів у СРСР
15.
Квітневий (1985) пленум ЦККПРС – початок перебудови
Вперше заявлено про необхідність
перебудови господарського механізму
«Стратегія прискорення розвитку»
16.
1986 - Закон «Про трудовіколективи»
• передбачав створення на промислових
підприємствах рад трудових колективів,
які мали право обирати керівників,
регулювати заробітну плату і
відрахування на соціальні потреби.
Однак реалізація цього закону на
практиці призвела до дезорганізації
виробництва
17.
антиалкогольна кампанія• призвела до дефіциту бюджету,
• інфляції,
• непродуманого вирубування
виноградників,
• стимулювала розвиток самогоноваріння
18.
Травень 1986 р. - Постанова ЦК КПРС і РадиМіністрів СССР «Про заходи щодо посилення
боротьби з нетрудовими доходами»
Формально спрямована проти ділків
«тіньової економіки». На практиці її
жертвами виявилися колгоспники та
городяни, що вирощували фрукти й
овочі на продаж, кустарі, вуличні
торговці.
Представники влади із захватом
трощили теплиці на присадибних і
дачних ділянках
19.
1987 р.почалася спроба реформувати
управління економікою — перейти від
адміністративних методів
господарювання до економічних з
демократичними засадами управління
20.
1 травня 1987 закон «Проіндивідуальну трудову діяльність»
• допускалось індивідуальне підприємництво у
сфері виробництва товарів народного
споживання і побутового обслуговування.
• найману працю («працівників за
договором») дозволялося використовувати
лише на допоміжних роботах.
Всього на початку 1987 індивідуальну
трудову діяльність вели 100 тис. осіб, на
початку 1988 року - 300 тис. осіб, тобто 0,2%
зайнятих
21.
1988 р. - закон «Про кооперацію»• право добровільного вступу в
кооператив і вільного виходу з нього;
• участь в управлінні всіма справами
кооперативу;
• самостійність колективного
господарювання і незалежність
кооперативу в прийнятті рішень щодо
виконання його статутних завдань;
• право отримувати готівкові доходи від
кооперативної діяльності, відповідні до
кількості та якості праці
22.
1989 - закон «Про загальнізасади підприємництва в
СРСР»
• привів до появи приватного
підприємництва;
• виникли соціальні групи, що
володіють засобами виробництва
23.
Травень 1989 – I З'їзд народних депутатів СРСР:• вимога скасування 6 статті Конституції СРСР;
• створення першого парламенту – Верховної Ради СРСР
24.
1989 р.• розробка і впровадження нових підходів
до аграрної політики;
• були прийняті рішення, спрямовані на
розвиток орендних відносин, сімейного
підряду, акціонерних товариств;
• визнавалось право на розвиток різних
форм господарювання, що було дуже
радикальним заходом
25.
1989• поляризація суспільних сил;
• почали формуватись нові політичні
партії;
• зароджувався реальний політичний
плюралізм;
• різко зростає значення
національного питання
26.
травень 1990 р.• була оприлюднена урядова програма
переходу до ринку.
• Цим самим ставилось питання про
перехід від планової системи
управління до регулювання
промисловості через вільні ціни і
прибуток
27.
Перебудова у сферіідеології
28.
29.
Зовнішня політика: «Новеполітичне мислення»
• пріоритет загальнолюдських цінностей над
класовими;
• відмова від висновку про розкол світу на дві
ворогуючі суспільно-політичні системи;
• відмова від силових методів вирішення
міжнародних проблем;
• підкреслювалося, що у світі накопичений
величезний ядерний потенціал, здатний
багаторазово знищити нашу планету, тому
пропонувалося виключити з міжнародних
відносин застосування сили, а в озброєннях
виходити з принципу розумної достатності;
30.
• відмова від принципів пролетарськогоінтернаціоналізму (тобто «світової
революції»);
• зазначалося, що у світі існують глобальні
проблеми виживання, вирішити які не під
силу одній або кільком країнам (екологія,
охорона здоров'я, проблема харчування і
т.п.)
31.
Здійснення політики перебудови вУкраїні мало свої особливості:
Процеси
реформування
йшли повільніше,
ніж у центрі та
прибалтійських
республіках,
оскільки
гальмувалися
сильним партійнодержавним
апаратом на чолі з
В. В. Щербицьким
32.
2. На здійснення «перебудови» дуже вплинулаЧорнобильська катастрофа (квітень 1986
р.):
• виведено з користування 144 тис. га землі,
492 тис. га лісу;
• забруднено площу в 10 млн. га.
• масштаби катастрофи замовчувались
партійним керівництвом республіки, що
негативно вплинуло на соціально-економічну
ситуацію людей. У найкоротші терміни
потрібно було відселити 160 тис. осіб,
побудувати їм житло.
• наслідки аварії негативно позначилися на
здоров'ї 2,5 млн. людей.
Ліквідація наслідків аварії вимагала і вимагає
величезних економічних і фінансових затрат
33.
3. Процеси «перебудови» в Українівідбувалися без кровопролиття, як це
було в Прибалтиці, Грузії, Азербайджані,
Узбеки стані, Таджикистані та інших
республіках тодішнього СРСР
34.
Негативні явищаЖодна з основ соціалізму (державна
власність, керівна роль партії тощо) не
піддавалася сумніву
35.
Третій етапСоціально-економічна і політична криза.
Розпад СРСР (літо 1990-1991)