Фізіологія системи кровообігу. Фізіологічні властивості серцевого м’язу (лекцiя 3)

1.

Фізіологія системи
кровообігу. Фізіологічні
властивості серцевого
м’язу
Кандидат біологічних наук
Степанова Галина Миколаївна

2.

План
1. Основні характеристики системи кровообігу
2. Фізіологічні властивості міокарда: автоматія, потенціал дії
типових клітин міокарда, провідність міокарда
3. Динаміка збудження серця. ЕКГ
4. Скоротливість міокарда

3.

Література
Основна
• 1. Фізіологія людини. Вільям Ф.Ганонг. Переклад з англ. Львів: БаК, 2002 С. 70-73, 501507.
• 2. Фізіологія. За редакцією проф. В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2012. С. 288-300.
Додаткова
• 1. Фізіологія. За ред. В.Г.Шевчука. Навчальний посібник. Вінниця: Нова книга, 2005. С.
263-280.
• 2. Нормальна фізіологія. За ред. В.І.Філімонова. К.: Здоров'я, 1994. С. 287-300, 307-312.
• 3. Физиология человека: в 3-х томах. Перевод с английского. Под ред. Р.Шмидта и
Г.Тевса. М.: Мир, 1996, 2005. - 876 с.
• 4. Медицинская физиология. А.К.Гайтон, Дж.Э.Холл. Перевод с английского. М.:
Логосфера, 2008. - 1296 с.
• 5. Ganong's Review of Medical Physiology 25th ed. McGraw-Hill Education. 2016. - 750 p.
• 6. Guyton and Hall Textbook of medical physiology. John E. Hall, 13th ed. Elsevier Inc. 2016.1168 p.

4.

Система кровообігу

5.

Хвилинний об’єм крові (ХОК)– об’єм
крові, який проходить через
поперечний переріз судин чи камер
серця за 1 хвилину.
Величину ХОК визначає потреба
організму у кисні, який
транспортується кров’ю.
У дорослого чоловіка з масою тіла
70 кг ХОК у стані спокою дорівнює
5 л/хв., при максимальному
фізичному навантаженні може
сягати 25-30 л/хв

6.

7.

Структурно-функціональною одиницею
серцевої м’язової тканини є кардіоміоцит
• Кардіоміоцити розташовані ланцюжком і формують серцеві
волокна, які анастомозують між собою, й утворюють сітку. Між
волокнами розміщена пухка сполучна тканина з кровоносними
судинами та нервами

8.

Автоматія
Здатність збуджуватися (генерувати ПД) без дії зовнішнього подразника (інакше –
здатність до самозбудження). Ця здатність є у структурах серця, побудованих з
атипових кардіоміоцитів, а саме, в стимулюючому комплексі (провідній системі)
серця:
1) синусовий вузол (nodus sinoatrialis);
міжпередсердний пучок Бахмана, пучки Венкенбаха і Тореля
2) передсердно-шлуночковий вузол (nodus atrioventricularis);
3) передсердно-шлуночковий пучок або пучок Гіса;
4) ніжки пучка Гіса (права та ліва);
5) волокна Пуркіньє
Ці елементи провідної системи серця носять назву центрів автоматії й мають
певний порядок. Наприклад, пазухово-передсердний вузол – центр першого
порядку, передсердно-шлуночковий – другого і т.д.

9.

Градієнт автоматії
Зменшення ступеня автоматії елементів провідної системи серця в
напрямку від пазухово-передсердного вузла до волокон Пуркіньє
• Імпульси генерує пазухово-передсердний вузол – від 50-60 імп/хв
і більше
• Передсердно-шлуночковий (АВ) вузол генерує ПД з частотою 3040 імп/хв
• Пучок Гіса генерує ПД з частотою 20-30 імп/хв і т.д.
У здорової людини серце збуджується і скорочується у ритмі, що
відповідає частоті генерування ПД пазухово-передсердним вузлом
(синусовим)

10.

Водій ритму серця(пейсмекер) – той центр
автоматії, робота якого визначає, частоту, з
якою скорочуються шлуночки серця.
У здорової людини це сино-атріальний вузол
(частота генерації ПД – 50-60/хв. і більше).
За умов патології водієм ритму серця може
стати атріо-вентрикулярний вузол (частота
генерації ПД – 30-40/хв.). Передсердя при
цьому можуть скорочуватися як з частотою 3040/хв., так і з нормальною частотою – 5060/хв. і більше

11.

Природа автоматії пов’язана з наявність специфічної фази ПД у клітинах водія
ритму (фаза повільної діастолічної деполяризації – ПДД). У зовнішній мембрані
цих клітин є потенціалзалежні натрієві та кальцієві канали, які відкриваються,
коли в ході фази реполяризації попереднього ПД МПС доходить до рівня -60 мВ
(максимальний діастолічний потенціал). Вхід йонів натрію та кальцію до клітин
зумовлює розвиток фази ПДД

12.

Чинники, від яких залежить частота
генерації імпульсів збудження пейсмекером
(ЧСС)
• Величина порогу деполяризації, ∆