Прокуратура України

1.

2.

1. Поняття прокуратури України та її місце у
системі органів державної влади.
2. Система прокуратури та структура її органів.
Офіс Генерального прокурора.
3. Поняття і система функцій прокуратури.
4. Поняття, значення та класифікація принципів
організації та діяльності органів прокуратури
України.
5. Поняття та система правових актів прокурора.
6. Статус прокурора та гарантії його
незалежності. Порядок зайняття посади
прокурора.
7. Дисциплінарна відповідальність прокурора та
звільнення його з посади.

3.

Конституція України від «28» червня 1996 року (із змінами і
доповненнями).
Кримінальний процесуальний кодекс України від «13» квітня 2012
року (із змінами і доповненнями).
Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII від «14» жовтня 2014
року // Офіційний вісник України. – 2014. – № 87. – ст. 2471.
Наказ Генерального прокурора України від «19» січня 2017 року №
15гн «Про основні засади організації роботи в органах прокуратури
України».
Інструкція про порядок забезпечення доступу до публічної інформації
у Генеральній прокуратурі України, затверджена наказом Генерального
прокурора України № 53 від «10» травня 2011 року із змінами від «06»
червня 2014 року № 81.
Положення «Про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру
Генеральної прокуратури України», затверджена Наказом Генеральної
прокуратури України № 149 від «12» квітня 2016 року.
Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури,
затверджений Наказом Генерального прокурора України № 123 від
«28» листопада 2012 року.

4.

Лошицький М. В. Науково-практичний коментар до
закону України «Про прокуратуру» / М. В.
Лошицький. – 2018. – 580 c.
Мичко М. І., Толочко О. М. Прокуратура в країнах
світу: історія та сучасність: моногр. / [М.І. Мичко,
О.М. Толочко]. – К.: Національна академія
прокуратури України, 2016. – 832 с.
Михайленко О.Р. Прокуратура України: Підручник.
- К.: Юрінком Інтер, 2011. – 336 с.
Осадца О.М. Професійна етика прокурора:
навчально-методичний посібник / О.М. Осадца,
В.М. Кравчук, А.М. Чернобай. – Київ: Національна
академія прокуратури України, 2018. – 68 с.

5.

► Стаття 1 ЗУ «Про прокуратуру»
Прокуратура України становить єдину систему,
яка в порядку, передбаченому цим Законом,
здійснює встановлені Конституцією
України функції з метою захисту прав і свобод
людини, загальних інтересів суспільства та
держави.

6.

Прокуратура –
орган державної влади,
оскільки:
а) становить системоутворюючу
частину механізму держави ;
б) її функціональне призначення визначено
Конституцією України та законом;
в) Генеральний прокурор України та підпорядковані йому
прокурори наділені низкою владних повноважень;
г) має спеціальне призначення і разом з системою
законодавчої, виконавчої та судової влади складає
повноцінний апарат держави.

7.

Мета функціонування прокуратури:
захист прав і свобод людини,
загальних інтересів суспільства та держави.
При цьому поняття «захист» необхідно розуміти у
широкому значенні, що охоплює різні прояви діяльності в
межах покладених на прокуратуру функцій щодо:
1) сприяння у реалізації прав, свобод та інтересів;
2) недопущення їх порушень шляхом попередження
останніх та нагляду за додержанням таких прав, свобод та
інтересів з боку інших уповноважених органів;
3) відновлення прав та інтересів, порушених
неправомірними діями;
4) притягнення до відповідальності винних у порушенні
прав, свобод та інтересів.

8.

▶Прокурорська діяльність, як вид державної діяльності –
це самостійний вид державної діяльності,
врегульований нормами права, спрямований на
реалізацію завдань і функцій прокуратури.
● Ознаки прокурорської діяльності,
як виду державної діяльності:
а) це самостійний вид державної діяльності, яка
здійснюється від імені держави на всій території України;
б) метою прокурорського діяльності є захист прав і свобод
людини, загальних інтересів суспільства та держави;
в) вона здійснюється на підставі Конституції і законів
України;
г) шляхом здійснення прокурорської діяльності
захищаються як державні інтереси, так і права та свободи
людини і громадянина;
д) змістом прокурорського діяльності є виявлення
порушень закону, вжиття заходів до усунення порушень
законів та притягнення порушників закону до
відповідальності.

9.

Місце і роль будь-якого державного органу
визначається комплексом ознак, критеріїв, зокрема:
►функціями (напрямами діяльності) та
призначеннями органу державної влади;
► порядком формування;
► системою та структурою складових;
► повноваженнями та ін.
На сьогодні серед науковців немає єдиної позиції
щодо визначення місця прокуратури у системі
органів державної влади України.

10.

◆Державна влада
здійснюється на засадах її поділу на:
законодавчу, виконавчу та судову.
Правовий статус Прокуратури України
▶ст.
131¹ розділ VIIІ “Правосуддя”
Конституції України

11.

● Систему прокуратури України становлять:
1) Офіс Генерального прокурора (надалі – “ОГП”);
2) обласні прокуратури;
3) окружні прокуратури;
4) Спеціалізована антикорупційна прокуратура (надалі – “САП”).
5) Спеціалізована прокуратура у сфері нагляду за кримінальними
провадженнями про військові злочини та у сфері обороннопромислового комплексу (на правах Департаменту) Офісу
Генерального прокурора(Наказ Генерального прокурора від
05.03.2020 № 126 «Про затвердження Положення про
Спеціалізовану прокуратуру у сфері нагляду за кримінальними
провадженнями про військові злочини та у сфері обороннопромислового комплексу (на правах Департаменту) Офісу
Генерального прокурора»)
6) Тренінговий центр прокурорів України (“03” березня 2020 р. КМ
України постановив ліквідувати Національну академію
прокуратури. На її базі буде створено Тренінговий центр
прокурорів.).

12.

♦ ОГП є органом прокуратури вищого рівня щодо
обласних та окружних прокуратур.
♦ обласна прокуратура є органом прокуратури вищого
рівня щодо окружних прокуратур,
розташованих у межах
адміністративно-територіальної
одиниці, що підпадає під територіальну
юрисдикцію відповідної обласної
прокуратури.
Прокуратуру в Україні очолює Генеральний
прокурор, якого призначає на посаду та
звільняє з посади за згодою Верховної Ради
України Президент України.
Строк повноважень Генерального прокурора становить 6 років.
Одна й та ж особа не може обіймати посаду Генерального
прокурора два строки поспіль.

13.

◆ Єдність системи прокуратури України
забезпечується:
1) єдиними засадами організації та діяльності
прокуратури;
2) єдиним статусом прокурорів;
3) єдиним порядком організаційного
забезпечення діяльності прокурорів;
4) фінансуванням прокуратури виключно з
Державного бюджету України;
5) вирішенням питань внутрішньої діяльності
прокуратури органами прокурорського
самоврядування.

14.

– центральний орган в
системі прокуратури.
Він почав роботу 2 січня 2020
року відповідно до наказу
Генерального
прокурора
Руслана Рябошапки.
▶ ОГП створено на місці ліквідованої
Генеральної прокуратури України в межах
реформування системи, розпочатого у вересні 2019
року, з метою підвищення суспільної довіри до
прокуратури.

15.

16.

ОГП очолює Генеральний прокурор, який має
двох перших заступників та заступників, а також
заступника Генерального прокурора - керівника
САП.
У структурі ОГП утворюються департаменти,
управління, відділи, а також Генеральна інспекція.
Управління та відділи можуть бути
самостійними або входити до складу департаменту
(управління). Положення про самостійні структурні
підрозділи ОГП затверджуються Генеральним
прокурором.
В ОГП утворюється (на правах самостійного
структурного підрозділу) САП

17.

САП розташовується у службових
приміщеннях Національного антикорупційного
бюро України або у службових приміщеннях Офісу
Генерального прокурора (обласної чи окружної
прокуратури), які розташовані окремо від інших
службових приміщень Офісу Генерального
прокурора (обласної чи окружної прокуратури).
До загальної структури САП входять
центральний апарат і територіальні філії, які
розташовуються в тих самих містах, в яких
розташовані територіальні управління
Національного антикорупційного бюро України.

18.

►1) управління процесуального керівництва, підтримання
державного обвинувачення та представництва в суді, до
якого належать:
- перший відділ;
- другий відділ;
- третій відділ;
- четвертий відділ;
- п'ятий відділ;
- шостий відділ;
► 2) аналітично-статистичний відділ;
► 3) відділ документального забезпечення.
● САП очолює заступник Генерального прокурора
України - керівник САП, який має першого заступника та
заступника.

19.

20.

“Функція державного органу” – це основний напрям
діяльності відповідного органу, який обумовлюється
його роллю та призначенням у системі державних
органів.
Функції прокуратури визначають певні
напрями її практичної діяльності відповідно
до мети, а компетенція - це відображення
функцій у повноваженнях прокуратури, її
правах і обов'язках, тобто правове
окреслення їх обсягу та меж.
Функції прокуратури об'єктивно зумовлюють її
компетенцію, до якої входять право й обов'язок.

21.

Стаття 131-1
п. 9 Перехідних
положень
Конституція
України
Стаття 2
Закон України
“Про прокуратуру”

22.

1) За напрямом прояву:
- зовнішні (ст. 131-1 КУ+ перехідні положення, ст.2 ЗУ);
- внутрішні (аналітична; прогнозування; планування;
взаємодія органів і структурних підрозділів прокуратури;
контроль виконання; управління).
2) За характером прояву:
- наглядові;
- ненаглядові.
3) За джерелом закріплення:
- ті, що закріплені у Конституції України;
- ті, що закрпіплені у ЗУ “Про прокуратуру”.

23.

Прокуратура України
більше не здійснює
функцію досудового
розслідування
кримінальних
правопорушень
згідно п. 9 Перехідних положень
Конституції України.
(Створено Державне бюро розслідувань)

24.

“Принципи організації та діяльності органів
прокуратури”
– керівні (панівні) в державі ідеї,
які закріплені у нормі права, та визначають зміст
прокурорської діяльності, характеризують систему
та організацію органів прокуратури України.

25.

1) виступають гарантією захисту прав та свобод
людини;
2) слугують основою для оцінки правомірності
дій органів прокуратури;
3) виступають гарантією виконання завдань та
досягнення мети прокуратури України.

26.

▶ 1. За первинним джерелом закріплення принципи прокуратури
поділяються на:
а) загальноправові (законність, неупередженості, демократизм);
б) галузеві, - безпосередньо передбачені Законом України «Про
прокуратуру» (єдність і централізація органів прокуратури,
єдиноначальництво і колегіальність, незалежність прокуратури);
в) міжгалузеві, - закріплені і в Конституції, і в Законі чи інших
нормативно-правових актах, що регламентують функціонування
органів прокуратури (презумпції невинуватості, гласність,
публічність, деполітизація, принцип заборони сумісництва у трудовій
діяльності працівникам прокуратури).
▶ 2. За напрямом правового регулювання або за метою:
а) організаційні (принцип централізації прокуратури).
б) функціональні (демократизм, публічність, єдність
прокурорської системи, єдиноначальність і колегіальність, принцип
заборони сумісництва трудової діяльності, гласність).
в) комплексні або змішані (законність, незалежність,
деполітизація).

27.

Діяльність прокуратури ґрунтується на засадах:
1) верховенства права та визнання людини, її життя і здоров’я, честі і
гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю;
2) законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності;
3) територіальності;
4) презумпції невинуватості;
5) незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від
незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на
прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових
обов’язків;
6) політичної нейтральності прокуратури;
7) недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність
органів законодавчої, виконавчої і судової влади;
8) поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного
висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза
межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому
процесуальним законом;
9) прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і
конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до
інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації,
якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання;
10) неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

28.

Правові акти прокурора – це письмові
рішення (акти, документи), що приймаються
прокурором у межах його компетенції з підстав,
з дотриманням умов і в порядку, перебачених
нормативно-правовими актами, для виконання
завдань та досягнення мети прокурорської
діяльності.

29.

постанова прокурора (ч. 3-7 ст.110 КПК України, п. 7, 9
ч. 2 ст. 36 КПК України);
клопотання прокурора ( п. 10,14 ч. 2 ст. 36 КПК
України, ст. 132 КПК України, ч. 1 ст. 539 КПК);
доручення (письмові вказівки) прокурора (п. 3,4 ч. 2 ст.
36 КПК України);
подання прокурора (ст. 58 ЗУ «Про Вищу раду
правосуддя»
протокол (ст. 104 КПК України, ст. 255 Кодексу України
про адміністративні правопорушення);
обвинувальний акт (ст. 291 КПК України);
пред’явлення цивільного позову в інтересах держави;
подання апеляційних, касаційних скарг.

30.

► Законність акту означає, що він винесений у точній
відповідності із законом, який пердбачає порядок його винесення.
До таких положень належать норми стосовно: компетенції
прокурора; суб'єкта, до якого звернений акт; реквізитів документу і
його змісту.
► Обґрунтованість акту означає відповідність вимог, що в
ньому містяться, встановленим обставинам. Законність акту
передбачає його обґрунтованість. Водночас акт може бути
обґрунтованим, але незаконним, якщо, наприклад, винесений не
уповноваженим прокурорським працівником.
► Мотивованість акту означає письмовий виклад в ньому
підстав його внесення, та підтвердження висловлених вимог
конкретними обставинами. Обґрунтованість і мотивованість
взаємопов'язані, але не тотожні поняття. Акт може бути
обґрунтованим, але не мотивованим. Трапляється і протилежна
ситуація - акт мотивований, але не обгрунтований, у випадку якщо
мотивування створене штучно і не відповідає встановленим
обставинам.

31.

▶ Правовий статус прокурора:
ст. 19, ст. 20 ЗУ “Про прокуратуру” ;
ст. 36 Кримінального процесуального кодексу України;
ст. 56 - 58 Цивільного процесуального кодексу України;
ст. 53, ст. 55 Господарського процесуального кодексу
України;
ст. 53, ст. 54 Кодексу адміністративного судочинства
України
▶ Гарантії незалежності прокурора:
ст. 16 ЗУ “Про прокуратуру”
(обмеження
ст. 17 ЗУ “Про прокуратуру”)

32.

1. Відповідність особи вимогам кандидата на посаду
прокурора (ст.18, ст. 27 ЗУ “Про прокуратуру”).
2. Добір кандидатів на посаду прокурора (ст. 28, ст. 29,
ст. 40, для САП – ст. 8-1 ЗУ “Про прокуратуру”):
- подання документів кандидатом (ст. 30)
- проведення кваліфікаційного іспиту (ст. 31)
- спеціальна перевірка кандидата (ст. 32)
- спеціальна підготовка кандидата (ст. 33)
- проведення конкурсу на зайняття вакантної посади (ст. 34)
- призначення на посаду прокурора (ст. 35)
- присяга прокурора (ст. 36)

33.

34.

Дисциплінарне провадження - це процедура
розгляду відповідним органом, що здійснює
дисциплінарне провадження щодо прокурорів,
дисциплінарної скарги, у якій містяться відомості про
вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
● відповідний орган
кадрова комісія
(на сьогодні відповідний орган не створений)
див. Наказ Генерального прокурора № 233 від “17”
жовтня 2019 р. та № 266 від “04” листопада 2019 р.

35.

Дисциплінарне провадження
передбачає:
1) відкриття дисциплінарного провадження
(ст. 43, ст. 45, ст. 46 ЗУ “Про прокуратуру”);
2) проведення перевірки дисциплінарної скарги
(ст. 46 ЗУ “Про прокуратуру”);
3) розгляд висновку про наявність чи відсутність
дисциплінарного проступку прокурора
(ст. 47 ЗУ “Про прокуратуру”);
4) прийняття рішення у дисциплінарному
провадженні щодо прокурора
(ст. 48 ЗУ “Про прокуратуру”).

36.

Звільнення з посади прокурора:
▶ розділ VII Закону України «Про прокуратуру»
«Звільнення прокурора з посади, припинення,
зупинення його повноважень на посаді»
ст. 42 ЗУ «Про прокуратуру» (підстави та
порядок звільнення Генерального прокурора)
ст. 41 ЗУ «Про прокуратуру» (звільнення
прокурора з адміністративної посади)