Перебудова в СРСР та Україні

1. Перебудова в СРСР та Україні

2. Л. І. Брежнєв (1906 -1982)

Л. І. Брежнєв (1966 -1982) – період “застою” (1965-1985):
• закінчення періоду “відлиги”;
• ідеологічний орієнтир – побудова “розвинутого
соціалізму”;
• централізація влади,
управлінських структур;
• нова хвиля репресій;
• русифікація

3. До влади прийшли

Ю. В. Андропов
(листопад 1982-1984)
К. У. Черненко
(лютий 1984-1985)

4. Ю.В. Андропов

намагався навести
порядок у
розладнаному
механізмі соціалізму
перш за все за
допомогою
налагодження
дисципліни, проте
хвороба і смерть
завадили йому
зробити щось
суттєве

5. К. У. Черненко (1984-1985)

Тяжко хворий Черненко К.У.
фактично продовжував уже
скомпрометований
брежнєвський курс

6. Передумови “перебудови”

Країна опинилася на грані
• економічної
• соціальної
• політичної
кризи
В яких напрямках розвитку держави також проявлялись
кризові явища?

7. Прояви кризи

Криза — розклад, занепад,
загострення
(політичних, економічних, соціальних)
протиріч,
а також переломний момент хвороби,
коли стан хворого поліпшується чи
погіршується

8.

• науково – технічна відсталість країни порівняно з
країнами заходу;
• уповільнення темпів економічного розвитку;
• низька якість більшості вітчизняних промислових
товарів;
• неспроможність колгоспно – радгоспного ладу
забезпечити країну продуктами сільського
господарства
• вражаюча безгосподарність в усіх ланках
народногосподарського комплексу

9.

•нездатність режиму забезпечити
задовільний рівень життя громадян;
•нескінченні дефіцити продуктів і
товарів;
•нещадне переслідування владою будь
– яких форм дисидентства;
•всевладдя партійної номенклатури;
•поширення корупції, соціальної апатії,
пияцтва

10.

Спроба виходу з кризи
Політика «перебудови»
Перебудо́ва (рос. перестройка) —
загальна назва сукупності
політичних і економічних
реформ, що проводилися
в СРСР у 1985—1991 роках

11. «Перебудова» – це (обрати варіант)

• А) період економічних і політичних реформ в СРСР у др. пол.
80- років. Реформи були спрямовані на вдосконалення
соціалістичного суспільства, на оздоровлення суспільнополітичної, економічної й ідеологічної сфер життя в країні
шляхом демократизації, використання елементів ринкової
економіки
• Б)
соціально-економічний і політичний курс радянського
керівництва у 1985-1991 рр., спрямований на реформування
всіх сфер суспільного життя при збережені соціалізму.
• В)
політичний курс КПРС, розпочатий у 1985 р. і
спрямований на оздоровлення суспільно-політичної,
економічної й ідеологічної сфер життя.

12. Мета перебудови

•збереження радянської
системи шляхом її
модернізації;
•перехід до демократичного
соціалізму;
•перехід до ринкової
економіки

13. Перебудова (перестройка) 8 квітня 1986 М. С. Горбачов під час візиту в Тольятті вперше вжив слово «Перебудова» для позначення

цих реформ
теоретично – політична програма
реформування
командно – адміністративної,
бюрократичної соціальної системи
СРСР

14. ПЕРСОНАЛІЇ:

15. Основні тези Перебудови:

• ПРИСКОРЕННЯ - усунення недоліків,
виявлення резервів, модернізація
машинобудування , а потім усієї економіки;
• ГЛАСНІСТЬ – політика максимальної
відвертості та правди в діяльності державних і
громадських організацій, дієва і активна форма
участі громадської думки в демократичному
вирішенні найважливіших проблем країни

16.  Причини перебудови:  (Точки зору)

Причини перебудови:
(Точки зору)
• Перебудову нав’язав Захід - Це результат «змови»
імперіалістичних сил. План краху КПРС і СРСР був розроблений
ЦРУ і здійснений через «агентів впливу» – М.С. Горбачова
• Перебудова обумовлена внутрішніми причинами:
• кризовим станом вітчизняної економіки і необхідністю її
модернізації;
• розчаруванням народу в ідеях соціалізму;
• приходом в керівництво країни представників нового
покоління, які усвідомлювали необхідність змін в суспільстві.

17. ЗАВДАННЯ ПЕРЕБУДОВИ:

• ЕКОНОМІКА: зміна економічної моделі – створення
змішаної або ринкової економіки, подолання відставання
від провідних країн світу
• СОЦІАЛЬНА СФЕРА: досягнення високого життєвого рівня,
формування «громадянського суспільства» за рахунок
активної участі населення у громадському житті
• ПОЛІТИЧНА СФЕРА: зміна або вдосконалення політичного
режиму, демократизація, створення правової держави,
вирішення національних проблем
• ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА: припинення гонки озброєнь,
вироблення нової концепції забезпечення державної
безпеки

18. Напрями реформ М. Горбачова

• демократизація суспільства;
• створення правової держави;
• гласність;
• реабілітація незаконно засуджених, репресованих;
• утвердження багатопартійності;
• запровадження інституту президентства;
• підготовка нового союзного договору;
• політика нового мислення у зовнішніх відносинах;
• підтримка демократичних революцій у Східній
Європі

19. Періодизація доби перебудови:

• квітень 1985 - січень 1987 (пленуми ЦК КПРС) — пошуки
шляхів модернізації соціалістичного суспільства, курс на
«прискорення»;
• січень 1987- літо 1988 (XIX конференція КПРС) — початок
реальних перебудовних процесів, спроби реформ у
промисловості, гласність. «Перебудова згори»;
• літо 1988 – травень 1989
• 1989 (I з'їзд народних депутатів СРСР) – 1991 (спроба
державного перевороту) — «перебудова знизу». Падіння
авторитету комуністичної партії, кінець її політичної
монополії, утворення нових партій. Значна активізація
політичної діяльності мас, посилення дезінтеграційних
процесів у СРСР

20. I етап

• розвиток економіки СРСР за
рахунок ширшого впровадження
наукових досягнень у
промисловість і випереджаючого
розвитку машинобудування, не
змінюючи економічних відносин

21. Квітневий (1985) пленум ЦК КПРС – початок перебудови

Вперше заявлено про необхідність перебудови господарського
механізму «Стратегія прискорення розвитку»

22. лютий 1986 року - XXVII з'їзд КПРС

• змінив Програму партії. Замість застарілих положень про
побудову комунізму був проголошений курс на вдосконалення
соціалізму;
• передбачалось до 2000 року подвоїти економічний потенціал
країни і надати кожній родині окрему квартиру

23. Травень 1986

• «Держприймання» (рос. государственная приемка) — це
перевірка якості та прийом готової продукції підприємства
спеціальною державною комісією
(2 роки)

24. 1986 - Закон «Про трудові колективи»

• передбачав створення на промислових підприємствах рад
трудових колективів, які мали право обирати керівників,
регулювати заробітну плату і відрахування на соціальні
потреби. Однак реалізація цього закону на практиці призвела
до дезорганізації виробництва

25. антиалкогольна кампанія

• призвела до дефіциту бюджету,
• інфляції,
• непродуманого вирубування виноградників,
• стимулювала розвиток самогоноваріння

26. Травень 1986 р. - Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СССР «Про заходи щодо посилення боротьби з нетрудовими доходами»

Формально спрямована проти ділків «тіньової економіки». На
практиці її жертвами виявилися колгоспники та городяни, що
вирощували фрукти й овочі на продаж, кустарі, вуличні
торговці.
Представники влади із захватом трощили теплиці на
присадибних і дачних ділянках

27.

1987 р.
почалася спроба реформувати управління
економікою — перейти від адміністративних
методів господарювання до економічних з
демократичними засадами управління

28. 1 травня 1987 закон «Про індивідуальну трудову діяльність»

• допускалось індивідуальне підприємництво у сфері виробництва
товарів народного споживання і побутового обслуговування.
• найману працю («працівників за договором») дозволялося
використовувати лише на допоміжних роботах.
Всього на початку 1987 індивідуальну трудову діяльність вели 100 тис.
осіб, на початку 1988 року - 300 тис. осіб, тобто 0,2% зайнятих

29. 1988 р. - закон «Про кооперацію»

• право добровільного вступу в кооператив і вільного виходу з нього;
• участь в управлінні всіма справами кооперативу;
• самостійність колективного господарювання і незалежність
кооперативу в прийнятті рішень щодо виконання його статутних
завдань;
• право отримувати готівкові доходи від кооперативної діяльності,
відповідні до кількості та якості праці

30. 1989 - закон «Про загальні засади підприємництва в СРСР»

•привів до появи приватного
підприємництва;
•виникли соціальні групи, що
володіють засобами виробництва

31.

Травень 1989 – I З'їзд народних депутатів СРСР:
• вимога скасування 6 статті Конституції СРСР;
• створення першого парламенту – Верховної Ради СРСР

32. 1989 р.

• розробка і впровадження нових підходів до аграрної політики;
• були прийняті рішення, спрямовані на розвиток орендних
відносин, сімейного підряду, акціонерних товариств;
• визнавалось право на розвиток різних форм господарювання,
що було дуже радикальним заходом

33. 1989

• поляризація суспільних сил;
• почали формуватись нові політичні партії;
• зароджувався реальний політичний плюралізм;
• різко зростає значення національного питання

34. травень 1990 р.

• була оприлюднена урядова програма переходу до ринку.
• Цим самим ставилось питання про перехід від планової
системи управління до регулювання промисловості через вільні
ціни і прибуток

35. Перебудова у сфері ідеології

Виник чисто радянський термін «гласність»,
що означав перехідний етап у напрямі до
свободи слова
Гласність –
відкритість, публічність обговорень
поточних та історичних проблем

36. Зовнішня політика: «Нове політичне мислення»

• пріоритет загальнолюдських цінностей над
класовими;
• відмова від висновку про розкол світу на дві
ворогуючі суспільно-політичні системи;
• відмова від силових методів вирішення
міжнародних проблем;
• підкреслювалося, що у світі накопичений
величезний ядерний потенціал, здатний
багаторазово знищити нашу планету, тому
пропонувалося виключити з міжнародних
відносин застосування сили, а в озброєннях
виходити з принципу розумної достатності;

37.

• відмова від принципів пролетарського
інтернаціоналізму (тобто «світової революції»);
• зазначалося, що у світі існують глобальні проблеми
виживання, вирішити які не під силу одній або
кільком країнам (екологія, охорона здоров'я,
проблема харчування і т.п.)

38. Здійснення політики перебудови в Україні мало свої особливості:

Процеси
реформування йшли
повільніше, ніж у
центрі та
прибалтійських
республіках,
оскільки
гальмувалися
сильним партійнодержавним
апаратом на чолі з
В. В. Щербицьким

39.

2. На здійснення «перебудови» дуже вплинула Чорнобильська
катастрофа (квітень 1986 р.):
• виведено з користування 144 тис. га землі, 492 тис. га лісу;
• забруднено площу в 10 млн. га.
• масштаби катастрофи замовчувались партійним керівництвом
республіки, що негативно вплинуло на соціально-економічну
ситуацію людей. У найкоротші терміни потрібно було відселити
160 тис. осіб, побудувати їм житло.
• наслідки аварії негативно позначилися на здоров'ї 2,5 млн.
людей.
Ліквідація наслідків аварії вимагала і вимагає величезних
економічних і фінансових затрат

40.

3. Процеси «перебудови» в Україні відбувалися без кровопролиття, як це
було в Прибалтиці, Грузії, Азербайджані, Узбеки стані, Таджикистані та
інших республіках тодішнього СРСР

41. Негативні явища

Жодна з основ соціалізму (державна власність,
керівна роль партії тощо) не піддавалася
сумніву

42. Третій етап

Соціально-економічна і політична криза. Розпад СРСР (літо 19901991)

43.

44.

45.

46. Про яку подію розповідає фото? Причини та наслідки події.

47. РЕЗУЛЬТАТИ, НАСЛІДКИ ПЕРЕБУДОВИ

• РОЗВАЛ ПЛАНОВОЇ ЕКОНОМІКИ, СТВОРЕННЯ УМОВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ
РИНКОВИХ ВІДНОСИН
• ПЛЮРАЛІЗАЦІЯ ГРОМАДСЬКОГО І ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ, СТВОРЕННЯ
БАГАТОПАРТІЙНОЇ СИСТЕМИ
• ЛІКВІДАЦІЯ ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ
• ПРИПИНЕННЯ «ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ», ЗМІНА СПІВВІДНОШЕННЯ СИЛ У СВІТІ
• РОЗПАД СРСР, СТВОРЕННЯ НА ЙОГО ТЕРИТОРІЇ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ
• ЛІКВІДАЦІЯ «СВІТОВОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ»
Доповнити перелік виконуючи д/з

48. Д/З

• ПАРАГРАФИ 16-18
• Закінчити заповнення схеми уроку (письмово)
«ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБУДОВЧИХ ПРОЦЕСІВ В
УКРАЇНІ» за посиланням